Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №240/17083/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року м. Житомир справа № 240/17083/26

категорія 106020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

секретар судового засідання Луценко Д.В.,

за участю: позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у неналежному розгляді рапорту оператора 2 відділення електронної підтримки взводу управління роти РЕБ військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 від 31 березня 2026 року щодо розгляду питання про присвоєння первинного офіцерського звання "молодший лейтенант" та призначення на вакантну офіцерську посаду;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 31.03.2026, поданий та надісланий 02.04.2026 на адресу командира військової частини НОМЕР_1 , з урахуванням висновків суду, та прийняти за результатами його розгляду законне, обґрунтоване і вмотивоване письмове рішення.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 повідомити ОСОБА_1 про результати повторного розгляду рапорту у встановленому законом порядку.

В обґрунтування позову зазначає, що 31.03.2026 ним було складено рапорт на ім`я командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 з проханням розглянути питання щодо присвоєння первинного офіцерського звання "молодший лейтенант" з одночасним призначенням на вакантну офіцерську посаду у складі військової частини НОМЕР_1 . Станом на день звернення до суду рапорт не був належним чином розглянутий, а саме: не надано належним чином оформленого письмового, законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення за результатами розгляду рапорту. Фактично відповідач не виконав свій обов`язок щодо належного розгляду рапорту військовослужбовця, який стосується проходження військової служби, реалізації правового статусу військовослужбовця та прийняття кадрового рішення у межах компетенції командування.

Справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач у відзиві просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що до надходження рапорту від 31.03.2026 Військовою частиною НОМЕР_1 вже було опрацьовано рапорт ОСОБА_1 від 29.03.2026 з аналогічних питань. Рапорт від 29.03.2026 надійшов до Військової частини НОМЕР_1 через ІНФОРМАЦІЯ_1 засобами системи електронного документообігу як додаток для розгляду за належністю. За результатами його опрацювання Військовою частиною НОМЕР_1 було підготовлено письмову відповідь, яка зареєстрована в установленому порядку, направлена Позивачу поштовим зв`язком, а також доведена до вищого командування засобами СЕДО. Крім того, відповідь за результатами розгляду рапорту була направлена ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку АТ "Укрпошта" на адресу, відому військовій частині як адреса його проживання/листування, що підтверджується поштовою накладною. Отже, станом на момент реєстрації рапорту від 31.03.2026 Військова частина НОМЕР_1 вже надала позивачу письмову відповідь по суті порушених ним питань, викладених у попередньому тотожному рапорті від 29.03.2026.

У відповіді на відзив позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою від 03.06.2026 справу призначено до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, хоча був повідомлений про розгляд справи належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 (далі -позивач) проходить військову службу по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 .

Позивачем 31.03.2026 було складено рапорт на ім`я командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 з проханням розглянути питання щодо присвоєння йому первинного офіцерського звання "молодший лейтенант" з одночасним призначенням на вакантну офіцерську посаду у складі військової частини НОМЕР_1 .

Зокрема, у п.2 рапорту позивач просив призначити на вакантну посаду: офіцера юридичної служби, бо офіцера групи ЦВС або офіцера відділення з"ясування обставин вчинення правопорушень у Військовій частині НОМЕР_1 .

Вказаний рапорт з пакетом документів було надіслано на адресу командира військової частини НОМЕР_1 02.04.2026, що підтверджується описом вкладення та зареєстровано у Військовій частині НОМЕР_1 15.04.2026.

Разом з тим, письмової відповіді за наслідками розгляду вказаного рапорту позивачу не надано.

Позивач зазначає, що станом на день звернення до суду відповідачем не надано належним чином оформленого письмового, законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення за результатами розгляду рапорту, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" №2232-ХІІ від 25 березня 1992 року (далі - Закон №2232-ХІІ) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено воєнний на території України, який продовжений як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на час розгляду справи.

Відповідно до Інструкції про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2016 року №735, у роботі з письмовими (електронними) та усними зверненнями громадян має забезпечуватись кваліфікований, неупереджений, об`єктивний і своєчасний розгляд звернень. До рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать дії, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина будь-які обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Суд наголошує, що рапорт це вид службового документу Збройних Сил України, який є письмовим звернення військовослужбовця до вищого по посаді чи званню військовослужбовця з викладом питань службового або особистого характеру та відображає прагнення військовослужбовця реалізувати свої права.

