Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №460/7103/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 червня 2026 року м. Рівне№460/7103/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується – Позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі іменується – Відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі іменується – Відповідач 2), в якому Позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 від 09.09.2025 № 212850009986; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 03.01.1984 по 23.07.2004; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з дати досягнення пенсійного віку – ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком з дати досягнення пенсійного віку – 01.09.2025.

Стислий виклад позиції Позивача.

Позивач зазнача, що після досягнення пенсійного віку Позивач звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком від 02.09.2025. Вказує, що її трудова книжка колгоспника містить записи про прийняття в члени колгоспу з 03.01.1984 та звільнення 23.07.2004. Крім того, трудова книжка містить записи про виконання у колгоспі річних мінімумів трудової участі за 1984-2004 роки. Однак, Відповідачем відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Позивач вважає таку відмову протиправною та просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі у встановлений судом строк відзиви на позовну заяву не подали.

Ухвалою суду від 04.05.2026 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 18.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 19.05.2023, фактичне місце проживання/перебування ОСОБА_1 зазначено: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення їй пенсії за віком відповідно до положень статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 09.09.2025 №212850009986 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком.

У вказаному рішенні зазначено, що дата народження позивача — ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України — 02.09.2025, вік заявниці — 60 років 00 місяців 01 день, необхідний страховий стаж відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 32 роки, страховий стаж особи становить 14 років 03 місяці 05 днів.

Підставою для відмови у призначенні пенсії стало незарахування до страхового стажу періоду роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 з 03.01.1984 по 23.07.2004 через відсутність даних про вихододні та інформації про реорганізацію господарства.

Вважаючи таку відмову у призначенні пенсії протиправною, а свої права порушеними, Позивач звернулася до суду з цим позовом.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, порядок призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж — це період, протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку — на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, які враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Згідно зі статтею 26 Закону №1058-IV у 2025 році право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років мають особи за наявності страхового стажу не менше 32 років.

Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII є чинним нормативним актом; його офіційний текст розміщено на вебпорталі Верховної Ради України.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана, зокрема, на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Отже, за змістом наведеної норми, період членства в колгоспі зараховується до стажу роботи. Винятком є випадок невиконання членом колгоспу без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі, у якому стаж враховується за фактичною тривалістю роботи.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Офіційний текст постанови розміщений на вебпорталі Верховної Ради України, поточна редакція — від 20.05.2025.

Відповідно до пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу приймаються інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить, що трудова книжка є основним доказом трудового стажу особи, а необхідність подання інших документів виникає у разі відсутності трудової книжки, відсутності відповідних записів у ній або наявності неправильних чи неточних записів.

Суд встановив, що трудова книжка колгоспника ОСОБА_1 НОМЕР_1 містить записи про прийняття Позивача в члени колгоспу з 03.01.1984 та звільнення 23.07.2004. Вказані записи посвідчені підписами і печатками.

Крім того, трудова книжка містить відомості про трудову участь Позивача у громадському господарстві за 1984-2004 роки. У відповідному розділі зазначено прийнятий у колгоспі мінімум трудової участі та фактичне виконання трудової участі Позивачем.

Отже, доводи Відповідача про незарахування спірного періоду з підстав відсутності даних про вихододні є необґрунтованими, оскільки наявна у матеріалах справи трудова книжка містить відомості про трудову участь Позивача за відповідні роки.

Відповідач також не довів, що записи у трудовій книжці є недостовірними, неправильними, такими, що внесені з порушенням установленого порядку, або що вони не можуть бути використані для підтвердження стажу роботи.

Саме лише посилання на відсутність інформації про реорганізацію господарства не може бути достатньою підставою для незарахування всього періоду роботи з 03.01.1984 по 23.07.2004, якщо факт роботи та членства у колгоспі підтверджується належно оформленою трудовою книжкою.

Суд враховує, що обов`язок щодо належного ведення, зберігання та оформлення трудових книжок покладається на роботодавця або уповноважених ним осіб. Працівник не може нести негативні наслідки у вигляді позбавлення права на зарахування стажу через недоліки в оформленні документів, допущені роботодавцем або уповноваженими особами.

Аналогічний підхід неодноразово висловлювався Верховним Судом, зокрема щодо того, що формальні недоліки в оформленні трудової книжки чи інших документів не можуть бути самостійною підставою для незарахування стажу, якщо факт роботи підтверджується належними доказами.

Крім того, відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій №22-1, орган Пенсійного фонду під час прийняття документів має право витребовувати додаткові документи, уточнювати інформацію про періоди роботи до 01.01.2004 та повідомляти особу про необхідність подання додаткових документів. Натомість відмова у призначенні пенсії без належного використання цих повноважень і без оцінки наявної трудової книжки є формальним підходом до вирішення питання про право особи на пенсію.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 09.09.2025 №212850009986 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно позовних вимог зобов`язального характеру, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів розділу IV Порядку № 22-1, після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (п.4.2). Рішення за результатами заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи (п.4.3).

Заяву про призначення пенсії Позивач подала до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання.

Подана заява відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась Головним управліннями Пенсійного фонду України в Рівненській області, який прийняв спірне рішення про відмову в призначенні пенсії.

Тож, дії зобов`язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що останнім розглянув заяву Позивача про призначення пенсії, яким у цьому випадку є Головне управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області.

З метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 03.01.1984 по 23.07.2004 та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 02.09.2025, з урахуванням висновків суду.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

За правилами частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

На користь Позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 665 грн 60 коп, сплачена відповідно до квитанції від 12.05.2026, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Відповідача 1, який прийняв спірне рішення.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 від 09.09.2025 № 212850009986.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 03.01.1984 по 23.07.2004 та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 02.09.2025, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області суму судового збору у розмірі 665 грн 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 30 червня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076) Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16,м. Київ,04053, ЄДРПОУ/РНОКПП 42098368)

Суддя К.М. Недашківська