Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №460/18822/25 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 червня 2026 рокум. Рівне№460/18822/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий виклад позицій учасників справи.

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся через свого представника до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) з адміністративним позовом (позовною заявою) до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 26.09.2025 №288 о/с по особовому складу в частині звільнення позивача зі служби в поліції, поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Рівненській області; поновити позивача на посаді та стягнути з відповідача на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу та допустити до негайного виконання рішення суду в цій частині.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає про те, що наказом начальника Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 26.09.2025 №288 о/с по особовому складу старшого сержанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції 26.09.2025 відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII за пунктом 6, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, де підставою такого дисциплінарного стягнення слугувало невиконання позивачем, на думку відповідача, наказу командира зведеного підрозділу Департаменту превентивної діяльності НПУ від 16.09.2025 №1036 дск/ВС «Про виконання бойових (спеціальних) завдань». Позивач вважає такий наказ протиправним, оскільки застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу, і крім того, як стверджує позивач, він не відмовлявся від виконання наказу командира від 16.09.2025 №1036 та повідомив, що не може виконати такий наказ виключно через нестабільний морально-психологічний стан та хворобу, що підтверджується медичними висновками, а тому з об`єктивних та незалежних від позивача обставин він не міг виконати вимоги такого наказу командира. Позивач зауважує, що тривалий час несе службу безпосередньо пов`язану із забезпеченням національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф проти України, у тому числі шляхом виконання бойових (спеціальних) завдань, при цьому жодних фактів відмови від виконання бойових завдань позивачем раніше виявлено не було, а тому позивач завжди добросовісно виконував покладені на нього завдання.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву та у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі подав до суду відзив, у якому відповідач виклав свої заперечення проти позову. Заперечуючи проти задоволення позову відповідач зазначає про те, що після оголошення командиром батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Рівненській області наказу командира зведеного підрозділу ДПД НП України від 16.09.2025 №1036 дск/ВС «Про виконання бойового спеціального) завдання» позивач, посилаючись на погіршений стан здоров`я, у тому числі пригнічений морально-психологічний стан, відмовився від його виконання та у визначений час на точку збору особового складу, який залучений до виконання бойового (спеціального) завдання не прибув, чим вимоги наказу від 16.09.2025 №1036 дск/ВС не виконав. Відповідач зауважує, що дисциплінарною комісією в межах службового розслідування встановлено, що позивач був належним чином ознайомлений з вимогами Закону України «Про Національну поліцію України», Закону України «Про Дисциплінарний статут НПУ», однак свідомо їх недотримався та відмовився від виконання наказу командира ЗП ДПД від 16.09.2025 №1036 дск/ВС, чим знехтував даною ним присягою на вірність Українському народу. Відповідач також зауважує, що дисциплінарною комісією було враховано той факт, що старшому сержанту поліції ОСОБА_1 під час проведення планування, командиром БПОП майором поліції .... та начальником ВПСО БПОП капітаном поліції ......, було доведено інформацію, що окремі поліцейські БПОП, які виконували бойові (спеціальні) завдання, а саме: ......., під час руху потрапили під ворожий обстріл, у зв?язку з чим було знищено значну частину їхнього майна, окрім цього останні відчували різкий біль в голові та вухах, що характерно для акубаротравми, через що не могли належним чином продовжувати виконання бойових (спеціальних) завдань, а тому потребували проведення ротації. Відтак відповідач вважає, що позивач, відмовляючись від виконання бойового наказу ЗП ДПД від 16.09.2025 №1036 дск/ВС, усвідомлюючи всі наслідки вказаного, знаючи що його колеги потребують допомоги та проведення ротації, нехтуючи присягою поліцейського, не здійснив заходів щодо їх заміни на визначених позиціях, чим своїми діями поставив під загрозу життя та здоров?я колег та ефективність виконання поставлених завдань останніми щодо заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії проти України. Відтак відповідач вважає, що саме застосування дисциплінарного стягнення у виді звільненні зі служби в поліції до позивача є правомірним та таким, що відповідає нормам чинного законодавства, а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.

2. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.

