Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №640/32894/20 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 червня 2026 року № 640/32894/20

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Північного офісу Держаудитслужби, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ» про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівель,

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 40538421) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Північного офісу Держаудитслужби (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 18, код ЄДРПОУ 40479560), в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок від 07.12.2020 про результати моніторингу процедури закупівель UA-2020-07-29-008848-с.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що висновок від 07.12.2020 про результати моніторингу процедури закупівель UA-2020-07-29-008848-с є протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, тоді як замовником дотримано усіх вимог чинного законодавства. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.03.2021 року у справі № 640/32894/20 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 до Харківського окружного адміністративного суду, згідно супровідного листа № 01-19/1430/25 від 31.01.2025 року передано 742 (сімсот сорок дві) судові справи згідно з актом приймання-передачі від 31.01.2025, зокрема адміністративну справу №640/32894/20.

Відповідно до статті 31 КАС України здійснено повторний розподіл автоматизованою системою документообігу суду адміністративної справи.

Вказана адміністративна справа надійшла до провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Мельникова Р.В. 20.02.2025 за результатами автоматизованого розподілу судової справи відповідно до протоколу від 20.02.2025.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду Мельникова Р.В. від 25.02.2025 року адміністративну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5) до Північного офісу Держаудитслужби (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 18) про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівель - прийнято до розгляду; розгляд адміністративної справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження; у задоволенні клопотання представника відповідача в порядку ст. 48 КАС України (про заміну неналежного відповідача належним) - відмовлено.

Представником Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області до суду подано відзив на позов, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності. Водночас, представником Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області вказано, що оскаржуваний позивачем висновок було складено саме управлінням. При цьому вказано, що позивач як замовник не відхилив відповідно до п.1 ч.1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерну пропозицію учасника ТОВ «РЕАЛ», як такого, що не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим ст.16 Закону України «Про публічні закупівлі» та уклав з ним договір від 03.09.2020 року №1038/ЗЕ-20. Також представником відповідача вказано, що позивачем не дотримано ч.4 Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі», а саме протоколи засідань тендерного комітету від 20.08.2020 року №1465 та №1466 не містять підписів усіх членів тендерного комітету присутніх на їх засіданнях або обґрунтованої відмови від підпису або інформації про відсутність на засіданні.

Також представником позивача до суду подано відповідь на відзив, а представником відповідача – заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 03.06.2026 залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача у справі №640/32894/20 Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 6, код ЄДРПОУ 19133181).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, правом подання до суду пояснень щодо позову або відзиву не скористався.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову та заперечень проти нього, суд встановив таке.

Відповідно до наказу Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області №68 від 20.11.2020 відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі", підпункту 2 пункту 5 Положення про Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, затвердженого наказом Північного офісу Держаудитслужби від 20 жовтня 2016 року №18 (зі змінами), вирішено почати моніторинг закупівель відповідно до переліку процедур для здійснення моніторингу процедури закупівлі, в тому числі ідентифікатор закупівлі №UA-2020-07-29-008848-с «Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки СП «Завод «Енергія» (ДК 021:2015 – 50530000-9 – «Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки».

07.12.2020 року за результатами проведеного моніторингу Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області складено висновок про результати моніторингу закупівлі №UA-2020-07-29-008848-с, де зазначено, що за результатами аналізу питання щодо розгляду тендерної пропозиції ТОВ «РЕАЛ» (лот – 5) установлено порушення вимог пункту 1 частини 1 статті 31 Закону.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 2, 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області зобов`язало здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку, зокрема в межах законодавства вжити заходів щодо розірвання договору від 03 вересня 2020 року №1038/ЗЕ-20 (лот – 5) та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку або аргументовані заперечення до висновку або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Вважаючи такий висновок протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся з позовом у цій справі.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає таке.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 №2939-XII передбачено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Згідно із ст. ст. 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Водночас, нормами ч. 1 ст. 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII передбачено, що моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Відповідно до ч. 6 ст. 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Згідно із ч. 7 ст. 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

Відповідно до ч. 10 ст. 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведеного моніторингу закупівлі Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області складений висновок про встановлення порушення позивачем п.1 ч.1 ст. 31, а саме у констатуючій частині висновку вказано: «Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації щодо закупівлі, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», із змінами (далі - Закон), розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договорів умовам тендерних пропозиції переможців, надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом.

Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель на 2020 pік Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - замовник), оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію, тендерні пропозиції ТОВ «ТРІАДА-ЕНЕРДЖІ» (лот - 4) та ТОВ «РЕАЛ» (лот - 5), протоколи засідань тендерного комітету від 20 серпня 2020 року №1465 (лот - 4) та №1466 (лот - 5), повідомлення про намір укласти договір, договори про закупівлю послуг від 03 вересня 2020 року №1040/3Е-20 (лот - 4) та від 03 вересня 2020 року №1038/3Е-20 (лот - 5), пояснення від 26 листопада 2020 року, отримане від замовника через електронну систему закупівель.

За результатом моніторингу установлено, невідповідність тендерної пропозиції учасника ТОВ «РЕАЛ» (лот - 5), якого визначено переможцем торгів, кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 Закону у тендерній документації.

Так, замовником у додатку №2 тендерної документації установлено вимогу щодо надання учасниками довідки про наявність обладнання та матеріально-технічної бази за формою 3 (додаток №2) тендерної документації.

Водночас учасником ТОВ «РЕАЛ» (лот - 5) у складі своєї тендерною пропозиції в електронну систему закупівель завантажено довідку про перелік обладнання та інструментів (у доброму стані) від 11 серпня 2020 року №73, не за формою 3, визначену додатком №2 тендерної документації.

Водночас, тендерна документація не містить інформації, що зазначене порушення відноситься до формальних (несуттєвих) помилок.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника у разі, якщо вона не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 Закону.

Однак, замовник, на порушення пункту 1 частини першої статті 31 Закону не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «РЕАЛ» (лот - 5), як такого, що не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 Закону та уклав з ним договір від 03 вересня 2020 року №1038/3Е-20.

Також, за результатами проведеного моніторингу установлено, що замовником не дотримано частини четвертої Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, а саме: протоколи засідань тендерного комітету від 20 серпня 2020 року №1465 (лот - 4) та №1466 (лот - 5) не містять підписів усіх членів тендерного комітету присутніх на їх засіданнях або обґрунтованої відмови від підпису або інформації про їх відсутність на засіданні.».

Надаючи оцінку вказаним доводам відповідача, суд зазначає таке.

Положеннями ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що тендерна документація - це документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі" у тендерній документації зазначаються такі відомості - один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Положеннями ч. 3 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.

Згідно із ч. 2 - 4 ст. 16 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.

Визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в тендерній документації та вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Замовник не встановлює кваліфікаційні критерії та не визначає перелік документів, що підтверджують подану учасниками інформацію про відповідність їх таким критеріям, у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передачі та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, послуг поштового зв`язку, поштових марок і маркованих конвертів, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення, послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування.

Документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення замовником.

При цьому, ч. 1 ст. 16 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

З аналізу викладеного вище слід дійти висновку про те, що нормами законодавства передбачено вимоги до тендерної документації та окреслено імперативні межі кваліфікаційних критеріїв, у рамках яких замовник наділений диспозитивними повноваженнями щодо встановлення певних вимог до учасників торгів. Зокрема, тендерна документація має містити не лише перелік вимог, а й перелік документів на підтвердження відповідності учасника зазначеним вимогам, які мають бути надані учасниками торгів у складі тендерних пропозицій.

Приписами ч. 1 ст. 25 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, та документи, що містять технічній опис предмета закупівлі, подаються в окремому файлі.

Відповідно до ч. 4 та 6 ст. 28 Закону України "Про публічні закупівлі" після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п`яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції

У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною.

За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом.

При цьому, згідно з ч. 7 ст. 28 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.

Положеннями ч. 1 ст. 30 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію, зокрема в разі якщо учасник: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.

Згідно із абз. 6 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" у випадку коли замовник відхилив всі тендерні пропозицій згідно з цим Законом, замовник має відмінити торги.

Під час розгляду справи встановлено, що замовником у додатку №2 тендерної документації установлено вимогу щодо надання учасниками довідки про наявність обладнання та матеріально-технічної бази за формою 3 (додаток №2) тендерної документації.

Водночас учасником ТОВ «РЕАЛ» (лот - 5) у складі своєї тендерної пропозиції в електронну систему закупівель завантажено довідку про перелік обладнання та інструментів (у доброму стані) від 11 серпня 2020 року №73, не за формою 3, визначеною додатком №2 тендерної документації.

Представником відповідача у поданому до суду відзиві на позов вказано, що тендерна документація не містить інформації, що зазначене порушення відноситься до формальних (несуттєвих помилок). Вказане, на думку відповідача, є свідченням порушення замовником пункту 1 частини першої статті 31 Закону, оскільки останній не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «РЕАЛ» (лот - 5), як такого, що не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 Закону та уклав з ним договір від 03 вересня 2020 року №1038/3Е-20.

Натомість, представником позивача у позовній заяві вказано, що з приводу відповідності пропозиції учасника - переможця ТОВ «РЕАЛ» (лот - 5) технічної бази та технологій» позивачем як замовником надано пояснення на запит у межах проведення моніторингу закупівлі № UА-М-2020-11-20-000002 від 25.11.2020 №28АУ/05/2y/3/4487, в яких було вказано, що учасник ТОВ «РЕАЛ» надав у складі тендерної пропозиції довідку від 11.08.2020 №73 («Перелік обладнання га інструментів (у доброму стані) ТОВ «РЕАЛ»), яка містить всю запитувану інформацію (інструменти, пристрої та обладнання, необхідне для виконання ремонтних робіт). Вказане свідчить, що ТОВ «РЕАЛ» надав довідку не за встановленою замовником формою 3, проте така подача матеріалу не впливає на зміст його пропозиції, тому відповідно до умов тендерної документації такий недолік віднесено замовником до формальної (несуттєвої) помилки.

Стосовно посилань відповідача на обставини того, що в довідці, яка була надана, відсутня інформація щодо віку (років) та стану (нове/хороше/погане) суд зазначає, що сама надана довідка містить в собі зазначення про стан обладнання як «у доброму стані», а відтак вказані доводи не можуть вважатися судом в повній мірі належними та обґрунтованими.

Стосовно доводів відповідача щодо відсутності у тендерній документації інформації, що зазначене порушення відноситься до формальних (несуттєвих) помилок судом встановлено таке.

З наявної в матеріалах справи копії витягу з тендерної документації, а саме п. 2 р. V «Оцінка тендерної пропозиції», вбачається зазначення про те, що відповідно до умов цієї тендерної документації формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме технічні помилки та описки: зазначення невірної назви документа, що підготовлений безпосередньо учасником, у раз якщо зміст такого документу повністю відповідає вимогам цієї документації (наприклад: заміст вимоги надати довідку в довільній формі учасник надав лист-пояснення); відсутність інформації в одних документах, однак наявність цієї інформації в інших документах у складі тендерної пропозиції; інші формальні (несуттєві) помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції. Допущення формальних помилок учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Рішення про віднесення помилки до формальної приймається замовником.

Відтак, враховуючи викладене вище, суд доходить висновку про наявність підстав вважати, що допущене ТОВ «РЕАЛ» порушення належить віднести до формальних (несуттєвих), а отже у позивача було відсутні підстави для відхилення пропозиції останнього.

Стосовно доводів представника відповідача про недотримання позивачем як замовником ч.4 Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено таке.

Представником позивача у позовній заяві вказано, що позивач, як замовник у поясненні на запит у межах проведення моніторингу закупівлі № UA-М-2020-11-20-000002 від 25.11.2020 №28АУ/05/2y/3/4487 зазначив, що оригінали протокольних рішень тендерного комітету замовника, зокрема щодо наведеної процедури закупівлі, оформлені відповідно до вимог абз. 13 частини 3 Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону. Так, зазначено, що у рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні. Водночас, зазначено, що у цьому конкретному випадку немає відмов членів тендерного комітету в підписанні протоколів.

З метою підтвердження вказаних обставин до матеріалів справи долучено скановані копії протокольних рішень тендерного комітету від 20 серпня 2020 року № 1465 та № 1466.

З приводу формату оприлюднення інформації представником позивача повідомлено, що частиною першою статті 10 Закону передбачено, що замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку встановленому уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, у тому числі 7) протокол розгляду тендерних пропозицій.

Водночас, представником позивача вказано, що Законом та іншими нормативно-правовими актами, що розроблені на його виконання, не встановлено формату оприлюднення документа (doc, docx, ppt, pptx, pdf, jpeg, png тощо). Секретар тендерного комітету під час оприлюднення текстового файлу накладає електронний цифровий підпис і в такий спосіб засвідчує, що текстовий формат документа повністю відповідає оригіналу.

Враховуючи надані представником позивача пояснення, суд вважає доводи представника відповідача в цій частині необґрунтованими та недоведеними.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку про те, що відповідачем не доведено, що під час розгляду тендерних пропозицій учасника ТОВ «РЕАЛ» на етапах закупівлі, позивачем були допущені порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі", на які посилається відповідач.

Стосовно зобов`язальної частини висновку від 07.12.2020 про результати моніторингу процедури закупівель UA-2020-07-29-008848-с суд зазначає таке.

Ні Закон України "Про публічні закупівлі", ні Закон України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" не визначає повноваження відповідача зобов`язувати за результатом здійсненого моніторингу закупівлі її замовника вчиняти дії по розірванню укладеного договору на закупівлю. Зокрема, такі повноваження відсутні і у статтях 2, 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", на які здійснено посилання в оскаржуваному висновку.

Встановлення вимоги в оскаржуваному висновку про вчинення позивачем дій щодо розірвання укладеного договору, з огляду на наведену вище позицію, є порушенням принципу пропорційності та, відповідно, свідчить про протиправність оскаржуваного висновку у наведеній частині.

При цьому суд зазначає, що частиною першої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Визначення істотних умов договору містяться у статті 638 Цивільного кодексу України та означають умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Також за приписами статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до положень ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, ідо визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Під час розгляду справи встановлено, що договір про закупівлю послуг (№1038/3Е-20 від 03.09.2020 року) за результатами оприлюднених торгів було укладено до початку моніторингу та висновку відповідача.

Враховуючи викладене, слід дійти висновку про те, що норми Закону не передбачають процедури усунення виявлених порушень процедури закупівлі і після визначення переможця процедури закупівлі та укладення із ним договору про закупівлю. Таким чином після отримання оскаржуваного висновку у позивача була відсутня об`єктивна можливість усунути недоліки, вказані у ньому.

Аналогічна правова позиція висловлена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28.01.2021 року у справі № 160/12925/19 та від 26.08.2021 у справі № 280/2494/19.

Крім цього, відповідно до висновку Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 922/2987/20, з моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" неможливо відмінити процедуру закупівлі, у порядку, передбаченому ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки це нівелює принципи та основні положення Закону України "Про публічні закупівлі". Право на відміну торгів існує лише на стадії до завершення процедури торгів, а не після їх завершення на стадії укладання договору з переможцем. Після укладення договору про закупівлю процедура закупівлі є завершеною, і відповідно до абз. 8 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про публічні закупівлі" розглядаються лише скарги щодо укладених договорів про закупівлю в судовому порядку, тобто шляхом подання позову до суду.

При цьому, як встановлено судом, станом на час розгляду цієї справи зазначений договір про закупівлю послуг №1038/3Е-20 від 03.09.2020 року сторонами вже було виконано, про що свідчить наданий до суду звіт про виконання.

Відтак, з огляду на встановлені під час розгляду справи обставини та висновки суду суд вважає висновок від 07.12.2020 про результати моніторингу процедури закупівель UA-2020-07-29-008848-с протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із приписами ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго".

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5) до Північного офісу Держаудитслужби (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 18) за участі ретьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 6) про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівель – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок від 07.12.2020 про результати моніторингу процедури закупівель UA-2020-07-29-008848-с.

Стягнути на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 40538421) сплачену суму судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Держаудитслужби (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 18, код ЄДРПОУ 40479560).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.