Постанова від 25 червня 2026 р. у справі №447/1287/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 447/1287/26 Головуючий у 1 інстанції: Рябчун А. В.

Провадження № 33/811/973/26 Доповідач: Галапац І. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі:

судді Галапаца І.І.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові, апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 – адвоката Булгакової Надії Олегівни на постанову судді Миколаївського районного суду Львівської області від 18 травня 2026 року,

з участю захисника правопорушника ОСОБА_1

– адвоката Левковича Т.В.

в с т а н о в и в:

цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-2 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_1 665,60 гривень судового збору в дохід держави.

Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 , будучи посадою особою, а саме керівником ТОВ «Мартіні Енерджі Груп», вчинив правопорушення термінів сплати узгоджених сум податкового зобов`язання у ПДВ ( акт № 12477/13-01-04-04/43759280 від 26.03.2026 року), чим порушив п. 141.14.3, 141.14 ст. 141 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 163-2 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник правопорушника ОСОБА_1 – адвокат Булгакова Н.О. покликається на те, що місцевим судом не здійснено всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин даної адміністративної справи, що зумовило притягнення ОСОБА_1 до відповідальності без законних на це підстав. Звертає увагу, що суддя районного суду вийшла за межі наданих нормами КУпАП повноважень шляхом самостійної зміни кваліфікації адміністративного правопорушення з ч.1 ст. 163-1 на ч.1 ст. 163-2 КУпАП. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 є незаконним, оскільки під час складення такого, посадовою особою податкового органу допущено процедурні порушення щодо порядку його складення, які визначені абз. 2 ст. 254, абз. 4 ст. 256 КУпАП та п. 7, 8, з. 11, 12 Інструкції; при цьому, у даному протоколі у графі «склад адміністративної правопорушення» не викладена суть правопорушення, передбачена ч.1 ст. 163-1 КУпАП чи ч. 1 ст. 163-2 КУпАП. Стверджує, що факт порушення порядку ведення податкового обліку ОСОБА_1 є невстановленим, а отже, висновок про наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності - передчасним.

Просить оскаржувану постанову місцевого суду скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши виступ захисника правопорушника ОСОБА_1 – адвоката Левковича Т.В. про задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що така підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

У відповідності до положень ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з`ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Апеляційний суд вважає, що при розгляді даної справи, судом першої інстанції не дотримано вищенаведених вимог закону, що призвело до неповного з`ясування обставин справи.

Відповідно до виписаних у ст.ст.252, 254, 255, 256 КУпАП положень, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. У ньому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення, і повинен провадитися їх, у тому числі, і судовий розгляд, з чого слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.

Частиною 1 ст. 163-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 1583/13-01/04-04 від 6 квітня 2026 року, ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він, як керівник ТОВ «Мартін Енерджі Груп» порушив ведення встановленого порядку податкового обліку, а саме: заниження податкового зобовязання з податку на прибуток за 2025 рік в сумі 960000 грн, відображеної в денкларації з податку на прибуток підприємства за 2021 рік, чим порушив п.п.141, 14.2, 141.14 ст. 141 Податкового кодексу України від 2.12.2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями, тим самим вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Порядок складення Протоколу органами Державної податкової служби регулюється Інструкцією з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення №566 від 02.07.2016 (затверджена Наказом Міністерства фінансів України 02.07.2016 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.08.2016 за 1046/29176).

Відповідно до пункту 6 Розділу ІІ Інструкції №566, при викладенні обставин правопорушення у протоколі вказуються місце та час його вчинення, суть адміністративного правопорушення, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, стосовно якої складається протокол, та які положення законодавства порушено.

Також, згідно з приписами статті 256 КУпАП, у протоколі повинно бути зазначено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Разом з тим, апеляційним судом встановлено, що у вищевказаному протоколі не зазначена суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, тобто які саме конкретно протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, стосовно якої складається протокол, а відтак складений протокол не відповідає вимогам законодавства, зокрема наведеним вище вимогам статті 256 КУпАП та пунктом 6 Розділу ІІ Інструкції №566.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч.1ст.163-1 КУпАП є відсутність податкового обліку; порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, зокрема, неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Суб`єктивною стороною правопорушення є наявність вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Положення чинного законодавства, зокрема Податкового кодексу України містять норми, згідно з якими платники податків і зборів (обов`язкових платежів) зобов`язані: 1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; 2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов`язкових платежів); 3) сплачувати належні суми податків і зборів (обов`язкових платежів) у встановлені законами терміни; 4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов`язані з утриманням об`єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

Таким чином, з диспозиції частини 1 статті 163-1 КУпАП вбачається, що вона носить бланкетний характер і передбачає відповідальність за порушення конкретних норм податкового законодавства України.

У даній категорії справ формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, його мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів повинні бути чіткими та зрозумілими.

Крім цього, формулюючи суть правопорушення, суддя місцевого суду встановила та у постанові зазначила, що ОСОБА_1 , будучи посадою особою, а саме керівником ТОВ «Мартіні Енерджі Груп», вчинив правопорушення термінів сплати узгоджених сум податкового зобов`язання у ПДВ (акт № 12477/13-01-04-04/43759280 від 26.03.2026 року), чим порушено п. 141.14.3, 141.14 ст. 141 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями, чим своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

Таким чином, суд першої інстанції вийшов за межі протоколу про адміністративне правопорушення і визнав особу винною в тих діях, які не інкримінувались ОСОБА_1 в протоколі.

Крім цього, суд не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді, оскільки діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Отже, враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до переконання, що обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, всупереч вимогам ст. 256 КУпАП, не відображають всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, при цьому, суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення,

При цьому, апеляційний суд вважає, що приймаючи рішення про визнання винуватості у вчиненні ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та накладення стягнення на останнього, місцевий суд допустив неповноту і однобічність у дослідженні доказів по справі та не розкрив їх суть, не дав їм належної оцінки, а лише формально вказав на них.

Зважаючи на повноваження апеляційного суду, який не вправі встановлювати обставини, що не знайшли свого відображення у відповідних процесуальних документах, наведені порушення закону є істотними і перешкоджають провадженню у справі та не можуть бути усунені при судовому розгляді апеляційним судом.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Більш того, згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

З врахуванням наведених обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що постанову судді Миколаївського районного суду Львівської області слід скасувати, а провадження у справі закрити на підстав п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 – адвоката Булгакової Н.О. - задоволити, а постанову судді Миколаївського районного суду Львівської області від 18 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-2 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п`ять) гривень 00 копійок – скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 163-2 КУпАП стосовно ОСОБА_1 - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Галапац І.І.