Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №380/5945/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/5945/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) (далі також - відповідач, РСЦ ГСЦ МВС), у якій просить суд:

- визнати протиправними дії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) щодо відмови у підготовці та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення з визначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01.01.2026 року для перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2026 року з урахуванням 50 відсоткової надбавки за особливості проходження служби та 250% премії станом на 01.01.2026 року по відповідній посаді, яку я займав на момент звільнення зі служби;

- зобов`язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Львівській, Івано- Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) виготовити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, довідку про розмір грошового забезпечення з визначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01.01.2026 року для перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2026 року з урахуванням 50 відсоткової надбавки за особливості проходження служби та 250% премії станом на 01.01.2026 року по відповідній посаді, яку я займав на момент звільнення зі служби.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано протиправним та нечинним п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704. На думку позивача, з огляду на зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 01.01.2026 у розмірі 3328,00 грн., у нього виникло право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 та на перерахунок пенсії з 01.02.2026. Заявою від 03.03.2026 позивач звернувся до відповідача за видачею такої довідки, у виготовленні якої відповідач листом від 30.03.2026 № 31/28/37/Р-2114/05-2026-3058-2026 відмовив, пославшись на відсутність повноважень. Вважаючи таку відмову протиправною і такою, що порушує його право на належний розмір пенсії, позивач звернувся до суду.

Ухвалою від 06.04.2026 суддя відкрила провадження у справі та вирішила проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників сторін.

21.04.2026 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 33016), в якому він проти задоволення позову заперечує повністю. Відзив обґрунтований тим, що відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, а підготовка та надсилання територіальними органами Пенсійного фонду України списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, є однією з умов для підготовки довідки. Відповідач зазначає, що Кабінетом Міністрів України рішення про підвищення грошового забезпечення не приймалося, розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, визначені Постановою № 704, не змінювалися, грошове забезпечення діючим військовослужбовцям розраховується виходячи з розміру 1762,00 грн., а відповідних списків від органу Пенсійного фонду України відповідач не отримував. Відповідач також наголошує, що задоволення позову призведе до соціальної нерівності між діючими військовослужбовцями та пенсіонерами, які обіймають однакові посади, а висновки Верховного Суду у справі № 380/19324/23 не підлягають застосуванню до пенсіонерів МВС з огляду на відмінність суб`єктного складу та норм права, що регулюють відповідні правовідносини.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_1 є отримувачем пенсії за вислугу років, призначеної згідно з нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області, що підтверджується копією пенсійного посвідчення.

10.02.2026 позивач звернувся до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області із запитом щодо розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії за відповідною (аналогічною) посадою, яку він займав на момент звільнення, станом на 01.01.2026.

Листом від 24.02.2026 № 5801-1381/5807 Головне управління ДСНС України у Львівській області повідомило, що станом на 01.01.2026 за відповідною (аналогічною) посадою надбавка за особливості проходження служби становить 50 відсотків, а премія - 250 відсотків.

03.03.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою про підготовку та надання до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 для перерахунку пенсії з 01.02.2026 відповідно до вимог ст. ст. 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, із зазначенням збільшених розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт, а також відомостей про надбавки, доплати, підвищення та премію, у тому числі 50 % надбавки за особливості проходження служби та 250 % премії.

Листом від 30.03.2026 № 31/28/37/Р-2114/05-2026-3058-2026 відповідач відмовив позивачу у виготовленні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення. Свою відмову відповідач мотивував тим, що рішення про підвищення грошового забезпечення Кабінетом Міністрів України не приймалося, розміри посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, визначені Постановою № 704, не змінювалися, грошове забезпечення розраховується виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 у розмірі 1762,00 грн., а списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, від територіальних органів Пенсійного фонду України не надходили, у зв`язку з чим, на думку відповідача, відсутні правові підстави для складення витребуваної довідки.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

За змістом ч. 4 ст. 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Частиною 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.

Зазначена норма ст. 43 Закону № 2262-ХІІ міститься в розділі V "Обчислення пенсії", тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому, під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45), передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 2, 3 Порядку № 45 визначено алгоритм, за яким Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій повідомляє своїм головним управлінням про підстави для проведення перерахунку та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та надсилає відповідну інформацію державним органам; головні управління Пенсійного фонду України складають такі списки і подають їх уповноваженим органам, на підставі яких останні готують довідки про розмір грошового забезпечення за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Відповідно до п. 3 Порядку № 45 довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Пунктом 2 наказу МВС України від 22.04.2024 № 259 (зі змінами) функції з видачі звільненим зі служби особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій покладено на регіональні сервісні центри Головного сервісного центру МВС. Тобто, на відповідача покладено функції зі складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій.

30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704), яка набрала чинності 01.03.2018, та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.

Згідно з п. 4 Постанови № 704 у первинній редакції було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Аналогічні приписи містять примітки до додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 (далі - Постанова № 103) пункт 4 Постанови № 704 було викладено в редакції, згідно з якою розрахунковою величиною визначався прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 Постанови № 103, яким були внесені відповідні зміни до п. 4 Постанови № 704.

Отже, з 29.01.2020 діє редакція п. 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін і в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням застосовується розрахункова величина "прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року", а не "прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року".

Надалі постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 (далі - Постанова № 481) п. 4 Постанови № 704 було знову викладено в новій редакції, згідно з якою розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями розраховуються виходячи з розміру 1762 грн. та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Разом з тим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано протиправним та нечинним п. 2 Постанови № 481 стосовно внесення змін до п. 4 Постанови № 704.

Згідно з ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, з 18.06.2025, з дати набрання чинності судовим рішенням у справі № 320/29450/24, діє п. 4 Постанови № 704 в редакції до змін, внесених Постановою № 481, а розрахунковою величиною для визначення посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням є не стала розрахункова величина (1762,00 грн.), а розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року.

Закон України від 05.10.2000 № 2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (далі - Закон № 2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів. Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення (ст. 6 Закону № 2017-III).

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року у розмірі 3328,00 грн, що є більшим за прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовувався у попередніх роках. Оскільки розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб є основною складовою (розрахунковою величиною) для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, його збільшення спричиняє зростання розмірів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Суд наголошує, що зазначення у п. 4 Постанови № 704 у формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.

Водночас, Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 дійшов висновку, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування п. 4 Постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Зазначений висновок у подальшому неодноразово підтримувався Верховним Судом, зокрема у постановах від 31.08.2022 у справі № 120/8603/21-а, від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21, від 06.02.2023 у справі № 160/2775/22, від 15.02.2024 у справі № 620/4786/23 та інших.

Суд враховує, що постановою Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі № 520/5814/24 здійснено відступ від раніше викладених висновків та сформовано правову позицію, згідно з якою до правовідносин, пов`язаних з оформленням та направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, навіть визначеного станом на дату в межах періоду дії Постанови № 481, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися п. 4 Постанови № 704 у первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою № 481, якою було визначено фіксовану розрахункову величину 1762,00 грн.

Суд звертає увагу, що наведена правова позиція судової палати усуває будь-які сумніви щодо застосовної редакції п. 4 Постанови № 704 навіть для періоду дії Постанови № 481.

У справі, що розглядається, витребувана позивачем довідка визначається станом на 01.01.2026, тобто після набрання чинності 18.06.2025 судовим рішенням у справі № 320/29450/24, яким п. 2 Постанови № 481 визнано протиправним та нечинним. За таких обставин жодних правових перешкод для застосування п. 4 Постанови № 704 у первісній редакції, яка передбачає визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026 (3328,00 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт, не існує.

Підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ, є: 1) зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або 2) введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а та від 22.09.2022 у справі № 500/2392/21.

