Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №520/8019/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року Справа № 520/8019/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М. І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача у якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15% від посадового окладу за період з вересня 2021 по серпень 2023 та з 01.02.2024 по 20.10.2025;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області встановити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15% від посадового окладу за період з вересня 2021 по серпень 2023 та з 01.02.2024 по 20.10.2025;

- визнати протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення згідно з постановою КМУ від 29.04.2020 №375 за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину, за серпень, вересень, листопад, грудень 2020 року та за період з січня 2021 року по липень 2023 року за виключенням періодів перебування у відпустках, з урахуванням пропорційно відпрацьованому часу під час виконання службових обов`язків в умовах безпосереднього контакту з населенням та нарахованого у кожному місяці грошового забезпечення у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення);

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову доплату згідно з постановою КМУ від 29.04.2020 №375 за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину за серпень, вересень, листопад, грудень 2020 року та за період з січня 2021 року по липень 2023 року, за виключенням періодів перебування у відпустках, з урахуванням пропорційно відпрацьованому часу під час виконання службових обов`язків в умовах безпосереднього контакту з населенням та нарахованого у кожному місяці грошового забезпечення у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення);

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у невключенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена грошова компенсація за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області перерахувати та доплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем, допущено протиправну бездіяльність яка полягає у не нарахуванні та невиплаті позивачу грошового забезпечення у вигляді додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020, а також індексації грошового забезпечення. Також позивачу нараховано компенсацію за невикористані доби щорічної відпустки, однак до грошового забезпечення не включено додаткову грошову винагороду, яку отримував, а тому така бездіяльність відповідача є протиправною. Наводить аргументи про те, що поліцейським, які проходять службу в умовах режимних обмежень та за своїми функціональними обов`язками постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю установлюється надбавка до посадових окладів залежно від ступеня секретності інформації, в тому числі, відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "цілком таємно", - 15 відсотків, однак відповідач не встановив та не виплачував позивачу такої надбавки, хоч вид діяльності останнього відповідав відповідним умовам. У зв`язку із наведеним просить позов задовольнити.

