Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №520/2000/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 червня 2026 року справа № 520/2000/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Григоров Д.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Благодійної Організації "ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД" "ДЖЕРЕЛО" (вул. Ринкова, буд. 25, кім. 24,м. Златопіль,Лозівський р-н, Харківська обл.,64107, код ЄДРПОУ: 34211003) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ: 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Благодійна Організація "ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД" "ДЖЕРЕЛО" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення від 12 грудня 2025 року №00557110708.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податковим органом протиправно прийнято оскаржуване податкове-повідомлення рішення. Представник позивача також зазначив, що підприємством не було порушено норм частини 3 статті 13 Закону України "Про валюту та валютні операції" у редакції, яка діяла станом на 01.02.2022р., оскільки підприємство здійснило поставку товару у межах граничних строків встановлених Законодавством України та здійснило ввезення автотранспортного засобу, який був оплачений відповідно до інвойсу №22387 від 22.12.2022р.

Ухвалою суду від 06.03.2026р. відкрито спрощене провадження у вказаній адміністративній справі.

У період з 27.04.2026р. по 01.05.2026р. та з 08.06.2026р. по 26.06.2026р. суддя Григоров Д.В. перебував у щорічній відпустці.

Представником ГУ ДПС у Харківській області до суду подано відзив на адміністративний позов, у якому останній зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства, просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

З урахуванням викладеного суд вважає можливим розгляд та вирішення справи на підставі наявних у ній доказів, які є достатніми та належними.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне

Благодійна Організація "ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД" "ДЖЕРЕЛО" зареєстрована як юридична особа та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Головним управлінням ДПС у Харківській області у зв`язку з отриманням податкової інформації, що свідчить про порушення Благодійною організацією "Первомайський міський благодійний фонд "ДЖЕРЕЛО" валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями було прийнято наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Благодійної організації "Первомайський міський благодійний фонд "ДЖЕРЕЛО" від 23.10.2025р. за №4701-п.

Фахівцями контролюючого органу було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Благодійної організації ПМБФ "ДЖЕРЕЛО" з питання дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом від 22.12.2022р. №22387 за період із 22.12.2022р. по 30.09.2025р., за результатами якої 07.11.2025р. складено Акт №42266/20-40-07-08-05/34211003.

За висновками зазначеного Акту встановлено порушення позивачем ч. 3 ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VІІІ "Про валюту і валютні операції", п. 142 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022р. №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану".

На підставі висновків вищевказаного Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.12.2025р. №00557110708, яким за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД, визначених пунктом 142 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022р. №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" та за порушення граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів застосовано до позивача штраф у сумі 466 622,40 грн.

Позивач, не погодившись з наведеним, звернувся за захистом своїх прав до суду.

Розглядаючи спір, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Згідно підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Підпунктами 20.1.4, 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: - проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків; - застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Закон №2473-VIII визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Відповідно до ч. 1 статті 3 Закону №2473-VIII встановлено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Згідно статті 11 Закону №2473-VIII валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Валютний нагляд здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Приписами статті 13 Закону №2473-VIII унормовано, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

В разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Відповідно до частини 8 статті 13 Закону №2473-VIII визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

За правилами підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Таким чином, пеня є формою фінансовою відповідальності платника податків за порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого здійснюють контролюючі органи. Крім того, пеня є грошовим зобов`язанням платника податків, яке визначається (нараховується) контролюючим органом у випадку встановлення порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого здійснюють контролюючі органи і застосовується в порядку, який передбачений для податкових повідомлень-рішень.

Отже, пеня, як форма фінансової відповідальності платника податків (резидента) за порушення валютного законодавства нараховується у розмірі, що передбачений Законом України «Про валюту і валютні операції», а застосовується в порядку, що визначений Податковим кодексом України.

Згідно матеріалів перевірки посадовими особами відповідача встановлено, що компанією VЕХОN АUТО, ЕSТОNІА виставлено БО ПМБФ «ДЖЕРЕЛО» інвойс № 22387 від 22.12.2022р. щодо сплати вартості товару (ТОYОТА НІLUХ 2,5 75 к в кількості 1 шт.) на суму 12000,00 EUR.

На підставі вищевказаного інвойсу БО ПМБФ «ДЖЕРЕЛО», на адресу компанії VЕХОN АUТО, ЕSТОNІА з валютного рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 351533, 28 грудня 2022р. здійснено оплату за товар на загальну суму 12000,00 EUR (еквівалент 466 622,40 грн.) – граничний строк надходження імпортної продукції 27.06.2023р. До перевірки БО ПМБФ «ДЖЕРЕЛО» надано Декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою згідно постанови КМУ від 01.03.2022р. № 174 з відбитком штампу митниці - 30.12.2022.

