Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №320/3987/22 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року м. Київ справа №320/3987/22

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом Управління поліції охорони в м. Києві

до ОСОБА_1

про стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Управління поліції охорони в м. Києві (далі - позивач) до з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про:

- стягнення з ОСОБА_1 на користь Управління поліції охорони в м. Києві безпідставно отримані кошти в сумі 5 581, 52 грн.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач наказом УПО від 29.03.2018 був призначений на посаду поліцейського взводу № 2 роти охорони об`єкті та публічної безпеки Оболонського районного відділу Управління поліції охорони в м. Києві. Наказом УПО від 17.03.2022 відповідача було звільнено з Національної поліції України відповідно до ст. 77 ч. 1 п. « 6» Закону України « Про Національну поліцію». При цьому, наказом УПО від 16.03.2022 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Управління поліції охорони в м. Києві» у зв`язку з відсутністю з 24.02.2022 на службі без поважних причин відповідачу було припинено виплату грошового забезпечення. На думку позивача, відповідач ввів в оману УПО наданням недостовірної інформації, та незаконно і безпідставно отримав грошове забезпечення за лютий 2022, хоча на службі перебував до 23.02.2022. Враховуючи вище, позивач зазначає, що відповідач має повернути УПО отримане грошове забезпечення за лютий 2022 в сумі 5 581, 52 грн.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.05.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

За результатом повторного автоматизованого розподілу судових справ для розгляду справи №320/3987/22 було визначено суддю Жука Р.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 прийнято адміністративну справу №320/3987/22 до провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

14.11.2023 судом направлено запит до Баришівської районної державної адміністрації про надання інформації щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.

14.11.2023 судом було направлено запит до Відділу обліку і моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління Державної міграційної служби України в Київській області щодо місця реєстрація відповідача.

07.02.2204 до суду надійшла відповідь від Відділу обліку і моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління Державної міграційної служби України в Київській області на вказаний запит, в якому повідомлено, що ОСОБА_1 з 14.09.2020 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Копія ухвали суду від 14.11.2023 була направлена за адресою відповідача ( АДРЕСА_1 ) наявною в матеріалах справи, проте, рекомендоване повідомлення поштового відправлення повернулося з відміткою "за закінченням терміну зберігання", з проставленням календарного штемпеля 28.02.2024.

Відповідно до частини 8 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Разом з тим, згідно пункту 5 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з пунктами 83, 101 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання поштових відправлень, під розпис. У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.

У разі невручення рекомендованого листа з позначками Судова повістка, Повістка ТЦК або реєстрованого поштового відправлення з позначкою Адміністративна послуга такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками за закінченням терміну зберігання, адресат вибув, адресат відсутній і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду 22.04.2021 у справі № 0840/3762/18, від 12.08.2020 у справі № 520/1066/2020, у постанові від 23.11.2023 у справі №215/7312/20.

Отже, копія ухвали суду про відкриття провадження у справі не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин. Відтак у силу вимог пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України слід вважати, що копія ухвали про відкриття провадження у справі вручена відповідачу належним чином 28.02.2024.

Разом з тим, згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала суду від 20.12.2024 у відповідності до положень Закону України "Про доступ до судових рішень", оприлюднена.

Єдиний державний реєстр судових рішень забезпечує відкритий безоплатний та цілодобовий доступ на офіційному веб-порталі судової влади України (http://reyestr.court.gov.ua) до внесених до такого реєстру судових рішень.

За таких обставин судом було здійснено всі заходи для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав та інтересів.

Інших заяв чи клопотань по суті справи учасниками справи до суду не подано.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

Наказом Управління поліції охорони в м. Києві від 07.11.2015 № 1 о/с відповідача було прийнято на службу в поліції та призначено на посаду поліцейського Банкнотно-монетного двору Національного банку України.

Наказом Управління поліції охорони в м. Києві від 29.03.2018 № 109 о/с відповідача було призначено посаду поліцейського взводу № 2 роти охорони об`єкті та публічної безпеки Оболонського районного відділу Управління поліції охорони в м. Києві.

Наказом Управління поліції охорони в м. Києві від 16.03.2022 № 78 «Про притягнення до дисциплінарно відповідальності окремих поліцейських Управління поліції охорони в м. Києві у зв`язку з відсутністю з 24.02.2022 на службі без поважних причин Відповідачу було припинено виплату грошового забезпечення.

