Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №320/41144/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року Київ справа №320/41144/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 в особі представника 15.08.2025 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Просить суд:

- визнати протиправним рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді відмови структурного підрозділу відповідача - Комісії з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 , викладеного у протоколі № 26 від 23.07.2025 та оформленого повідомленням від 12.08.2025 № 4/1717 за підписом голови Комісії підполковника ОСОБА_2 , у наданні позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації як опікуна особи, визнаної недієздатною;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти рішення про надання відстрочки на підставі пункту 10 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у редакції чинній на момент звернення до відповідача із заявою, із урахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що йому протиправно відмовлено у продовженні відстрочки від призову за мобілізацією відповідно до абзацу 10 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як опікуну особи, яка визнана судом недієздатною. Відстрочка надана з 2023 року. Підстави для надання відстрочки не припинялись, проте позивачу вручено повістку про необхідність з`явитися для проходження медичного огляду. Позивач зазначає, що відповідач неповно розглянув заяву про відстрочку, не викликав та не запитав додаткових документів, що призвело до прийняття протиправного рішення.

У відзиві відповідач зазначив, що позовні вимоги є безпідставними та просив у задоволенні позову відмовити. Позиція ґрунтується на тому, що строк дії судового рішення про призначення позивача опікуном відповідно до пункту 6 статті 300 ЦПК України не міг перевищувати двох років та закінчився 28.06.2025, тому підстави для відстрочки у позивача відсутні. Окрім того, відповідач зазначає, що належним відповідачем має бути Комісія при ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка приймала рішення про відмову у наданні відстрочки позивачеві. Заявлено клопотання про заміну відповідача на Комісію при ІНФОРМАЦІЯ_4 .

За змістом відповіді на відзив, позивач заявлені у позові вимоги підтримав, а також продублював позицію щодо спору раніше наведену у позовній заяві. Проти клопотання щодо заміни відповідача заперечував, оскільки Комісія не є самостійним суб`єктом владних повноважень і діє при ІНФОРМАЦІЯ_2 .

18.08.2025 ухвалою Київського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

18.05.2025 ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи та відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи із повідомленням сторін.

Клопотання про заміну відповідача суд відхиляє, оскільки Комісія при ІНФОРМАЦІЯ_4 утворена та діє при ІНФОРМАЦІЯ_4 , яке, у свою чергу, не має статусу юридичної особи і є структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_4 . Із урахуванням наведеного, цей суб`єкт владних повноважень є належним відповідачем у цій справі.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 19.02.2001, яке набрало законної сили 02.03.2001, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , визнано недієздатною.

Рішенням Виконавчого комітету Маньковської сільської ради Бершадського району Вінницької області від 05.03.2001 ОСОБА_4 призначено опікуном над її недієздатною донькою ОСОБА_3 .

Опікун ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданого 11.03.2022 Богуславським відділом ДРАЦС в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 76.

Відповідно до висновку опікунської ради при виконкомі Брацлавської селищної ради від 24.04.2023 припинено опіку ОСОБА_4 над недієздатною ОСОБА_3 у зв`язку зі смертю опікуна.

Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААА №703657, ОСОБА_3 є інвалідом другої групи. Причина інвалідності - загальне захворювання. Інвалідність встановлена безстроково.

Згідно з висновком лінгвістичної експертизи №056/130-п від 02.02.2023, українські записи особового імені ОСОБА_5 і ОСОБА_5 та російський запис ОСОБА_5 , зазначені у різних документах щодо ОСОБА_3 є ідентичними.

Орган опіки та піклування звернувся з поданням про призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_3 .

Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 28.06.2023 у справі № 930/1227/23, яка набрала законної сили 17.07.2023, призначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка визнана недієздатною відповідно до рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 19.02.2001, у зв`язку зі смертю її попереднього опікуна ОСОБА_4 .

Згідно із відомостями із Єдиного державного реєстру судових рішень вищенаведена ухвала не оскаржувалась.

Вищенаведені обставини не підлягають доказуванню на підставі частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства, оскільки встановлені рішенням суду у справі № 930/1227/23, яке набрало законної сили.

21.07.2025 позивач звернувся до Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період про надання відстрочки на підставі пункту 10 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

До заяви додав такі документи: копію довідки МСЕК про інвалідність ОСОБА_3 ; копію пенсійного посвідчення ОСОБА_3 ; копію паспорта та РНОКПП ОСОБА_3 ; копію паспорта та РНОКПП позивача; копію тимчасового посвідчення військовозобов`язаного на позивача; копію свідоцтва про розірвання шлюбу ОСОБА_3 ; копію висновку Брацлавської селищної ради щодо опікунства ОСОБА_3 позивачем; копія рішення суду про визнання ОСОБА_3 недієздатною; копія ухвали суду про призначення позивача опікуном ОСОБА_3 .

За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів Комісія рішенням у вигляді протоколу від 23.07.2025 № 26 відмовила у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Підстава: рішення суду про визнання особи недієздатною відповідно до статті 300 ЦПК України діє два роки. Після закінчення строку дії, рішення втрачає чинність. Ухвала про встановлення опіки над ОСОБА_3 позивачем у справі № 930/1227/23 від 28.06.2023 втратила чинність.

Позивачу видано повідомлення від 12.08.2025 № 4/1717 про прийняте Комісією рішення у вигляді протоколу та вручено повістку № 4593150 про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_7 (АДРЕСА_3) для проходження медичного огляду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить із такого.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

За нормами частини першої статті 4 Закону України від 06.12.1991 № 1932-XII «Про оборону України» (Закон № 1932-ХІІ) у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» 21.10.1993 № 3543-XII встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Пунктом 10 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації для опікуна особи, визнаної судом недієздатною.

