Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №380/1765/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 рокусправа № 380/1765/26

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач 2), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 16.01.2026 №92476/03-16 про відмову щодо перерахунку пенсії згідно ЗУ "Про державну службу" ОСОБА_1 про перехід на пенсію за віком згідно із ЗУ "Про державну службу";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію відповідно до ЗУ "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ з дня звернення із заявою від 09.01.2026 та здійснити перерахунок пенсії відповідно до довідки про інші складові заробітної плати для призначення державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах , що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд) від 08.01.2026 №0001/вих-2 та довідки про складові заробітної плати державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби , або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 08.01.2026 №001/вих-1 виданих департаментом "Секретаріат ради" Львівської міської ради.

Ухвалою від 03.02.2026 відкрите спрощене провадження у справі без виклику сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримує пенсію за віком з 2014 року. 09.01.2026 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою щодо переведення його на пенсію державного службовця. Однак, від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області отримав рішення від 16.01.2026 № 2476/03-16 про відмову щодо перерахунку пенсії згідно Закону України «Про державну службу». Підставою відмови у призначенні пенсії державного службовця є те, що у позивача відсутній стаж державної служби, передбачений Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889 посади, на яких він працював з 05.05.1995 по 01.05.2016 не належать до посад, віднесених до посад державних службовців, а на посадових осіб органів місцевого самоврядування, яким присвоєно ранги посадової особи органу місцевого самоврядування дія Закону № 889 не поширюється, підстав для призначення пенсії за нормами Закону № 3723 немає.

Позивач вважає таку відмову незаконною та такою, що порушує його законні права та інтереси, просить суд задовольнити позов.

Відповідач 1 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про переведення з пенсії за віком, що призначена відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV«IIpo загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» па пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VIIT «Про державну службу». За принципом екстериторіальності документи позивача розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області та відповідно за результатами розгляду поданих документів Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області прийнято рішення про відмову в переведенні на їнший вид пенсії. Підставою відмови стало те, що у позивача відсутній стаж роботи необхідний для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки його посада в органах місцевого самоврядування не віднесена до категорій посад державних службовців.

Відповідач 2 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що основним критерієм, за яким слід визначати можливість зарахування періоду роботи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, є присвоєння за займаною посадою відповідного рангу, про що, робиться запис в особовій справі державного службовця. Згідно ст. 25 Закону №3723-ХІІ, посадові особи органів місцевого самоврядування не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби. Стаття 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» передбачає, що пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» Виходячи з цього, посадові особи місцевого самоврядування не мають права на призначення (переведення) на пенсію за Законом України «Про державну службу» Відповідно до ст. 2 Закону України від 07.06.2001 № 2493- ІІ “Про службу в органах місцевого самоврядування” визначено, що особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно- розпорядчих та консультативно - дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету, є посадовою особою місцевого самоврядування. До набуття чинності Законом України “Про службу в органах місцевого самоврядування” (07.06.2001) посади працівників органів місцевого самоврядування були віднесені до відповідних категорій посад державної служби постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.1994 № 239 “Віднесення посад працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів до відповідних категорій посад державних службовці і присвоєння їм рангів державних службовців”. Після 04.07.2001 згідно ст. 14 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” посади в органах місцевого самоврядування віднесені до відповідних категорій посад органів місцевого самоврядування. Виходячи з цього, посадові особи місцевого самоврядування не мають права на призначення (переведення) на пенсію за Законом України «Про державну службу» В трудовій книжці Позивача прослідковуються записи про роботу в органах місцевого самоврядування за період з 12.06.1997 по 01.05.2016, які враховані до стажу державної служби по 02.07.2001. Стаж державної служби Позивача, становить - 4 роки 0 місяці 21 днів.

Із вказаних підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону №1058-ІV (що не заперечується відповідачами).

