Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №127/6827/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/6827/26

Провадження № 33/801/688/2026

Категорія: 146

Головуючий у суді 1-ї інстанції Кашпрук Г. М.

Доповідач: Сало Т. Б.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний суд, суддя Сало Т.Б., за участі потерпілої ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 27 березня 2026 року в справі про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП,

встановив:

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 27 березня 2026 року судові справи №127/6827/26 та №127/6834/26 об`єднано в одне провадження, присвоївши номер 127/6827/26.

Визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченихст. 124 та ст. 122-4 КУпАП, врахувавши ч. 2 ст. 36 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок на користь держави. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок в дохід держави.

Не погодившись із вказаною постановою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та провадження у справі закрити.

У скарзі зазначає, що висновок суду про його належне повідомлення про час та місце розгляду справи суперечить матеріалам справи. У письмових поясненнях потерпілої вказано, що вона не була свідком ДТП, а про наїзд на її припаркований автомобіль їй стало відомо від перехожих, дані яких не вказані. 05 лютого 2026 року приблизно об 11 год., коли він знаходився під розвантаженням в ТРЦ «Мегамолл» по вул. 600-річчя, 17-е, отримав телефонний дзвінок з поліції і щодо огляду автомобіля на предмет зіткнення з іншим транспортним засобом не заперечив та погодився чекати співробітників поліції за вказаною адресою. Проте, в телефонному режимі його було повідомлено, що він може рухатися до м. Житомира. У протоколі про адміністративне правопорушення, який складався лише у присутності потерпілої, відсутні посилання на будь-які інші докази скоєння дорожньо-транспортної пригоди 05 лютого 2026 року вантажним автомобілем під керуванням ОСОБА_2 .. Запрошення про явку до поліції було повернуто без вручення адресату, тому він не з`явився для розгляду матеріалів.

Також ОСОБА_2 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження, мотивуючи тим, що про розгляд справи він не повідомлявся. Про наявність постанови йому стало відомо тільки 03 червня 2026 року в телефонному режимі від представника страхової компанії. У зв`язку з цим 04 червня 2026 року він приїхав до суду та ознайомився з матеріалами справи. У матеріалах справи докази направлення копії постанови правопорушнику відсутні.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 289 КУпАП, в разі пропуску строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено.

При вирішенні питання про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, апеляційний суд виходить з того, що постанову Вінницьким міським судом Вінницької області винесено 27 березня 2026 року у відсутність ОСОБА_2 ..

З матеріалами справи ОСОБА_2 ознайомився 04 червня 2026 року та 15 червня 2026 року подав апеляційну скаргу, тобто протягом десяти днів з моменту ознайомлення з матеріалами справи та копією оскаржуваної постанови.

Оскільки ОСОБА_2 не був присутнім під час прийняття оскаржуваної постанови, беручи до уваги, що матеріали справи не містять доказів того, що він раніше отримував копію оскаржуваної постанови і подав апеляційну скаргу протягом десяти днів з моменту ознайомлення захисника з матеріалами справи, з метою забезпечення конституційного права особи на оскарження судового рішення, про яке стверджується в рішеннях Європейського суду з прав людини, апеляційний суд прийшов до висновку, що строк на апеляційне оскарження постанови пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши потерпілу ОСОБА_1 , яка заперечила щодо задоволення апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №626237, складеного інспектором ВРОМ ДТП УПП у Вінницькій області ДПП старшим лейтенантом поліції Шемчук І.М., 05 лютого 2026 року о 09 год. 57 хв. в м. Вінниця по вул. Грушевського, 11, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «MАN», д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного інтервалу, в результаті чого допустив наїзд на припаркований транспортний засіб «Citroen C-ELYSEE», д.н.з. НОМЕР_2 , від чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Вказаними діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.3 б), п.13.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП (а.с.17).

У підпункті б) пункту 2.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до пункту 13.1 Правил дорожнього руху, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №626236, складеного інспектором ВРОМ ДТП УПП у Вінницькій області ДПП майором поліції Сіваком А.А., 05 лютого 2026 року о 09 год. 57 хв. в м. Вінниця по вул. Грушевського, 11, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «MАN», д.н.з. НОМЕР_1 , допустив наїзд на припаркований автомобіль «Citroen C-ELYSEE», д.н.з. НОМЕР_2 , після чого залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої був причетний. Вказаними діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.10 а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП (а.с.1).

У підпункті а) пункту 2.10 Правил дорожнього руху зазначено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Статтею 122-4 КУпАП передбачено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

До протоколу про адміністративне правопорушення додано схему місця ДТП, яка сталася 05 лютого 2026 року в м. Вінниця по вул. Грушевського, 11. На вказаній схемі зображено: ділянку дороги, на якій сталась ДТП; сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив`язка об`єктів та слідів; транспортний засіб потерпілої ОСОБА_1 , координати його розміщення відносно елементів проїжджої частини та сталих орієнтирів; описано отримані транспортним засобом пошкодження (а.с.3).

У письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначила, що вона припаркувала робочий автомобіль «Сітроєн Еліс», д.н.з. НОМЕР_2 , за адресою: м. Вінниця, вул. Грушевського навпроти магазину Kivis. Близько 9:40 відійшла по робочих моментах, коли повернулась (близько 10:10) авто було з побитою лівою фарою. Зі слів перехожих, авто було вдарено вантажним автомобілем марки «MАN», д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору. Вона не була свідком даної події. Окрім побитої лівої фари є побиття заднього лівого бамперу (а.с.4).