Відповідно до Закону України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" від 24 березня 1999 року №551-XIV (далі - Дисциплінарний статут ЗСУ) вимоги до звернення військовослужбовця, порядок розгляду пропозицій, заяв та скарг, строки розгляду, права військовослужбовця під час розгляду заяви чи скарги, обов`язки командирів, органів військового управління щодо розгляду звернень військовослужбовців регулюються законодавством України про звернення громадян, нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Механізм оформлення, подання, реєстрації, розгляду, прийняття та повідомлення рішення за результатами розгляду рапортів військовослужбовців у Міністерстві оборони України (далі - Міноборони), Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту визначено у Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженому наказом Міністерства оборони України від 06 серпня 2024 року №531 (далі - Наказ №531).

Згідно пункту 1 розділу 2 Наказу №531 рапорти подаються в усній та письмовій (паперовій або електронній) формах. Військовослужбовець має право усно рапортувати за допомогою технічних засобів комунікації.

Пунктом 1 розділу ІІІ Наказу №531 передбачено, що у паперовому рапорті військовослужбовець вказує найменування посади командира (начальника), якому адресується рапорт; заголовок "Рапорт"; суть порушеного питання; перелік доданих до рапорту документів або їх копій (за потреби); найменування займаної посади; військове звання, власне ім`я та прізвище; дату; особистий підпис.

Командири (начальники) надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції.

Резолюція повинна містити відомості, визначені у додатку 1 до цього Порядку

Відповідно до підпунктів 3, 4, 5 Розділу ІІІ Наказу №531, непогодження рапорту безпосереднім та/або прямими командирами (начальниками) не перешкоджає подальшому руху рапорту для його розгляду командиром (начальником) або іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, та прийняття рішення по суті рапорту. Особливості розгляду рапортів, поданих в електронній формі, врегульовано розділом IV цього Порядку.

Відмова у задоволенні рапорту має бути вмотивованою.

Якщо для прийняття рішення по суті рапорту недостатньо наданих військовослужбовцем інформації або документів, безпосередній або прямий командир (начальник) військовослужбовця, уповноважений приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, може не погодити рапорт, зазначивши вичерпний перелік підстав та документів (копій документів), які необхідно додати до рапорту для вирішення його по суті.

Командиру (начальнику), уповноваженому приймати рішення стосовно порушеного у рапорті питання, забороняється відмовляти у задоволенні рапорту у разі, якщо до рапорту не додано документів, які є або повинні бути в розпорядженні відповідного командира (начальника).

Відповідно до пункту 7 Розділу ІІІ Наказу №531, забороняється:

1) встановлювати будь-які інші вимоги щодо форми та змісту паперового рапорту, що не передбачені цим Порядком, у тому числі стосовно: подання рапортів з окремих питань виключно написаними власноруч або друкованим способом; недотримання вимог щодо розміру полів, відступів, шрифтів, кольору чорнила чи друку, розміру та якості паперу тощо, які не передбачені цим Порядком; наявності граматичних, синтаксичних чи інших помилок, які не впливають на суть рапорту;

2) відмовляти у розгляді рапорту у разі відсутності доданих документів або інформації, які є або повинні бути в наявності у розпорядженні командира (начальника), створюються/формуються/видаються самим підрозділом та/або можуть бути витребувані підрозділом в іншого підрозділу та/або відповідного закладу охорони здоров`я тощо;

3) вимагати від військовослужбовця попереднього усного погодження паперового або електронного рапорту із безпосереднім або прямим командиром (начальником) перед його фактичним поданням відповідно до положень цього Порядку;

4) відмовляти у прийнятті (реєстрації) власноруч написаних рапортів військовослужбовців.

Відповідно до пункту 9 розділу 3 Наказу №531 розгляд паперового рапорту військовослужбовця всіма його прямими командирами (начальниками) здійснюється:

1) невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин із часу подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які стосуються військової дисципліни, обов`язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень), збереження життя та здоров`я особового складу, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин;

2) у строк не більше 14 днів із дня подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які не відносяться до питань, визначених підпунктом 1 цього пункту.

Відповідно до пункту 8 Розділу ІІІ Наказу №531, початок перебігу строку розгляду паперового рапорту розпочинається із часу подання рапорту, а не часу його реєстрації в службі діловодства.