Позовна заява подана до суду 10.10.2025 позивачем шляхом направлення засобами поштового зв`язку, надійшла до суду і була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 13.10.2025.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2025 визначено суддю Максимчука О.О. головуючим суддею (суддею-доповідачем) з розгляду справи за вказаною позовною заявою.

Ухвалою від 15.10.2025 суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду і відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та витребував у відповідача докази у справі.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву та у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, подав до суду 27.10.2025 відзив, у якому відповідач виклав свої заперечення проти позову та надав витребувані ухвалою суду документи.

30.10.2025 представник позивача звернувся до суду з уточненою позовною заявою зі зміненою підставою.

Ухвалою від 03.11.2025 суд прийняв до розгляду заяву про зміну підстав позову у справі №460/18822/25.

На момент розгляду справи по суті і ухвалення судом цього рішення інші заяви, клопотання від учасників справи до суду не надійшли, а також суд не здійснював інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).

З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

3. Встановлені судом обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши наявні у справі матеріали, з`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення спору по суті.

Позивач ОСОБА_1 проходив службу у поліцейському взводі №1 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Рівненській області.

На підставі рапортів від 18.09.2025 командира БПОП (стрілецький) ГУНП в Рівненській області та старшого інспектора ВМК БПОП (стрілецький) ГУНП в Рівненській області, наказом Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 19.09.2025 №1420 призначено службове розслідування та утворення дисциплінарної комісії.

Відповідно до висновку службового розслідування щодо можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Рівненській області, які виконують бойові завдання у складі зведеного підрозділу Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України на території Донецької області від 23.09.2025, затвердженого начальником ГУ НП в Рівненській області 23.09.2025, дисциплінарною комісією за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини і статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, пунктів 1, 2, 4 частини 3 статті 1 та частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, підпунктів 1, 3, 4 пункту 1 розділу II тимчасової посадової інструкції поліцейського взводу №1 роти №1 БПОП (стрілецький) ГУНП в Рівненській області зведеного підрозділу ДПД, затвердженої командиром зведеного підрозділу ДПД підполковником поліції ......, що виразилося у відмові від виконання наказу командира зведеного підрозділу Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України від 16.09.2025 №1036 ск/ВС «Про виконання бойових (спеціальних) завдань», ігнорування ним принципів діяльності поліції, вчинення дій, несумісних з вимогами, які пред?являються до професійних і моральних якостей поліцейського, що у свою чергу дискредитує звання поліцейського, керуючись статтею 19 Закону України «Про Національну поліцію», статтями 12, 13, 19, 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, запропоновано застосувати до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського взводу №1 роти №1 БПОП (стрілецький) ГУНП в Рівненській області дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

За змістом висновку службового розслідування дисциплінарною комісією було встановлено, що у визначеному місці, а саме м.... Донецької області заступником командира батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Рівненській області (далі - БПОП) майором поліції .... доведено вимоги наказу командира зведеного підрозділу ДПД НП України від 16.09.2025 №1036 дск/ВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання» окремим поліцейським БПОП, які на підставі наказів ГУНП в Рівненській області «Про відрядження поліцейських» від 06.06.2025 №34 док, від 07.08.2025 №45 дск, з 08.06.2025 до особливого розпорядження (не більше 180 діб) до складу оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») у підпорядкування командира зведених підрозділів Департаменту поліції особливого призначення «Об?єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_2 », для виконання бойових (спеціальних) завдань з відсічі та стримування збройної агресії проти України (наказом ЗП ДПД від 19.08.2025 №886 дск/вс особовий склад БПОП прийнято в оперативне підпорядкування вказаного зведеного підрозділу ДПД для залучення до виконання бойових (спеціальних) завдань), зокрема і ОСОБА_1 (позивачу). Зачитування вказаного наказу проводилось з використанням відеозйомки на нагрудний відео реєстратор.

Відповідно до пункту 1 наказу ЗП ДПД від 16.09.2025 №1036 дск/ВС до виконання бойових (спеціальних) завдань з ведення та посилення стійкості оборони .... у смузі відповідальності 100 омбр операційної зони угрупування військ (сил) « ІНФОРМАЦІЯ_3 », в районі з центром (....), для проведення заходів пов?язаних з виставленням двох вогневих позицій визначено наступних поліцейських, серед іншого поліцейського взводу №1 роти №1 БПОП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 .

