Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №640/19536/20 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року № 640/19536/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Макс Констракшн» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Буд-Макс Констракшн» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 210066 від 04.08.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідачем порушено норми матеріального права при обґрунтуванні вказаних постанов (відсутні посилання на діючі редакції законодавства, відсутні відомості про вимірювальне або зважувальне обладнання, порушення Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55), а також посилався на відсутність методики, згідно якої повинен проводитись процес визначення навантаження на вісь (осі) транспортного засобу спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача встановлено, що навантаження на здвоєну вісь склало 27,04 т при нормативно допустимому 16,0 т, у результаті чого прийнято оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу відповідно до абзацу 16 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Також зазначив, що зважування відбулося на повіреному належним чином засобі вимірювальної техніки, про що свідчить свідоцтво про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки. Відсутність методики проведення габаритно-вагового контролю не є підставою, яка звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу та від обов`язку плати за таке перевищення.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Інспекторами Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки відповідно до направлення на рейдову перевірку від 25.06.2020 № 000199, на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі, стоянках інших транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки проводилась рейдова перевірка транспортних засобів.

30.06.2020 інспекторами Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на посту м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, був зупинений транспортний засіб марки VOLVO, FMX, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , який належить ТОВ «Буд-Макс Констракшн».

За результатами проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом складено Акт від 30.06.2020, яким зафіксовано порушення позивачем, відповідальність за яке передбачена абзацом 16 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Водій із зазначеним актом ознайомлений, про що свідчить його підпис.

Згідно акту від 30.06.2020 № 026823 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, нормативно допустима повна маса складає 40 т, фактична повна маса склала 42,70 т; фактичне навантаження на здвоєну вісь склало 27,04 т при нормативно допустимому 16 т.

Вказані дані результатів габаритно-вагового контролю підтверджуються також талоном зважування від 30.06.2020 № 00930.

Також, 30.06.2020 складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю, розрахунок плати за проїзд великовагових та(або) великогабаритних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно ТТН від 30.06.2020.

04.08.2020 в.о. начальника Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки прийнято постанову № 210066, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 34 000,00 грн за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, відповідальність за яке передбачено абзацом 16 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Вважаючи постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України від 05.04.2001 № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі – Закон № 2344).

Згідно з частиною четвертою, чотирнадцятою, сімнадцятою та вісімнадцятою статті 6 Закону № 2344-III реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

В силу положень статті 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є, для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

За приписами частини четвертої цієї статті Закону № 2344-III у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Абзацом 16 частини першої статті 60 Закону № 2344-III встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі – Порядок № 879).

Пунктом 1 Порядку № 879 визначено, що цей Порядок визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з підпунктами 3, 4 пункту 2 Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки; габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з підпунктом 6 пункту 2 Порядку № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики.

За змістом пункту 6 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

На підставі пункту 12 Порядку № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Згідно з пунктом 13 Порядку № 879 під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

У відповідності до пункту 18 Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України (пункт 21 Порядку № 879).

Пунктом 22 Порядку № 879 визначено, що у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до пункту 23 Порядку № 879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Згідно з пунктом 24 Порядку № 879 після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

Перевізник, який має намір використовувати великоваговий та/або великогабаритний транспортний засіб, зобов`язаний не пізніше ніж за три доби звернутися до уповноважених Укравтодором підприємств із заявою про видачу погодження маршруту. Дозвіл на рух великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу після отримання погодження маршруту видається уповноваженим підрозділом Національної поліції через центри надання адміністративних послуг (пункт 32 Порядку № 879).

При цьому, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, навантаження на вісі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

За змістом пункту 3 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 № 422 «Деякі питання автомобільних перевезень пасажирів та вантажів» (далі – Порядок № 422) зупинення транспортного засобу здійснюється для проведення рейдової перевірки посадовою особою в будь-який час на маршруті руху.

Абзацом сьомим пункту 4 зазначеного Порядку встановлено, що водій транспортного засобу зобов`язаний надавати на час перевірки посадовій особі документи, на підставі яких здійснюється перевезення, виконувати вимоги посадової особи, передбачені Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, та розпочинати рух лише з дозволу посадової особи. Перевірка одного транспортного засобу проводиться протягом не більше однієї години.

У разі виявлення порушень правил перевезення великогабаритних, великовагових і небезпечних вантажів посадові особи складають акти за формою згідно з додатками 2 і 3 до цього Порядку та повідомляють відповідний підрозділ Національної поліції про такі порушення (пункт 6 Порядку № 422).

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі – Порядок № 1567).

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за погодженням з їх керівниками).

Відповідно до пункту 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку № 1567 визначено виключний перелік питань, що перевіряються контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема:

- наявність визначених статтею 48 Закону № 2344-ІІІ документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з пунктом 16 Порядку № 1567 рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб Укртрансбезпеки у кількості не менш як дві особи. Габаритно-ваговий контроль проводиться однією посадовою особою Укртрансбезпеки у разі залучення до рейдової перевірки посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки та власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю, а також посадових осіб органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації.

Також пунктом 16 Порядку № 1567 передбачена можливість під час рейдової перевірки здійснення габаритно-вагового контролю.

Пунктом 20 Порядку № 1567 передбачено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Згідно з пунктом 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис (пункт 22 Порядку № 1567).

Пунктом 26 Порядку № 1567 встановлено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Судом встановлено та підтверджено доказами, наявними в матеріалах справи, що постановою в.о. начальника Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки прийнято постанову від 04.08.2020 № 210066 до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 34 000,00 грн за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, відповідальність за яке передбачено абзацом 16 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ.

