Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №460/7340/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 червня 2026 року м. Рівне№460/7340/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 (далі – відповідач 1, 2), в якому просить суд: 1) визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.06.2022 по 28.01.2026 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 (з 01.06.2022 по 31.12.2022), на 01.01.2023 (з 01.01.2023 по 31.12.2023), на 01.01.2024 (з 01.01.2024 по 31.12.2024), на 01.01.2025 (з 01.01.2025 по 31.12.2025) та на 01.01.2026 (з 01.01.2026 по 28.01.2026), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, та у зв`язку зі змінами розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавок, доплат та підвищень – у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, матеріальної допомоги на оздоровлення за 2026 рік та інші суми, належні при звільненні, з одночасною виплатою грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум; 2) зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.06.2022 по 28.01.2026 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 (з 01.06.2022 по 31.12.2022), на 01.01.2023 (з 01.01.2023 по 31.12.2023), на 01.01.2024 (з 01.01.2024 по 31.12.2024), на 01.01.2025 (з 01.01.2025 по 31.12.2025) та на 01.01.2026 (з 01.01.2026 по 28.01.2026), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, одноразову грошову допомогу при звільненні, матеріальну допомогу на оздоровлення за 2026 рік та інші суми, належні при звільненні, з одночасною виплатою грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум; 3) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у нездійсненні ОСОБА_1 нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2022 по 28.01.2026 із застосуванням березня 2018 року як базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення; 4) зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.06.2022 по 28.01.2026 із застосуванням березня 2018 року як базового місяця для обчислення індексу споживчих цін, з одночасною виплатою грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум; 5) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неповноти виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”, за всі періоди безпосередньої участі Позивача у бойових діях за період з 01.06.2022 по 29.04.2025 пропорційно з розрахунком 100 000 грн на місяць; 6) зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”, за всі періоди безпосередньої участі Позивача у бойових діях за період з 01.06.2022 по 29.04.2025 виходячи з повної формули 100 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, з одночасною виплатою грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум; 7) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не включення додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”, до бази розрахунку грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані основну та додаткові відпустки; 8) зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані основну та додаткові відпустки з включенням до бази розрахунку додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”, з одночасною виплатою грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум; 9) визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2026 рік; 10) зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2026 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, обчисленого з урахуванням перерахунку згідно з пунктами 1-2 цього прохального розділу, з одночасною виплатою грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44. Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що позивач у вказаному періоді проходив військову службу у відповідача. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправними та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Таким чином, з 29.01.2020 року відновлено дію п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції, що діяла до 21.02.2018 року. Повідомляє, що 20.05.2023 набрала чинності Постанова № 481, п.2 якої установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Проте, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 320/29450/24, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Дізнавшись про неналежне нарахування позивачу грошового забезпечення у 2022-2026 роках, позивач звернувся до звернувся суду з цим позовом. Крім того, позивач стверджує, що в зазначеному періоді відповідачем здійснювалось нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивача у неналежному розмірі. Також додаткова винагорода, передбачена постановою КМУ № 168 протиправно не включена до розрахунку компенсації за невикористані основну і додаткову відпустку при звільненні, до того ж така додаткова винагорода виплачена не в повному обсязі з урахуванням участі позивача у бойових діях. Просить позов задовольнити повністю.

Відповідач 1 подав відзив на позовну заяву в якому заперечує проти позовних вимог. Свої заперечення аргументує тим, що військова частина НОМЕР_1 сформована з 06.03.2022 року. У період з 06.03.2022 року по 30.06.2022 року військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 , в тому числі позивач перебували на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_2 , а з 01.07.2022 - у військовій частині НОМЕР_1 . За таких обставин, позивач не може заявляти будь-яких вимог фінансового характеру до військової частини НОМЕР_1 за період з 01.06.2022 по 30.06.2022. Щодо період з 01.07.2022 по 28.01.2026 то вважає, що відсутні правові підстави для перерахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим званням виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022-01.01.2026. Індексація грошового забезпечення у вказаному періоді виплачувалась позивачу у належному розмірі згідно чинного законодавства і підстави для її перерахунку відсутні. Також відсутні підстави включати додаткову винагорода, передбачену постановою КМУ № 168 у грошове забезпечення з якого обчислюється компенсація за невикористані дні щомісячної і додаткової відпусток. оскільки з 25.02.2025 Порядком № 260 встановлено пряму норму щодо виключення винагороди із категорії складових грошового забезпечення, з суми яких обчислюється розмір грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки. Окрім цього стверджує, що додаткова винагорода, передбачена постановою КМУ № 168 виплачувалась позивачу військовою частиною НОМЕР_1 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, що передбачено п.1 Постанови № 168. Просить у задоволенні позову відмовити.

