Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)
Дата: 29 червня 2026 р.
Справа: №380/8190/26
Суддя: Брильовський Роман Михайлович
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 червня 2026 рокусправа № 380/8190/26
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кейплен Крейв» ( 79040, Львівська обл., м. Львів, вул. Курмановича В. Генерала, буд. 9, к.2, ЄДРПОУ 45057036) до Головного управління ДПС у Львівській області ( 79003, Львівська обл., м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43968090) про визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення -
встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Кейплен Крейв» до Головного управління ДПС у Львівській області, у якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 31.10.2025 № 50461/13-01-04 06/45057036 форми «Р», яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 3 929 855,60 гривень.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що під час проведення камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ та додатків до неї за серпень 2025 контролюючим органом встановлено розбіжності в розмірі 3 572 596 гривень по ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів, за основною ставкою. Позивач вважає висновки акта камеральної перевірки такими, що не відповідають фактичним обставинам здійснення господарської діяльності товариства та грубо суперечать вимогам законодавства. У декларації за серпень 2025 року позивач відобразив розмір податкового кредиту (8 681 509 гривень), у тому числі за рахунок сум попередніх періодів. Контролюючий орган не врахував, що позивач 28.10.2025 подав уточнюючі декларації (розрахунки) за періоди: листопад, грудень 2024 року та січень - серпень 2025 року, якими усунуті зазначені вище розбіжності. Усі податкові накладні, які підтверджують податковий кредит, були належним чином зареєстровані в ЄРПН та включені позивачем до податкової звітності в повному обсязі. ТОВ «Кейплен крейв» 28.10.2025 подало уточнюючі декларації (розрахунки) за періоди: листопад, грудень 2024 року та січень - серпень 2025 року, які прийнято контролюючим органом, про що свідчать відповідні квитанції. Вказує, що позивач самостійно виправив всі показники податкової звітності відповідно до ст. 50 Податкового кодексу України, що повністю виключає підстави для збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій. Просить позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач подав відзив на позов, у якому зазначив, що під час проведення камеральної перевірки відповідачем встановлено порушення ТОВ «Кейплен крейв» вимог пункту 198.2, пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.12 статті 201 Податкового кодексу України. Позивач подав до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість разом із додатками за липень 2025 року. У зазначеній декларації ТзОВ «Кейплен крейв» задекларувало податковий кредит, сформований, зокрема, за операціями з ввезення на митну територію України товарів та необоротних активів за основною ставкою ПДВ. Уході камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ та додатків до неї за липень 2025 року, на підставі зіставлення даних, задекларованих платником податків, із відомостями інформаційних баз даних ДПС України та реєстру операцій в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ), відповідачем встановлено суттєві розбіжності. ТзОВ «Кейплен крейв» включено до складу податкового кредиту за серпень 2025 року суми податку на додану вартість за операціями з ввезення на митну територію України товарів та необоротних активів у загальному розмірі 8 681 509 грн. Водночас, відповідно до наявної в інформаційних ресурсах ДПС України інформації та даних СЕА ПДВ, за вказаний звітний період по ТОВ «Кейплен крейв» обліковуються митні декларації на суму ПДВ лише 5 108 913 грн. Таким чином, встановлена розбіжність між задекларованими платником сумами податкового кредиту та фактично підтвердженими даними митного оформлення становить 3 572 596 грн. Зазначена сума не підтверджена належними первинними документами та митними деклараціями, що унеможливлює її правомірне включення до складу податкового кредиту. ГУ ДПС у Львівській області було прийнято рішення від 18.07.2025 №168881, від 14.08.2025 №186813, 03.12.2025 року №271567 про відповідність ТзОВ «Кейплен крейв» (45057036) критеріям ризиковості платника податку. 19.08.2024 реєстрацію ТОВ «Кейплен крейв» як платника податку на додану вартість було анульовано контролюючим органом з підстави, визначеної кодом причини 39, а саме: відсутність постачань та неподання податкових декларацій з ПДВ протягом встановленого податковим законодавством строку. Зазначена підстава анулювання прямо свідчить про те, що впродовж відповідного періоду господарська діяльність позивача не мала ознак реального здійснення, а податковий облік з ПДВ фактично не вівся. 