Відповідно до записів у трудовій книжці, позивач з 05.05.1995 працював на таких посадах :

Львівська міська рада:

05.05.1995 призначений по переведу на посаду інструктора, спеціаліста 1-ї категорії Секретаріату Ради, розпорядження № 6 від 15.05.1995;

12.06.1997 на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» надано статус державного службовця. Присвоєно 13-й ранг державного службовця, посаду віднесено до 6-ї категорії посад державної служби. Приведено до присяги державного службовця, розпорядження № 124к від 27.06.1997;

10.12.1999 присвоєно черговий 12-й ранг державного службовця за успішну працю на займаній посаді розпорядження № 449 к від 10.12.1999;

01.11.2000 переведений ( призначений) з кадрового резерву на посаду головного спеціаліста відділу секретаріату міської ради розпорядження № 49к від 10.12.1999;

04.07.2001 посада віднесена до 6-ї категорії посад органу місцевого самоврядування. Складена Присяга посадової особи місцевого самоврядування розпорядження № 449к від 06.11.2001;

10.12.2001 присвоєно 11-й ранг посадової особи місцевого самоврядування, розпорядження № 485к від 27.11.2001;

14.04.2003 переведений за його згодою з кадрового резерву на посаду заступника начальника відділу «Секретаріат міської ради» . Посада віднесена до 5-ї категорії посад органів місцевого самоврядування, розпорядження № 149 к від 14.04.2003;

14.04.2005 присвоєно черговий 10 -й ранг посадової особи органу місцевого самоврядування, розпорядження № 162 к від 13.04.2005;

01.04.2006 на виконання ухвали Львівської міської ради від 16.03.2006 року № 3528 «Про реорганізацію відділу «Секретаріат міської ради», розпорядження міського голови від 30.03.2006 року № 142 -к «Про реорганізацію відділу «Секретаріат міської ради» у зв`язку із утворенням управління «Секретаріат міської ради» переведений за його згодою з найманої посади заступника начальника відділу «Секретаріат міської ради» на вакантну посаду заступника начальника відділу забезпечення діяльності постійних комісій та супроводу пленарних засідань управління «Секретаріат міської ради», розпорядження № 165 к від 10.04.2006;

04.01.2007 в зв`язку із реорганізацією структури виконавчих органів міської ради переведений за його згодою на рівнозначну посаду заступника начальника відділу забезпечення роботи постійних комісій управління «Секретаріат ради» Львівської міської ради, розпорядження № 005 к від 03.01.2007;

13.04.2007 присвоєно черговий 9 -й ранг посадової особи місцевого самоврядування, розпорядження № 245 к від 13.04.2007;

12.09.2008 переведений за його згодою з кадрового резерву на вищу посаду начальника відділу забезпечення роботи постійних комісій управління «Секретаріат ради» Львівської міської ради, розпорядження № 909 к від 10.09.2008;

01.02.2017 переведений із займаної посади на рівнозначну посаду начальника відділу постійних комісій ради управління «Секретаріат ради» Львівської міської ради із збереженням присвоєного 9-го рангу посадової особи місцевого самоврядування, розпорядження № 152 к від 31.01.2017;

08.05.2019 звільнений з роботи в зв`язку з досягненням граничного віку проходження служби в органах місцевого самоврядування з присвоєнням 8-го рангу посадової особи місцевого самоврядування поза межами 5-ї категорії посад в органах місцевого самоврядування, розпорядження № 296 к від 23.04.201.

08.01.2026 Львівська міська рада видала позивачу довідки про заробітну плату та її складові:

- довідка про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 08. 01.2026 року № 001/вих-І;

- довідка про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у держаних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби ( за будь - які 60 календарних місяців роботи підряд) від 08.01.2026 року № 0001/вих-2;

- довідка про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби від 08.01.2026 № 0001/вих-3.

09.01.2026 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою щодо переведення його на пенсію державного службовця, до якої долучив копію паспорта, довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру та зазначені вище довідки.

Заява позивача від 09.01.2026 відповідно до екстериторіального принципу розподілу єдиної черги завдань, розглядалася Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 16.01.2026 № 2476/03-16 за результатом розгляду заяви позивача від 09.01.2026 та з урахуванням поданих ним документів відповідач 2 відмовив в переведенні на інший вид пенсії, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 працював в органах місцевого самоврядування. Періоди роботи позивача в органах місцевого самоврядування не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, який необхідний для призначення пенсії відповідно до ЗУ “Про державну службу” №889.