Позивач подав відповідь на відзив в якій, на спростування доводів відзиву наводить схожі за змістом позову твердження та аргументи.

Відповідач 2 подав відзив на позов в якому також стверджує про відсутність правових підстав для перерахунку грошового забезпечення, додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168 та індексації у період з 01.06.2022 по 30.06.2022.

Позовна заява надійшла до суду 28.04.2026.

Ухвалою суду від 29.04.2026 позов залишений без руху.

Ухвалою суду від 01.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 19.05.2026 залучено до участі співвідповідача Військову частину НОМЕР_2 .

Зважаючи на залучення судом співвідповідача, позивачем у відзиві на позов здійснено перерозподіл позовних вимог між відповідачами.

Розглянувши позовну заяву, відзив на неї, з`ясувавши обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.

ОСОБА_1 проходив військову службу з 01.06.2022 по 28.01.2026 у Військовій частині НОМЕР_1 .

При цьому, військова частина НОМЕР_1 сформована з 06.03.2022 року.

У період з 06.03.2022 року по 30.06.2022 року військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 , в тому числі позивач перебували на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_2 , а з 01.07.2022 у військовій частині НОМЕР_1 .

Вказане не заперечується учасниками справи.

Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 № 32 від 28.01.2026 позивач виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв`язку зі звільненням з військової служби за станом здоров`я з 28.01.2026.

Представник позивача звернувся до відповідача 1 із заявою про надання інформації щодо нарахування та виплати грошового забезпечення та здійснення його перерахунку.

Таку інформацію відповідачем 1 надано листом від 06.04.2026 № 1918/57/ВихЗПІ.

Вважаючи дії та бездіяльність відповідачів щодо обчислення та виплати грошового забезпечення у неналежному розмірі протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.91 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно із абзацом 1 частини першої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до частин другої статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Так, 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка передбачала з 01 березня 2018 року збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців.

Пунктом 2 Постанови № 704, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до Постанови № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови № 704 (у первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі – Постанова № 103).

Пунктом 6 Постанови № 103 внесено зміни до Постанови № 704, внаслідок яких пункт 4 цієї Постанови викладено у новій редакції, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14» . Зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.

Тобто з 01.01.2018 пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу застосовується така розрахункова величина, як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року, визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704.

Вказаною постановою скасовані зміни, у тому числі до пункту 4 Постанови № 704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30 липня 2018 року), згідно з якою розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Верховний Суд, зокрема у постановах від 15.06. 2023 року у справі № 380/13603/21, від 30.04.2025 у справі № 620/9741/24 та інших вказував, що оскільки зміни, внесені Постановою № 103, а саме до пункту 4 Постанови № 704, визнано у судовому порядку нечинними, то з 29 січня 2020 року діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін і в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується розрахункова величина «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року», а не «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року».

У цих та інших постановах Верховний Суд виходив з того, що положення пункту 4 Постанови № 704 у частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року», не відповідає нормативно-правовим актам вищої юридичної сили, згідно з якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних відносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 у частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу – Закону України про Державний бюджет на відповідний рік із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, виходячи із розрахункової величини розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Отже, з 29.01.2020 чинна редакція пункту 4 Постанови № 704, яка була чинною до зазначених змін і в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується розрахункова величина «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року», а не «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року».

Водночас 12.05.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704», пунктом 2 якої внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704, виклавши абзац перший в такій редакції: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Пунктом 3 Постанови № 481 установлено, що видатки, пов`язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів.

Таким чином, з дня набрання чинності Постановою № 481 (20 травня 2023 року) Кабінет Міністрів України замість розрахункової величини «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року» запровадив сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання 1762,00грн.

В подальшому, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 320/29450/24, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Отже з 18.06.2025, дня набрання чинності рішення суду законної сили, відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, яка запроваджувала алгоритм розрахунку посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Згідно з частинами першою-третьою статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Таким чином з огляду на визначені в ч. 3 ст. 7 КАС України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, п.2 Постанови № 481 стосовно внесення змін до п.4 Постанови № 704 в частині, що суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу, а саме закону про Державний бюджет України на відповідний рік, не підлягає застосуванню як такий, що є протиправним і таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.

