Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №160/10107/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 рокуСправа №160/10107/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині невиконання вимог нормативних актів щодо актуалізації бази даних Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів в частині виключення з військового обліку ОСОБА_1 ;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 актуалізувати дані Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів в частині виключення з військового обліку ОСОБА_1 , на підставі довідки військово-лікарської комісії та виключити його з військового обліку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає , що ІНФОРМАЦІЯ_3 (наразі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) він 02.12.1997 був визнаний непридатним до військової служби і виключений з військового обліку, але в застосунку «Резерв+ « дана інформація не відображаєтьься.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 року відкрито провадження у справі №160/10107/26, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

За ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

ІНФОРМАЦІЯ_2 відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надав.

Відповідач про розгляд справи був повідомлений належним чином, шляхом доставлення 30.04.2026 до його електронного кабінету ухвали суду, що підтверджується довідкою Дніпропетровського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа.

За правилами ч. 6 ст. 162 КАКС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 02.12.1997 був визнаний непридатним до військової служби по гр.І розкладу хвороб (наказ МО України 1994 №2), що підтверджується записами у військовому квитку НОМЕР_1 від 25.02.1994. При цьому відсутні записи про зняття з військового обліку позивача.

В застосунку «Резерв+» дана інформація не відображається. У військово-обліковому документі в застосунку «Резерв+» від 23.01.2025 міститься інформація про необхідність військовозобов`язаного ОСОБА_1 пройти базову загальновійськову підготовку солдату резерву.

24.03.2025 представник позивача звернувся до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 із адвокатським запитом про надання інформації на підставі чого ОСОБА_1 був виключений з військового обліку 01.12.1997.

Листом від 30.03.2026 №21/6/1594 ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомив, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 військовозобов`язаних запасу другої категорії у званні рядовий з 24.02.1994 року.

У володінні ІНФОРМАЦІЯ_9 відсутні будь-які документи, відомості та дані щодо виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з військового обліку.

Доведено до відома представника позивача, що відповідно до положення ч. 6 ст. 37 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» виключення з військового обліку громадян України, відбувається в таких випадках:

1)померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2)припинили громадянство України;

3)визнані непридатними до військової служби;

4)досягли граничного віку перебування в запасі;

5)були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом;

6) звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів "й" або "к" пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку в графу 16 військового квитка нового зразка або в графу НОМЕР_2 військового квитка радянського зразка.

ІНФОРМАЦІЯ_10 проінформувати ОСОБА_1 , що з метою встановлення ступеню придатності до військової служби йому необхідно пройти медичне обстеження.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 має виконувати військовий обов`язок, правила військового обліку, оновлювати військово- облікові дані в РТЦК та СП за місцем проживання/декларування та може бути призваний на військову службу під час мобілізації, якщо дозволить стан здоров`я, який визначається військово-лікарською комісією.

01.04.2026 представник позивача звернувся до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 із заявою, в якій просив внести/актуалізувати відомості в реєстр "Оберіг", що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , виключений з військового обліку на підставі військового квитка серії НОМЕР_1 і виключити його з обліку.

ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 14.04.2026 №21/6/1911 повідомив про відсутність на теперішній час підстав для надання додаткових роз`яснень з порушених питань.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач за захистом своїх порушених прав і інтересів звернувся з позовом до суду.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

За приписами ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому строк дії режиму воєнного стану продовжувався та діє на цей час.

За визначенням у ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII (Закон №389-VIII), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби унормовані Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (Закон №2232-ХІІ).

За визначенням у ст. 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов`язок - це захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Приписами частин 2-3 ст. 1 Закону №2232-XII визначено, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ч.5 ст. 1 Закону №2232-XII).

Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;

призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Пунктом 1 ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-XII встановлено, що громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 5 ст. 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Порядок № 1487, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.

Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період (п. 3 Порядку № 1487).

Згідно п. 22 Порядку № 1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону № 2232-ХІІ.

Підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього визначені в статті 37 Закону № 2232-ХІІ.

Частиною 4 ст 37 Закону № 2232-ХІІ (в редакції чинної на час внесення запису про непригодність позивача до військової служби) було встановлено, що зняттю з військового обліку підлягають громадяни:

а) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби із зняттям з військового обліку;

б) які досягли граничного віку перебування в запасі;

в) призвані або прийняті на військову службу;

г) взяті на спеціальний облік Міністерства внутрішніх справ України у зв`язку з призначенням на посади рядового або начальницького складу органів внутрішніх справ чи зарахуванням курсантами і слухачами вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України; ( Пункт 4 статті 37 доповнено підпунктом "г" згідно із Законом N 3625-12 від 19.11.93 )

д) які вибули на постійне місце проживання за межі України;

е) померлі.

11.04.2023 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" № 3633-ІХ, який набрав чинності 18.05.2024 (Закон № 3633-ІХ).

Відповідно до п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ, у редакції, чинній з 18.05.2024, встановлено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Одночасно п. 2 ч.1 ст.37 Закону № 2232-ХІІ на час виникнення спірних відносин встановлено, що взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України, на військовий облік військовозобов`язаних:

які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву;

які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних;

військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;

які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних;

зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України;

які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби;

які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників;

які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі;

які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку;

які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань;

призовники, які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу, молодшого, середнього складу поліції;

жінки з дотриманням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону;

які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу;

які є кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону.