У вказаній декларації зазначено, зокрема, наступні дані:

- Графа 3 «Марка машини» - TOYOTA HILUX;

- Графа 4 «Номер машини» - 876 TFX;

- Графа 5 «Відправник» - ALEX - VEIKO;

- Графа 6 «Отримувач» - Благодійний фонд «Джерело»;

- Графа 8 «Пункт пропуску» - Устилуг.

Вказаний товар передано БО ПМБФ «ДЖЕРЕЛО» кінцевому отримувачу згідно акту приймання-передачі транспортного засобу на безоплатній основі від 12.01.2023р.

В ході перевірки БО ПМБФ «ДЖЕРЕЛО» направлено заяви щодо внесення змін до митної декларації від 30.12.2022 з метою коригування відомостей щодо відправника та отримувача на адресу начальника Волинської митниці ДМСУ та до Міністерства соціальної політики України.

Митної декларації типу ІМ40 або Декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою згідно постанови КМУ від 01.03.2022р. № 174, яка підтверджує надходження на територію України товару від VЕХОN АUТО, ЕSТОNІА, до перевірки не надано.

Як вбачається з результатів перевірки на кінець перевіряємого періоду (з 22.12.2022р. по 30.09.2025р.) по імпортній операції 28.12.2022р., на підставі виставленого компанією VЕХОN АUТО, ЕSТОNІА, інвойсу № 22387 від 22.12.2022р, лічиться прострочена дебіторська заборгованість в сумі 12000,00 EUR. В бухгалтерському обліку підприємства на кінець перевіряємого періоду по імпортній операції 28.12.2022р. на підставі виставленого компанією VЕХОN АUТО, ЕSТОNІА, інвойсу № 22387 від 22.12.2022р. дебіторська/кредиторська заборгованість не обліковується.

Відповідно до п.3 ст.13 Закону №2473-VIII, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Згідно з п.3 ст.3 Закону №2473-VIII, у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

Відповідно до п.21 розділу ІІ Постанови Правління НБУ від 02.01.2019 №5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України) граничні строки розрахунків за операціями з імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Згідно п.14-2 Постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

У постанові Верховного Суду від 21.05.2024 по справі №140/10623/23 вказано, що Закон №2473-VIII є спеціальним Законом в сфері здійснення валютних операцій. Також згаданою постановою констатовано, що Закон України «Про валюту і валютні операції», який є спеціальним Законом в сфері здійснення валютних операцій, має прерогативу в застосуванні перед іншими Законами, в т. ч. і Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність», що чітко випливає зі змісту постанови Верховного Суду.

Суд зазначає, що спірні правовідносини є специфічними та врегульовані спеціальним Законом України «Про валюту і валютні операції», і саме норми вказаного Закону підлягають застосуванню, зокрема і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, відображено і у постанові судової палати ВС від 23.07.2024 у справі №240/25642/22.

У даних правовідносинах застосовними є Закон України «Про валюту і валютні операції», Інструкція про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затверджена постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7, постанова Правління НБУ №18 від 24.02.2022 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».

Валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків здійснюється відповідно до Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі - Інструкція), затвердженої Постановою Правління НБУ 02.01.2019 №7.

Згідно розділу І Інструкції здійснення поставки за операцією з імпорту товару - оформлення визначених у цій Інструкції типів митних декларацій (у разі ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобов`язань щодо поставки відповідно до договору (в інших випадках).

Відповідно до цієї Інструкції уповноважений банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією.

Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта).

Відповідно пункту 9 розділу ІІІ Інструкції банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу ІМ-40 "Імпорт", ІМ-41 "Реімпорт", ІМ-51 "Переробка на митній території", ІМ-72 "Безмитна торгівля", ІМ-75 "Відмова на користь держави", ІМ-76 "Знищення або руйнування" (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред`явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД).

З огляду на наведене вище, суд вважає, що контролюючим органом за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки правомірно встановлені вищевказані порушення, а тому прийняте ним оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 12.12.2025 року №00557110708 прийняте відповідності до вимог чинного законодавства та є правомірним.

Внаслідок наведеного суд вважає доводи позовної заяви необґрунтованими.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Hirvisaari v. Finland” від 27 вересня 2001р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A.303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

В даній справі суд вважає, що ключові доводи сторін отримали свою оцінку, інші доводи висновків суду не спростовують.

За приписами частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Положеннями частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Суддя Д.В. Григоров