Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №460/9082/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 червня 2026 рокум. Рівне№460/9082/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий виклад позицій учасників справи

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся через свого представника до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) з адміністративним позовом (позовною заявою) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), у якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №204750026130 від 18.02.2026 про відмову у призначенні позивачу дострокової пенсії за віком та зобов`язати відповідача призначити дострокову пенсію позивачу з моменту подання документів на присвоєння пенсії з 11.02.2026.

Обґрунтовуючи свій позов, позивач зазначає про те, що йому протиправно відмовлено в призначенні пенсії відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058-ІV) як учаснику бойових дій з підстав відсутності довідки про безпосередню участь особи в бойових діях. Зауважує, що єдиним документом, що підтверджує статус учасника бойових дій та надає особі право користування пільгами, встановленими законом, в тому числі, і пільгами щодо дострокового призначення пенсії, є «посвідчення учасника бойових дій». Оскільки належність позивача до кола осіб, які мають статус учасника бойових дій ніким не оскаржувалась, посвідчення не визнано недійсним та не скасовано у встановленому Законом порядку, вважає що має право на користування пільгами, встановленими Законом №3551-XII та Законом №1058-ІV, зокрема, пільгами щодо призначення пенсії та обрахування стажу на пільгових умовах. З огляду на вказане стверджує, що рішення відповідача-2 є протиправним та суперечать вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим просить суд позов задовольнити повністю.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, не подав до суду свій відзив на позов у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, про причини неподання відзиву в установлений строк для суду не повідомив, що дає суду підстави для висновків про те, що у відповідача відсутні поважні причини неподання відзиву в установлений судом строк, а тому наявні передбачені частиною 2 статті 175 КАС України умови і підстави для вирішення судом цього спору за наявними матеріалами справи та без відзиву відповідача.

2. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.

Позовна заява подана до суду 26.05.2026 у електронній формі із використанням електронного кабінету підсистеми ""Електронний суд" ЄСІТС, надійшла до суду і була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 27.05.2026.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2026 визначено суддю Максимчука О.О. головуючим суддею (суддею-доповідачем) з розгляду справи за вказаною позовною заявою.

Ухвалою від 01.06.2026 суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду і відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановив відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов та витребував у відповідача докази у справі, а саме оригінали або засвідчені в установленому порядку копії: заяви позивача про призначення дострокової пенсії від 11.02.2026 та долучені до такої заяви документи.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, не подав до суду свій відзив на позов у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, про причини неподання відзиву в установлений строк для суду не повідомив.

09.06.2026 від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про неможливість виконання вимог ухвали суду від 01.06.2026 та надання витребуваних судом доказів.

Ухвалою від 11.06.2026 суд витребував у Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області докази у справі, а саме оригінали або засвідчені в установленому порядку копії: заяви про призначення дострокової пенсії від 11.02.2026, а також долучені до такої заяви документи, на підставі яких ГУ ПФУ в Рівненській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 18.02.2026 №204750026130.

На момент ухвалення судом цього рішення у справі №460/9082/26 вимоги ухвали суду від 11.06.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області не виконалоо та витребуваних вказаною ухвалою суду доказів не надало інші заяви, клопотання від учасників справи до суду не надійшли, а також суд не здійснював інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).

З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

3. Встановлені судом обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши наявні у справі матеріали, з`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення спору по суті.

Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни та є учасником бойових дій, що підтверджується наявним в матеріалах справи посвідченням серії НОМЕР_1 від 16.06.2015.

11.02.2026 позивач звернувся до Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону №1058-ІV.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (відповідач) від 18.02.2026 №204750026130 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю довідки про безпосередню участь в бойових діях. У вказаному рішенні також зазначено вік заявника – 55 років 3 місяці 17 днів, страховий стаж – 37 років 1 місяць 20 днів, а до загального страхового стажу зараховані всі періоди роботи.

Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом, а тому у цій справі, яка розглядається судом, предметом спору є рішення відповідача №204750026130 від 18.02.2026 про відмову у призначенні позивачу дострокової пенсії за віком та зобов`язання відповідача призначити позивачу дострокову пенсію з моменту подання документів на присвоєння пенсії з 11.02.2026.

4. Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та висновки суду.

Встановивши наведені вище фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини, суд вважає, що до спірних правовідносин за наведених фактичних обставин справи підлягають застосуванню такі норми права і висновки Верховного суду про їх застосування.