При цьому Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19 та від 10.01.2023 у справі № 340/507/22).

Тобто п.4 Постанови № 704 підлягає застосуванню у спірних правовідносинах у первинній редакції, а саме в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - закону про Державний бюджет України на відповідний рік, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік), оскільки суд не вправі, вирішуючи спір, застосовувати дефектний нормативно-правовий акт безвідносно до того чи був він чинним чи ні на момент виникнення спірних відносин.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 520/5814/24 від 17 лютого 2026 року.

Оскільки позивач звертається з позовними вимогами за період з 01.06.2022 по 28.01.2026, то розрахунковою величиною для визначення розміру його посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення, повинно бути визначене шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2024 рік» на 01 січня 2024 року, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2025 рік» на 01 січня 2025 року, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2026 рік» на 01 січня 2026 року.

Також суд стверджує, що перерахунок розміру посадового окладу та окладу за військовим званням супроводжує здійснення перерахунку (донарахування) усіх видів грошового забезпечення, нарахованих та виплачених позивачу у вказаному періоді, в т. ч. і грошова допомога на оздоровлення, одноразова грошова допомога при звільненні.

Щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2022 по 28.01.2026.

Відповідно до ч. ч. 2 та 3 ст. 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

За змістом ст. 2 вказаного Закону, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

У частині 5 ст. 2 вказаного Закону вказано, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно зі ст. 4 цього Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року 101 відсоток).

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 5 вказаного Закону підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації цих положень Закону Кабінет Міністрів України постановою від 17 липня 2003 року № 1078 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення.

Згідно з п. 1-1 вказаного Порядку підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року 101 відсоток).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 4 Порядку визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

У разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу.

Положенням п. 10-2 Порядку № 1078 встановлено, що для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.

Судом встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 2 від 06.03.2022, солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини та призначено на посаду – водій-санітар евакуаційного відділення медичної роти військової частини НОМЕР_1 .

Зважаючи на положення п. 10-2 Порядку № 1078 суд вважає, що базовим місяцем для індексації у 2022 році є місяць, у якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців.

Якщо підвищення окладу не було, базовим місяцем залишається останній місяць, в якому відбулося підвищення.

Отже для військовослужбовців, прийнятих на військову службу у 2022 році, базовим місяцем є місяць, коли їм було встановлено оклад.

Матеріалами справи стверджується, що позивачу встановлений оклад 06.03.2022 згідно наказу команди ра в/ч НОМЕР_1 № 2 від 06.03.2022. Отже базовим місяцем для проведення індексації грошового забезпечення позивача є березень 2022 року, а не березень 2018 року, як стверджує позивач.

За матеріалами даної справи позивачу у період з 01.06.2022 по 31.12.2022 була нарахована індексація в розмірі 8824,24грнта виплачена в розмірі 8691,88грн (картки особового рахунку військовослужбовця (стовпець 15)).

З огляду на вказане, позовні вимоги позивача в частині визнання бездіяльності відповідача щодо не правильного нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за вказаний період та вимоги зобов`язального характеру з урахуванням базового місяця березень 2018 року за період з 01.06.2022 по 31.12.2022, є безпідставними та необґрунтованими, як наслідок, задоволенню не належать.

Щодо нарахування та виплати індексації за період з 01.01.2023 по 31.12.2023.

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України від 03.11.2022 № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» було зупинено на 2023 рік дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

При цьому, вказане вище положення Закону України від 03 листопада 2022 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» є чинним та неконституційним не визнавалось.

Таким чином, оскільки дія Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» була зупинена на 2023 рік, то правові підстави для проведення нарахування суми індексації грошового забезпечення, механізм розрахунку якої визначено Порядком № 1078, у 2023 році були відсутні.

Така ж правова позиція викладені у постановах Верховного Суду від 18.12.2025 у справі № 380/5270/24 та від 23.12.2025 у справі № 420/35557/23.

Щодо нарахування та виплати індексації за період з 01.01.2024 по 28.01.2026 із застосуванням базового місяця березень 2018 року.

Судом на підставі картки особового рахунку позивача від 03.04.2026 № 1918/11255 встановлено, що у періоді з 01.01.2024 по 31.07.2024 та в січні-червні 2025 року відповідачем не здійснювалось нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення. Таке нарахування та виплата здійснювалась лише у період з 01.08.2024 по 31.12.2024 та з 01.07.2025 по 31.12.2025. За період з 01.01.2026 по 28.01.2026 індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалася та не виплачувалася.

Суд нагадує, що згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до норм п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Так, заробітна плата індексується в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого у 2024 - 3028грн. При цьому, у 2023 році індексація грошового забезпечення, у даному випадку, не проводилася. Її нарахування відновлено з 2024 року.

Разом з тим, відповідно до ст. 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 р. № 3460-IX обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 01.01.2024.

Таким чином, для роботодавців, які підвищували оклади (тарифні ставки) до 01.01.2024 (по грудень 2023 року включно), базовим місяцем є грудень 2023 року.

Так, відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в січні 2024 року становив 100,4 %, в лютому 2024 року становив 100,3 %, в березні 2024 року 100,5 %, в квітні 2024 року - 100,2 %, в травні 2024 року – 100,6 %, в червні 2024 року - 102,2 %.

Вказані відсоткові показники індексу інфляції свідчать про те, що індексацію слід проводити з 01 серпня 2024, як першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Ураховуючи те, що індекс споживчих цін за червень опублікований в газеті Урядовий кур`єр 12.07.2024, і наростаючим підсумком з січня по червень перевищив 103 % (103,8 % – за посадами працівників, у яких посадові оклади підвищення з 1 січня 2024 року ((100,0% (місць підвищення приймається 100%) х 100,3% х 100,5% х 100,2% х 100,6% х 102,2%) і 104,3% – за посадами, працівників і військовослужбовців, у яких не відбулося підвищення посадових окладів, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України 2024 рік» обчислення індексу споживчих цін провадиться з 1 січня 2024 року (100,4% х 100,3% х 100,5% х 100,2% х 100,6% х 102,2%)) – індексація нараховується в серпні.

Отже, індексації в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн) підлягають грошові доходи (заробітна плата, грошове забезпечення) починаючи з серпня 2024 року, що і було здійснено відповідачем.

Також, статтею 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується.

Міністерство соціальної політики України у листі від 10 грудня 2024 року № 105/0/214-24, з посиланням на статтю 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», роз`яснило, що з січня 2025 року встановлено єдиний підхід для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення у 2025 році.

Таким чином, індекс споживчих цін у січні 2025 року приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починається з лютого 2025 року. При цьому відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» збереження раніше визначеної суми індексації не передбачено.

Згідно із пунктом 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, право на індексацію відбудеться, коли індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком, перевищить поріг індексації, встановлений у розмірі 103 відсотка.

Міністерство соціальної політики України у листі від 23 травня 2025 року № 4978/0/97-25/316, з посиланням на положення пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, повідомило, що встановлено єдині правила нарахування індексації залежно від підвищення тарифних ставок (посадових окладів), відповідно до яких індекс споживчих цін для проведення індексації має обчислюватися з місяця, наступного за місяцем підвищення згідно із рішенням Уряду тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник. При цьому Порядком проведення індексації грошових доходів населення не передбачено механізму нарахування індексації у разі індивідуального підвищення посадових окладів, наприклад, за рахунок встановлення додаткових коефіцієнтів.

Міністерство соціальної політики України у листі від 26 травня 2025 року № 275/0/98-25/314, з урахуванням положень статті 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, навело приклад розрахунку індексу споживчих цін з початку 2025 року.

Індекс споживчих цін у січні приймається за 1 або 100 відсотків, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починається з лютого 2025 року.

За даними Держстату індекс споживчих цін за лютий 2025 року становив 100,8 відсотка, за березень 2025 року – 101,5 відсотка, за квітень 2025 року – 100,7 відсотка.

Тобто за лютий – квітень 2025 року індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком, становив 103,0 відсотка (1,008 Ч 1,015 Ч 1,007 Ч 100).

Отже, право на індексацію у січні-червні 2025 року не настало, оскільки не відбулося перевищення порогу індексації (103 відсотка). При цьому, як наведено вище по тексту, починаючи з липня 2025 по грудень 2025 року позивачу нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення.

Приписами ст. 41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2026 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2025 року, у січні 2026 року не нараховується.

Це означає, що обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ для індексації починається з лютого 2026 року, а січень 2026 року приймається за 100 %, а якщо оклад підвищують у 2026 році, то цей місяць буде новим базовим.

З огляду на вказане, позовні вимоги позивача в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення зі встановленням базового місяця березень 2018 року за вказаний період та вимоги зобов`язального характеру в цій частині, є безпідставними та необґрунтованими, як наслідок, задоволенню не належать.

Щодо неврахування додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168 при розрахунку грошової компенсації за всі невикористані дні відпустки.

