Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №320/34251/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року Київ № 320/34251/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНТ104»

про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі – позивач, контролюючий орган) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНТ104» (далі – відповідач, платник податків), в якому просили суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНТ104» (код ЄДРПОУ 38295642) в рахунок погашення податкового боргу, на користь відповідного бюджету, згідно до бюджетної класифікації 295205,29 грн, в тому числі: з податку на додану вартість iз вироблених в Українi товарів (робіт, послуг) 293165,29 грн; з акцизного податку на пальне 2040,00 грн, з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРІНТ104» (код ЄДРПОУ 38295642).

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість iз вироблених в Українi товарів (робіт, послуг) та з акцизного податку на пальне, яка в добровільному порядку не погашена. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов`язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача сум вказаної заборгованості.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 15.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Із урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРІНТ104» є юридичною особою, зареєстрованою 13.07.2012, що підтверджено даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом в ЄДРПОУ: 38295642, перебуває на обліку в органах державної податкової служби та є платником податків.

Із матеріалів справи слідує, що за відповідачем обліковується борг з податку на додану вартiсть iз вироблених в Українi товарiв (робiт, послуг) (30 14010100 державний бюджет) у розмірі 293165,29 грн, а також з акцизного податку на пальне (85 14021900 рахунок розмежування казначейства) у сумі 2040,00 грн.

Установлено, що у відповідача наявна непогашена податкова заборгованість/недоїмка у сумі 295205,29 грн, з яких: податок на додану вартiсть iз вироблених в Українi товарiв (робiт, послуг) (14010100), на суму боргу 293165,29 грн, в тому числі донараховано:

- штрафні санкції по ППР (форма «Ш») №461814290405 вiд 27.03.2025, за період вересень, травень, червень 2022 року, строк сплати 15.04.2025, нараховано 192885,31 грн, сплачено 53162,92 грн, сума боргу 139722,39 грн;

- штрафні санкції по ППР (форма «Ш») №460914290405 вiд 27.03.2025, за період вересень, квітень, травень 2022 року, червень, липень 2023 року, строк сплати 15.04.2025, нараховано 153442,90 грн, сплачено 0,00 грн, сума боргу 153442,90 грн.

Акцизний податок на пальне (85 14021900 рахунок розмежування казначейства), у сумі боргу 2040,00 грн, з яких нараховано:

- штрафні санкції по ППР (форма «ПС») №582914290905 вiд 17.04.2025, строк сплати 05.05.2025, нараховано 1020,00 грн, сплачено 0,00 грн, сума боргу 1020,00 грн;

- штрафні санкції по ППР (форма «ПС») №842514290905 вiд 21.05.2025, строк сплати 09.06.2025, нараховано 1020,00 грн, сплачено 0,00 грн, сума боргу 1020,00 грн.

Судом установлено, що податкові повідомлення-рішення надсилались рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу відповідача: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська (Шевченківський р-н), буд. 18/24, що підтверджено копіями конвертів (штриховий кодовий ідентифікатор 0601128529679, 0601136430932, 0601148901558), які у подальшому повернулися до контролюючого органу з позначками «адресат відсутній за вказаною адресою».

У зв`язку з несплатою відповідачем у добровільному порядку суми названої заборгованості, позивач звернувся з позовом до суду.

V. Норми права, які застосував суд

Відповідно до вимог статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з вимогами підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – ПК України), грошове зобов`язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податкове зобов`язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

У силу вимог підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг – сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 15.1 статті 15 ПК України передбачено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

VI. Оцінка суду

За приписами пункту 38.1 статті 38 ПК України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

За правилами пункту 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Доказів самостійної сплати відповідачем визначених у податкових повідомленнях-рішеннях грошових зобов`язань на загальну суму податкового боргу 295205,29 грн, матеріали справи не містять, як і не містять доказів оскарження названих рішень ані в адміністративному, ані в судовому порядку.

При цьому, у силу приписів пункту 42.2 статті 42 ПК України, податкові повідомлення-рішення вважаються врученими відповідачу належним чином.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Із матеріалів справи слідує, що контролюючим органом направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 09.05.2025 № 0003282-1302-1429 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який повернувся до контролюючого органу з незалежних від нього причин.

Доказів оскарження податкової вимоги чи погашення податкового боргу за визначеним податковим зобов`язанням відповідач суду не надав.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

За вказаних обставин, податкові повідомлення-рішення та податкова вимога вважаються врученими відповідачу належним чином.

Доказів скасування податкового повідомлення-рішення та/або податкової вимоги суду не надано та судом не встановлено.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

Згідно з вимогами пункту 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги, що суму заборгованості у розмірі 6800,00 грн відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.

VII. Висновок суду

Згідно із частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову.

VIII. Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, який звільнений від сплати збору відповідно до пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», а також за відсутності витрат позивача – суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, питання про судові витрати не вирішується.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ ВП: 44104027; місцезнаходження: 54005, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Героїв Рятувальників, буд. 6) - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНТ104» (код ЄДРПОУ: 38295642; місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська (Шевченківський р-н), буд. 18/24) в рахунок погашення податкового боргу, на користь відповідного бюджету, згідно до бюджетної класифікації 295205,29 грн (двісті дев`яносто п`ять тисяч двісті п`ять гривень 29 копійок), в тому числі: з податку на додану вартість iз вироблених в Українi товарів (робіт, послуг) 293165,29 грн (двісті дев`яносто три тисячі сто шістдесят п`ять гривень 29 копійок); з акцизного податку на пальне 2040,00 грн (дві тисячі сорок гривень 0 копійок), з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРІНТ104» (код ЄДРПОУ: 38295642).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.