Часом подання паперового рапорту є дата передачі рапорту на погодження безпосередньому командиру (начальнику) військовослужбовця, а у разі відмови в розгляді рапорту безпосереднім командиром (начальником) - дата передачі рапорту прямому командиру (начальнику), з урахуванням вимог пункту 1 цього розділу.

У разі направлення рапорту засобами поштового зв`язку часом подання рапорту є дата надходження рапорту до поштового відділення за місцем знаходження відповідного підрозділу.

Згідно п. 2 розділу V Наказу № 531 керівники органів військового управління, командири військових частин та підрозділів організовують та забезпечують дотримання встановленого порядку та строків розгляду рапортів військовослужбовців.

Таким чином, кожен поданий військовослужбовцем повинен бути розглянутий у встановлені строки та повідомлений про результати розгляду. Командири (начальники) надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції. Відмова у задоволенні рапорту має бути вмотивованою.

Як встановлено судом, 31.03.2026 позивачем було складено рапорт на ім`я командира Військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 з проханням розглянути питання щодо присвоєння йому первинного офіцерського звання "молодший лейтенант" з одночасним призначенням на вакантну офіцерську посаду у складі Військової частини НОМЕР_1 .

Зазначений рапорт з пакетом документів було надіслано на адресу командира Військової частини НОМЕР_1 02.04.2026, що підтверджується описом вкладення та зареєстровано у Військовій частині НОМЕР_1 15.04.2026.

Разом з тим , такий рапорт не був відповідачем розглянутий у встановлені строки та відповіді позивачу не надано.

Суд звертає увагу, що відповідачем не заперечуються ні факт надходження рапорту від 31.03.2026, ні факт його не розгляду.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач, отримавши рапорт позивача від 31.03.2026, поданий засобами поштового зв`язку, протягом визначеного Порядком №531 строку не розгляну вказаний рапорт, не повідомив позивача про наслідки його розгляду у письмовому вигляді, чим допустив протиправну бездіяльність.

Суд зауважує, що суб`єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.

Також суд зазначає, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень -це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає у неприйнятті рішення або нездійсненні юридично значимих та обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, що на підставі закону та/або іншого нормативно-правового акта віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

За таких обставин, суд дійшов висновку про допущення протиправної бездіяльності відповідача, що полягає у не розгляді рапорту позивача від 31.03.2026.

При цьому, суд відхиляє посилання відповідача у відзиві на те, що з аналогічних питань позивач уже звертався з рапортом від 29.03.2026, на який було надано письмову відповідь, яка направлена позивачу поштою на адресу проживання, оскільки як вже зазначалося, кожен поданий та зареєстрований повинен бути розглянутий, про що повідомлено особу, що його подала.

Також, суд зазначає, що відповідь на попередній рапорт від 29.03.2026 була направлена на адресу реєстрації місця проживання позивача.

Разом з тим, відповідачем не враховано, що з 28.03.2026 позивач знаходився у місці дислокації підрозділу - у АДРЕСА_1 , де виконував службові обов`язки, тому фізично не міг отримати поштове відправлення.

Отже, належне повідомлення позивача про результати розгляду рапорту мало здійснюватися з урахуванням його фактичного місця перебування як військовослужбовця, який проходить службу у підрозділі. Саме лише направлення відповіді за адресою місця реєстрації не є достатнім доказом належного доведення результатів розгляду рапорту до відома позивача, як військовослужбовця, який фактично виконував службові завдання за іншим місцем перебування.

Враховуючи встановлений в ході розгляду справи судом факт не розгляду рапорту позивача від 31.03.2026, суд дійшов висновку, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 від 31.03.2026 та зобов"язання Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 31.03.2026 та надати обґрунтовану відповідь.

Вимоги про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 повідомити про результати повторного розгляду рапорту у встановленому законом порядку охоплюються обраним судом способом захисту порушеного права.

При цьому, суд в межах розгляду даної справи не надає оцінку порушеним у рапорті питанням по суті та наявність або відсутність підстав для задоволення вказаного рапорту, оскільки такий не розглянутий належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Тобто, в адміністративні процесі закріплено презумпцію винуватості суб`єкта владних повноважень.

Суд вважає, що відповідачем не виконано процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності своїх дій.

Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частина НОМЕР_1 щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 від 31.03.2026.

Зобов"язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 31.03.2026 та надати обґрунтовану відповідь.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Капинос

Повне судове рішення складене 30 червня 2026 року

25.06.26