Отже, військовозобов`язані, які є опікунами осіб, визнаних судом недієздатними, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Як встановлено судом, позивач є опікуном недієздатної ОСОБА_3 , яка є інвалідом другої групи безстроково. Недієздатність останньої встановлена рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 19.02.2001, яке набрало законної сили 02.03.2001 та не встановлює граничного строку недієздатності. Рішення суду про встановлення недієздатності та ухвала Немирівського районного суду Вінницької області від 28.06.2023 у справі № 930/1227/23, яка набрала законної сили 17.07.2023, про призначення позивача опікуном ОСОБА_3 , є чинними.

З огляду на наведені обставини, позивач не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, як опікун особи, яка визнана у судовому порядку недієздатною, та відповідно має право на відстрочку на підставі пункту 10 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Водночас відповідач відмовив позивачу у наданні відстрочки, оскільки рішення суду про визнання особи недієздатною відповідно до статті 300 ЦПК України діє два роки. Після закінчення строку дії, рішення втратило чинність. Ухвала про встановлення опіки над ОСОБА_3 позивачем у справі № 930/1227/23 від 28.06.2023 втратила чинність.

Суд зазначає, що позиція відповідача є помилковою з огляду на такі обставини.

Цивільним кодексом Української РСР (ЦК УРСР), який був чинним на дату визнання ОСОБА_3 недієздатною, встановлено, що громадянин, який внаслідок душевної хвороби або недоумства не може розуміти значення своїх дій або керувати ними, може бути визнаний судом недієздатним в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом Української РСР, і над ним встановлюється опіка.

Від імені душевнохворого або недоумкуватого, визнаного недієздатним, угоди укладає його опікун.

В разі видужання або значного поліпшення здоров`я громадянина, визнаного недієздатним, суд поновлює його в дієздатності (стаття 16).

Так, станом на дату визнання ОСОБА_3 недієздатною Цивільним процесуальним кодексом Української РСР (ЦПК УРСР) було передбачено, що рішення суду про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним після набрання ним законної сили надсилається органові опіки та піклування. Воно є підставою для призначення обмежено дієздатному піклувальника, а недієздатному - опікуна.

Поновлення громадянина в дієздатності у разі його видужання або значного поліпшення здоров`я (стаття 16 Цивільного кодексу України) здійснюється рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна або установ, організацій та осіб, зазначених у статті 256 цього Кодексу, а також з власної ініціативи суду.

Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається органові опіки та піклування. Воно є підставою для зняття встановлених над громадянином опіки чи піклування (стаття 260).

Таким чином, станом на дату визнання ОСОБА_3 недієздатною, опікуном якої є позивач, законодавство не встановлювало граничного строку дії рішення про визнання особи недієздатною та передбачало зняття опіки на підставі рішення суду про поновлення дієздатності такої особи.

Цивільним процесуальним кодексом України від 18.03.2004 № 1618-IV відповідно до статті 241 до 15.12.2017 також не встановлювалось строку дії рішення про визнання особи недієздатною та передбачалось скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану - за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, органу опіки та піклування.

Проте з 15.12.2017 Цивільним процесуальним кодексом України передбачено, що строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років (частина 6 стаття 300).

Заразом частиною 4 цієї ж статті передбачено, що скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім`ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.

Приймаючи рішення про відмову позивачеві у наданні відстрочки, відповідач керується статтею 300 Цивільного процесуального кодексу України у редакції з 15.12.2017 та вважає, що рішення суду про визнання ОСОБА_3 недієздатною, а також ухвали суду про призначення позивача опікуном, є нечинними, що виключає у позивача наявність права на відстрочку.

Однак згідно зі статтею 58 Основного закону закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі (частини 1, 4).

З огляду на приписи норм Основного закону та Кодексу адміністративного судочинства України щодо дії закону у часі, у цих правовідносинах, рішення суду щодо недієздатності ОСОБА_3 є безстроковим, оскільки прийняте судом у 2001 році, тобто ще задовго до змін у законодавстві щодо встановлення строку дії таких рішень.

Відтак приписи частини шостої статті 300 Цивільного процесуального кодексу України у редакції з 15.12.2017 розповсюджуються виключно на ті рішення суду, якими визнано недієздатними осіб з 15.12.2017.

Окрім того, як на час визнання ОСОБА_3 недієздатною, так і на час виникнення спірних правовідносин, законодавством встановлено, що скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи, а не автоматично після закінчення дворічного строку згідно з частиною 6 статті 300 Цивільного процесуального кодексу України, як зазначає відповідач.

Також відповідно до статті 75 Цивільного кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) опіка припиняється у разі поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною.

У цих правовідносинах не встановлено обставин щодо поновлення ОСОБА_3 цивільної дієздатності, як і призначення іншого опікуна.

За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого рішення, викладеного у протоколі № 26 від 23.07.2025 про відмову позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 10 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Враховуючи, що позивач не заявив вимогу про скасування протиправного рішення, суд застосовує приписи частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України та виходить за межі позовних вимог.

Судовий збір підлягає стягненню на користь позивача на підставі статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , викладеного у протоколі № 26 від 23.07.2025, про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 10 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_8 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.07.2025 та прийняти рішення про надання відстрочки на підставі пункту 10 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у редакції чинній на момент звернення ОСОБА_1 із заявою, із урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Скрипка І.М.