Наказом Міністра оборони України від 4 січня 1994 року №2 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України.

Пунктом 95 Положення №2 було встановлено відносно медичного огляду призовників, що лікар виносить одну з таких постанов про придатність або непридатність до військової служби:

а) придатний до військової служби;

б) тимчасово непридатний до військової служби. Потребує лікування (динамічного спостереження) на термін до ________ (указати дату);

в) непридатний до військової служби в мирний час, обмежено здатний у воєнний час;

г) непридатний до військової служби зі зняттям з військового обліку.

Як встановлено вище судом, в матеріалах справи відсутні докази виключення позивача із військового обліку. Відповідно до норм законодавства, що діяли на той момент, позивач фактично був визнаний непридатним до військової служби у мирний час та у зв`язку із викладеним повинен був бути знятий із військового обліку, а не виключений із нього.

Верховний Суд неодноразово, зокрема у постанові від 21 травня 2025 року (справа № 280/2880/24) зазначав, що законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік. Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку.

Наказ Міністра оборони України від 4 січня 1994 року №2 втратив чинність 28.11.2008 і не застосовується на час виникнення спірних відносин.

З набранням чинності змін до Закону №2232-XII позивач є таким, що підпадає під його дію як особа, яка набула статусу військовозобов`язаного, відтак, підстави для виключення позивача з військового обліку відсутні.

Відповідно до Додатку «Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів призовники, військовозобов ’язані та резервісти повинні, зокрема, проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів (п. 4);

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі, проходити службу у військовому резерві (п. 5).

Як встановлено судом, у військово-обліковому документі в «Резерві+» позивачу як солдату резерву визначено необхідність проходження базової загальновійськової підготовки, а на адвокатський запит представника повідомлено про необхідність позивача пройти медичне обстеження з метою встановлення ступеня придатності до військової служби.

Щодо посилання позивача на ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Тобто, дія нормативно-правового акта в часі пов`язується із вступом його в силу і з моментом втрати ним юридичної сили.

За колом осіб дія нормативно-правового акта поділяється на такі види: загальні (розраховані на все населення), спеціальні (розраховані на певне коло осіб) та виняткові (роблять винятки із загальних і спеціальних).

На порядок дії нормативно-правового акта за колом осіб поширюється загальне правило: нормативно-правовий акт діє стосовно всіх осіб, які перебувають на території його дії і є суб`єктами відносин, на яких він розрахований. Коло осіб, на яких поширює свою дію той чи інший нормативно-правовий акт, може визначатися також за ознакою статі, віком, професійної приналежності (наприклад, військовослужбовці), станом здоров`я.

Правовими наслідками виключення з військового обліку є те, що така особа втрачає статус військовозобов`язаного і у неї припиняються всі обов`язки, пов`язані з перебуванням на військовому обліку - проходження військово-лікарської комісії, оновлення облікових даних, тощо.

Разом з тим, незаперечним правом законодавця є прийняття нових законів чи внесення змін до діючих, в тому числі шляхом викладення їх в новій редакції, з метою врегулювання суспільних правовідносин, виходячи з нагальних потреб.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 р., виникла об`єктивна потреба по іншому врегулювати правовідносини пов`язані з проходженням військової служби, в тому числі, як невід`ємну складову частину цих правовідносин, підстави для виключення осіб з військового обліку, що і стало підґрунтям для викладення ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" в новій редакції з 18 травня 2024 р.

З прийняттям нової редакції цієї статті, виникли нові правовідносини, пов`язані з новими підставами виключення з військового обліку.

Порушенням ст. 58 ч. 1 Конституції України щодо неможливості зворотної дії закону в часі, в контексті даного спору, мало б місце лише в тому випадку, коли нова редакція ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" відмінила б (скасувала) юридичну подію у виді виключення позивача з військового обліку, тобто внаслідок дії нового закону, позивач вважався б таким, що ніколи не виключався з військового обліку.

Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" в новій редакції не містить обмежень чи заборон з приводу можливості взяття особи на військовий облік, після її виключення.

Позивач же не був виключений з військового обліку на підставі чинної на той час редакції ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Нова редакція цієї статті від 18 травня 2024 р. встановила нові правовідносини у виді нових підстав виключення з військового обліку, які почали діяти з 18 травня 2024 р. Наслідком нового унормування стало те, що якщо особа, яка була виключена на законних підставах з військового обліку, після того як такі підстави відпали і за умови, що вона відповідає законодавчо встановленим критеріям взяття на військовий облік, підлягає взяттю на такій облік. При цьому, нове взяття на військовий облік, слід розглядати не як продовження попередніх правовідносин під час дії яких особа була виключена з військового обліку, так як ці правовідносини завершились, а як нові правовідносини, які виникли на підставі нової норми права.

Згідно частин 1 і 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню.

Оскільки у позовних вимогах відмовлено, суд не здійснює розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 241-246, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії– відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона