Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №240/16768/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м. Житомир справа № 240/16768/25

категорія 112030700

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, додаткової винагороди ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зник безвісті 24.12.2022, його матері - ОСОБА_1 , починаючи з 07.11.2023;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, додаткової винагороди ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зник безвісті 24.12.2022, його рідній матері - ОСОБА_1 , починаючи з 07.11.2023, з урахуванням раніше здійснених виплат (з урахуванням заяви від 04.12.2025).

В обґрунтування позовних вимог вказує, що вона є матір`ю ОСОБА_2 , який рахується зниклим безвісти з 24.12.2022 року й нею було подано заяву щодо виплати грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, додаткової винагороди відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх», проте відповідач виплатив грошове забезпечення не у повному розмірі.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач Військова частина НОМЕР_3 не подав відзив на адміністративний позов у встановлений судом строк.

Ухвалою суду від 28.04.2026 витребувано у Військової частини НОМЕР_2 належним чином завірені копії наказів командира Військової частини НОМЕР_1 про виплату грошового забезпечення матері безвісті ОСОБА_2 , прийняті відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 884.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 надати відзив на адміністративний позов.

На виконання вимог ухвали суду 11.05.2026 відповідачем надано витребувані докази та письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог.

Зокрема, відповідач вказує, що військову частину НОМЕР_1 розформовано (ліквідовано), її правонаступником визначено військову частину НОМЕР_2 .

Зазначає, що після встановлення усіх обставин щодо кола осіб, які мають право на виплати, військовою частиною в 2025 році розпочато виплати грошового забезпечення, належного ОСОБА_2 , його матері – ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 27.05.2026 залучено ОСОБА_3 як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору. Надіслано на адресу третьої особи копію позовної заяви та надано десятиденний строк з дня отримання даної ухвали для надання пояснень.

У встановлений строк третьої особою не надано письмових пояснень.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який наразі триває. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Дану справу розглянуто у порядку ст.263 КАС України із складанням судового рішення відповідно до ч.4 ст.243 та ч.5 ст.250 КАС України.

Щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом, суд враховує пояснення представника позивача від 23.07.2025, відсутність заперечень відповідача та вважає, що позивачем даний строк не пропущено.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , який є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , що займав посаду старшого водія 1 відділення спеціального призначення 2 взводу спеціального призначення 3 роти спеціального призначення і який зник безвісти 24.12.2022 під час виконання бойового завдання в районі позицій в 7-ми км на ІНФОРМАЦІЯ_2 від н. п. Червонопопівка Сєвєродонецького р-ну Луганської області, що підтверджується сповіщенням сім`ї (близьких родичів) про зниклих безвісти) від 27.12.2022.

У зв`язку з цим, 16.12.2024 позивачем було подано заяву щодо виплати грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, додаткової винагороди ОСОБА_2 , який рахується зниклим безвісти з 24.12.2022 року, відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх», оскільки вона є його рідною матір`ю, що підтверджується копію опису вкладення у лист та накладну №0102122769272.

При цьому, рідним батьком ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , було написано нотаріальну відмову від виплати грошового забезпечення йому як батьку ОСОБА_2 , у зв`язку зі зникненням безвісти такого, яку також направлено на адресу військової частини.

Військовою частиною НОМЕР_1 надано відповідь від 20.02.2025 №1514/р., де вказано, що з огляду на наявність у ОСОБА_2 дочки, мати ОСОБА_1 до 01.02.2025 не мала законних підстав на виплати.

Крім того, Військовою частиною НОМЕР_1 надано відповідь від 03.02.2024 №26, в якій позивачу вказано про необхідність звернення до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою подачі заяви на відповідні виплати.

28.02.2025 позивач подала відповідну заяву через ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Військовою частиною НОМЕР_1 надіслано лист від 30.04.2025 №2774/р, де вказано, що на день відповіді грошове забезпечення ОСОБА_2 виплачене мамі - ОСОБА_1 в повному обсязі.

Вважаючи, що відповідачем не в повному обсязі виплачено вказане грошове забезпечення, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частина друга статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі здійснює Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (надалі за текстом - Закон №2011-XII, в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Стаття 1 Закону №2011-XII визначає, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із статтею 9 Закону №2011-XII (у редакції, станом на 07.11.2023) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців (ч.1).

До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення (ч.2).

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону(ч.3).

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України (ч.4).