Відповідачем подано до суду відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що на виконання вимог статті 94 Закону № 580-VII та Постанови № 988 Міністерство внутрішніх справ України 06.04.2016 видало наказ № 260, яким затвердило Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання. Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення. Отже, виходячи із приписів пункту 3 розділу І Порядку № 260, до складу грошового забезпечення входять щомісячні додаткові види грошового забезпечення, зокрема, винагороди, які мають постійний характер. В абз.10 пункту 8 Розділу ІІІ Порядку № 260 визначено, що виплата грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби. Для розрахунку компенсації за невикористані щорічні основні та додаткові відпустки були включені наступні складові грошового забезпечення: - посадовий оклад – 2600,00 грн; - оклад за спеціальним званням – 1800,00 грн; - надбавка за стаж служби – 880,00 грн; - надбавка за специфічні умови проходження служби – 2376,00 грн; - премія – 18502,03 грн. Отже, розрахунок та виплата грошової компенсації за невикористану відпустку були здійснені з урахуванням визначеного Порядком № 260 складу грошового забезпечення. Постановою КМУ № 988 визначено вичерпний перелік складових грошового забезпечення поліцейських серед яких відсутня додаткова винагорода на період дії воєнного стану. Одноразові додаткові види грошового забезпечення, про які йдеться в пункті 1 Постанови № 988 та пункті 3 розділу І Порядку № 260, не зазначені в абзаці 1 пункту 8 розділу ІІІ Порядку № 260 як складова розрахунку компенсації за відпустку та додаткова винагороди передбачена постановою КМУ № 168 є одноразовим додатковими видами грошового забезпечення та не може бути включена до розрахунку, який базується на постійних складових. В оспорюваний період позивач не виконував обов`язки з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та останнім не подавалися рапорти про виплату додаткової доплати до грошового забезпечення та оригінали первинних документів, які підтверджують виконання поліцейськими функцій, визначених розділом II Порядку, затвердженого наказом ГУНП в Харківській області від 12.11.2020 № 2165. З 05.07.2020 по 03.05.2023 ОСОБА_1 проходив службу в Харківському РУП № 2 ГУНП в Харківській області та з 03.05.2023 до 20.10.2025 в управлінні карного розшуку ГУНП в Харківській області. Відповідно до листа начальника ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області від 11.05.2025 № 155713-2026 в серпні-вересні, листопаді-грудні 2020 року та з січня 2021 по 03.05.2023 не залучався до заходів щодо запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVІD-19, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та не продовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян). Відповідно до листа начальника УКР ГУНП в Харківській області від 08.05.2026 № 153630-2026 капітан поліції ОСОБА_1 у вищезазначений термін не залучався та не виконував обов`язки, пов`язані запобіганню поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARSCoV-2, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020. В свою чергу, УФЗБО ГУНП в Харківській області своїм листом від 11.05.2026 повідомило, що на підставі особових рахунків згідно постанови КМУ від 29.04.2020 №375 додаткова доплата на період дії карантину була нарахована та виплачена ОСОБА_1 у серпні 2020 року за липень 2020 року у розмірі 539,05 грн та у грудні 2020 року за жовтень 2020 року у розмірі 289,08 грн. Відповідно до пункту 7 розділу II Порядку № 260 поліцейським, які проходять службу в умовах режимних обмежень та за своїми функціональними обов`язками постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, установлюється надбавка до посадових окладів залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «особливої важливості», - 20 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «цілком таємно», - 15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «таємно», - 10 відсотків. Установлення поліцейським надбавки за службу в умовах режимних обмежень здійснюється наказом керівника органу (міжрегіонального органу) поліції на підставі мотивованих рапортів керівників структурних або відокремлених підрозділів органу поліції, погоджених з режимно-секретним підрозділом цього органу, за умови надання їм допуску та доступу до державної таємниці та постійної роботи з відомостями, що становлять державну таємницю. Перебуваючи на посаді оперуповноваженого ВКП Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області, мав допуск до державної таємниці за формою 2 відповідно до розпорядження УСБУ в Харківській області від 27.10.2021 №189Д у період з 21.09.2021 по 03.05.2023. Безпосередня (фактична) робота із матеріальними носіями секретної інформації ОСОБА_1 виконувалася, але кількість надати не має можливості у зв`язку зі знищенням МНСІ під час збройної агресії рф. Надбавка за службу в умовах режимних обмежень не встановлювалася. Відповідно до листа УКР ГУНП в Харківській області за наявними обліками режимно секретного сектору Управління карного розшуку ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 з 03.05.2023 мав допуск до державної таємниці за формою 2 (два), наданий розпорядженням Управлінням Служби безпеки України в Харківській області від 27.10.2021 № 180д. Відповідно до функціональних обов`язків та номенклатури посад працівників Управління карного розшуку ГУНП в Харківській області, перебування на яких потребує оформлення допуску та надання доступу до державної таємниці, останнім постійно здійснювалась робота з носіями секретної інформації. Наказом ГУНП в Харківській області від 27.09.2023 № 41 о/с ОСОБА_1 була встановлена надбавка за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15% від посадового окладу (рапорт начальника УКР ГУНП в Харківській області від 28.08.2023 № 14/3962нт). З лютого 2024 року виплати раніше встановленої надбавки за службу в умовах режимних обмежень були припинені, оскільки ОСОБА_1 було переміщено на посаду старшого оперуповноваженого відділу УКР ГУНП в Харківській області. Виплата надбавки за службу в умовах режимних обмежень йому була припинена з дня звільнення з посади. Просить у позові відмовити.

Ухвалою суду від 13.04.2026 адміністративний позов залишено безе руху для усунення недоліків, які викладені у мотивувальній частині цієї ухвали.

Ухвалою суду від 27.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 27.05.2026 прийняти до розгляду змінені позовні вимоги до пунктів першого та другого.

Розгляд і вирішення адміністративної справи проводиться за правилами письмового провадження на підставі матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.

Суд установив, позивач з 05.07.2020 призначено на посаду інспектора сектору дізнання районного відділу поліції ГУ НП у Харківській області, що підтверджено копією наказу відповідача від 05.07.2020 №186 о/с.

20.10.2025 позивача звільнено за власним бажанням, що підтверджено копією наказу відпоідача від 20.10.2025 №624 о/с.

Позивач наводить аргументи про те, що під час проходження служби та на день звільнення із служби відповідач не здійснив нарахування та виплату в повному обсязі грошового забезпечення, у зв`язку із чим звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Щодо позовних вимог про ненарахування та невиплати додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за періоди з 01.08.2020 до 30.09.2020, з 01.11.2020 до 31.12.2020, з 01.01.2021 до 31.07.2023, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено карантин з 12.03.2020 на усій території України.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 р. № 342 “Про визначення переліку посад працівників, службових і посадових осіб, щодо яких не застосовується обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, не застосовується для таких категорій посад, зокрема поліцейські, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об`єднаних сил (ООС), здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об`єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.