Після доведення зазначеного наказу старший сержант поліції ОСОБА_1 повідомив, що зміст наказу йому зрозумілий та не відмовляється його виконувати, однак не може його виконати у зв?язку з погіршенням свого фізичного та психологічного стану, також повідомив що до УДМД «медична рота» ДПОП «ОШБ «Лють» не звертався та будь-яких документів, що звільняють його від виконання наказу він не має.

За результатами проведення службового розслідування та на підставі матеріалів службового розслідування наказом Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 24.09.2025 №988 за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини і статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, пунктів 1, 2, 4 частини 3 статті 1 та частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, підпунктів 1, 3, 4 пункту 1 розділу II тимчасової посадової інструкції поліцейського взводу №1 роти №1 БПОП (стрілецький) ГУНП в Рівненській області зведеного підрозділу ДПД, затвердженої командиром зведеного підрозділу ДПД підполковником поліції ....., що виразилося у відмові від виконання наказу командира зведеного підрозділу Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України від 16.09.2025 №1036 ск/ВС «Про виконання бойових (спеціальних) завдань», ігнорування ним принципів діяльності поліції, вчинення дій, несумісних з вимогами, які пред?являються до професійних і моральних якостей поліцейського, що у свою чергу дискредитує звання поліцейського, керуючись статтею 19 Закону України «Про Національну поліцію», статтями 12, 13, 19, 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, вирішено застосувати до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського взводу №1 роти №БПОП (стрілецький) ГУНП в Рівненській області дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 26.09.2025 №288 о/с по особовому складу позивача з 26.09.2025 звільнено зі служби в поліції відповідно до частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» за пунктом 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Не погодившись з таким наказом відповідача, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом (позовною заявою) у цій справі з наведеними вище позовними вимогами до відповідача.

4. Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та висновки суду.

Встановивши наведені вище фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини, суд вважає, що до спірних правовідносин за наведених фактичних обставин справи підлягають застосуванню такі норми права та висновки Верховного Суду.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів визначено одним з обов`язків громадян України.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.

Згідно з вимогами статті 17 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», органи державної влади України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, громадські об`єднання, а також громадяни зобов`язані сприяти діяльності військового командування та військових адміністрацій у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на відповідній території.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) встановлено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

За визначенням статті 3 Закону №580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

У частині 1 статті 18 Закону №580-VIII передбачені обов`язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Частиною 1 статті 59 Закону №580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Наказом Міністерства внутрішніх справ від 9 листопада 2016 року №1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.

Згідно з пунктом 1 Розділу ІІ Правил під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

Суд звертає увагу на те, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового i начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника Національної поліції України, статутів i наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об`єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об`єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. З огляду на зміст присяги працівника поліції, його поведінка має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед Державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивного іміджу органів поліції.

Статтею 64 Закону №580-VIII визначена Присяга працівника поліції. Так, відповідно до вказаної норми особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Відповідно до частин 1, 2 статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ (надалі - Дисциплінарний статут) визначається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до частини 2 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їх повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейські виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижуючи честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватись правил внутрішнього розпорядку.

Частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що до змісту службової дисципліни також віднесено такі обов`язки поліцейського як: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Згідно з частини 1 статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Приписами статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до положень статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини 7 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Згідно з частиною 8 статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Відповідно до пункту 3 статті 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту, є вчинення дисциплінарного проступку, тобто протиправних, винних дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Перелічені у статті 13 Дисциплінарного статуту види дисциплінарних стягнень застосовуються виходячи із обставин і характеру проступку, особи поліцейського, обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби, ступеня його вини.

Звільнення зі служби в поліції є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни та є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, має бути грубе порушення службової дисципліни, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування та підтверджене належним доказами.

Відповідно до частини 10 статті 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.2018 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за №1355/32807 (далі Порядок №893).

