Суд: Херсонський міський суд Херсонської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 28 червня 2026 р.
Справа: №766/8214/26
Суддя: Дорошинська В. Е.
Справа №766/8214/26
н/п 3/766/2060/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.06.2026 року? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? м.Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Дорошинська В.Е., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Херсонській області про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП, відповідно до довідки № 2782430, сформованої засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця,-
? ? ? ? ? ? ? ? ? ? встановив:
? ? ?Відносно ОСОБА_1 складено протокол № ЕПР1 № 661339, за змістом якого останній, 06.05.2026 о 20:00 год. у м. Херсоні, вул. Нафтовиків,1,? керуючи транспортним засобом «Peugeout», реєстраційний номер? ? НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, перед виїздом не переконався у справності технічного стану транспортного засобу, під час руху по вул. Нафтовиків, в напрямку вул. І.Богуна, зі сторони площі Перемоги у авто лопнуло переднє праве колесо, внаслідок чого водій здійснив наїзд на бетонний блок опори конструкції, що утримують антидронові сітки, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, а пасажир ОСОБА_2 тілесні ушкодження.
В провину ОСОБА_1 ставиться порушення вимог пунктів 2.3б, 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306.
Дії ОСОБА_1 , особою уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення кваліфіковано за? ? ст. 124 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, пояснив, що 06.05.2026 рухався на своєму автомобілі по вул. Нафтовиків,1 в м. Херсоні з допустимою швидкістю, однак під час руху у авто лопнуло переднє праве колесо, внаслідок чого автомобіль різко здійснив неконтрольований рух в бік і допустив наїзд на бетонну опору для антидронових сіток. Вказав, що транспортний засіб був у справному стані перед виїздом. Вважав, що жодних Правил дорожнього рухуне порушував, так як не мав об`єктивної можливості передбачити, що праве переднє колесо автомобіля, яке було в належному стані може лопнути і це призведе до ДТП. Тому просив закрити провадження по справі, у зв`язку з відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення.
ОСОБА_2 , яка була очевидцем подій, надала до суду письмові пояснення, відповідно яких 06.05.2026 близько 20-00 год., перебувала в автомобілі разом зі своїм чоловіком ОСОБА_1 , прямували до мікрорайону « Шуменський» у м. Херсоні, під час руху лопнуло колесо, внаслідок чого автомобіль зачепив бетонну огорожу. Після того, як вийшли з автомобіля чоловік помітив у повітрі дрон та відвів її на узбіччя дороги, повз проїжджала карета швидкої допомоги, ОСОБА_1 зупинив її, та оскільки ОСОБА_2 є лікарем, остання наполягла на тому, щоб її направили до лікарні, після огляду та проведення необхідних обстежень, самостійно, разом з чоловіком повернулася додому, оскільки серйозних ушкоджень виявлено не було, лише легкі забої. Претензій до ОСОБА_1 не має.
Так, вина ОСОБА_1 , особою, уповноваженою на складання протоколу, обґрунтована наступними дослідженими в судовому засіданні доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 661339 від 09.05.2026, в якому викладено обставини події та вказано пункти ПДР, порушення яких мало своїм наслідком настання дорожньо-транспортної пригоди, а саме: п.12.1ПДР; п.2.3.б ПДР;
- протоколом огляду місця ДТП від 07.05.2026;
- поясненнями ОСОБА_2 від 07.05.2026 року;
- довідкою№ 640 від 06.05.2026 про фіксацію тілесних ушкоджень;
- довідкою слідчого про результати розгляду ДТП, відповідно якої факту кримінального правопорушення не вбачається;
- інформаційною довідкою від 13.05.2026 року відповідно до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія.
Інших доказів, у вчиненні адміністративного правопорушення, до матеріалів справи про адміністративне правопорушення не долучено.
Вислухавши пояснення особи, що притягується до відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 вини у вчиненні ДТП, а відтак і складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.124 КУпАП, виходячи з наступного.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП ).
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст.1 та 8 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннями ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
У відповідності до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом і на засадах додержання принципу презумпції невинуватості.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний на підставі досліджених доказів з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша статті 9 КУпАП).
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України та відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлено єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п.1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил. Вимоги цього пункту означають, що знання Правил є обов`язковим для кожного учасника дорожнього руху, чітке виконання їх положень сприяє взаємній довірі та повазі, безпечному співіснуванню на дорозі всіх учасників дорожнього руху, будь-які відхилення від положень цих правил можуть привести до ДТП, заподіянню шкоди майну, здоров`ю та життю людей.
За змістом пунктів 1.4 та 1.5 Правил дорожнього руху України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Згідно п. 2.3 «б» ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно п. 12.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Згідно пояснень ОСОБА_1 сталася непередбачувана подія, зокрема, при русі автомобіля лопнуло колесо, внаслідок чого автомобіль кинуло в сторону і сталося зіткнення зі штучною спорудою. У матеріалах справи відсутні докази того, що транспортний засіб був технічно несправний та колесо лопнуло саме через технічні несправності транспортного засобу.
Будь-які інші докази, зокрема висновки автотранспортних досліджень (експертиз), показання очевидців, які б свідчили про зворотнє, в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не доведено безсумнівно вину ОСОБА_1 в порушенні вимог п. п. 2.3, 12.1 ПДР України, як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки зіткнення зі штучною спорудою могло відбутись в результаті розриву переднього колеса та тимчасової втрати контролю над керованістю автомобіля, і рух авто в межах допустимої швидкості був не контрольованим, чому зашкодити водій об`єктивно б не зміг.
Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути доказом вчинення адміністративного правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення (постанова Верховного Суду у справі № 338/1/17 від 26.04.2018 року).
Враховуючи викладене, вищевказані докази не можуть бути покладені в основу судового рішення про визнання особи винуватою.
У свою чергу Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 p., заява №16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява №36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 p.). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, з урахуванням загального принципу про те, що всі сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненні правопорушення необхідно тлумачити на її користь (ст. 62 Конституції України), суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 124 КУпАП, що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України має своїм наслідком закриття провадження, оскільки провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись, п.1 ст. 247, ст. ст. 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, -
п о с т а н о в и в:
Провадження в справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області, особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу
СуддяВ. Е. Дорошинська
Оригінал: reyestr.court.gov.ua