Пунктом 2 наведеної вище постанови Кабінету Міністрів України передбачено, що визначення переліку посад (професій) працівників, службових і посадових осіб, військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, поліцейських, зазначених у пункті 1 цієї постанови, з урахуванням специфіки їх участі у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об`єднаних сил (ООС), здійснюється відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику, органом державної влади, іншим державним органом.

Згідно із п. п. 2-5 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 р. № 375 встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).

Перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику.

Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.

Доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.06.2020 № 485 “Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я” затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я (в подальшому – Порядок № 485).

Відповідно до п.1 Порядку № 485 цей Порядок визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмами: “Здійснення доплати медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров`я Міністерства внутрішніх справ України, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2 за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками”.

Пунктом 2 Порядку № 485 встановлено, що головним розпорядником бюджетних коштів є МВС. Відповідальними виконавцями бюджетних програм є МВС, Національна гвардія, Адміністрація Держприкордонслужби, ДСНС та Національна поліція (далі - органи системи МВС).

Абзацами 1 та 2 пункту 4 Порядку № 485 встановлено, що кошти, отримані органами системи МВС відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для: доплати до грошового забезпечення, в тому числі поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

На виконання пункту 4 Постанови № 375 МВС видано наказ від 03.06.2020 р. № 431 "Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину", яким визначено керівникам, зокрема, Національної поліції України забезпечити встановлення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, додаткової доплати у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати поліцейським, які перебувають відповідно на штатних посадах в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 2); нарахування додаткової доплати здійснювати у відсотковому співвідношенні до заробітної плати (грошового забезпечення) з розрахунку всіх складових, у тому числі премії, за винятком виплат, що носять одноразовий та компенсаційний характер (пункт 3); персональний перелік осіб, яким установлюється додаткова доплата, визначається керівником відповідного органу, закладу, зазначених у пункті 1 цього наказу (пункт 4).

Суд зазначає, що наявність права позивача на отримання спірної доплати не є безумовним, оскільки, керівники органів поліції мають право встановлювати доплату поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення та які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції, так і відсотковий розмір вказаної доплати.

Проте, доказів наявності наказів керівника відповідача щодо виплати цієї надбавки ні під час розгляду справи не надано.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених, обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Головного управління національної поліції в Харківській області щодо не нарахування та не виплати позивачу грошового забезпечення у вигляді додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 за періоди з 01.08.2020 до 30.09.2020, з 01.11.2020 до 31.12.2020, з 01.01.2021 до 31.07.2023 та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошового забезпечення у вигляді додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 за періоди з 01.08.2020 до 30.09.2020, з 01.11.2020 до 31.12.2020, з 01.01.2021 до 31.07.2023 не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Стосовно позовної вимоги щодо невключення до місячного грошового забезпечення позивача додаткової винагороди передбаченої постановою КМУ № 168 при нарахуванні та виплаті компенсаційної виплати при звільнення за невикористані доби щорічної основної відпустки, суд прийшов наступного.

Суд установив, відповідно до довідок про доходи позивача від 29.12.2025 №1783, № 1784, № 1785, № 1786 за періоди з 01.01.2020 до 31.12.2022, 01.01.2023 до 31.12.2023, з 01.01.2024 до 31.12.2024, з 01.01.2025 до 20.10.2025, позивачу нараховано та виплачено додаткову грошову винагороду передбачено у постановою КМУ № 168 за період 24.02.2022 до 31.12.2022.

Відповідно до наказу відповідача від 20.10.2025 № 624 о/с позивача установлено виплатити компенсацію за невикористану частину щорiчної основної оплачуваної вiдпустки у кiлькостi 10 дiб за 2020 piк, за невикористану щорiчну основну оплачувану вiдпустку у кiлькостi 30 дiб за 2021 piк, за невикористану щорiчну основну оплачувану вiдпустку у кiлъкостi 30 дiб та 01 доби додаткової вiдпустки за 2022 piк, за невикористану щорiчну основну оплачувану вiдпустку у кiлькостi 30 дiб та 02 дiб додатковоi вiдпустки за 202З piк, за невикористану щорiчну основну оплачувану вiдпустку у кiлькостi 30 дiб та 0З дiб додатковоi вiдпустки за2024 piK, за невикористану щорiчну основну оплачувану вiдпустку за перiод з 01.01.2025 по 20.10.2025 у кiлькості 23 дiб та 04 дiб додаткової вiдпустки.

