Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №495/2480/23 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/381/26

Справа № 495/2480/23

Головуючий у першій інстанції Шевчук Ю.В.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – Таварткіладзе О.М.,

суддів: Вадовської Л.М. Сєвєрової Є.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09 квітня 2024 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2023 року представник Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (АТ КБ «ПриватБанк») - Ляр Д.Ю. звернувся до суду з позовом доОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача - ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 18.11.2009 року у розмірі 31 858,97 грн, станом на 29.01.2023 року, яка складається з наступного: 25 935,46 грн - заборгованість за кредитом, 5 923,51 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом, а також, судовий збір у розмірі 2 684 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв?язку з чим підписав заяву № б/н від 18.11.2009 року. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами банківських послуг, Тарифами, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. У подальшому збільшив розмір кредитного ліміту до 46 000 грн.

У свою чергу, у зв`язку із порушенням зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості станом на 29.01.2023 року виникла заборгованість у сумі 31 858,97 грн. На даний час відповідач ухиляється від виконання зобов`язань за кредитним договором.

Заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09 квітня 2024 року позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 18.11.2009 року (тілом кредиту) у сумі 25 935 (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот тридцять п`ять) гривень 46 копійки.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2185 (дві тисячі сто вісімдесят п`ять) гривень 04 коп.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, представник АТ КБ «ПриватБанк» - Ніколаєнко О.М. звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09 квітня 2024 року за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за кредитним договором в частині відмови у стягненні заборгованості за відсотками, ухвалити в цій частині нове рішення, задовольнивши позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» в цій частині в повному обсязі, стягнувши відсотки у сумі 5 923,51 грн, в іншій частині рішення залишити без змін, судові витрати покласти на відповідача, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що сторони погодили оплату процентів за користування коштами, а також розмір процентної ставки.

Звертає увагу на те, що розмір базової процентної ставки визначений у Довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», 55 днів пільгового періоду - 2,5 % на місяць, крім того, розмір щомісячних платежів у розмірі 7 % від заборгованості, строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним, розмір неустойки (пені, штрафу).

Відзив на апеляційну скаргу або пояснення (заперечення) не надходив.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (їх виклик). У такому випадку судове засідання не проводиться.

Пунктом 1 ч. 4, п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ. Малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно п. 1 ч. 1, ч. ч. 2, 4 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у ч. 4 цієї статті.

В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднанні з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1 - 5 цієї частини.

Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи вбачається, що оскаржувана сума не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу, виходячи з наведених у цій постанові підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо, зокрема справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції оскаржується в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками в сумі 5 923,51 грн, тому апеляційний суд перевіряє його законність та обґрунтованість, саме в цих межах, в іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується та апеляційним судом не перевіряється.

Задовольняючи частково позовну заяву, суд першої інстанції виходив із того, що стягнення заборгованості за відсотками у сумі 5 923,52 грн не підлягають, оскільки їх сплата умовами анкети-заяви, підписаної сторонами, не передбачена.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції в оскаржуваній частині рішення.

Судом встановлено, що 18.11.2009 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений договір № б/н шляхом підписання Анкети-Заяви, яка підписана особисто відповідачем, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит, у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на дані умови, що підтверджується тим, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Тарифами складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, підтверджується підписом у заяві, а також, що він ознайомлений та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг у Приватбанку і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

На підставі вищевказаної анкети-заяви, відповідачу відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом 500 грн, який в подальшому збільшився до 46 000 грн.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором, відповідач станом на 29.01.2023 року має заборгованість 31 858,97 грн.

Розглядаючи апеляційну скаргу, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Звертаючись до суду АТ КБ «Приватбанк» просило, крім заборгованості за кредитом (сума, яку фактично отримав у борг позичальник), стягнути заборгованість за відсоткам, посилаючись на заяву про приєднання Умови та Правил надання послуг від 18.11.2009 року.До позовної заяви позивачем, зокрема, додано: копію Заяви від 18.11.2009 року, підписану ОСОБА_1 ; копію довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» від 18.11.2009 року, підписану ОСОБА_1 ; розрахунок заборгованості за договором б/н від 18.11.2009 року; виписку за договором б/н за період 18.11.2009 року - 31.01.2023 року.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).

До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до Закону України «Про споживче кредитування», у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладанням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (частина друга статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця (стаття 13 Закону України «Про споживче кредитування»).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що: під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація; правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами: першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін; зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів, (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину; потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20.

Як встановлено з матеріалів справи, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 18.11.2009 року, в якій, зокрема, сторони погодили розмір кредитного ліміту (500 грн), базову процентну ставку по кредитному ліміту на момент підпису договору 2,5 % в місяць із розрахунку 360 днів на рік.