1.11.2024 року ТОВ «Кейплен крейв» було поновлено реєстрацію платника ПДВ на підставі подання реєстраційної заяви за формою №1- ПДВ. Водночас сам по собі факт формального поновлення реєстрації платника податку не може розглядатися як безумовне підтвердження реальності господарської діяльності чи правомірності формування податкового кредиту. Вказує, що сукупність фактичних обставин справи свідчить про наявність ознак штучного та фіктивного формування податкового кредиту з боку позивача. Стверджує, що ТОВ «Кейплен крейв» застосовувало схему подання податкової звітності з ПДВ із заниженими показниками, що унеможливлювало досягнення порогових критеріїв для призначення документальної перевірки контролюючим органом. Лише після цього позивач подавав так звані “уточнюючі декларації” з істотно збільшеними сумами податкового кредиту, що свідчить про навмисний та поетапний характер таких дій. Уточнюючі декларації від 28.10.2025 року № 9332312333 не були визнані контролюючим органом як уточнюючі розрахунки в розумінні Податкового кодексу України, у зв`язку з чим їм було присвоєно статус «історія подання», що виключає будь-які правові наслідки таких документів для податкового обліку платника. Контролюючий орган належним чином поінформував ТОВ «Кейплен крейв» про неприйняття зазначених уточнюючих розрахунків, зокрема шляхом направлення листа від 30.10.2025 року №42833/6/13-01-04-06. Відповідна інформація була відображена в електронному кабінеті платника податків, що свідчить про обізнаність позивача щодо відсутності юридичного статусу поданих ним документів. Отже, дії ТОВ «Кейплен крейв» щодо подання занижених податкових декларацій з подальшим поданням неприйнятих уточнюючих розрахунків, а також обставини анулювання та поновлення реєстрації платника ПДВ у сукупності вказують на відсутність реального економічного змісту таких операцій та наявність фактичних підстав вважати сформований податковий кредит штучним і фіктивним. ТОВ «Кейплен крейв», потребує підвищеної правової оцінки, оскільки: воно є елементом взаємопов`язаної корпоративної структури. Позивач перебуває під контролем тих самих фізичних осіб, що і ТОВ «Хайперстоун груп». Використовувалося у схемі перерозподілу управлінських ролей між одними й тими ж особами. Сукупність наведених обставин свідчить про відсутність у ТОВ «Кейплен крейв» реальної самостійної господарської діяльності та дає підстави вважати його фіктивним підприємством, створеним та використаним з метою формування штучного податкового кредиту та мінімізації податкових зобов`язань у межах єдиної контрольованої схеми. Просив у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою судді від 29 квітня 2026 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору.
Ухвалою судді від 10 травня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 17.06.2026 у задоволенні клопотання представника відповідача розгляд справи у в порядку загального позовного провадження відмовлено.
Ухвалою суду від 18.06.2026 у задоволенні клопотання представника відповідача про виклик свідка відмовлено.
22.05.2026 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач спростовує доводи відповідача. Доводи контролюючого органу вважає такими, що: не спростовують позовні вимоги; ґрунтуються на припущеннях, аналітичних узагальненнях та податковій інформації, яка не є доказом у розумінні процесуального закону; виходять за межі предмета та повноважень камеральної перевірки; містять підміну понять між процедурою формування податкового кредиту та механізмом моніторингу ризиковості ПН/РК; не ґрунтуються на обставинах, зафіксованих в акті камеральної перевірки; містять нові аргументи, які не були покладені в основу прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Вважає, що податкове повідомлення-рішення від 31.10.2025 № 50461/13-01-04¬06/45057036 форми «Р», яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 3 929 855,60 гривень є протиправним і таким, що підлягає скасуванню. В акті камеральної перевірки відсутні будь-які висновки або дослідження, зокрема щодо трудових ресурсів позивача, наявності чи відсутності складських приміщень або логістичної інфраструктури, фіктивності господарських операцій, «єдиного центру контролю» чи «штучності операцій», а також кримінальних проваджень, пов`язаних осіб або корпоративної структури. Твердження викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву не містяться в акті перевірки від 14.10.2025 № 47287/13-01-04¬06/45057036. Відповідач фактично обґрунтовує правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення статусом ризиковості платника, що є юридично помилковим з таких причин. Рішення про ризиковість не є актом індивідуальної дії у сфері визначення податкових зобов`язань, не встановлює податкових порушень та не є доказом нереальності господарських операцій. Вказує, що сам по собі статус ризикового платника не доводить фіктивності операцій. Доводи відповідача в цій частині є нерелевантними предмету спору. Посилання відповідача на кримінальне провадження щодо третіх осіб не підтверджене обвинувальним вироком суду, не стосується безпосередньо спірних податкових зобов`язань позивача та використовується як припущення. Пов`язаність осіб сама по собі не є порушенням податкового законодавства та не позбавляє платника права на податковий кредит. Відповідач у відзиві вказує на відкриття кримінального провадження, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.212 КК України, щодо ФГ «Доля Нова» за період 2023-2025 років по взаємовідносинам з ТОВ «Хайперстоун груп». Зазначає, що позивач не мав взаємовідносин із вказаним контрагентом.