За військовослужбовцями, які тимчасово проходять військову службу за межами України, зберігається виплата грошового забезпечення в національній валюті та виплачується винагорода в іноземній валюті за нормами і в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України (ч.5).

За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім`ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців:

дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.

У разі індексації грошового забезпечення, в тому числі додаткового та інших видів грошового забезпечення, військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів грошове забезпечення членам сімей військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, виплачується з урахуванням такої індексації - з дня прийняття рішення про проведення такої індексації. Порядок та умови перерахунку розміру грошового забезпечення, в тому числі додаткового та інших видів грошового забезпечення, військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів встановлюються Кабінетом Міністрів України (ч.6).

Військовослужбовцям Сил спеціальних операцій Збройних Сил України встановлюється спеціальна надбавка, що входить до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (ч.8).

Законом України №3995-IX від 08.10.2024 (набрав чинності 20.01.2025) внесено зміни до п.6 ст.9 Закону №2011-XII та викладено наступним чином: "6. За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігається виплата грошового забезпечення.

Військовослужбовець має право скласти у письмовій довільній формі особисте розпорядження на випадок захоплення його в полон або заручником, інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти про виплату належного йому грошового забезпечення особі (особам) за його вибором, визначивши розмір частки таких осіб у відсотках (далі - особисте розпорядження на випадок полону).

Порядок підтвердження справжності підпису військовослужбовця на особистому розпорядженні на випадок полону, оформлення та зберігання такого розпорядження та його скасування здійснюються у порядку, передбаченому пунктом 4 статті 16 цього Закону.

У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону грошове забезпечення виплачується дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені). Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 50 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.

У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзаці четвертому цього пункту, грошове забезпечення виплачується повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законним представником яких є військовослужбовець. Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 20 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.

Виплата грошового забезпечення особі (особам), визначеній (визначеним) в особистому розпорядженні на випадок полону, та особам, передбаченим цим пунктом, здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців у нейтральних державах або зникнення безвісти, їх звільнення з полону або визнання судом безвісно відсутніми чи оголошення судом померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини.

Грошове забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, підлягає індексації відповідно до закону. Порядок та умови перерахунку розміру грошового забезпечення таких військовослужбовців встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзацах четвертому - п`ятому цього пункту, належні та не виплачені військовослужбовцям, захопленим у полон або заручниками, а також інтернованим у нейтральних державах або зниклим безвісти, суми грошового забезпечення після оголошення їх судом померлими включаються до складу спадщини.

Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігаються передбачені законом інші види забезпечення"."

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (надалі за текстом - Порядок №260).

У пункті 2 розділу ХХХ Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення, в тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на які у військовослужбовця виникло включно до дня його загибелі (смерті) або до дня визнання його судом безвісно відсутнім, оголошення померлим, виплачується зазначеним в пункті 1 цього розділу членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - спадкоємцям за їх зверненням на підставі наказу командира військової частини про виплату.

Грошове забезпечення зазначеним особам виплачується, якщо звернення за одержанням надійшло до закінчення трьох років із дня смерті (загибелі) військовослужбовця або з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім, оголошення померлим.

У пункті 3 розділу ХХХ Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовцям, захопленим у полон або заручниками (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно), а також інтернованим в нейтральних державах або безвісно відсутнім, виплачується відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884, військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець.

Так, Порядком №884 визначається механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім`ям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби та Держспецзв`язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх.

У цьому Порядку під терміном "безвісно відсутній військовослужбовець" слід розуміти зниклого безвісти під час захисту Вітчизни військовослужбовця, щодо якого понад 15 днів відсутні відомості про місце його перебування, крім відомостей про самовільне залишення військової частини або місця служби (пункт 2 Порядку №884).

Згідно із пунктами 3, 4 Порядку №884 за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім`я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).

Відповідно до п.7 Порядку №884 (в редакції станом на 07.11.2023) виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.

У разі письмової відмови однієї з осіб від виплати грошового забезпечення її частка рівномірно розподіляється між іншими особами, які мають право на його одержання.

Пункт 6 Порядку №884 (в редакції з 19.04.2025) передбачає, що виплата грошового забезпечення здійснюється:

особам, визначеним в особистому розпорядженні на випадок полону, відповідно до зазначеного розміру частки у відсотках після здійснення встановлених законом відрахувань. У разі відсутності в особистому розпорядженні на випадок полону стовідсоткового розподілу грошового забезпечення нерозподілена частка грошового забезпечення зберігається за військовослужбовцями;

у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону - рівними частками в загальній сумі 50 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань) - дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовців аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови, що ці права не були поновлені);

у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзаці третьому цього пункту, - рівними частками, в загальній сумі 20 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань), - повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законними представниками яких є військовослужбовці.