Згідно з довідки відповідача від 29.12.2025 №1786 позивачу у листопаді 2025 року виплачено компенсацію за невикористані дні відпустки у розмірі 142125,23 грн.

Суд відмічає, що відповідач заперечує урахування додаткової винагороди, яка передбачена постановою КМУ № 168 до грошового забезпечення для обчислення компенсаційних виплат на день звільнення, адже така допомога не має постійного характеру та призначена виключно на період дії воєнного стану в Україні.

Частинами першою, другою статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» (далі Закон № 580-VIII) поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Статтею 102 Закону № 580-VIII визначено, що пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII) особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Згідно з абзацом четвертим пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (далі - Постанова № 393), зокрема, поліцейським, які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Пунктом 1 постанови КМУ "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова №988) передбачено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Грошове забезпечення курсантів закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, складається з посадового окладу. Грошове забезпечення Голови Національної поліції та його заступників визначається цією постановою.

На виконання вимог статті 94 Закону № 580-VII та Постанови № 988 Міністерство внутрішніх справ України 06.04.2016 видало наказ № 260, яким затвердило Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання.

Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку № 260 ці Порядок та умови визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції України, у тому числі здобувачам вищої освіти, яким присвоєно спеціальне звання поліції, закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських.

Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до п.8 Порядку № 260, поліцейським, які відповідно до законодавства України мають право на відпустку із збереженням грошового забезпечення, виплата грошового забезпечення здійснюється в розмірі, яке вони отримували на день, що передував цій відпустці, з розрахунку посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії.

Поліцейським, які звільняються зі служби в поліції, виплачується грошова компенсація за всі невикористані під час проходження служби дні.

Виплата грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.

У випадках припинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 8 розділу I цих Порядку та умов, і призупинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 7 цього розділу, виплата компенсації за невикористану відпустку проводиться з розміру грошового забезпечення, яке було встановлено на день припинення (призупинення), крім премії.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, який затверджено Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану (далі Постанова № 168).

Відповідно до пункту 1 постанови № 168 на період дії воєнного стану зокрема, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.

Відповідно до пункту 1 постанови № 168 на період дії воєнного стану зокрема, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.

На виконання постанови № 168, наказом МВС України від 28.11.2022 № 775 затверджено Порядок та умови виплати поліцейським додаткової винагороди, одноразової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду).

За приписами п.2 Порядку № 775, на період воєнного стану додаткова винагорода поліцейським виплачується, серед іншого, у розмірі до 10000 гривень - поліцейським, крім тих, що визначені в абзаці першому та підпункті 2 цього пункту, пропорційно в розрахунку на місяць.

Відповідно до п.15 Порядку № 775, додаткова винагорода є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.

Виходячи із приписів пункту 3 розділу І Порядку № 260, до складу грошового забезпечення входять щомісячні додаткові види грошового забезпечення, зокрема, винагороди, які мають постійний характер.

Вирішуючи питання, чи є додаткова винагорода, передбачена постановою № 168, винагородою, яка має постійний характер та підлягає включенню до складу місячного грошового забезпечення для визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції, варто врахувати, що пункт 1 постанови № 168 чітко і однозначно передбачає, що: - додаткова винагорода за своєю суттю є тимчасовою (непостійною) виплатою поліцейського, оскільки установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану; - розмір додаткової винагороди не є сталим, адже вона виплачується пропорційно в розрахунку на місяць в залежності від виконання завдань та часу приймання поліцейським участі в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів; - визначається наказами командирів (начальників).

Отже за відсутності принаймні однієї із указаних умов, виплата додаткової винагороди не здійснюється.

Таким чином, за своєю правовою природою, додаткова винагорода, установлена пунктом 1 постанови № 168, є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові по справі № 240/2921/23 від 27 березня 2025 року.

Разом із тим, зазначені висновки Верховного Суду стосувались правомірності включення до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні, сум додаткової винагороди, передбаченої постановою №168.

Суд враховує, що абзац 10 пункту 8 Розділу III Порядку № 260 не містить жодних застережень щодо заборони урахування одноразових додаткових видів грошового забезпечення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється виплата грошової компенсації за невикористану відпустку.

Навпаки, за приписами указаної норми виплата грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби.