Приписами статті 1 та частини 1 статті 2 Конституції України встановлено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, суверенітет якої поширюється на всю її територію. Відповідно до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; зокрема, закони приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй; норми Конституції України є нормами прямої дії; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (стаття 8, частина 2 статті 19 Конституції України).

Статтею 16 Конституції України передбачено, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

Приписами статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 15 до 23 років.

Разом з тим, згідно з пунктом 4 частини 1 статті 115 Закону №1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають, зокрема, військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20, 21 і 25 частини першої статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12, 13 і 16 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (крім працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів), особи з числа резервістів, військовозобов`язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім`ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до пунктів 3 і 4 частини першої статті 10 -1 зазначеного Закону, пункту 5 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, а також пункту 6 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Особи, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення норм, що регулюють питання визначення категорій осіб, які визнаються ветеранами війни та членами сімей загиблих Захисників і Захисниць України, та надання їм соціальних гарантій" з числа осіб, зазначених у статтях 10 і 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", продовжують користуватися правом на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до цього пункту, передбаченим для членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, без заміни відповідного посвідчення.

З огляду на приписи наведених положень, військовослужбовці, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також особи з числа резервістів, військовозобов`язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками віку 55 років за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків.

Згідно з частиною 1 статті 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Пунктом 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року за №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 №22-1, зокрема встановлено, що заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Відповідно до пункту 1.7 Порядку №22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви (пункт 1.8 Порядку №22-1).

За змістом пункту 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків;

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року №10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за №785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року №8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу) ;

3) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам... у разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5) ;

4) відомості про місце проживання особи;

6) документи, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком, зокрема:

- військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, які брали участь у бойових діях, безпосередню участь в АТО/ООС та/або в обороні України у зв`язку з військовою агресією російської федерації:

документи про проходження військової служби (служби);

довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного стажу роботи або документи про безпосередню участь в АТО/ООС, передбачені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, або документи військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв`язку з військовою агресією російської федерації;

посвідчення учасника бойових дій;

- особам, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 19 (з числа резервістів, військовозобов`язаних, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади), 20, 21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту":

посвідчення учасника бойових дій (у разі відсутності в посвідченні учасника бойових дій пункту і статті Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до якого надано статус, такі відомості підтверджуються органом, що видав посвідчення, або додаються документи, які підтверджують безпосередню участь цих осіб в АТО/ООС, передбачені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, або документи військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв`язку з військовою агресією російської федерації). Особами з числа резервістів і військовозобов`язаних, особами, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, додаються документи, які підтверджують їх належність до таких осіб (незалежно від наявності в посвідченні зазначених вище відомостей) (при призначенні пенсії учасникам бойових дій згідно з пунктом 4 частини першої статті 115 Закону).

При цьому, аналізуючи приписи статті 115 Закону №1058-IV суд зазначає, що підтвердженню для призначення пенсії, насамперед, підлягають не обставини тривалості участі військовослужбовця у бойових діях, а сам факт такої участі.

З матеріалів справи слідує, що спірним рішенням відповідача №204750026130 від 18.02.2026 відмовлено позивачу у призначенні дострокової пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю довідки про безпосередню участь особи в бойових діях.

У ході розгляду справи суд з наявних в матеріалах справи доказів встановив, що у період з 07.03. по 08.04.2015 позивач був залучений до проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях, що підтверджується витягом з наказу «Про залучення до проведення антитерористичної операції сил та засобів суб`єктів боротьби з тероризмом» від 08.06.2015 №0150.