Наказом Управління поліції охорони в м. Києві від 17.03.2022 відповідача було звільнено з Національної поліції України відповідно до ст. 77 ч. 1 п. « 6» Закону України « Про Національну поліцію».

Позивач вважаючи, що відповідач безпідставно отримав грошове забезпечення за лютий 2022, хоча на службі перебував до 23.02.2022, звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь Управління поліції охорони в м. Києві безпідставно отримані кошти в сумі 5 581, 52 грн.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 (далі - Порядок № 260).

Відповідно до п.3 Порядку №260, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.

Відповідно до п.8 розділу 1 Порядку №260 за час відсутності поліцейського на службі без поважних причин грошове забезпечення не виплачується. Підставою припинення виплати грошового забезпечення поліцейському є наказ керівника (начальника) органу поліції, у якому вказується, за який період припиняється виплата грошового забезпечення.

Отже, виплата грошового забезпечення не виплачується поліцейським якщо буде встановлено відсутність таких осіб на службі без поважних причин одну добу і більше.

Таким чином, у дні відсутності відповідача на службі без поважних причин, вона втратила право отримувати грошове забезпечення відповідно до п.8 розділу 1 Порядку № 260.

За приписом ст.1212 ЦКУ особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно зі змістом цієї норми матеріального права зобов`язання з безпідставного придбання майна виникають за наявності трьох умов: набуття або зберігання майна; здійснення набуття або зберігання майна за рахунок іншої особи; відсутність правових підстав для такого набуття чи зберігання або припинення таких підстав згодом.

Водночас стаття 1215 Цивільного кодексу України встановлює випадки, коли отримане набувачем від іншої особи майно, яке зовні могло б бути розцінене як безпідставно набуте, насправді не є таким.

Відповідно до вказаної норми закону не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №753/15556/15-ц вказала, що у статті 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати.

Верховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01.03.2021 у справі №180/1735/16-ц виклав, що під час застосування правил статті 1215 ЦК України як винятку із статті 1212 ЦК України суди зобов`язані встановлювати наявність не двох, а трьох критеріїв для відмови у поверненні безпідставно набутого майна: добровільність дій боржника, відсутність рахункової помилки та добросовісність набувача коштів.

Таким чином, Верховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що не підлягають поверненню безпідставно набуті кошти за умови наявності одночасно таких умов, як здійснення виплати добровільно, відсутність рахункової помилки та добросовісність набувача коштів. У разі якщо відсутня одна із наведених умов, передбачених п.1 ч.1 ст. 1215 ЦК України, то грошові кошти, виплачені набувачу, підлягають поверненню платнику.

Як встановлено вище, наказом Управління поліції охорони в м. Києві від 29.03.2018 № 109 о/с Відповідача було призначено посаду поліцейського взводу № 2 роти охорони об`єкті та публічної безпеки Оболонського районного відділу Управління поліції охорони в м. Києві.

Матеріали справи містять копію висновку службового розслідування від 16.03.2022 за фактом безпідставного невиходу на службу окремих поліцейських УПО в м. Києві.

З даного висновку, зокрема, встановлено, що Указом Президента України від 23.02.2022 № 63/2022 «Про введення надзвичайного стану в окремих регіонах України», у місті Києві та на територій всіх областей України, за виключенням Донецької та Луганської областей, з 00 годин 00 хвилин 24 лютого 2022 року введено надзвичайний стан строком на 30 діб.

Наказом Національної поліції України від 23.02.2022 № 171 «Про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності та Ситуаційного центру Національної поліції України й ситуаційних центрів головних управлінь Національної поліції в надзвичайний (позаплановий) режим діяльності» переведено особовий склад на посилений варіант службової діяльності на час дії правового режиму надзвичайного стану.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан.

З урахуванням зазначених обставин, 24.02.2022 о 05:30 особовий склад Управління поліції охорони в м. Києві, було піднято за сигналом «Тривога».