Так, Верховним Судом в постанові від 20.08.2024 в справі № 420/693/23 сформовано висновок щодо питання, чи враховується передбачена постановою КМУ № 168 додаткова винагорода до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється компенсація за невикористані щорічні додаткові відпустки, як учаснику бойових дій, та компенсація за невикористану щорічну основну відпустку.

Верховний Суд виходив з того, що на законодавчому рівні не міститься жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір компенсацій, як за основну, так і невикористану додаткову відпустки.

Верховний Суд дійшов висновку, що до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував на день виключення зі списків особового складу, тому, при обчисленні розміру таких виплат, відповідач був зобов`язаний урахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням.

Окрім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеною в постанові від 10.04.2025 у справі № 240/2078/24 додаткова винагорода, запроваджена постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168, є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, вказана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункова величина), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані позивачем дні оплачуваних відпусток.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постановах Верховного Суду від 10.04.2025 в справі № 420/35446/23, від 10.09.2025 в справі № 240/2400/24, від 30.10.2025 в справі № 240/3749/24, від 30.10.2025 в справі № 240/904/24, від 30.10.2025 в справі № 240/33499/23.

Враховуючи наведені мотиви та висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не врахував у складі грошового забезпечення з якого обчислюється компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

З огляду на викладене вище приходжу до переконання про те, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність при нарахуванні та виплаті позивачу компенсації за невикористані дні щорічних основних відпусток без урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 № 168, яку позивач отримував перед звільненням, а відтак відповідача слід зобов`язати здійснити перерахунок та доплату грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, обчисливши їх розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою КМУ № 168, з урахуванням виплачених сум.

Стосовно доводів відповідача про те, що до спірних правовідносин не слід застосовувати правові висновки, які викладені у постанові Верховного Суду від 23.09.2024 у справі № 240/32125/23, адже спірні правовідносини виникли між військовою частиною та військовослужбовцем, а не між поліцейським та органом поліції, суд зазначає, що у цій постанові Верховний Суд, в межах розгляду справи є: 1) чи враховується передбачена постановою КМУ №168 щомісячна додаткова винагорода до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір допомоги на оздоровлення та допомоги при звільненні; 2) чи враховується передбачена постановою КМУ №168 щомісячна додаткова винагорода до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється компенсація за невикористані дні оплачувальних відпусток. У зв`язку з цим викладено правові висновки щодо правової природи додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168.

Разом із тим суд відмічає, що нарахування та виплата додаткової винагороди та компенсаційних виплат при звільненні працівників поліції регулюється спеціальними нормативно-правовий актами, положення яких викладено вище та такі не містять та жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення з якого здійснюється нарахування та виплата компенсаційних виплат на день звільнення із служби в органах поліції.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 12.02.2026 у справі № 420/77/25, відповідачу необхідно керуватися спеціальними нормативними актами, які врегульовують правовідносини, пов`язані, зокрема, зі здійсненням розрахунку та виплати винагород і компенсаційних виплат.

Стосовно позовних вимог встановлення, нарахування та виплату позивачу надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15% від посадового окладу за період з вересня 2021 по серпень 2023 та з 01.02.2024 по 20.10.2025, суд прийшов наступного.

Суд установив, 21.09.2021 позивача переміщено на рівнозначну посаду оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області, звільнивши з посади дізнавача сектору дізнання Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області, що підтверджено наказом відповідача від 21.09.2021 №550 о/с.

03.05.2023 позивача переміщено на рівнозначну посаду оперуповноваженого відділу розкриття злочинів проти особи управління карного розшуку ГУНП в Харківській області, звільнивши з посади оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області, що підтверджено наказом відповідача від 03.05.2023 №197 о/с.

01.02.2024 переміщено на рівнозначну посаду оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом зброї та вибухівки управління карного розшуку ГУНП в Харківській області, звільнивши з посади оперуповноваженого відділу розкриття злочинів проти особи управління карного розшуку ГУНП в Харківській області, згідно з наказу відповідача від 01.02.2024 №53 о/с.

24.04.2024 позивача переміщено на вищу посаду старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом зброї та вибухівки управління карного розшуку ГУНП в Харківській області, звільнивши з посади оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом зброї та вибухівки управління карного розшуку ГУНП в Харківській області, що підтверджено наказом відповідача від 24.04.2024 №174 о/с.