Пунктом 1 розділу 2 Порядку №893 передбачено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до пункт 1 розділу 5 Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Приписами пунктів 2 та 3 розділу 4 Порядку №893 визначено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.

Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Згідно з пунктом 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

На підставі пункту 1 Розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Відповідно до пункту 4 розділу 6 Порядку №893 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України Про захист персональних даних), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

Положеннями статті 16 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.

До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Згідно із частиною 12 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені. Службова дисципліна зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України. Поняття «службова дисципліна» включає у себе не лише обов`язок особи належним чином виконувати свої службові обов`язки, а і обов`язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника поліції. Також аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про те, чи є порушення службових обов`язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду. Наведений висновок було висловлено у постанові Верховного Суду від 17.10.2024 у справі №420/18085/22.

У ході розгляду справи суд встановив, що до ГУНП в Рівненській області надійшли рапорти командира та старшого інспектора БПОП (стрілецький) ГУНП в Рівненській області від 18.09.2025 зі змісту яких слідує, що поліцейські БПОП та, серед інших, ОСОБА_1 відмовились від виконання наказу командира зведеного підрозділу ДПД НП України від 16.09.2025 №1036 дск/ВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання» у зв`язку з пригніченим морально-психологічним станом, водночас присутні підполковник поліції .... та старший лейтенант поліції .... протипоказань щодо готовності вказаних поліцейських до несення служби не виявили. Поліцейські, у тому числі ОСОБА_1 , у визначений час на точку збору особового складу, який залучений до виконання бойових (спеціальних) завдань не прибули та вимоги наказу від 16.09.2025 №1036 дск/ВС не виконали.

Наказом ГУНП в Рівненській області від 19.09.2025 №1420 за відомостями, викладеними у рапортах командира та старшого інспектора БПОП (стрілецький) ГУНП в Рівненській області від 18.09.2025 призначено службове розслідування.

За змістом висновку службового розслідування від 23.09.2025 дисциплінарною комісією було встановлено, що у визначеному місці, а саме м..... Донецької області заступником командира батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Рівненській області (далі - БПОП) майором поліції ...... доведено вимоги наказу командира зведеного підрозділу ДПД НП України від 16.09.2025 №1036 дск/ВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання» окремим поліцейським БПОП, які на підставі наказів ГУНП в Рівненській області «Про відрядження поліцейських» від 06.06.2025 №34 док, від 07.08.2025 №45 дск, з 08.06.2025 до особливого розпорядження (не більше 180 діб) до складу оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») у підпорядкування командира зведених підрозділів Департаменту поліції особливого призначення «Об?єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_2 », для виконання бойових (спеціальних) завдань з відсічі та стримування збройної агресії проти України (наказом ЗП ДПД від 19.08.2025 №886 дск/вс особовий склад БПОП прийнято в оперативне підпорядкування вказаного зведеного підрозділу ДПД для залучення до виконання бойових (спеціальних) завдань), зокрема і ОСОБА_1 (позивача).

Зачитування вказаного наказу проводилось з використанням відеозйомки на нагрудний відео реєстратора у присутності працівників управління моніторингу ДПОП «ОШБ «Лють» та зведеного підрозділу ДПД НП України, а також начальника відділу психологічного забезпечення управління кадрового забезпечення ДПОП «ОШБ «Лють» підполковника поліції ..... та заступника командира роти - лікаря медичної роти УДМД («медична рота») ДПОП «ОШБ «Лють» старшого лейтенанта поліції ......

З висновку службового розслідування слідує, що відповідно до пункту 1 наказу ЗП ДПД від 16.09.2025 №1036 дск/ВС до виконання бойових (спеціальних) завдань з ведення та посилення стійкості оборони ...... у смузі відповідальності 100 омбр операційної зони угрупування військ (сил) «Схід», в районі з центром (....), для проведення заходів пов?язаних з виставленням двох вогневих позицій визначено поліцейських, серед іншого поліцейського взводу №1 роти №1 БОП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 .

Після доведення зазначеного наказу старший сержант поліції ОСОБА_1 повідомив, що зміст наказу йому зрозумілий та не відмовляється його виконувати, однак не може його виконати у зв?язку з погіршенням свого фізичного та психологічного стану, також повідомив що до УДМД «медична рота» ДПОП «ОШБ «Лють» не звертався та будь-яких документів, що звільняють його від виконання наказу він не має.