Так у спірному рішенні зазначено: «… В трудовій книжці ОСОБА_1 , прослідковуються записи про роботу в органах місцевого самоврядування за період з 12.06.1997 по 01.05.2016, які враховані до стажу державної служби по 02.07.2001 р.. Основним критерієм, який визначає підстави для зарахування періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу. Оскільки, у ОСОБА_1 стаж державної служби становить 4 роки 0 місяці 21 днів, то йому відмовлено в перерахунку пенсії згідно Закону України “Про державну службу”…».

Не погодившись із відмовою відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступні правові норми.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку із прийняттям рішення про відмову у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” на пенсію державного службовця згідно з Законом України “Про державну службу”.

Надаючи правову оцінку цим правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми чинного законодавства та робить висновки по суті спору.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз цієї норми дає змогу виснувати, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 10 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Частиною 3 ст. 45 Закону №1058-IV унормовано порядок переведення з одного виду пенсії, передбаченої цим Законом, на інший. Зокрема, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Пенсійне забезпечення державних службовців до 01.05.2016 регулювалося Законом України “Про державну службу” від 16.12.1993 №3723-XII (далі - Закон №3723-XII).

01.05.2016 набрав чинності Закон України “Про державну службу” від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).

Підпунктом 1 п. 2 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII визнано таким, що втратив чинність Закон України “Про державну службу” від 16.12.1993 №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Згідно з п. 10 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності вказаним Законом України займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу” та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 11 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VІІІ унормовано, що перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених вказаним Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності вказаним Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу” (Відомості Верховної Ради України 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

За правилами ч. 1 ст. 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Отже, право на пенсію державного службовця за змістом ч. 1 ст. 37 Закону №3723-ХІІ мали особи, які:

а) досягли певного віку;

б) мають передбачений законодавством страховий стаж;

в) станом на 01.05.2016 мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

За наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України №3723-XII.

Водночас, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст.37 вказаного Закону України і п. 10, 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Аналогічна правова позиція сформована у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18 та постановах Верховного Суду від 15.12.2020 у справі №560/2398/19, від 22.05.2024 у справі №500/1404/23.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 28 Закону №1058-IV регламентовано, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.

Суд звертає увагу, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889-VIII обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством (п. 8 розділу XI “Прикінцевих та перехідних положень” Закону №889-VIII), а саме відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - порядок №283).

Вказане у сукупності свідчить про те, що набутий до 01.05.2016 стаж роботи на посадах державної служби зараховується до стажу державної служби, розмір якого, серед іншого (страхового стажу, віку особи), впливає на наявність в особи права на пенсію, що призначається на підставі п.10 і 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII.

Спірним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області позивачу відмовлено в переході на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII у зв`язку із відсутністю необхідного стажу державної служби.

Водночас, суд установив, що згідно з записами трудової книжки серії позивача від 10.10.1975, позивач з 05.05.1995 по 08.05.2019 (тобто понад 20 років, у тому числі станом на 01.05.2016), безперервно працював на різних посадах в органі місцевого самоврядування - Львівській міській раді.

Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування регулює Закон України “Про службу в органах місцевого самоврядування” від 07.06.2001 №2493-III (далі - Закон №2493-III).

Служба в органах місцевого самоврядування – це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом (стаття 1 Закону №2493-III)

Посадовою особою місцевого самоврядування, в розумінні статті 2 Закону №2493-III, є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 46 Закону № 889-VIII до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України “Про службу в органах місцевого самоврядування”.

Також постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229 затверджено Порядок обчислення стажу державної служби (надалі Порядок №229), який є чинним на даний час та діяв на час звільнення позивача з органів місцевого самоврядування.

Так, за змістом пункту 4 Порядку №229, до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України “Про службу в органах місцевого самоврядування”.

Згідно з пунктом 6 Порядку №229 стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII.

Пунктом 8 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII визначено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Отже, обчислення стажу державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 (до набрання чинності Законом України № 889-VIII) здійснюється згідно з Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі - Порядок №283), який необхідно застосовувати у даному випадку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі №735/939/17, від 01.04.2020 у справі №607/9429/17, від 10.04.2019 у справі №607/2474/17, від 19.03.2019 у справі № 466/5138/17, від 19.03.2019 у справі № 357/1457/17.