Судом на підставі картки особового рахунку позивача від 03.04.2026 № 1918/11255 встановлено, що у періоді з червня 2022 року по січень 2026 року відповідачем здійснювалось нарахування та виплата позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою № 168 у збільшеному розмірі (100000грн на місяць пропорційно часу участі у бойових діях) не систематично (не щомісячно). Додаткова винагорода у розмірі 30000грн нараховувалась і виплачувалась щомісячно в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідних завдань.

Разом з тим, суд зазначає, що наказом Міністерства оборони України від 15.01.2025 року № 23, який набрав чинності 25.02.2025 внесені зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, зокрема, у розділі XXXI пункт 6 після слів «щомісячних додаткових видів грошового забезпечення» доповнено словами «, крім винагород».

Таким чином, відповідно до пункту 6 розділу XXXI Порядку № 260, в редакції чинній на день прийняття наказу про звільнення позивача зі служби 28.01.2026, розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, крім винагород з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

Отже з 25.02.2025 порядком № 260 встановлено пряму норму щодо виключення винагороди із категорії складових грошового забезпечення, з суми яких обчислюється розмір грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

За наведених обставин позовні вимоги стосовно визнання протиправної бездіяльності щодо неврахування додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168 при розрахунку грошової компенсації за всі невикористані дні відпустки та вимоги зобов`язального характеру задоволенню не належать.

Щодо нарахування та виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2026 рік.

Згідно з п.1 розділу XXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197 (далі - Наказ № 260) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Пунктом 7 наказу № 260 встановлено, що розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

За змістом п.9 Наказу № 260 виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Отже, аналізуючи викладене, варто зазначити, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців і входить до його складу. Виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира та за наявності у військовослужбовця відповідних умов, визначених окремими дорученнями Міністра оборони України.

Суд зазначає, що оскільки відповідна допомога є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, яка виплачується у разі наявності фонду грошового забезпечення, то невиплата такої не може вважатися порушенням права військовослужбовця на належне грошове забезпечення.

Разом з тим судом встановлено, що позивачем не надано доказів, що під час проходження військової служби протягом 2026 року і до моменту звільнення з військової служби він звертався до командира Військової частини НОМЕР_1 із відповідним рапортом щодо нарахування та виплати йому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2026 рік.

Отже, у відповідача, за відсутності рапорту позивача про нарахування та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2026 рік були відсутні підстави для її нарахування та виплати.

Таким чином, відмова відповідача у нарахуванні та виплаті позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2026 рік є правомірною та відсутні підстави для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача таку допомогу, тому позовні вимоги в цій частині позову не підлягають задоволенню.

Щодо неповноти виплати відповідачами додаткової винагороди у збільшеному розмірі (100000грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях та заходах), передбаченої постановою КМУ № 168 за період з 01.06.2022 по 29.04.2025.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію", Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

Приписами п.1 цієї Постанови (в редакції станом на 01.06.2022) визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Абзацом 4 п.1 Постанови № 168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

У п.5 цієї ж постанови зазначено, що вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

В подальшому вказана постанова неодноразово зазнавала змін, проте незмінною є обов`язкові приписи щодо нарахування та виплати, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, щомісячної додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Порядок і умови виплати вищенаведеної додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України визначено Міністром оборони України в Окремому дорученні № 912/з/29 від 23.06.2022, яке є обов`язковим для виконання посадовими особами військових частин Збройних Сил України та застосовується з 01.06.2022.

У абз.3, 4 п.3 Окремого доручення передбачено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, поза термінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.

Згідно із п.4 Окремого доручення у підставах про видання таких довідок (додаток № 1 або додаток № 2) слід обов`язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення.

Відповідно до п.5 Окремого доручення виплата додаткової винагороди в розмірі 100000грн або 30000грн здійснюється на підставі наказів, зокрема, командирів (начальників) військових частин особовому складу військової частини.

Отже, підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі: бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини за формою, затвердженою додатком № 1 Окремого доручення.

З матеріалів дано справи судом встановлено, що, зокрема, у період з 01.06.2022 по 29.04.2025 позивач брав участь у бойових діях. Наведена обставина стверджується довідкою відповідача 1 від 29.100.2025 № 2523/УБД.