Відповідно до листа відповідача від 08.05.2026 № 153630 повідомляно, що за наявними обліками режимно-секретного сектору Управління карного розшуку ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 , будучи на займаній посаді з 03.05.2023, мав допуск до державної таємниці за формою 2 (два), наданий розпорядженням Управлінням Служби безпеки України в Харківській області від 27.10.2021 № 180д. Відповідно до функціональних обов`язків та номенклатури посад працівників Управління карного розшуку ГУНП в Харківській області, перебування на яких потребує оформлення допуску та надання доступу до державної таємниці, останнім постійно здійснювалась робота з носіями секретної інформації. Наказом ГУНП в Харківській області від 27.09.2023 № 41 о/с ОСОБА_1 була встановлена надбавка за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15% від посадового окладу (рапорт начальника УКР ГУНП в Харківській області від 28.08.2023 № 14/3962нт).

Згідно з листа відповідача від 11.05.2026 №155713 ОСОБА_1 перебуваючи на посаді оперуповноваженого ВКП Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області, мав допуск до державної таємниці за формою 2 відповідно до розпорядження УСБУ в Харківській області від 27.10.2021 №189Д у період з 21.09.2021 по 03.05.2023 року. Безпосередня (фактична) робота із матеріальними носіями секретної інформації ОСОБА_1 виконувалася, але кількість надати не має можливості у зв`язку зі знищенням МНСІ під час збройної агресії рф. Надбавка за службу в умовах режимних обмежень не встановлювалася.

Відповідно до пункту 4 частини десятої статті 62 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.

Частинами 1-2 статті 94 Закону України «Про Національну поліцію», встановлено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

За приписами п. 3 Порядку виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 квітня 2016 року № 260, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); премії; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з п. 7 Розділу II Порядку умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 квітня 2016 року № 260, поліцейським, які проходять службу в умовах режимних обмежень та за своїми функціональними обов`язками постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю установлюється надбавка до посадових окладів залежно від ступеня секретності інформації, в тому числі, відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "цілком таємно", - 15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "таємно", - 10 відсотків.

Статтею 1 Закону України "Про державну таємницю" від 21 січня 1994 року № 3855-XII (далі - Закон № 3855-XII) визначено, що державна таємниця (далі також - секретна інформація) - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою; допуск до державної таємниці - оформлення права громадянина на доступ до секретної інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону № 3855-XII залежно від ступеня секретності інформації встановлюються такі форми допуску до державної таємниці: форма 1 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "особливої важливості", "цілком таємно" та "таємно"; форма 2 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "цілком таємно" та "таємно"; форма 3 - для роботи з секретною інформацією, що має ступінь секретності "таємно", а також такі терміни дії допусків: для форми 1 - 5 років; для форми 2 - 10 років; для форми 3 - 15 років.

Частиною 2 ст. 22 Закону № 3855-XII вказано, що допуск до державної таємниці із ступенями секретності "особливої важливості", "цілком таємно" та "таємно" надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-дослідної діяльності або навчання, наказом чи письмовим розпорядженням керівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації, де працює, перебуває на службі чи навчається громадянин.

Згідно ч. 4 ст. 22 Закону № 3855-XII допуск до державної таємниці керівникові органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації надається наказом чи письмовим розпорядженням посадової особи, що призначає його на посаду, а у разі, коли орган державної влади, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація не підпорядкована іншому органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємству, установі, організації або не належить до сфери їх управління, допуск до державної таємниці надається зазначеному керівникові наказом чи письмовим розпорядженням керівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, яка є замовником робіт, пов`язаних з державною таємницею. Керівникам центральних органів виконавчої влади, які призначаються на посаду Кабінетом Міністрів України, допуск до державної таємниці надається розпорядженням Кабінету Міністрів України.

Надання допуску передбачає: визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією; перевірку громадянина у зв`язку з допуском до державної таємниці; взяття громадянином на себе письмового зобов`язання щодо збереження державної таємниці, яка буде йому довірена; одержання у письмовій формі згоди громадянина на передбачені законом обмеження прав у зв`язку з його допуском до державної таємниці; ознайомлення громадянина з мірою відповідальності за порушення законодавства про державну таємницю (ч. 7 ст. 22 Закону № 3855-XII).

Статтею 30 Закону № 3855-XII визначено, що у разі коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 414 затверджено Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці (далі - Положення № 414).

Пунктом 2 Положення № 414 визначено, що особам, які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "особливої важливості", - 20 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "цілком таємно", - 15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "таємно", - 10 відсотків.