3.06.2026 на адресу суду від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі. Зазначає, що постановою Залізничного районного суду м. Львова від 22.12.2025 у справі №462/8807/25 встановлено, що керівник ТОВ «Кейплен Крейв» ОСОБА_1 допустив порушення порядку ведення податкового обліку, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2025 року на суму 3 572 596 грн. Протягом тривалого часу товариством декларувалися показники, які не відповідали фактичним результатам господарської діяльності та не відображали реальних податкових зобов`язань платника. Лише після проведення контролюючим органом камеральної перевірки та встановлення відповідних порушень товариство розпочало подання уточнюючих податкових декларацій із суттєво зміненими показниками та самостійним збільшенням податкових зобов`язань. На переконання контролюючого органу, така поведінка платника податків не відповідає принципу добросовісності та не може розцінюватися як звичайне виправлення випадково допущених помилок. Навпаки, подання уточнюючої звітності лише після виявлення порушень контролюючим органом свідчить про те, що первинно задекларовані показники не відображали реального стану податкових зобов`язань товариства. Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 05.02.2026 у справі №462/427/26 керівника ТОВ «Кейплен Крейв» знову визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КУпАП. Повторне встановлення судом факту порушення порядку ведення податкового обліку виключає можливість розцінювати зазначені порушення як одноразовий випадок або випадкову помилку посадової особи. Наведені обставини свідчать про наявність стійкої моделі поведінки, за якої товариством систематично подавалася недостовірна податкова звітність, а коригування податкових показників здійснювалися лише після втручання контролюючого органу та проведення заходів податкового контролю. Протягом звітного періоду ТОВ «Кейплен Крейв» систематично подавало податкову звітність із показниками, які суттєво відрізнялися від показників, відображених у подальшому в уточнюючих податкових деклараціях.
5.06.2026 на адресу суду від позивача надійшли заперечення на додаткові пояснення відповідача. Зазначає, що основний зміст додаткових пояснень відповідача зводиться до посилань на постанови Залізничного районного суду м. Львова від 22.12.2025 у справі №462/8807/25 та від 05.02.2026 у справі №462/427/26, якими керівника ТОВ «Кейплен Крейв» було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 163-1 КУпАП. Наведені постанови не можуть свідчити про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та не мають для даної справи того значення, яке їм намагається надати відповідач. Постанови Залізничного районного суду м. Львова підтверджують лише факт притягнення посадової особи до адміністративної відповідальності на підставі матеріалів контролюючого органу, проте не підтверджують правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення щодо юридичної особи з урахуванням поданого уточнюючого розрахунку. Вказані постанови були ухвалені вже після прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 31.10.2025 №50461/13-01-04-06/45057036. Контролюючий орган не вправі під час судового розгляду доповнювати або змінювати мотиви прийняття спірного податкового повідомлення-рішення новими обставинами, які не були предметом перевірки та не відображені в акті перевірки. Додаткові пояснення відповідача містять численні оціночні судження щодо нібито недобросовісної поведінки позивача. Відповідач повинен довести конкретні порушення вимог податкового законодавства, а не формувати припущення щодо мотивів дій платника податків або його ставлення до виконання податкових обов`язків. Відповідач фактично не заперечує, що уточнюючі розрахунки були подані позивачем 28.10.2025, тобто до прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 31.10.2025 №50461/13-01-04-06/45057036. Доводи відповідача про те, що уточнююча звітність була подана після проведення камеральної перевірки, не спростовують факту її існування на момент прийняття спірного рішення та не звільняють контролюючий орган від обов`язку врахувати актуальний стан податкових зобов`язань платника податків. Відповідач не надав суду жодного доказу внесення відомостей до ЄРДР, повідомлення будь-якій особі про підозру чи ухвалення обвинувального вироку щодо обставин, на які він посилається у додаткових поясненнях.
Всебічно дослідивши та об`єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, суд встановив наступне.
Головне управління ДПС у Львівській області провело камеральну перевірку даних, відображених у податковій звітності з податку на додану вартість, поданій ТОВ «Кейплен крейв» (код ЄДРПОУ 45057036) за звітний податковий період серпень 2025 року.