Оскаржувану постанову прийнято на підставі акту від 30.06.2020, згідно з яким відповідачем встановлено перевищення габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Згідно акту від 30.06.2020 № 026823 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, нормативно допустима повна маса складає 40 т, фактична повна маса склала 42,70 т; фактичне навантаження на здвоєну вісь склало 27,04 т при нормативно допустимому 16 т. Вказані дані результатів габаритно-вагового контролю підтверджуються також талоном зважування від 30.06.2020 № 00930.

Позивач як підставу для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04.08.2020 № 210066 вказує, що акт від 30.06.2020 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, як і оскаржувана постанова, не містять жодного посилання на діючу редакцію Закону № 2344-III.

Водночас суд зазначає, що відповідно Закону № 2344-ІІІ в редакції Закону України від 14.01.2020 № 440-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи», абзац 16 частини першої статті 60 Закону передбачав санкцію за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, зазначено, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Таким чином, застосування до позивача адміністративно-господарської санкції у розмірі 34 000,00 грн відповідає вимогам законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин.

Щодо посилань позивача про відсутність посилання в акті про проведення перевірки вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 30.06.2020 на вимірювальне та зважувальне обладнання, суд зазначає наступне.

Реквізити акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначені в додатку № 3 до Порядку № 1567; форма і реквізити Довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю - затверджені додатком № 1 до Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України 10.10.2013 № 1007/1207.

При цьому, нормативно не встановлено вимоги щодо зазначення в Акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та Довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю вимірювального та зважувального обладнання при проведенні габаритно-вагового контролю.

Крім того, відповідачем надано копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 02.07.2019 № 40М54505219, яке чинне до 02.07.2020, при цьому зважування техніки позивача мало місце 30.06.2020.

Таким чином, суд вважає доводи позивача щодо недостовірності показів вимірювальної техніки безпідставними, а сумніви позивача щодо точності вимірювання є лише його припущеннями, які не можуть слугувати доказом у справі.

Дана правова позиція підтверджується висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 17.07.2025 у справі № 200/1560/22.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на невідповідність оскаржуваної постанови положенням Типової інструкції, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55, оскільки відповідно до пункту 27 Порядку № 1567 постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу виносить керівник органу державного контролю або його заступник відповідно до форми, затвердженої додатком 5. Вказаний додаток не передбачає обов`язку надавати копії документів, які підтверджують наявність у посадових осіб органу державного контролю повноважень на підписання постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Те саме стосується тверджень позивача про відсутність обов`язкових реквізитів при засвідченні паперової копії документів, оскільки ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 29.11.2019 у справі № 359/7194/16-а, від 11.02.2020 у справі № 210/3268/15-а, від 23.04.2020 у справі №813/1790/18, від 20.12.2020 у справі № 820/3914/17, від 29.04.2020 у справі № 826/15358/17, від 22.05.2022 у справі № 825/2328/16, від 18.01.2023 у справі № 826/10888/18 та 04.08.2023 у справі № 320/9672/21, від 17.07.2025 у справі № 200/1560/22.

Щодо посилань позивача на перевезення сипучого вантажу, який є рухомими під час маршруту, а його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, що у свою чергу не дає можливості, за відсутності методики зважування встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням вагових обмежень, суд зазначає таке.

Відповідно до статей 4, 29 Закону України від 30.06.1993 № 3353-ХІІ «Про дорожній рух», статті 33 Закону України від 08.09.2005 № 2862-IV «Про автомобільні дороги» визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком № 879.

З 08.09.2017 пункт 9 Порядку № 879, який передбачав, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку, було виключено згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 671 «Про внесення змін до Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні».

При цьому, відсутність методичних рекомендацій для зважування сипучих вантажів сама по собі не може бути підставою для незастосування до перевізника відповідальності, у зв`язку із порушенням ним законодавства про автомобільний транспорт, за умови підтвердження, у даному випадку вказаною вище довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю та товарно-транспортною накладною, факту перевищення транспортним засобом вагових параметрів.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.08.2018 року по справі № 820/1420/17, від 03.07.2019 року по справі № 819/1381/16, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Крім того водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема, сипучого вантажу великогабаритним автомобільним транспортом, зобов`язаний дотримуватись встановлених правил, з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів та інших учасників дорожнього руху, а тому колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача щодо сипучості вантажу, так як вони є необґрунтованими.

Безумовно, відсутність будь-якого кріплення сипучого вантажу ймовірно зумовлює його зміщення, однак в жодному разі не звільняє позивача від виконання обов`язків, передбачених чинним законодавством, та не є підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої в результаті допущення ним надмірного навантаження на осі транспортного засобу.

Суд зазначає, що, здійснюючи перевезення подільного вантажу, перевізником повинно враховуватись, що під час руху по дорозі можливе пересування вантажу та зміна ваги по осям, попри це перевізник повинен дотримуватись технічних характеристик, не навантажувати на автомобіль більше його технічних можливостей і не допускати не тільки загального, а і осьового перевантаження.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08.08.2023 у справі № П/320/513/20.

Таким чином, посилання позивача на відсутність методики здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів не є підставою для звільнення перевізників від відповідальності за перевищення вагових параметрів.

Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наведеного вище, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

У зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позовних вимог питання щодо розподілу судових витрат у даній справі щодо судового збору не вирішується.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Макс Констракшн» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Діска А.Б.