Відповідно до п. 5 Положення № 414 такими, що постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, вважаються особи, які за своїми функціональними обов`язками або на час виконання робіт згідно з укладеними договорами займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв державної таємниці, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом захисту державної таємниці.

Згідно з п. 6 Положення № 414 персональний склад осіб, які працюють в умовах режимних обмежень, та розмір надбавки визначаються керівником відповідного органу законодавчої, виконавчої та судової влади, органу прокуратури, інших органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, де працюють ці особи. Надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) виплачується лише за наявності дозволу на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, наданого відповідно до законодавства про державну таємницю.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).

Абзацами 10, 11 Порядку № 260 передбачено, що надбавка за службу в умовах режимних обмежень установлюється поліцейським за займаною посадою наказом по особовому складу на підставі мотивованих рапортів керівників структурних підрозділів відповідного органу поліції, погоджених з режимно-секретним підрозділом цього органу. Надбавка за службу в умовах режимних обмежень виплачується поліцейським з дня призначення на посаду, яку включено до номенклатури посад, що підлягають оформленню на допуск до державної таємниці, але не раніше дня оформлення допуску до державної таємниці.

Отже, необхідною умовою отримання компенсації у зв`язку з виконанням робіт, які передбачають доступ до державної таємниці, є наявність в особи допуску до державної таємниці (на підставі якого надається доступ до державної таємниці), а також виконання робіт/завдань та/або посадових обов`язків, які вимагають доступу до державної таємниці чи з огляду на поставлені завдання передбачають виникнення необхідності у такому доступі. Якщо особа отримала у встановленому порядку допуск до державної таємниці, працює, зокрема, в державному органі, і характер умов її праці, з огляду на займану посаду, передбачає режимні обмеження, пов`язані з доступом до державної таємниці, керівник відповідного органу зобов`язаний призначити їй надбавку у розмірі, визначеному Положенням, про що видати відповідний розпорядчий документ. Невиплата надбавки за роботу в умовах режимних обмежень не є і не може бути свідченням невиконання роботи, пов`язаної з доступом до державної таємниці.

Наведене узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 січня 2021 року по справі № 240/229/20.

Крім того, робота в умовах режимних обмежень покладає на особу, якій у встановленому порядку надано допуск до державної таємниці встановленої форми, певні зобов`язання та обмеження. Якщо така робота зумовлена виконанням професійних обов`язків (зокрема за відповідною посадою у державному органі), це означає, що в умовах режимних обмежень особа працює постійно, у зв`язку з чим у неї відповідно до статті 30 Закону № 3855-XII виникає право на отримання компенсації.

Висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постанові від 27 травня 2020 року у справі № 806/2056/18.

Суд повторно відмічає, що позивачу Як встановлено з матеріалів справи, згідно розпоряджень Управління служби безпеки України в харківській області від 27.10.2021 №180д мав допуск до державної таємниці по формі 2.

Безпосередня (фактична) робота із матеріальними носіями секретної інформації ОСОБА_1 виконувалася, але кількість надати не має можливості у зв`язку зі знищенням МНСІ під час збройної агресії рф. Надбавка за службу в умовах режимних обмежень не встановлювалася, що підтверджено листом відповідача від 11.05.2026 №155713-2026.

Також встановлено, що у вересні 2023 року позивачу було встановлено надбавку за роботу в умовах режимних обмежень відповідно до наказу відповідача від 27.09.2023 №41.

Суд повторно відмічає, що відповідно до ч. 1 статті 22 Закону № 3855-XII залежно від ступеня секретності інформації встановлюються такі форми допуску до державної таємниці: форма 1 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "особливої важливості", "цілком таємно" та "таємно"; форма 2 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "цілком таємно" та "таємно"; форма 3 - для роботи з секретною інформацією, що має ступінь секретності "таємно", а також такі терміни дії допусків: для форми 1 - 5 років; для форми 2 - 10 років; для форми 3 - 15 років.

Отже, у спірний період (з 21.10.2021 до 03.05.2023 та з 03.05.2023 до 31.08.2023, з 01.02.2024 до 20.10.2025) позивач мав допуск до державної таємниці за формами 2 (два) для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "цілком таємно" та "таємно", згідно з розпорядження Управління Служби безпеки України від 27.10.2021 №180 д, при цьому у період з 21.09.2021 до 20.10.2021, про що вказує позивач, такого допуску до державної таємниці у позивача суд не установив, а останній не подано відповідних доказів.