На підставі договору надання банківських послуг відповідачу, 18.11.2009 року, відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі 500 грн, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ім?я ОСОБА_1 , який у подальшому збільшився до 46 000 грн (а.с. 18).

Також, у матеріалах справи наявна Довідка про умови кредитування від 18.11.2009 року, підписана ОСОБА_1 , в якій визначено, зокрема, пільговий період, розмір базової процентної ставки, в місяць - 2,5%, розмір щомісячного платежу, строк щомісячного платежу, комісія за несвоєчасне повернення заборгованості.

Тобто, підписавши 18.11.2009 року Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ОСОБА_1 , відповідно до статті 627 ЦК України, добровільно погодилась на умови договору, яким сторони погодили відсоткову ставку за користування кредитними коштами, порядок, строк повернення коштів, строк кредитування, та взяла на себе відповідні зобов`язання.

При цьому, вказаний правочин у вигляді заяви від 18.11.2009 року, у встановленому законом порядку, відповідачем не оспорювався та не визнавалася недійсним.

Додатково колегія суддів зауважує, що з виписки по картковому рахунку, наданої позивачем, вбачається, що відповідач після укладення договору користувався кредитною карткою, неодноразово здійснював операції щодо переказу коштів, оплачував покупки, розплачувався за товари, так й частково погашав заборгованість по кредиту.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що підписавши 18.11.2009 року вказану вище заяву, відповідач погодився зі всіма наведеними в ній умовами кредитування: строком кредитування, графіком повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, розміром процентної ставки за користування кредитними коштами.

Відповідно до статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 20 жовтня 2020 року у справі №456/3643/17 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про доведеність вимог позивача у задоволеній частині щодо виникнення між сторонами кредитних правовідносин на підставі анкети-заяви та довідки про умови кредитування від 22 квітня 2008 року, які були підписані позичальником, погоджені ним, й не спростовані іншими доказами.

У постанові від 04 грудня 2019 року у справі №750/6058/17-ц Верховний Суд зазначив: «Висновок апеляційного суду про відмову у задоволенні позову з підстав необґрунтованості є помилковим, оскільки, відповідач, підписуючи 10 листопада 2011 року анкету-заяву, також підписала довідку про ознайомлення із умовами кредитування, тобто відповідач погодилась у письмовому вигляді з умовами кредитування. Укладення між сторонами договору шляхом підписання відповідачем анкети-заяви, відповідає вимогам статей 633, 634 ЦК України щодо порядку укладення договору приєднання, а тому висновки апеляційного суду про недоведеність укладення між сторонами договору - є безпідставними».

У постанові Верховного Суду від 04 листопада 2020 року у справі №534/1072/18-ц (провадження №61-12253св20) зазначено, зокрема: «… апеляційний суд не звернув уваги на те, що в матеріалах справи наявна підписана відповідачем довідка про умови кредитування з використання кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», в якій також визначені, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування (а.с. 11). … Підписавши вказану заяву, яка є складовою частиною кредитного договору, ОСОБА_1 відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодилася на такі умови кредитного договору, взяла на себе відповідні зобов`язання.»

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що сторонами не було узгоджено відсотки, є помилковим та спростовується матеріалами справи.

Наведені в апеляційній скарзі доводи заслуговують на увагу.

Виходячи з викладеного вище та обставин справи, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення в частині стягнутої заборгованості за тілом кредиту та розподілу судових витрат та відмови у стягненні заборгованості за відсотками за кредитним договором, не виконав вимоги ст. 263 ЦПК України щодо його законності та обґрунтованості.

Відтак, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду – зміні з викладенням мотивувальної частини в редакції цієї постанови, а резолютивної частини наступним чином:

«Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 18.11.2009 року станом на 29.01.2023 року у розмірі 31 858,97 грн, яка складається з наступного: 25 935,46 грн - заборгованість за кредитом, 5 923,51 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом»

Крім того, з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання позовної заяви у розмірі 2 684 грн та апеляційної скарги у розмірі 4 026 грн, а всього - 6 710 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково.

Заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09 квітня 2024 року – змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови, а резолютивну частину рішення наступним чином:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 18.11.2009 року станом на 29.01.2023 року у розмірі 31 858,97 грн, яка складається з наступного: 25 935,46 грн - заборгованість за кредитом, 5 923,51 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом

Стягнути з ОСОБА_1 ((РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570) судові витрати у вигляді судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у сумі 6 710 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий: О.М. Таварткіладзе

Судді: Л.М. Вадовська

Є.С. Сєвєрова