Також відповідач у відповіді на запит позивача зазначив, що, зокрема,:

1) відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.07.2022 № 115 ОСОБА_1 брав безпосередню участь в бойових діях з 01.06.2022 по 30.06.2022;

2) відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 13.08.2022 № 220 ОСОБА_1 брав безпосередню участь в бойових діях з 01.07.2022 по 03.07.2022; з 11.07.2022 по 31.07.2022;

3) відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.09.2022 № 324 ОСОБА_1 брав безпосередню участь в бойових діях з 01.08.2022 по 04.08.2022; з 08.08.2022 по 29.08.2022;

4) відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 13.10.2022 № 392 ОСОБА_1 брав безпосередню участь в бойових діях з 04.09.2022 по 13.09.2022; з 15.09.2022 по 30.09.2022;

5) відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11.11.2022 № 479 ОСОБА_1 брав безпосередню участь в бойових діях з 01.10.2022 по 16.10.2022;

6) відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.12.2022 № 1059 ОСОБА_1 брав безпосередню участь в бойових діях з: 01.11.2022 по 15.11.2022;

7) відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.01.2023 № 40 ОСОБА_1 брав безпосередню участь в бойових діях з 01.12.2022 по 16.12.2022; з 20.12.2022 по 30.12.2022;

8) відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.02.2023 № 425 ОСОБА_1 брав безпосередню участь в бойових діях з 07.01.2023 по 30.01.2023;

9) відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.05.2023 № 1611 ОСОБА_1 брав безпосередню участь в бойових діях з 01.04.2023 по 21.04.2023;

10) відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.06.2023 № 2138 ОСОБА_1 брав безпосередню участь в бойових діях з 11.05.2023 по 31.05.2023;

11) відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.07.2023 № 2668 ОСОБА_1 брав безпосередню участь в бойових діях з 11.06.2023 по 30.06.2023;

12) відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.08.2023 № 2958 ОСОБА_1 брав безпосередню участь в бойових діях з 01.07.2023 по 06.07.2023; з 23.07.2023 по 31.07.2023;

13) відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.09.2023 № 4090 ОСОБА_1 брав безпосередню участь в бойових діях з 11.08.2023 по 31.08.2023;

14) відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.10.2023 № 4762 ОСОБА_1 брав безпосередню участь в бойових діях з 11.09.2023 по 30.09.2023;

15) відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.11.2023 № 5301 ОСОБА_1 брав безпосередню участь в бойових діях з 11.10.2023 по 31.10.2023;

16) відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.12.2023 № 6207 ОСОБА_1 брав безпосередню участь в бойових діях з 01.11.2023 по 20.11.2023;

17) відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.01.2024 № 82 ОСОБА_1 брав безпосередню участь в бойових діях з 01.12.2023 по 20.12.2023;

18) відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.02.2024 № 1024 ОСОБА_1 брав безпосередню участь в бойових діях з 19.01.2024 по 31.01.2024;

19) відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.03.2024 № 1804 ОСОБА_1 брав безпосередню участь в бойових діях з 01.02.2024 по 20.02.2024;

20) відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.04.2024 № 2509 ОСОБА_1 брав безпосередню участь в бойових діях з 01.03.2024 по 18.03.2024;

21) відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.05.2024 № 3956 ОСОБА_1 брав безпосередню участь в бойових діях з 01.04.2024 по 20.04.2024;

22) відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.09.2024 № 7898 ОСОБА_1 брав безпосередню участь в бойових діях з 01.08.2024 по 04.08.2024;

23) відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.10.2024 № 8988 ОСОБА_1 брав безпосередню участь в бойових діях з 01.09.2024 по 10.09.2024;

24) відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.11.2024 № 10165 ОСОБА_1 брав безпосередню участь в бойових діях з 01.10.2024 по 16.10.2024;

25) відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.12.2024 № 11047 ОСОБА_1 брав безпосередню участь в бойових діях з 01.11.2024 по 15.11.2024;

26) відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.01.2025 № 68 ОСОБА_1 брав безпосередню участь в бойових діях з 01.12.2024 по 15.12.2024;

27) відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.02.2025 № 883 ОСОБА_1 брав безпосередню участь в бойових діях з 01.01.2025 по 15.01.2025;

28) відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.03.2025 № 1647 ОСОБА_1 брав безпосередню участь в бойових діях з 02.02.2025 по 02.02.2025; з 04.02.2025 по 04.02.2025; з 06.02.2025 по 06.02.2025; з 08.02.2025 по 08.02.2025; з 10.02.2025 по 10.02.2025; з 12.02.2025 по 12.02.2025; з 14.02.2025 по 14.02.2025; з 16.02.2025 по 16.02.2025; з 18.02.2025 по 18.02.2025; з 20.02.2025 по 20.02.2025; з 22.02.2025 по 22.02.2025; з 24.02.2025 по 24.02.2025; з 26.02.2025 по 26.02.2025; з 28.02.2025 по 28.02.2025;

29) відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.04.2025 № 2507 ОСОБА_1 брав безпосередню участь в бойових діях з: 02.03.2025 по 02.03.2025; з 04.03.2025 по 04.03.2025; з 06.03.2025 по 06.03.2025; з 08.03.2025 по 08.03.2025; з 10.03.2025 по 10.03.2025; з 12.03.2025 по 12.03.2025; з 14.03.2025 по 14.03.2025; з 16.03.2025 по 16.03.2025; з 18.03.2025 по 18.03.2025; з 20.03.2025 по 20.03.2025; з 22.03.2025 по 22.03.2025; з 24.03.2025 по 24.03.2025; з 26.03.2025 по 26.03.2025; з 28.03.2025 по 28.03.2025; з 30.03.2025 по 30.03.2025;

30) відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.05.2025 № 3211 ОСОБА_1 брав безпосередню участь в бойових діях з 21.04.2025 по 21.04.2025; з 23.04.2025 по 23.04.2025; з 25.04.2025 по 25.04.2025; з 27.04.2025 по 27.04.2025; з 29.04.2025 по 29.04.2025.

Наведені обставини не заперечується і позивачем.

Судом, на підставі вище викладеного вирахувано, що загальна кількість днів участі позивача у бойових діях з 01.06.2022 по 29.04.2025 складає 547днів.

Виходячи з прямої формули, передбаченої Постановою № 168 («до 100 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»), належна позивачу сума додаткової винагороди за вищезазначені 547 днів безпосередньої участі у бойових діях за період з 01.06.2022 по 29.04.2025 становить 1 795 524,69грн:

01.06.2022 - 30.06.2022 (30к.д) = 100 000 х 30 / 30 = 100000,00грн;

01.07.2022 - 03.07.2022; 11.07.2022 - 31.07.2022 (24к.д) = 100000 х 24 / 31 = 77419,35грн;

01.08.2022 - 04.08.2022; 08.08.2022 - 29.08.2022 (26 к.д) = 100000 х 26 / 31 = 83870,97грн;

04.09.2022 - 13.09.2022; 15.09.2022 - 30.09.2022 (26 к.д.) = 100000 х 26 / 30 = 86666,67грн;

01.10.2022 - 16.10.2022 (16 к.д.) = 100000 х 16 / 31 = 51612,90грн;

01.11.2022 - 15.11.2022 (15 к.д.) = 100000 х 15 / 30 = 50000,00грн;

01.12.2022 - 16.12.2022; 20.12.2022 - 30.12.2022 (27 к.д.) = 100000 х 27 / 31 = 87096,77грн;

07.01.2023 - 30.01.2023 (24 к.д.) = 100000 х 24 / 31 = 77419,35грн;

01.04.2023 - 21.04.2023 (21 к.д.) = 100000 х 21 / 30 = 70000,00грн;

11.05.2023 - 31.05.2023 (21 к.д.) = 100000 х 21 / 31 = 67741,94грн;

11.06.2023 - 30.06.2023 (20 к.д.) = 100000 х 20 / 30 = 66666,67грн;

01.07.2023 - 06.07.2023; 23.07.2023 - 31.07.2023 (15 к.д.) = 100000 х 15 / 31 = 48387,10грн;

11.08.2023 - 31.08.2023 (21 к.д.) = 100000 х 21 / 31 = 67741,94грн;

11.09.2023 - 30.09.2023 (20 к.д.) = 100000 х 20 / 30 = 66666,67грн;

11.10.2023 - 31.10.2023 (21 к.д.) = 100000 х 21 / 31 = 67741,94грн;

01.11.2023 - 20.11.2023 (20 к.д.) = 100000 х 20 / 30 = 66666,67грн;

01.12.2023 - 20.12.2023 (20 к.д.) = 100000 х 20 / 31 = 64516,13грн;

19.01.2024 - 31.01.2024 (13 к.д.) = 100000 х 13 / 31 = 41935,48грн;

01.02.2024 - 20.02.2024 (20 к.д.) = 100000 х 20 / 29 = 68965,52грн;

01.03.2024 - 18.03.2024 (18 к.д.) = 100000 х 18 / 31 = 58064,52грн;

01.04.2024 - 20.04.2024 (20 к.д.) = 100000 х 20 / 30 = 66666,67грн;