Наказом Національної поліції України від 10.03.2022 № 190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану» пунктом 3 цього наказу зобов`язано поліцейських, які не підпадають під перелік осіб, визначених пунктом 1 (Поліцейські, які перебувають поза місцем несення служби, крім тих, що виконують службові завдання, протягом 1 доби прибути до найближчого органу поліції для реєстрації та постановки на облік, а саме: поліцейським, для яких проїзд у регіон місця проходження служби є неможливим у зв`язку з об`єктивними причинами (тимчасова окупація, повне зупинення транспортного сполучення); поліцейським, які виховують одного або більше дітей віком до 18 років або на утриманні яких перебувають батьки, що потребують стороннього догляду, та виїхали з метою супроводу дітей в евакуацію, та чоловіки (дружини) яких є поліцейськими, військовослужбовцями або особами рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту, задіяними до виконання службових обов`язків за місцем проходження служби; поліцейським, які мають статус одинокої матері (батька) цього наказу, невідкладно прибути до органу поліції за місцем несення служби.

Крім того, у вказаному висновку зазначено наступне: «поліцейський взводу № 2 роти охорони об`єкті та публічної безпеки Оболонського РВ Управління поліції охорони в м. Києві старший сержант ОСОБА_1 24.02.2022 відкликаний з чергової відпустки (наказ Управління від 24.02.2022 № 44/вдп). Цього ж дня в телефонній розмові командир взводу Оболонського РВ капітан поліції Велика О.С. повідомила ОСОБА_1 про відкликання його з чергової відпустки та необхідність негайного прибуття в підрозділ для виконання службових обов`язків, у зв`язку із введенням на території України воєнного стану. Останній вказав, що знаходиться за адресою проживання: АДРЕСА_2 та прибути до підрозділу не має змоги, оскільки транспорт до міста Києва вже не курсував. Станом на 15.03.2022 до підрозділу так і не прибув. Прибувати до підрозділу відмовився посилаючись про неможливість виїхати з населеного пункту проживання. ОСОБА_1 вимоги наказу НПУ від 10.03.2022 № . 190 доведені в телефонному режимі. Під перелік пункту 1 наказу НПУ від 10.03.2022 № 190, не підпадає. За фактом відсутності ОСОБА_1 на службі без поважних причин складені відповідні Акти».

На підставі викладеного дисциплінарною комісією за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пп. 1, 6 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", абзацу 1 пункту 1 розділу III Інструкції про порядок переведення органів Національної поліції України на посилений варіант службової діяльності, затвердженої наказом МВС України від 10 12 2015 № 1560, самоусуненні від захисту Українського народу, охорони прав і свобод людини, честі держави в період дії правового режиму воєнного стану в Україні, керуючись ст.ст. 11, 12, 13 та ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до поліцейського взводу № 2 роти охорони об`єкті та публічної безпеки Оболонського районного відділу Управління поліції охорони в м. Києві старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказом Управління поліції охорони в м. Києві від 16.03.2022 № 78 «Про притягнення до дисциплінарно відповідальності окремих поліцейських Управління поліції охорони в м. Києві у зв`язку з відсутністю з 24.02.2022 на службі без поважних причин Відповідачу було припинено виплату грошового забезпечення.

Наказом Управління поліції охорони в м. Києві від 17.03.2022 відповідача було звільнено з Національної поліції України відповідно до ст. 77 ч. 1 п. « 6» Закону України « Про Національну поліцію».

Таким чином, у спірних правовідносинах, висновком службового розслідування встановлений факт що відповідач у період з у період з 24 лютого 2022 року за місцем несення служби не прибув (доказів протилежного суду не надано). Тобто, діяв недобросовісно.

У той же час, матеріалами справи, зокрема, з довідки про проведений розрахунок при звільненні старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , вбачається, що сума переплати грошового забезпечення останньому становить 5 581, 52 грн.

Отже, оскільки відповідач діяв недобросовісно, проте отримував грошове забезпечення, суд дійшов висновку, що у відповідача виник обов`язок у поверненні безпідставно набутого грошового забезпечення у розмірі 5 581, 52 грн.

Доказів сплати відповідачем вищевказаних коштів у зазначеному розмірі до суду не надано.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи, що станом на дату розгляду справи зайво виплачені кошти відповідачем не відшкодовані, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

VI. Судові витрати.

Оскільки, відповідно до приписів статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Управління поліції охорони в м. Києві задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Управління поліції охорони в м. Києві (04050, м. Київ, вул. Студентська, 9, код ЄДРПОУ 40109147) безпідставно отримані кошти в сумі 5 581 (п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят одна) грн 52 коп.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жук Р.В.