Суд першої інстанції, дослідивши наявні у матеріалах справи докази дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП, доводиться матеріалами справи.

Під час розгляду справи суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.280 КУпАП з`ясував всі обставини, що підлягають доказуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Висновок суду першої інстанції про те, що у діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП, а саме залишення місця дорожньо-транспортної пригоди та порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 наголошує на тому, що відповідно до пояснень потерпілої вона не була свідком дорожньо-транспортної пригоди, а про те, що саме вантажний автомобіль марки «MАN», д.н.з. НОМЕР_1 , скоїв наїзд на припаркований автомобіль стало відомо від перехожих, однак дані таких осіб у протоколі не вказано.

Вказана позиція не заслуговує на увагу, оскільки встановлено, що в момент скоєння наїзду на автомобіль «Сітроєн Еліс», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 не перебувала в салоні автомобіля та не була свідком даної події.

У письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначила, що про те, що припаркований нею автомобіль було вдарено вантажним автомобілем марки «MАN», д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору їй стало відомо від перехожих.

Зі змісту рапорту поліцейського слідує, що 05 лютого 2026 року о 10 год. 33 хв. надійшов виклик про «ДТП без травмованих». Прибувши на місце виклику було виявлено ОСОБА_1 , яка повідомила, що за словами свідків авто було вдарено вантажним автомобілем «MАN», д.н.з. НОМЕР_1 , який в подальшому зник з місця події. По наявним базам даних було встановлено можливого водія ОСОБА_2 , зв`язавшись у телефонному режимі з яким останній повідомив, що до ДТП не причетний, пошкодження на його авто відсутні. Останній повідомив, що відмовляється їхати на місце події, так як рухається по маршрутному руху, доставляє товар (а.с.5).

Тобто на момент приїзду працівників поліції очевидців дорожньо-транспортної пригоди вже не було на місці події, у них поліцейські не відбирали пояснення, а тому вони і не могли бути вказані в протоколі про адміністративне правопорушення.

У судовому засіданні при апеляційному перегляді справи ОСОБА_1 пояснила, що повернувшись на місце, де вона залишила припаркованим по вул. Грушевського, 11, в м. Вінниці автомобіль до неї підійшов чоловік, який повідомив, що бачив момент дорожньо-транспортної пригоди і показав їй фотознімок на своєму телефоні. Вона сфотографувала знімок на телефонні перехожого, на якому було видно номери автомобіля, і саме цю інформацію у подальшому вона передала працівникам поліції.

З матеріалів справи встановлено, що поліцейські встановили, що особою, яка можливо причетна до ДТП, є ОСОБА_2 , з якими вони зв`язалися в телефонному режимі за фактом події, яка мала місце.

У подальшому поліцією здійснювалося повідомлення ОСОБА_3 про запрошення до УПП у Вінницькій області, відділу розшуку та ОМ ДТП для розгляду матеріалів ДТП, яке мало місце 05 лютого 2026 року у м. Вінниці по вул. Грушевського, на 18 лютого 2026 року та на 27 лютого 2026 року.

При цьому, повідомлення направлялося ОСОБА_2 за адресою, яка вказана ним в апеляційній скарзі: вул. Велика Бердичівська, 41/107, м.Житомир.

Однак, повідомлення не були вручені ОСОБА_2 , а тому протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП було складено у його відсутність.

За вказаною адресою повідомляв ОСОБА_2 про розгляд справи і суд першої інстанції, однак, судова повістка не була вручена ОСОБА_2 ..

А відтак, суд першої інстанції розглянув справу у відсутність ОСОБА_2 , зважаючи на неотримання останнім кореспонденції.

ОСОБА_2 в апеляційній скарзі визнав факт його обізнаності про подію ДТП, зазначивши, що з ним в телефонному режимі зв`язався працівник поліції і повідомив про можливу його причетність до ДТП, однак, дозволив йому подальший рух.

Разом з тим, вказані твердження йдуть в розріз зі змістом рапорту поліцейського.

Стверджуючи про вказані вище обставини, ОСОБА_2 не заперечує той факт, що він користується вантажним автомобілем «MАN», д.н.з. НОМЕР_1 , та що 05 лютого 2026 року приблизно об 11 год. 00 хв. він знаходився в м.Вінниці.

Твердження ОСОБА_2 про те, що 05 лютого 2026 року приблизно об 11 год. він здійснював розвантаження в ТРЦ «Мега Молл» не відповідають дійсності, оскільки з товарно-транспортної накладної №S000581277-UA47 від 04 лютого 2026 року слідує, що водій ОСОБА_2 розвантажувався в м.Вінниці по вул. 600-річчя, 17-Е, ТРЦ «Мага Молл» 04 лютого 2026 року, тоді як подія мала місце на наступний день – 05 лютого 2026 року.

Притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, а саме за порушення правил зупинки, не впливає на факт наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративних правопорушень та не є підставою для його виправдання.

Апеляційний суд зауважує, що ОСОБА_2 , який належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного перегляду справи, в судове засідання не з`явився, своїм право на надання пояснень по суті порушення не скористався, що свідчить про його пасивну поведінку та небажання брати участь у судовому засіданні задля спростування висновків суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги за своїм змістом не впливають на висновки суду першої інстанції та не є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

постановив:

Клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити та поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 27 березня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 27 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Б. Сало