Окрім того, з наявного в матеріалах справи листа Міністерства у справах ветеранів України від 16.04.2026 №10074/1.3/3.1-26, наданого на звернення позивача від 04.03.2026 слідує, що вiдповiдно до протоколу засiдання мiжвiдомчоiї кoмiciї з питань розгляду матерiалiв про визнання учасниками бойових дiй, утвореної Державною службою У країни у справах ветеранiв вiйни та учасникiв антитерористичної операцiї (далi - мiжвiдомча комiсiя) вiд 11.06.2015 №19 позивачу надано статус учасника бойових дiй, як такому, що захищав незалежнiсть, суверенiтет та територiальну цiлiснiсть України i брав безпосередню участь в антитерористичнiй операцiї, забезпеченнi її проведення (витяг з протоколу додається). Iнформацiя стосовно позивача внесена до Єдиного державного реєстру ветеранiв вiйни як учасника бойових дiй вiдповiдно до пункту 19 частини першої статтi 6 Закону України "Про статус ветеранiв вiйни, гapaнтiї їx соцiального захисту". У листі також повідомлено, що вiдповiдно до постанови Кабiнету Мiнiстрiв України 19.10.2016 №736 "Про затвердження Типової iнструкцiї про порядок ведення облiку, зберiгання, використання i знищення документiв та iнших матерiальних носiїв iнформацiї, що мiстять службову iнформацiю" та Порядку забезпечення евакуації, зберiгання та знищення документiв в умовах особливого перiоду, затвердженоrо наказом Мiн`юсту вiд 17.10.2019 №3194/5, зареєстрованого в Мiн`юстi 24.10.2019 за №1132/34103, документи щодо учасникiв бойових дiй, статус яким було надано мiжвiдомчою комiсiєю у пepioд з 2014 по 2021 роки, у зв`язку з виникненням реальної загрози захоплення документiв були знищені, а тому надати копії запитуваних позивачем документів, зокрема довідки про безпосередню участь позивача в антитерористичній операції, немає можливості.

Отже, на переконання суду, вказаними доказами підтверджується участь позивача у бойових діях під час захисту незалежності, суверенiтету та територiальної цiлiсності України та участь в антитерористичнiй операцiї.

Верховний Суд у постанові від 06.11.2018 року по справі №591/3086/16-а зазначив, що участь військовослужбовця у бойових діях може підтверджуватись і фактом набуття статусу учасника бойових дій у розумінні статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та відповідним посвідченням”. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29.08.2018 у справі №295/1129/17.

Правила видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни визначені Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року №302 (далі - Положення №302).

Пунктом 3 Положення №302 передбачено, що відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Учасникам бойових дій (стаття 6 Закону №3551-XII) видаються посвідчення з написом "Посвідчення учасника бойових дій" та нагрудний знак "Ветеран війни - учасник бойових дій".

Згідно з пунктом 2 Положення №302 посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.

Отже, повноваження щодо перевірки наявності у особи права на отримання статусу учасника бойових дій, в тому числі й перевірки факту чи брала така особа участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії, належать органам, які видають "Посвідчення учасника бойових дій".

Відповідно до пункту 7 Положення №302 такими органами є Мін`юст, органи Міноборони, МВС, Національної поліції, ДСНС, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Управління державної охорони, ДФС, Адміністрації Державної прикордонної служби, Держспецзв`язку, а також Держспецтрансслужби за місцем реєстрації ветерана.

Таким чином, посвідчення учасника бойових дій є належним документом, що підтверджує статус учасника бойових дій та надає особі право користування пільгами, встановленими законом, в тому числі й пільгами щодо дострокового призначення пенсії.

Так, відповідно до посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 , виданого 16.06.2015, позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій, яке ніким не оспорено та не визнане недійсним, а відтак підлягає врахуванню.

При цьому, як суд вже зазначав вище, з листа Міністерства у справах ветеранів України від 16.04.2026 №10074/1.3/3.1-26, наданого на звернення позивача від 04.03.2026 слідує, що вiдповiдно до постанови Кабiнету Мiнiстрiв України 19.10.2016 №736 "Про затвердження Типової iнструкцiї про порядок ведення облiку, зберiгання, використання i знищення документiв та iнших матерiальних носiїв iнформацiї, що мiстять службову iнформацiю" та Порядку забезпечення евакуації, зберiгання та знищення документiв в умовах особливого перiоду, затвердженоrо наказом Мiн`юсту вiд 17.10.2019 №3194/5, зареєстрованого в Мiн`юстi 24.10.2019 за №1132/34103, документи щодо учасникiв бойових дiй, статус яким було надано мiжвiдомчою комiсiєю у пepioд з 2014 по 2021 роки, у зв`язку з виникненням реальної загрози захоплення документiв були знищені, а тому надати копії запитуваних позивачем документів, зокрема довідки про безпосередню участь позивача в антитерористичній операції, немає можливості.