01.08.2024 – 04.08.2024 (4 к.д.) = 100000 х 4 / 31 = 12903,23грн;

01.09.2024 - 10.09.2024 (10 к.д.) = 100 000 х 10 / 30 = 33333,33грн;

01.10.2024 - 16.10.2024 (16 к.д.) = 100000 х 16 / 31 = 51612,90грн;

01.11.2024 - 15.11.2024 (15 к.д.) = 100000 х 15 / 30 = 50000,00грн;

01.12.2024 - 15.12.2024 (15 к.д.) = 100000 х 15 / 31 = 48387,10грн;

01.01.2025 - 15.01.2025 (15 к.д.) = 100000 х 15 / 31 = 48387,10грн

за наказом № 1647 від 05.03.2025 - 14 окремих днів у лютому 2025 року = 100000 х 14 / 28 = 50000,00грн;

за наказом № 2507 від 05.04.2025 - 15 окремих днів у березні 2025 року = 100000 х 15 / 31 = 48387,10грн;

за наказом № 3211 від 05.05.2025 – 5 окремих днів у квітні 2025 року = 100000 х 5 / 30 16666,67грн.

Така сума розрахована за принципом 100 000 грн х кількість днів участі / кількість днів у відповідному місяці, помісячно.

Варто зазначити, що така сума, розрахована судом, відповідає розрахунку позивача, наведеному у змісті позовної заяви.

Проте, відповідно до картки особового рахунку позивача від 03.04.2026 № 1918/11255, загальна сума нарахованої додаткової винагороди у збільшеному розмірі (до 100000грн) складає 1 660 524,70грн, що на 134999,99грн менше, ніж встановлено судом.

До прикладу, у червні 2022 року позивач приймав участь у бойових діях 30 днів з 01.06.2022 по 30.06.2022. Отже додаткова винагорода має складати 100000грн, однак у зазначеній картці вказана сума лише у розмірі 70000грн. За період з 01.08.2022 - 04.08.2022; 08.08.2022 - 29.08.2022 (26 к.д) додаткова винагорода має складати 83870,97грн, проте у зазначеній картці вказана сума лише у розмірі 58709,68грн. і т. д.

Водночас позивач стверджує про не донарахування додаткової винагороди в сумі 195967,90грн, що не узгоджується із розрахунком суду та спростовуються доказами наявними у справі.

За наведених обставин суд вважає, що відповідачем при нарахуванні додаткової винагороди позивачу у збільшеному розмірі не дотримано чіткої формули, визначеної Постановою КМУ № 168, а саме: 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, тому позовні вимоги в цій частині позову є частково підставними та належать до часткового задоволення.

Також суд враховує, що відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

З огляду на наведене, порушене право позивача, у даному випадку, підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення, додаткової винагороди із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачами не в повній мірі доведено правомірність своєї позиції з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, натомість доводи позивача є частково обґрунтованими, тому позовна заява підлягає до часткового задоволення.

Підстави для відшкодування судового збору в порядку ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.06.2022 по 30.06.2022 з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 (2481 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.06.2022 по 30.06.2022 з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 (2481 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, з одночасною виплатою грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.07.2022 по 28.01.2026 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024, Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025, Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 01.01.2026, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, та у зв`язку зі змінами розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавок, доплат та підвищень - у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, матеріальної допомоги на оздоровлення за 2026 рік та інших сум, належних при звільненні, з одночасною виплатою грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.07.2022 по 28.01.2026 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024, Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025, Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 01.01.2026, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, одноразову грошову допомогу при звільненні, матеріальну допомогу на оздоровлення за 2026 рік та інші суми, належні при звільненні, з одночасною виплатою грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо неповноти виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, за 30 днів його безпосередньої участі у бойових діях у червні 2022 року (наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 05.07.2022 № 115) пропорційно з розрахунком 100000грн на місяць.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, за 30 днів безпосередньої його участі у бойових діях у червні 2022 року виходячи з повної формули 100000грн пропорційно в розрахунку на місяць, з одночасною виплатою грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неповноти виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, за всі періоди безпосередньої участі позивача у бойових діях у період з 01.07.2022 по 29.04.2025 пропорційно з розрахунком 100000грн на місяць.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, за всі періоди безпосередньої його участі у бойових діях у період з 01.07.2022 по 29.04.2025, виходячи з повної формули 100000грн пропорційно в розрахунку на місяць, з одночасною виплатою грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 30 червня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 ) Відповідач - Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5 )

Суддя Т.О. Комшелюк