Відповідно до пункту 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування передбачених статтею 14 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування”.

Статтею 14 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” встановлено класифікацію посад в органах місцевого самоврядування (сім категорій).

Посади радників, консультантів секретаріатів районних у містах рад, спеціалістів виконавчих органів районних у містах, міських (міст районного значення) рад, спеціалістів виконавчих органів сільських, селищних рад віднесено до 7 категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Віднесення інших посад органів місцевого самоврядування, не зазначених у цій статті, до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням керівників відповідних органів місцевого самоврядування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.1994 №239 “Про віднесення посад працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів до відповідних категорій посад державних службовців і присвоєння їм рангів державних службовців” затверджений Порядок віднесення посад працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів до відповідних категорій посад державних службовців і присвоєння їм рангів державних службовців (далі - Порядок №239).

Пунктом 1 Порядку №239 передбачено, що до посади працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів відносяться до:

- сьомої категорії, зокрема, посади радників, консультантів, спеціалістів секретаріатів районних, районних у містах Києві та Севастополі Рад народних депутатів; спеціалістів апаратів виконкомів районних у містах, міських Рад міст районного підпорядкування, селищних і сільських Рад народних депутатів та інші прирівняні до них посади.

Розпорядженням Кабінет Міністрів України від 4 червня 2008 р. № 794-р “Про віднесення посад органів місцевого самоврядування до відповідних категорій посад” до сьомої категорії віднесено посади головного бухгалтера виконавчого органу сільської, селищної, міської (міста районного значення) ради.

Крім того, абзацом 3 пункту 2 даного Порядку передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком, а саме, виконавчі комітети місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управління, самостійні відділи, інші структурні підрозділи.

Тобто, як Порядок №283, так і чинний Порядок №229 передбачає, що до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 22 Конституції України закріплені права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2493-III передбачено, що дія Закону України “Про державну службу” поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.

Верховний Суд в постанові від 10.05.2018, справа №351/1792/17 зазначив, що після набрання чинності Законом №889-VIII положення законодавства в частині механізму обрахунку стажу державної служби не змінилися. Відповідно до статті 46 Закону №889-VIII та пункту 4 Порядку №229, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України “Про службу в органах місцевого самоврядування” зараховується до стажу державної служби.

Таким чином, суд вважає, що ці обставини вказують на безпідставність дій відповідача щодо не зарахування до стажу державної служби стажу роботи позивача на посадах в органах місцевого самоврядування.

Суд приходить до висновку про те, що позивач має право на зарахуванням періоду роботи з 05.05.1995 до 01.05.2016 до стажу державної служби, що дає право на призначення пенсії державного службовця на підставі статті 37 Закону № 3723-XII.

Отже, враховуючи наведене, суд зазначає, що станом на дату набрання чинності Законом №889-VIII (01.05.2016), стаж державної служби позивача становив більше 10 років, крім цього позивач продовжував працювати на відповідній посаді, що повністю відповідає вимогам пунктів 10 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 16.01.2026 № 2476/03-16, яким відмовлено в переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині переведення позивача на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ, п.п. 10, 12 “Прикінцевих та перехідних положень” Закону 889-VIII, з урахуванням довідок Львівської міської ради про складові заробітної плати суд зазначає таке.

У спірному випадку нарахування позивачу пенсії державного службовця має здійснюватися з урахуванням приписів Порядку призначення пенсії деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 (далі - Порядок №622).

Так, за змістом пункту 5 цього Порядку для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII видаються довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1- 6.

У таких довідках (додатки 1- 6 до Порядку №622) зазначаються складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.

Так, за змістом пункту 4 Порядку №622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;

матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Оскільки в органі місцевого самоврядування класифікація посад державної служби не проводилася, пункти 4-1 і 4-2 Порядку №622 до позивача не застосовуються, що прямо передбачено в абзаці 7 пункту 4 цього Порядку.

Водночас, форма довідки про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) затверджена у Додатку 4 до Порядку №622.

