Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №157/1047/26 — Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Суд: Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Дрібне хуліганство

Дата: 29 червня 2026 р.

Справа: №157/1047/26

Суддя: Гамула Б. С.

Справа № 157/1047/26

Провадження №3/157/438/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року місто Камінь-Каширський

Суддя Камінь-Каширського районного суду Волинської області Гамула Б.С., з участю: секретаря судового засідання Зеленка В.С., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Відділення поліції №1 (сел. Маневичі) Камінь-Каширського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , пенсіонерки, особи з інвалідністю ІІІ групи,

за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 30 квітня 2026 року в 14 год 45 хв, знаходячись у магазині «Продукти» по АДРЕСА_1 , безпричинно виражалася нецензурними словами в адресу ОСОБА_2 , на зауваження припинити хуліганські дії не реагувала, чим порушила громадський порядок і спокій громадян та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні винуватість у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення не визнала. Пояснила, що ОСОБА_2 уже тривалий час безпричинно чіпляється до неї з приводу нібито існуючих між нею та чоловіком ОСОБА_2 інтимних відносин. 30 квітня 2026 року вона зустріла ОСОБА_2 у магазині, яка знову почала висловлювати їй свої претензії. Оскільки в магазині знаходилися сторонні люди, а звинувачення ОСОБА_2 були безпідставними, тому вона не стрималася й почала сварку, під час якої виражалася в адресу ОСОБА_2 також і нецензурними словами. Свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає, оскільки конфлікт почала ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні повідомила, що вона є продавцем магазину «Продукти» в с. Тоболи. 30 квітня 2026 року до неї в магазин прийшла ОСОБА_1 , з якою вони мали намір пообідати. Також до магазину зайшла ОСОБА_4 , щоб купити необхідні їй речі. Після неї до магазину зайшла ОСОБА_2 та одразу ж почала висловлювати претензії до ОСОБА_1 щодо її спілкування з чоловіком ОСОБА_2 . Суперечка переросла в обопільну сварку, під час якої лунали й нецензурні слова, тому вона була змушена заспокоювати жінок.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні повідомила, що 30 квітня 2026 року вона прийшла в магазин, щоб придбати деякі речі. Обслуговувала її ОСОБА_3 . У магазині також була ОСОБА_1 . За нею до магазину зайшла ОСОБА_2 і одразу ж почала чіплятися до ОСОБА_1 через свого чоловіка. Між ними виник конфлікт, під час якого вони обоє обзивали одна одну, лаялися нецензурними словами, ОСОБА_3 їх заспокоювала.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, показання свідків, вивчивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена повністю.

Попри невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, її винуватість у вчиненому підтверджується наявними у справі доказами, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №595034 від 21 травня 2026 року, в якому викладена суть правопорушення, що вміняється особі, заявою ОСОБА_2 , письмовими поясненнями ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 . Переліченими доказами доводиться, що ОСОБА_1 у приміщенні магазину «Продукти» безпричинно виражалася нецензурними словами, не зважаючи на вимогу припинити хуліганські дії.

Враховуючи характер вчиненого адмінправопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, відсутність обтяжуючих та пом`якшуючих обставин, суддя вважає, що ОСОБА_1 слід визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та піддати адмінстягненню у виді штрафу в максимальному розмірі, що передбачений санкцією вказаної статті.

У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із правопорушника підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись статтями 173, 283, 284 КУпАП, суддя

постановив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто дев`ятнадцять) гривень.

На підставі ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати ОСОБА_1 штрафу протягом 15 днів із дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через 15 днів із дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем її проживання.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягнути подвійний розмір штрафу 238 (двісті тридцять вісім) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів із дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Камінь-Каширський районний суд Волинської області.

Суддя Б.С. Гамула

Оригінал: reyestr.court.gov.ua