Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №742/3216/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 3/742/691/26

Єдиний унікальний № 742/3216/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого судді Павлова В.Г.

секретаря судового засідання Сірій І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з даних протоколу – непрацюючого; зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП–

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 941729 від 10.06.2026 року, ОСОБА_1 ухилилися від належного виконання батьківських обов`язків щодо навчання, виховання та забезпечення умов проживання своїх малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . У протоколі зазначено, що під час перевірки житлово-побутових умов за місцем проживання особи встановлено, що в будинку брудно, відсутні продукти харчування, наявні антисанітарні умови, чим порушено вимоги ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав. Пояснив, що умови в будинку є посередніми, а не критичними. Зазначив, що проживає в селі, побут і значний обсяг щоденної роботи по господарству іноді заважають підтримувати ідеальний зразковий порядок, проте діти забезпечені всім необхідним, не голодують, одягнені, а стан будинку відображає специфіку сільського життя і не є антисанітарним чи загрозливим для дітей.

Додатково пояснив суду, що його первинні письмові пояснення, зафіксовані під час перевірки, були зумовлені виключно наполяганнями та проханнями самих фахівців соціальної роботи, які проводили обстеження, і не відображали реального стану речей.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законом обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Зміст диспозиції вказаної норми свідчить, що обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є саме ухилення, тобто винна, свідома, систематична бездіяльність батьків, яка виражається у тривалому невиконанні покладених законом обов`язків та реальному нехтуванні інтересами дитини.

Сам по собі факт виявлення під час одноразового обстеження житла певного безладу, недостатньої кількості продуктів харчування чи незадовільного санітарного стану без встановлення систематичності таких обставин та їх негативного впливу на дітей не може автоматично свідчити про ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Із наданих суду матеріалів убачається, що єдиним доказом, який нібито підтверджує викладені у протоколі обставини, є акт обстеження житлово-побутових умов від 10.06.2026 року, складений фахівцями КУ «Центр надання соціальних послуг».

Разом з тим, вказаний акт лише фіксує суб`єктивне сприйняття осіб, які проводили огляд, не містить об`єктивних критеріїв оцінки стану житла, не встановлює тривалості існування вказаних умов та жодним чином не підтверджує факту систематичного чи навмисного невиконання батьківських обов`язків. З урахуванням пояснень ОСОБА_1 про те, що його згода з актом була результатом прохань самих фахівців соцроботи, цей документ не може вважатися беззаперечним доказом вини.

Судом також встановлено, що до матеріалів справи не долучено жодних додаткових об`єктивних доказів, які б свідчили про неналежний стан дітей. Зокрема, відсутні відомості про їх недоглянутість, виснаження, захворювання, пропуски навчання без поважних причин, неналежний зовнішній вигляд, відсутність сезонного одягу чи належного медичного догляду.

Не надано суду і доказів офіційного звернення або висновків Служби у справах дітей щодо перебування вказаної сім`ї у складних життєвих обставинах чи про необхідність будь-якого втручання державних органів.

Пояснення ОСОБА_1 про те, що діти повністю забезпечені харчуванням, одягом та необхідними для життєдіяльності умовами, матеріалами справи не спростовані.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Однак органом поліції не забезпечено належного доказового підтвердження факту саме ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічний стандарт доказування «поза розумним сумнівом» застосовується і в практиці Європейського суду з прав людини.

За таких обставин суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні належні, достатні та об`єктивні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Керуючись ст.ст.23,33,401, ст.184, ст.ст.283-285 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В.Г. Павлов