Відповідно до ст. 26 Закону № 3855-XII пПереоформлення громадянам допуску до державної таємниці здійснюється: у разі закінчення терміну дії допуску до державної таємниці за необхідності подальшої роботи з секретною інформацією; у разі необхідності підвищення чи зниження громадянину форми допуску для роботи із секретною інформацією вищого чи нижчого ступеня секретності; у разі необхідності проведення додаткової перевірки, пов`язаної з можливим виникненням обставин, передбачених пунктами 2 і 4 частини першої та частиною другою статті 23 цього Закону.

Скасування раніше наданого допуску до державної таємниці здійснюється органами Служби безпеки України у разі виникнення або виявлення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону, або після припинення громадянином діяльності, у зв`язку з якою йому було надано допуск, втрати ним громадянства або визнання його недієздатним на підставі інформації, здобутої органами Служби безпеки України або отриманої від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій. На прохання громадянина його допуск до державної таємниці скасовується протягом трьох днів з часу звернення з приводу скасування допуску. Повідомлення про скасування громадянину допуску до державної таємниці з посиланням на відповідні положення статті 23 цього Закону орган Служби безпеки України надсилає до державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, де такий громадянин провадить діяльність, пов`язану з державною таємницею. Громадянин має право оскаржити скасування йому допуску до державної таємниці в порядку, встановленому законом.

Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що позивач з 01.02.2024 переміщено на рівнозначну посаду, а відтак така надбавка була припинена, адже будь-яких доказів, які б підтверджували переоформлення допуску до державної таємниці чи скасування раніше надано допуску до державної таємниці позивачу, суд не установив із матеріалів справи, припинення роботи в державному органі, зміни характеру умов праці, з огляду на займану посаду, не передбачала режимних обмежень, пов`язаних з доступом до державної таємниці, листи відповідача фактично підтверджують здійснення позивачем роботи, пов`язаної із державною таємницею, в ході виконання ним посадових обов`язків

Отже, встановлені обставини та долучені до матеріалів справи докази підтверджують наявність у позивача передбаченого законом права на отримання надбавки до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 % (форма допуску 2) за період з 27.10.2021 до 03.05.2023, з 03.05.2023 до 31.08.2023, з 01.02.2024 до 20.10.2025.

З метою належного та ефективного способу порушеного права позивача суд дійшов виноску про визнання протиправними бездіяльність відповідача стосовно ненараховання та невиплати надбавки позивачу надбавки за роботу в умовах режим обмежень за періоди з 27.10.2021до 03.05.2023, з 04.05.2023 до 31.08.2023, з 01.02.2024 до 20.10.2025 та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу надбавку за службу в умовах режимних обмежень у відповідності до пункту 7 розділу ІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 №260, у розмірі 15% від посадового окладу за період його служби в Національній поліції України за періоди з 27.10.2021 до 31.08.2023, з 01.02.2024 до 20.10.2025.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону № 3855-XII д 18 , ? , , - , .

Оскільки допуск до державної таємниці надано позивачу за розпорядженням Управління Служби безпеки України в Харківській обалсті від 27.10.2021 № 180д; будь-яких доказів, які під підтверджували доступ до державної таємниці позивача з 21.09.2021, тобто з моент переміщення на рівнозначну посаду, на підставі іншого розпорядження уповноваженого органу суду стороною позивача не подано, а відтак суд дійшов висновку, що у позовних вимогах в частині за період з 21.09.2021 до 26.10.2021 необхідно відмовити за недоведеністю.

Як зазначено в пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене доходжу висновку про задоволення позову частково.

У відповідності до ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється, у зв`язку із звільненням позивача від сплати судового збору у відповідності до Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 241-246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо невключення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась компенсація за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15% від посадового окладу за періоди служби в Національній поліції України з 27.10.2021 до 31.08.2023, з 01.02.2024 до 20.10.2025.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15% від посадового окладу за періоди служби в Національній поліції України з 23 травня 2018 року до 28 листопада 2019 року та у розмірі 10% від посадового окладу за період його служби в Національній поліції України з 27.10.2021 до 31.08.2023, з 01.02.2024 до 20.10.2025.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , місце проживання – АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач Головне управління Національної поліції в Харківській області, місцезнаходження – місто Харків, вулиця Жон Мироносиць, будинок №13, код ЄДРПОУ 40108599.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 30.06.2026.

Суддя М. І. Садова