У разі неподання визначеними особами заяв про виплату належне не виплачене грошове забезпечення визначеним особам та військовослужбовцям:

виплачується військовослужбовцям з дня звільнення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах;

включається до складу спадщини з дати складення актового запису про смерть.

Міноборони, зокрема територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міноборони, Головний орган військового управління Національної гвардії, Адміністрація Держприкордонслужби, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв`язку, Адміністрація Держспецтрансслужби мають право отримувати з державних реєстрів інформацію про осіб, які мають право на отримання грошового забезпечення, шляхом доступу до таких реєстрів та/або шляхом електронної інформаційної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів у порядку, встановленому законодавством.

Як видно із матеріалів справи, військовослужбовець ОСОБА_2 зник безвісти 24.12.2022, тобто саме з цієї дати у членів сім`ї виникло право на отримання його грошового забезпечення.

Станом на день зникнення безвісти у ОСОБА_2 була донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка досягла повноліття ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Враховуючи вищенаведені норми та вказані обставини, до 07 листопада 2023 року право на отримання грошового забезпечення мав законний представник неповнолітньої доньки.

Щодо доводів відповідача про наявність у дочки ОСОБА_3 права на виплату коштів після 07.11.2023 суд зазначає наступне.

Як зазначалось, станом на 07.11.2023 ст.9 Закону №2011-XII було передбачено, що грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців:

дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.

Тобто, після 07.11.2023 року встановленню підлягають обставини щодо місця проживання повнолітньої доньки військовослужбовця, з яким пов`язано право на виплати після досягнення повноліття особи (дитини).

Як зазначає відповідач, попри вжитті військовою частиною заходи, встановити фактичне місцезнаходження, місце проживання доньки військовослужбовця та вийти з останньою на зв`язок не вдалось, що унеможливлювало здійснення виплат грошового забезпечення матері - ОСОБА_1 .

Судом залучено ОСОБА_3 до участі у справі у якості третьої особи та надано час подати свої пояснення. Водночас, письмових пояснень до суду не подано.

Суд враховує, що в матеріалах справи наявний акт обстеження по розгляду заяви щодо встановлення місця проживання від 27.04.2023, відповідно до якого було встановлено, що ОСОБА_2 дійсно до мобілізації в Україні проживав разом з батьками: ОСОБА_4 та ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу із Єдиного державного демографічного реєстру від 27.05.2026 ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що повнолітня дочка ОСОБА_3 станом на 07.11.2023 не проживала разом із ОСОБА_2 , не перебувала на його утриманні, зворотного матеріали справи не місять.

За таких обставин, позивач як мати ОСОБА_2 набула право на отримання його грошового забезпечення з 07.11.2023.

Як видно із матеріалів справи, грошове забезпечення зниклого безвісті 24.12.2022 сина ОСОБА_2 виплачено матері станом на день подання позову в наступному розмірі: 29.04.2025 - 49 250, 00 грн; 07.05.2025 - 12 564, 21 грн; 21.05.2025 - 49 250, 00 грн; 22.05.2025 - 74 378, 43 грн; 06.06.2025 - 12 564, 21 грн.

При цьому, відповідно до наданих відповідачем наказів видно, що нарахування грошового забезпечення розпочалось із лютого 2025 року.

Доказів виплати грошового забезпечення позивачу із 07.11.2023 відповідачем не надано, що свідчить про наявність протиправної бездіяльності відповідача.

За таких обставин належним способом захисту порушеного права є зобов`язання військової частини НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, додаткової винагороди ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зник безвісті 24.12.2022, його рідній матері - ОСОБА_1 , починаючи з 07.11.2023, з урахуванням раніше здійснених виплат.

Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами не доведено правомірність своєї бездіяльності, а тому позовні вимоги слід задовольнити.

Розподіл судових витрат проводиться судом відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 6-9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, додаткової винагороди ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зник безвісті 24.12.2022, його матері - ОСОБА_1 , починаючи з 07.11.2023.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, додаткової винагороди ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зник безвісті 24.12.2022, його рідній матері - ОСОБА_1 , починаючи з 07.11.2023, з урахуванням раніше здійснених виплат.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_2 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.А.Шуляк

Повний текст складено: 29 червня 2026 р.

29.06.26