Форма довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням затверджена у Додатку 2 до Порядку №622.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що до заяви від 09.01.2026 про перерахунок пенсії позивачем долучалися довідки, видані Львівською міською радою:

- довідка про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 08. 01.2026 року № 001/вих-І за формою, наведеною у Додатку 4 до Порядку №622;

- довідка про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у держаних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби ( за будь - які 60 календарних місяців роботи підряд) від 08.01.2026 року № 0001/вих-2, за формою, наведеною у Додатку 5 до Порядку №622;

- довідка про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби від 08.01.2026 № 0001/вих-3, за формою, наведеною у Додатку 6 до Порядку №622.

Із зазначених довідок слідує, що вони складені за відповідною формою, видані належним державним органом, їх зміст відображає всі належні складові оплати праці, жодних зауважень щодо таких довідок пенсійним органом не висловлено.

Верховний Суд у подібних правовідносинах неодноразово вирішував питання про належний спосіб захисту порушених прав позивачів, зазначаючи, що у таких випадках слід зобов`язати відповідача (пенсійний орган) з дати звернення позивача із заявою про переведення на пенсію державного службовця призначити та здійснити нарахування й виплату йому пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках.

Такі висновки Верховний Суд викладав, зокрема у постановах від 01.04.2026 у справі № 280/6785/25, від 12.02.2025 у справі №580/6600/24, від 28.01.2025 у справі №560/2123/24 та від 27.01.2023 у справі №340/4184/21, і вони узгоджуються з висновками, які сформулювала Велика Палата Верховного Суду у подібних правовідносинах у постанові від 13.02.2019 у зразковій справі №822/524/18.

В постанові від 01.04.2026 у справі № 280/6785/25, правовідносини у якій є близькими до тих, що склалися у розглядуваній справі, Верховний Суд щодо доводів пенсійного органу про дискреційність його повноважень у межах спірних правовідносин та висновків суду апеляційної інстанції про передчасність аналогічних позовних вимог, зазначив, що повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки цього органу - призначити пенсію, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

За наведеного правового регулювання та обставин розглядуваної справи Верховний Суд вважає, що в цьому випадку немає підстав розуміти повноваження відповідача як дискреційні, тобто такі, що передбачають наявність у нього вибору рішення чи дії серед кількох варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі.

В світлі викладеного, Верховний Суд у справі № 280/6785/25 дійшов висновків про помилковість висновків суду апеляційної інстанції щодо передчасності позовних вимог в частині зобов`язання пенсійного органу здійснити позивачу розрахунок пенсії, виходячи з 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках про складові заробітної плати.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, з урахуванням обставин справи та з метою належного поновлення прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області перевести ОСОБА_1 з 01.09.2026 (з дати звернення) на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 №3723-ХІІ, п.п. 10, 12 “Прикінцевих та перехідних положень” Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 № 889-VIII, з урахуванням довідок Львівської міської ради від 08.01.2026 № 001/вих-І ,від 08.01.2026 року № 0001/вих-2, від 08.01.2026 № 0001/вих-3, зарахувавши при цьому до його стажу державної служби періоди роботи в органах місцевого самоврядування з 05.05.1995 до 01.05.2016.

Крім того, суд дійшов висновку, що дії зобов`язального характеру щодо переведення позивача на інший вид пенсії та зарахування стажу має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував попередньо це питання та розглядав заяву від 09.01.2026, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 08.02.2024 у справі №500/1216/23, від 07.05.2024 у справі №460/38580/22.

Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 16.01.2026 року № 2476/03-16.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ЄДРПОУ 22933548, адреса: вул.Саєнка Андрія, 10, м.Фастів, Київська область, 08500) перевести ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з 09.01.2026 на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 №3723-ХІІ, п.п. 10, 12 “Прикінцевих та перехідних положень” Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 № 889-VIII, з урахуванням довідок Львівської міської ради від 08. 01.2026 № 001/вих-І про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) року; від 08.01.2026 року № 0001/вих-2 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у держаних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби ( за будь - які 60 календарних місяців роботи підряд); від 08.01.2026 № 0001/вих-3 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби, зарахувавши при цьому до його стажу державної служби періоди роботи в органах місцевого самоврядування з 05.05.1995 до 01.05.2016

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ЄДРПОУ 22933548, адреса: вул.Саєнка Андрія, 10, м.Фастів, Київська область, 08500).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМорська Галина Михайлівна