Суд: Київський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: реалізації податкового контролю
Дата: 28 червня 2026 р.
Справа: №640/2613/21
Суддя: Лапій С.М.
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 червня 2026 року м. Київ справа №640/2613/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,
в с т а н о в и в:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась фізична особа - підприємець ОСОБА_1 з позовом, в якому просить: визнати неправомірною відмову Головного управління ДПС у м. Києві від 20.01.2021 №3335/6/26-15-24-12-15 у прийнятті звітності ФОП ОСОБА_2 , а саме: декларації платника єдиного податку за 2020 року, яка була прийнята 16.01.2021 за №9368424057.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2021 зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва в адміністративній справі №640/11744/20.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2023 справу прийнято до провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 поновлено провадження у справі.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправною відмовою Головного управління ДПС у м. Києві від 20.01.2021 №3335/6/26-15-24-12-15 у прийнятті звітності ФОП ОСОБА_2 , а саме: декларації платника єдиного податку за 2020 рік, яка була прийнята 16.01.2021 за №9368424057
Відповідачем до суду подано відзив, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_2 зареєстрована фізичною особою-підприємцем та перебуває на обліку в ГУ ДПС у м. Києві на спрощеній системі оподаткування, 3 група платників податків, ставка 5% до доходу.
Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято рішення №542/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 від 28.09.2018, яким виключено ФОП ОСОБА_2 з реєстру платників єдиного податку.
Підставою для прийняття вказаного рішення зазначено доповідну записку від 21.09.2018 №13980/26-15-13-14-17 та наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів відповідно до абзацу 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України.
Листом від 20.01.2020 №3335/6/26-15-24-12-15 ГУ ДПС у м. Києві повідомлено про відмову у прийнятті декларації платника єдиного податку за 2020 рік, яка була прийнята 16.01.2020 за №9368424057, через недостовірне значення звітного періоду, який не відповідає обраному режиму оподаткування.
Позивач, вважаючи протиправним рішення відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку встановлений ст. 299 Податкового кодексу України.
Пунктом 299.10 статті 299 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:
1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу;
4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.
В свою чергу, підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України передбачено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:
1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;
7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
8) у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів;
9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.
Разом з тим, відповідно до абз. 1 пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Отже з наведеного вбачається, що передумовою анулювання податковим органом реєстрації платником єдиного податку третьої групи є наявність у такого платника податку податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.
При цьому, системний аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платників єдиного податку повинно прийматись останнім на підставі акта перевірки.
Іншими словами, алгоритм виключення платника з реєстру платників єдиного податку включає в себе: проведення перевірки платника єдиного податку; складання акта перевірки, в якому зафіксовані порушення платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених главою 1 "Спрощена система оподаткування, обліку та звітності" розділу XIV "Спеціальні податкові режими" Податкового кодексу України; прийняття рішення про виключення такого платника з реєстру платників єдиного податку.
Судом встановлено, що підставою прийняття оскаржуваного рішення стало те, що рішенням відповідача №542/26-15-13-14-26/2858910467 від 28.09.2018 виключено ФОП ОСОБА_2 з реєстру платників єдиного податку.
Не погоджуючись з рішенням №542/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 від 28.09.2018, позивач оскаржив його в судовому порядку.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2022 у справі №640/11744/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2023, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 28.09.2018 №542/26-15-13-14-26/2858910467 про виключення фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з реєстру платників єдиного податку; визнано протиправними відмови, викладені у листах Головного управління ДПС у м. Києві від 23.04.2020 №17653/ФОП/26-15-33-15-15 та від 20.05.2020 №22286/ФОП/26-15-33-15-15, у прийнятті декларацій платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за І квартал 2019 року, яка була прийнята 04.04.2019 за № 9063516833; за І півріччя 2019 року, яка була прийнята 04.07.2019 за № 9143100869; за три квартали 2019 року, яка була прийнята 04.07.2019 за № 9248295446; за 2019 рік, яка була прийнята 15.01.2020 за № 9330144419; за І квартал 2020 року, яка була прийнята 15.04.2020 за № 9082147613.
Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до пункту 49.15 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв`язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.
Пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України визначені обов`язкові реквізити декларації.
Згідно з пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
За правилами положень пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.
З урахуванням викладеного, судом встановлено, що лист з повідомленням про відмову у прийнятті податкової декларації складено з порушенням строку, визначеного ст. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України та без вказівки на невідповідність наданих декларацій вимогам пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Кодексу.
За таких обставин, оскільки матеріалами справи не підтверджується правомірність рішення податкового органу про виключення ФОП ОСОБА_2 з реєстру платників єдиного податку, яке слугувало єдиною підставою для визнання неподаною вказаної вище податкової декларації за 2020 рік, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності прийняття оскаржуваного рішення, з приводу яких подано позов.
Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги.
З урахуванням викладеного, системно проаналізувавши положення чинного законодавства України та надавши оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
Беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягають стягненню здійсненні ним судові витрати з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.
До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 2270,00грн.
Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у розмірі 2270,00грн.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -
в и р і ш и в :
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати неправомірною відмову Головного управління ДПС у м. Києві від 20.01.2021 №3335/6/26-15-24-12-15 у прийнятті звітності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , а саме: декларації платника єдиного податку за 2020 року, яка була прийнята 16.01.2021 за №9368424057.
Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань до Головного управління ДПС у м. Києві.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лапій С.М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua