Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №585/2668/26 — Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/2668/26

Номер провадження 3/585/686/26

П О С ТА Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м.Ромни

Суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області Шульга В.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Роменського районного відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця

АДРЕСА_1 , не працюючого,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

25 червня 2026 року до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що 11.06.2026 року о 11 год. 00 хв. гр. ОСОБА_1 вчинив акт психологічного домашнього насильства, а саме лаявся грубою нецензурною лайкою в бік матері, чим завдав шкоди її психологічного здоров`я. Вчинено повторно протягом року після накладення адмін. стягнення, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст.173 - 2 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

В письмових поясненнях ОСОБА_1 , що додані до протоколу, зазначено, що останнім часом він знову почав зловживати спиртним напоями , через що у нього з матір`ю виникають конфлікти… В ході конфлікту він дійсно лаявся грубою нецензурною лайкою в її бік (пояснення написані від руки, нерозбірливим почерком, у зв`язку з чим не можливо достовірно відтворити їх зміст) (а.6).

В заяві від 11 червня 2026 року ОСОБА_2 вказав, що його онук ОСОБА_1 має 3-тю групу інвалідності по психіатричному захворюванню. З 2016 року постійно лікується в спец. лікарні м. Ромни і повинен постійно приймати приписані ліки. Однак коли він знаходиться поза межами лікувального закладу, ліки приймати відказується і починає приймати спиртні напої, після чого веде себе дуже агресивно і вчиняє насильство над сім`єю. Б`є матір якщо не дає грошей на спиртне і цигарки. Сам астматик і приймає ліки – палити йому не можна… Так 4-го червня 2026 року в стані агресії розбив пральну машинку стекло люка дверку…Всі цінності які можна здати в ломбард краде і виносе з дому. 4 червня виніс кольцо і сережки матері здав в ломбард. В лікарню добровільно лікуватися відказується, на лікування відвозить тільки поліція якщо він знаходить дома… Прошу ізолювати його від сім`ї, так як це все може закінчитися трагедією (а.5).

В письмових поясненнях ОСОБА_3 вказано, що 11.06.2026 рок близько 11 години у неї з сином знову виникла сварка… в ході конфлікту син лаявся грубою нецензурною лайкою в її бік та пошкодив дверки пральної машини Від дани дій її сина в неї піднявся тиск, стало погано та вона розповіла про дані події його дідусю (а. 7).

Відповідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 252 КУпАП, під час провадження в справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне і об`єктивне дослідження всіх обставин справи.

За змістом ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення має бути обґрунтовано конкретними доказами, а в основу постанови покладені лише достовірні докази.

Відповідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Положеннями ст.7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частиною 2 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Частиною 3 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Відповідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Отже, відповідальність за скоєння домашнього насильства настає виключно у випадку, якщо в результаті вчинення такого діяння мали місце наслідки у вигляді завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, що повинно бути вказано у протоколі, який за своєю суттю є процесуальним документом, в якому викладається обвинувачення.

В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 завдав шкоди психологічному здоров`ю, проте доказів того, що внаслідок дій ОСОБА_1 була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілої, до протоколу не долучено.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

Згідно із п. 3 ч. 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктами 4 та 7 частини 2 статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); батьки (мати, батько) і дитина (діти).

Особливостями домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Таким чином, з аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Нормами зазначеного закону визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».

Сварка: гостра суперечка, що супроводиться взаємними докорами, образами, стан, період взаємної ворожнечі, що виникає внаслідок такої суперечки; порушення дружніх взаємин.

Конфлікт: особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.

Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.

У той час, як під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.

Виникнення конфлікту залежить не лише від об`єктивних причин, але й від суб`єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.

Тобто, факт вчинення конфлікту, навіть між особами, визначеними Законом, сам по собі не може свідчити про факт скоєння насильства.

Особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення не надала суду доказів вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства, обмежившись формальним складанням протоколу і відібранням пояснень, в яких сама потерпіла свідчить що між ними з сином виник конфлікт.

За таких обставин в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 172-3 КУпАП.

Згідно ст. 247 ч.1 п.1 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.173-2КУпАП закрити.

Постанова може бути оскаржена в Сумському апеляційному суді через Роменський міськрайонний суд протягом 10 діб з дня її винесення.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В.О.Шульга