З наявних у матеріалах справи письмових пояснень ОСОБА_1 суд встановив, що 20.09.2025 інспектором ВМН БПОП (стрілецький) ГУНП в Рівненській області у позивача було відібрано письмові пояснення щодо невиконання наказу командира зведеного підрозділу ДПД НП України від 16.09.2025 №1036 дск/ВС. У вказаних поясненнях позивачем було зазначено, що вимоги вказаного наказу йому зрозумілі, однак виконати його він не зміг у зв`язку з нестабільним морально-психологічним станом, окрім цього має постійні болі в лівому коліні, що виражаються набряком і підняттям температурою, звернутись за медичною допомогою перед зачитуванням бойового наказу не встиг.

Дисциплінарною комісією під час проведення службового розслідування було враховано той факт, що старшому сержанту поліції ОСОБА_1 під час проведення планування командиром БПОП майором поліції .... та начальником ВПСО БПОП капітаном поліції .... було доведено інформацію, що окремі поліцейські БПОП, які виконували бойові (спеціальні) завдання під час руху потрапили під ворожий обстріл, у зв?язку з чим було знищено значну частину їхнього майна, окрім цього останні відчували різкий біль в голові та вухах, що характерно для акубаротравми, через що не могли належним чином продовжувати виконання бойових (спеціальних) завдань, а тому потребували проведення ротації. Таким чином, відмовляючись від виконання бойового наказу ЗП ДПД від 16.09.2025 №1036 дск/ВС, усвідомлюючи всі наслідки вказаного, знаючи що його колеги потребують допомоги та проведення ротації, нехтуючи присягою поліцейського, ОСОБА_1 не здійснив заходів щодо їх заміни на визначених позиціях, чим своїми діями поставив під загрозу життя та здоров?я колег та ефективність виконання поставлених завдань останніми щодо заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії проти України, що на думку комісії є обтяжуючою обставиною вчиненого дисциплінарного проступку.

Надаючи оцінку встановленим фактам порушення позивачем службової дисципліни, дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування знайшли своє підтвердження, а тому за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини і статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, пунктів 1, 2, 4 частини 3 статті 1 та частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, підпунктів 1, 3, 4 пункту 1 розділу II тимчасової посадової інструкції поліцейського взводу №1 роти №1 БПОП (стрілецький) ГУНП в Рівненській області зведеного підрозділу ДПД, затвердженої командиром зведеного підрозділу ДПД підполковником поліції ....., що виразилося у відмові від виконання наказу командира зведеного підрозділу Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України від 16.09.2025 №1036 ск/ВС «Про виконання бойових (спеціальних) завдань», ігнорування ним принципів діяльності поліції, вчинення дій, несумісних з вимогами, які пред?являються до професійних і моральних якостей поліцейського, що у свою чергу дискредитує звання поліцейського, керуючись статтею 19 Закону України «Про Національну поліцію», статтями 12, 13, 19, 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, запропоновано застосувати до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу №1 роти №1 БПОП (стрілецький) ГУНП в Рівненській області, дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

Позивач в обґрунтування своєї позиції щодо протиправності винесеного відповідачем наказу про його звільнення зі служби в поліції зауважує на тому, що не відмовлявся від виконання наказу командира від 16.09.2025 №1036 та повідомив, що не може виконати такий наказ виключно через нестабільний морально-психологічний стан та хворобу, що підтверджується медичними висновками, а тому з об`єктивних та незалежних від позивача обставин він не міг виконати вимоги такого наказу командира.

З матеріалів справи суд встановив, що позивач 21.09.2025, 23.09.2025, 24.09.2025 звертався до медичної роти УДМД ДПОП «ОШБ «Лють», де згідно консультаційних висновків спеціалістів позивачу встановлено наступні діагнози: наслідки ЗЧМТ АКБ (?), гонартроз лівого суглобу.