Вказане свідчить про неможливість отримання та надання позивачем довідки про безпосередню його участь в антитерористичній операції, оскільки документи щодо учасникiв бойових дiй, статус яким було надано мiжвiдомчою комiсiєю у пepioд з 2014 по 2021 роки були знищені, у свою чергу, статус учасника бойових дій позивачу було надано 16.06.2015 згідно посвідчення серії НОМЕР_2 .

Суд враховує, що вказаний лист Міністерства у справах ветеранів України датований 16.04.2026 та наданий на звернення позивача від 04.03.2026, тобто вже після винесення відповідачем оскаржуваного рішення, водночас суд також враховує й те, що згідно з частиною 3 ст. 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Отже, пенсійний орган не був позбавлений можливості у разі сумніву щодо участі позивача в бойових діях, вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, шляхом надсилання запитів про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, та провести звірку таких відомостей.

Окрім того, п. 3.3, 4.2 розділу ІІІ Порядку №22-1 визначено, що орган, що призначає пенсію, надає допомогу особам щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії. При прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснював прийом, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів для визначення права на призначення такого виду пенсії, повинен був повідомити про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, водночас жодних з вказаних вище дій, пенсійний орган не зробив, чим позбавив позивача права на пенсійне забезпечення.

Враховуючи наведене у суду відсутні підстави вважати належно розглянутою заяву позивача про призначення дострокової пенсії від 11.02.2026 та дотримання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області пунктів 3.3, 4.2 та 4.7 Порядку №22-1.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію про те, що дефекти адміністративного акта можуть не стосуватися його змісту, а бути пов`язаними з процедурою прийняття. Деякі процедурні вимоги необхідно розглядати не як вимоги до акта, а як вимоги до органів, уповноважених його приймати.

Надання оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, потребує співвідношення двох базових принципів права: “протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків” і, на противагу йому, принцип “формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення”; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови безумовного дотримання ним передбаченої законом процедури прийняття такого рішення (пункти 54-55 постанови Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі №640/11468/20).

Обираючи належний спосіб захисту права на пенсійне забезпечення позивача виходячи із встановлених обставин цієї справи суд враховує, що критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є, насамперед, встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату.

У разі якщо межі заявлених позовних вимог не дозволяють суду під час розгляду справи упевнитися чи дотримано при зверненні заявника та відповідному розгляді суб`єктом владних повноважень усіх без винятку вимог закону для отримання позитивного рішення та(або) якщо суб`єкт, до якого звертається позивач, має право діяти при прийнятті відповідного рішення на власний розсуд (тобто має альтернативні варіанти поведінки за наслідками розгляду звернення позивача), то суд, у межах свого розсуду, з метою уникнення перебирання на себе повноважень щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції іншого органу, повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень при прийнятті рішення урахувати оцінку, надану у судовому рішенні.

Така позиція є усталеною у судовій практиці й кореспондується з положеннями КАС України, за якими суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Враховуючи ту обставину, що відповідачем під час прийняття спірного рішення не повністю з`ясовано всі обставини, які мають значення для правильного вирішення питання щодо наявності у позивача права на призначення дострокової пенсії відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону №1058-IV, суд приходить до висновку, що рішення відповідача від 18.02.2026 №204750026130 є протиправним та підлягає скасуванню, а для належного захисту прав позивача слід вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву про призначення позивачу дострокової пенсії від 11.02.2026, з урахуванням висновків суду наведених у цьому рішенні.

При цьому суд враховує позицію Верховного Суду від 09 липня 2024 року у справі №240/16372/23, де зазначено, що дії зобов`язального характеру щодо повторного розгляду заяви позивача має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення цієї пенсії, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову частково шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 18.02.2026 №204750026130 щодо відмови позивачу у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону №1058-IV, зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 11.02.2026 про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону №1058-IV, з урахуванням висновків суду наведених у цьому рішенні.

6. Розподіл судових витрат.

Приписами пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивача звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, то ж позивач при зверненні до суду із позовною заявою судовий збір не сплачував, і крім того він не подав до суду доказів понесення ним будь-яких інших судових витрат. А тому у суду відсутні передбачені законом підстави для стягнення на користь позивача судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 241-246, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 18.02.2026 №204750026130 про відмову ОСОБА_1 у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.02.2026 про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду наведених у цьому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (місцезнаходження: вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, Рівненська обл., 33028, код ЄДРПОУ: 21084076).

Суддя Олександр МАКСИМЧУК