Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №480/3878/25 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року м. Суми Справа № 480/3878/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Стислий виклад позицій сторін. Заяви сторін. Процесуальні дії суду.

Як зазначає позивач, в період проходження військової служби відповідач не виплачував позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення. Тому позивач звернувся до суду щодо виплати такої індексації.

У позовній заяві позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті позивачу за період з 01.03.2018 до 31.12.2022 в неповному обсязі, а саме: з порушенням абзаців 4, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078; зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу за період з 01.03.2018 до 31.12.2022 індексацію грошового забезпечення в загальній сумі 203331,12 грн, відповідно до абзаців 4, 6 п.5 Порядку № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 № 44.

Судом відкрито провадження у справі 19.05.2025.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ключовим фактором під час вирішення питання щодо виплати індексації-різниці грошового забезпечення військовослужбовців є встановлення місяця підвищення грошових доходів (базового місяця). Місяцями підвищення грошового доходу військовослужбовців в розумінні Закону № 1282-ХІІ та Порядку № 1078 є січень 2008 року та березень 2018 року. Оскільки розмір підвищення грошового доходу позивача перевищив суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (в порівнянні з базовим місяцем - січнем 2008 року), у відповідача не виникає обов`язку виплати індексації-різниці за період з 01.03.2018 до 31.12.2022.

Обставини, які встановлені судом.

У період з 31.03.2015 до 29.03.2025 позивач проходив військову службу у відповідача, наказом якого від 29.03.2025 його з цієї ж дати виключено зі списків особового складу.

У період з 01.03.2018 до 31.12.2022 позивачу нараховувалась та виплачувалась поточна індексація, із застосуванням місяця підвищення - березня 2018 року, що підтверджується довідкою відповідача від 29.0.2025 № 5/1141.

Згідно з довідкою відповідача від 29.05.2025 № 5/1140 грошове забезпечення позивача у лютому 2018 року складало 10438,80 грн, а у березні 2018 року - 10958,10 грн.

Висновки суду та їх мотиви.

З моменту набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 30.07.2017 № 704 відбулась зміна тарифних ставок військовослужбовців, а саме 01.03.2018.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 5 Порядку № 1078 значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з наступного місяця.

Тому місяцем підвищення індексації з 01.03.2018 є березень 2018 року.

Відповідно до абзаців 3, 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Отже, індексація не нараховується у місяці підвищення посадового окладу (тарифної ставки), якщо розмір такого підвищення (з урахуванням всіх складових, що не мають разового характеру) перевищує суму можливої індексації у відповідному місяці. Якщо ж сума підвищення не перекриває суму можливої індексації, визначається різниця між нею та сумою підвищення.

Таким чином, для з`ясування питання чи має позивач право на застосування при нарахуванні його індексації грошового забезпечення починаючи з березня 2018 року приписів абзаців 3, 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078, необхідно з`ясувати розмір грошового забезпечення позивача за попередній місяць (лютий 2018 року), розмір індексації, що мав бути нарахований в цьому місяці, а також суму нарахованого грошового забезпечення без урахування складових, що мають разовий характер, за місяць, в якому відбулося підвищення посадових окладів (березень 2018 року).

Як вбачається з матеріалів справи, грошове забезпечення позивача у лютому 2018 року становило 10438,80 грн, а у березні 2018 року - 10958,10 грн.

Відтак, грошовий дохід позивача збільшився на 519,30 грн (10958,10 - 10438,80).

У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн., величина приросту індексу споживчих цін 253,30% .

Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100.

1762,00 х 253,30% / 100 = 4463,15 грн.

Згідно з нормою абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 - 519,30 = 3943,85 грн.

Таким чином, починаючи з березня 2018 року сума індексації-різниці з урахуванням абзаців 3, 4, пункту 5 Порядку №1078, має виплачуватися у розмірі 3943,70 грн щомісячно до моменту звільнення. Загальна сума індексації різниці за період з 01.03.2018 до 31.12.2022 складає 228743,30 грн, з розрахунку 3943,85 х 58 міс.

Оскільки відповідач не нарахував та невиплатив позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 31.12.2022 у встановлених законодавством розмірах, то його поведінка не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому суд задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Вимоги позивача, в частині зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату індексації, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44, задоволенню в цій частині не підлягають, оскільки обов`язок відрахування сум податку з доходів фізичних осіб, в тому числі позивача, який проходив військову службу, у відповідності до норми ст.168 Податкового кодексу України покладено саме на відповідача, який є податковим агентом. Таким чином, вимоги задовольняються судом частково.

Судові витрати.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем інших судових витрат, то їх розподіл судом не здійснюється.

Керуючись статтями 90, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка полягає у відсутності нарахування ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.03.2018 до 31.12.2022, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

5. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) індексацію-різницю грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.03.2018 до 31.12.2022, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 у сумі 228743 (двісті двадцять вісім тисяч сімсот сорок три) грн 30 (тридцять) коп., з урахуванням виплачених сум.

6. У задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_1 - відмовити.

7. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

8. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І. Сидорук