З огляду на викладене, суд відхиляє доводи відповідача про відсутність підстав для складення витребуваної довідки з мотивів неприйняття Кабінетом Міністрів України окремого рішення про підвищення грошового забезпечення у 2026 році, фактичного нерозрахування грошового забезпечення діючим військовослужбовцям з прожиткового мінімуму на 01.01.2026 та неотримання відповідачем списків від органу Пенсійного фонду України. Підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців у даному випадку відбувається не на підставі окремого рішення Уряду, а в силу самого механізму, закладеного в п. 4 Постанови № 704, який пов`язує розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням із прожитковим мінімумом для працездатних осіб, встановленим законом на 1 січня календарного року. Збільшення такого прожиткового мінімуму Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" автоматично зумовлює зростання розмірів грошового забезпечення, а отже, і виникнення права на перерахунок раніше призначеної пенсії.

Доводи відповідача про те, що грошове забезпечення діючим військовослужбовцям фактично розраховується виходячи з прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 у розмірі 1762,00 грн., ґрунтуються на застосуванні редакції п. 4 Постанови № 704, зміненої Постановою № 481, яка з 18.06.2025 визнана протиправною та нечинною, а тому до спірних правовідносин застосуванню не підлягає.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19, від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19, від 11.08.2023 у справі № 380/103/22).

Заперечення відповідача про те, що задоволення позову призведе до соціальної нерівності між діючими військовослужбовцями та пенсіонерами, які обіймають однакові посади, суд відхиляє. Предметом цього спору є виключно право позивача на отримання довідки про розмір його грошового забезпечення для перерахунку пенсії на підставі чинного правового регулювання, а не грошове забезпечення інших осіб. Можлива диспропорція, на яку посилається відповідач, є наслідком застосування Урядом до діючих військовослужбовців розрахункової величини, визнаної судом протиправною та нечинною, і не може бути підставою для відмови позивачу у реалізації його права, гарантованого ст. ст. 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ.

Суд зазначає, що до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача. Відтак, невиготовлення уповноваженим органом державної влади довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, прямо впливає на соціальне забезпечення позивача щодо можливості отримання пенсії у більшому (належному) розмірі через неможливість здійснення перерахунку його пенсії з вини органу, уповноваженого видати таку довідку, що ставить під сумнів дотримання таким органом принципу належного врядування.

Відповідно до п. 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені ч. ч. 2, 3 ст. 51 Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Оскільки збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено з 01.01.2026, перерахунок основного розміру пенсії позивача підлягає здійсненню з 01.02.2026.

Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, пов`язується з принципом захисту законних очікувань та принципом правової визначеності, що є невід`ємними елементами правової держави та принципу верховенства права. У справі "Кечко проти України" (заява № 63134/00) ЄСПЛ наголосив, що коли соціальна виплата закріплена законом і дотримано всі необхідні для цього вимоги, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними, що породжує у особи виправдане очікування в розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Водночас щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача зазначити у новій довідці конкретні відсоткові розміри складових грошового забезпечення, а саме надбавку за особливості проходження служби - 50% та премію - 290%, суд зазначає, що судовому захисту підлягають лише порушені, не визнані або оспорювані права; відповідне порушення має мати місце на момент розгляду справи судом, адже судовими актами не можуть регулюватись відносини на майбутнє. Оцінка конкретних відсоткових розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, які будуть включені у довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2026, може бути надана лише після видачі відповідної довідки. Таким чином, зазначені позовні вимоги заявлені позивачем передчасно, у зв`язку з чим у задоволенні позову в цій частині належить відмовити.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, правових висновків Верховного Суду та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

З огляду на викладене, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п.15 розділу VII “Перехідні положення” КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення з визначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, виходячи із розрахункової величини – прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026, з урахуванням 50-відсоткової надбавки за особливості проходження служби та 250 % премії станом на 01.01.2026 по відповідній посаді, яку позивач займав на момент звільнення зі служби, для перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2026.

Зобов`язати Регіональний сервісний центр Головного сервісного центру МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) (ЄДРПОУ 45307457; місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Данила Апостола, 11) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) станом на 01.01.2026 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове (спеціальне) звання, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку з 01.02.2026 розміру пенсії.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) (ЄДРПОУ 45307457; місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Данила Апостола, 11) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 коп.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 29.06.2026.

Суддя Потабенко В.А.