За результатами зазначеної камеральної перевірки складено акт від 14.10.2025 року №47287/13-01-04-06/45057036, в якому зафіксовано встановлені під час перевірки порушення вимог податкового законодавства.
Під час проведення камеральної перевірки відповідач встановив порушення ТОВ «Кейплен крейв» вимог пункту 198.2, пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.12 статті 201 Податкового кодексу України.
На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Головне управління ДПС у Львівській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 31.10.2025 року № 50461/13-01-04 06/45057036 форми «Р», яким платнику податків збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 3 929 855,60 гривень (з яких: податкові зобов`язання в сумі 3 572 596 гривень та штрафні (фінансові) санкції в сумі 357 259,60 гривень).
Не погодившись із податковим повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 31.10.2025 № 50461/13-01-04 06/45057036 форми «Р», яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 3 929 855,60 гривень, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кейплен Крейв" звернулося з позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).
Абзацом першим пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до абзацу першого підп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Згідно із пунктом 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Отже камеральна перевірка є окремим самостійним видом перевірок і не належить ні до планових, ні до позапланових.
Суд встановив, що за результатами проведеної камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «КЕЙПЛЕН КРЕЙВ» за серпень 2025 року встановлено порушення вимог пунктів 198.2, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.12 статті 201 Податкового кодексу України.
Зокрема, платником податку до складу податкового кредиту за серпень 2025 року було включено суми податку на додану вартість за операціями із ввезення на митну територію України товарів та необоротних активів у загальному розмірі 8 681 509 грн.
Разом з тим, відповідно до відомостей інформаційних баз даних ДПС України та даних системи електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ), за ТОВ «КЕЙПЛЕН КРЕЙВ» за вказаний звітний період обліковуються митні декларації, які підтверджують право на формування податкового кредиту, лише на суму 5 108 913 грн.
Таким чином, встановлено завищення позивачем податкового кредиту на суму 3 572 596 грн (8 681 509 грн – 5 108 913 грн = 3 572 596 грн).
Внаслідок такого завищення позивачем було занижено позитивне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, яке підлягає сплаті до державного бюджету, на суму 3 572 596 грн.
Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання з підстав, визначених цим Кодексом, до платника податків застосовується штрафна (фінансова) санкція у розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання.
З огляду на викладене, за вказане порушення до позивача правомірно застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 10 % від суми визначеного податкового зобов`язання, що становить 357 259,60 грн.
Відтак загальна сума грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 31.10.2026 № 50461/13-01-04-06/45057036, складає 3 929 855,60 грн.
Суд враховує доводи контролюючого органу про те, що поведінка ТОВ «Кейплен Крейв» не відповідає принципу добросовісності платника податків.
Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Пунктом 50.2 статті 50 ПК України встановлено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.
Отже, пунктом 50.2 статті 50 ПК України встановлено обмеження щодо подання уточнюючого розрахунку показників поданої звітності лише у разі проведення документальної планової або позапланової перевірки.
Таким чином після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки платник має право подавати уточнюючі розрахунки, а контролюючий орган, приймаючи відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками такої камеральної перевірки, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.
Висновок щодо застосування наведених норм права у наведений спосіб неодноразово висловлено Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2021 року (справа №808/537/16), від 22 грудня 2020 року (справа №640/15334/19), від 03 вересня 2020 року (справа №808/2156/17), від 31 серпня 2020 року (справа №820/6771/16), від 12 серпня 2020 року (справа № 805/2408/16-а), від 19 вересня 2019 року (справа №815/4013/14), від 10 січня 2024 року (справа № 805/3164/17-а), від 16 травня 2025 року (справа № 520/21901/23), що вказує на усталеність такого висновку.
В силу положень ч.5 ст.242 КАС України такий висновок застосовується при вирішенні даного спору.
Доказів подання уточнюючого розрахунку у межах проведеної камеральної перевірки матеріали справи не містять.
Уточнюючі декларації від 28.10.2025 року № 9332312333 не були визнані контролюючим органом як уточнюючі розрахунки в розумінні Податкового кодексу України, у зв`язку з чим їм було присвоєно статус «історія подання», що виключає будь-які правові наслідки таких документів для податкового обліку платника. Контролюючий орган належним чином поінформував ТОВ «Кейплен крейв» про неприйняття зазначених уточнюючих розрахунків, зокрема шляхом направлення листа від 30.10.2025 року №42833/6/13-01-04-06.