Суд зауважує, що звернення позивача до медичного закладу після зачитування 17.09.2025 наказу командира від 16.09.2025 №1036 дск/ВС, не нівелює його обов`язок виконати такий наказ в умовах воєнного стану, враховуючи також те, що до моменту оголошення вказаного наказу позивач не звертався до медичних закладів із будь-якими скаргами на стан його здоров`я та почав вчиняти дії щодо його медичного обстеження лише після оголошення наказу командира та відмови від його виконання.

Окрім того, як слідує з висновку службового розслідування від 23.09.2025 опитаний заступник командира роти – лікар медичної роти УДМД ДПОП «ОШБ «Лють» старший лейтенант поліції ... зазначив, що оглядом наданих медичних документів, зокрема і позивача, ним зроблено висновок, що лише старший лейтенант поліції ... на момент зачитування наказу мав медичні протипоказання для виконання бойових (спеціальних) завдань, тоді як решта поліцейський, у тому числі ОСОБА_1 , на момент зачитування наказу медичних протипоказань для виконання бойових (спеціальних) завдань не мали.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що станом на 17.09.2025 (оголошення наказу командира від 16.09.2025 №1036 дск/ВС) позивач мав медичні рекомендації (заборони, протипоказання тощо), які б перешкоджали йому виконати бойове (спеціальне) завдання згідно вказаного наказу, а відтак суд вважає, що у позивача не було підстав для невиконання наказу командира та бойового (спеціального) завдання.

Слід зазначити, що виконання наказу в умовах воєнного стану є обов`язковим. Виконання наказу регламентовано статтею 5 Дисципінарного статуту Національної поліції України, згідно якої:

- поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика;

- за відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу;

- у разі якщо поліцейський, який виконує наказ безпосереднього керівника, отримав від прямого керівника новий наказ, що стає перешкодою для виконання попереднього, він зобов`язаний негайно доповісти про це керівникові, який віддав (видав) такий наказ, і після отримання його згоди припинити виконання попереднього наказу. Керівник, який віддав (видав) новий наказ, повідомляє про це керівнику, який віддав (видав) попередній наказ;

- поліцейському забороняється виконувати злочинний або явно незаконний наказ. У разі одержання наказу, що суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що зобов`язаний невідкладно в письмовій формі доповісти керівнику, який віддав (видав) наказ, та своєму безпосередньому керівникові, а в разі наполягання на його виконанні - письмово повідомити про це прямому керівнику;

- виконання поліцейським злочинного або явно незаконного наказу, а також невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом;

- наказ вищих органів, керівників, посадових та службових осіб не може бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.

Отже, відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту на поліцейських покладено зобов`язання неухильно та у визначений строк точно виконувати накази керівника, а невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.

Суд звертає увагу на те, що позивач не заперечує факт ознайомлення із змістом наказу командира ЗП ДПД НП України від 16.09.2025 №1036 дск/ВП «Про виконання бойового (спеціального) завдання», не вважав такий наказ злочинним чи явно незаконним та чітко усвідомлював необхідність його виконання.

При цьому, метою вказаного наказу було ведення та посилення стійкості оборони ....., що прямо зумовлено військовою агресією російської федерації проти України. В умовах реальної загрози безпеці держави та населення виконання подібних наказів є невід`ємним обов`язком кожного поліцейського згідно з Законом України «Про Національну поліцію» (ст. 10, 17) та Законом України «Про правовий режим воєнного стану».

Суд зазначає, що надання поліцейському наказу було мотивоване захистом національної безпеки, а необхідність його виконання була зумовлена критичною безпековою ситуацією, враховуючи також доведення до позивача інформації про те, що окремі поліцейські БПОП, які виконували бойові (спеціальні) завдання, під час руху потрапили під ворожий обстріл, у зв?язку з чим було знищено значну частину їхнього майна, окрім цього останні відчували різкий біль в голові та вухах, що характерно для акубаротравми, через що не могли належним чином продовжувати виконання бойових (спеціальних) завдань, а тому потребували проведення ротації, а відмова від виконання вказаного наказу не лише поставила під загрозу національну безпеку, а і життя та здоров`я колег позивача.