Такі дії відповідача в судовому порядку не визнавались протиправними, а тому уважаються правомірними.
Відповідач стверджує, що подання ТОВ «Кейплен Крейв» уточнюючих податкових декларацій після проведення камеральних перевірок було наслідком виявлення контролюючим органом порушень податкового законодавства, а не результатом самостійного та добросовісного виконання платником своїх податкових обов`язків. Відтак подальше коригування показників податкової звітності не спростовує встановлених порушень, а навпаки підтверджує факт первинного декларування недостовірних відомостей та правомірність висновків контролюючого органу.
Контролюючий орган належним чином поінформував ТОВ «Кейплен крейв» про неприйняття зазначених уточнюючих розрахунків, зокрема шляхом направлення листа від 30.10.2025 року №42833/6/13-01-04-06. Відповідна інформація була відображена в електронному кабінеті платника податків, що свідчить про обізнаність позивача щодо відсутності юридичного статусу поданих ним документів.
Як встановлено судом, уточнюючі податкові декларації за весь період 2025 року, зокрема й спірний період серпня 2025 року, були подані товариством одномоментно 28.10.2025 року, тобто після початку здійснення контролюючим органом камеральних перевірок відповідних податкових декларацій. При цьому до початку податкового контролю платник, маючи достатній час та можливість для самостійного виправлення показників податкової звітності відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, жодних дій щодо усунення допущених порушень не вчиняв.
Сам по собі факт подання уточнюючих декларацій під час проведення камеральної перевірки не суперечить вимогам Податкового кодексу України. Водночас оцінці суду підлягає не лише формальна відповідність дій платника вимогам закону, а й їх добросовісність та справжня мета.
Одномоментне подання уточнюючих декларацій за всі податкові періоди саме після початку здійснення контролюючим органом заходів податкового контролю свідчить, що товариство скористалося механізмом самостійного виправлення не з метою добровільного виконання податкового обов`язку, а після того, як йому стало відомо про здійснення контролюючим органом перевірочних заходів та можливість встановлення допущених порушень.
Така послідовність дій, у сукупності з відсутністю будь-яких спроб виправити податкову звітність до початку камеральних перевірок, свідчить про недобросовісну поведінку платника податків та використання права, передбаченого статтею 50 Податкового кодексу України, не відповідно до його призначення, а з метою зміни показників податкової звітності після початку здійснення податкового контролю.
Суд критично оцінює доводи позивача про добровільне виправлення помилок, оскільки одночасне подання уточнюючих декларацій за всі податкові періоди саме після початку здійснення податкового контролю свідчить не про самостійне виявлення та усунення помилок, а про реагування на контрольні заходи податкового органу.
Відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України діяння вважається вчиненим свідомо, якщо контролюючий орган доведе, що платник удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім невиконання або неналежного виконання вимог податкового законодавства. На переконання суду, встановлені у справі обставини, а саме систематичне декларування занижених показників, відсутність їх виправлення до початку податкового контролю та одномоментне подання уточнюючих декларацій після початку камеральних перевірок, у своїй сукупності підтверджують недобросовісний характер поведінки позивача.
За таких обставин суд погоджується з висновками контролюючого органу про те, що подані 28.10.2025 року уточнюючі податкові декларації не можуть розглядатися як прояв добровільного виконання платником свого податкового обов`язку, а є наслідком реагування на вже розпочаті заходи податкового контролю, що свідчить про недобросовісний характер поведінки позивача.
Крім того, суд наголошує, що уточнюючі декларації від 28.10.2025 року № 9332312333 не були визнані контролюючим органом як уточнюючі розрахунки в розумінні Податкового кодексу України, у зв`язку з чим їм було присвоєно статус «історія подання», що виключає будь-які правові наслідки таких документів для податкового обліку платника.
Позивач не оскаржував дії відповідача щодо невизнання уточнюючих декларацій як уточнюючих розрахунків в судовому порядку та такі дії податкового органу не визнавались протиправними, а тому уважаються правомірними.
Щодо суми податкового зобов`язання, визначеної у спірному податковому повідомленні-рішенні, то така не оспорюється позивачем та підтверджується різницею рядка 17 податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2025 року та сумами наявними у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів правомірність прийняття оскаржуваного рішення.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.
Також відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України судовий збір з сторін не стягується.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, КАС України суд, –
в и р і ш и в:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяБрильовський Роман Михайлович
Оригінал: reyestr.court.gov.ua