Відповідно до вимог пункту 4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту поліцейський зобов`язаний безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень. Безумовно, найвищою соціальною цінністю є людина у відповідності до статті 3 Конституції України, однак з огляду на завдання, покладені законом на органи Національної поліції України та поліцейських, в умовах виникнення реальної загрози суверенітету України, територіальній цілісності України, ОСОБА_1 маючи спеціальне звання старшого сержанта поліції з 31.07.2023 повинен був вчиняти дії щодо оборони та захисту України. Окрім того, позивач, погодившись проходити службу в поліції, добровільно погодився на усі ризики пов`язані з проходженням такої служби, як і взяв на себе зобов`язання служити народу України, але фактично взяті на себе обов`язки не виконав.

При цьому, доводи позивача щодо протиправності наказу від 26.09.2025 №288 о/с про його звільнення зі служби в поліції зводяться до того, що позивач тривалий час несе службу безпосередньо пов`язану із забезпеченням національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф проти України, у тому числі шляхом виконання бойових (спеціальних) завдань, при цьому жодних фактів відмови від виконання бойових завдань позивачем раніше виявлено не було, а тому позивач завжди добросовісно виконував покладені на нього завдання. Окрім того, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Щодо таких доводів позивача, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до частини 3 статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Пунктом 2 частини 6 статті 19 Дисциплінарного статуту обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення.

Частиною 7 статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Згідно з частиною 8 статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

У спірному випадку, на підставі висновку службового розслідування наказом від 24.09.2025 №988 застосовано до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, а наказом від 26.09.2025 №288 о/с (по особовому складу), ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції, відповідно до пункту 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції звільнено зі служби в поліції) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Що стосується застосування до позивача дисциплінарного стягнення саме у вигляді звільнення, то суд звертає увагу на таке.

Відповідно до частини 1 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Згідно з частиною 2 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції (частина третя статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Частиною 12 статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Таким чином, Дисциплінарний статут не визначає чіткої послідовності та черговості накладення дисциплінарних стягнень за ступенем їх суворості. Це в свою чергу наділяє уповноважену особу правом самостійно визначити вид стягнення в залежності від конкретних обставин дисциплінарного проступку.

Суб`єкти владних повноважень застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами. Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Верховний Суд у постанові від 23.11.2023 у справі №420/14443/22 зробив висновок, що повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання, тобто за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою. Вказані висновки підтримані Верховним Судом і у постановах від 29.02.2024 у справі №260/5566/22, від 21.03.2024 у справі №380/4470/23.

Варто звернути увагу, що у разі вчинення військових адміністративних правопорушень поліцейські поліції особливого призначення Національної поліції України, які під час дії воєнного стану залучені до безпосередньої участі в бойових діях, несуть відповідальність, передбачену статтею 172-1 (відмова від виконання законних вимог командира (начальника)) Кодексу України про адміністративні правопорушення та відповідальність, передбачену статтею 402 (непокори статтею 403 (невиконання наказу) Кримінального кодексу України.

При цьому, позивач не надав доказів, які спростовують висновки службового розслідування та можуть свідчити про невчинення ним дисциплінарного проступку. Водночас, враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, суд приходить до висновку про те, що дисциплінарна комісія під час проведення службового розслідування, зокрема відносно позивача, здійснила повний та належний розгляд всіх обставин та дійшла до обґрунтованого висновку про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а отже під час притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності відповідачем не було допущено порушень норм діючого законодавства.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає, що відповідач правомірно застосував до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з Національної поліції України, а оспорений позивачем наказ прийнятий з дотриманням критеріїв правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, передбачених частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази надані позивачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позову.

5. Розподіл судових витрат.

У зв`язку з тим, що суд дійшов до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову позивача до суб`єкта владних повноважень, а відповідач не подав до суду доказів понесення будь-яких судових витрат, суд вважає, що підстави для розподілу судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України у цій справі відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 );

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Рівненській області (місцезнаходження: вул. Миколи Хвильового, буд. 2, м. Рівне, Рівненська обл., 33028; код ЄДРПОУ: 40108761).

Суддя Олександр МАКСИМЧУК