Постанова від 11 червня 2026 р. у справі №332/6856/25 — Запорізький апеляційний суд

запорізький апеляційний суд

Провадження №33/807/679/26Головуючий у 1-й інстанції Сінєльнік Р.В.

Єдиний унікальний №332/6856/25Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.

Категорія – ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року м.Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Жеби Євгена Олександровича на постанову судді Заводського районного суду м.Запоріжжя від 17 березня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ

Згідно з постановою суду, 12.12.2025 року о 20 год. 55 хв. по вул.Скворцова, 1 у м.Запоріжжі, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ Daewoo Т13110 д.н.з. НОМЕР_1 у стані наркотичного сп`яніння, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України.

Крім того, 20.12.2025 року о 08 год. 03 хв. в м.Запоріжжі, поблизу буд.1 по вул.Скворцова водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Transporter Kasten» д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

В апеляційній скарзі захисник Жеба Є.О. просив змінити постанову суду в частині призначення покарання ОСОБА_1 у виді позбавленням права керування транспортними засобами.

Свої вимоги мотивував тим, що ОСОБА_1 перебував у стані крайньої фізичної втоми та нервового перенапруження, що пов`язано з проходженням військової служби. Факт відмови від проходження медичного огляду не може свідчити про його винуватість. Відмова була зумовлена фізичним виснаженням, відсутністю роз`яснення наслідків такої відмови.

На думку захисника є підстави застосувати до ОСОБА_1 тільки основне покарання у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень без позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.

До початку апеляційного розгляду від захисника Жеби Є.О. надійшла заява про розгляд апеляційної скарги без його та ОСОБА_1 участі. Тому у відповідності до ч.6 ст.294 КУпАП неявка ОСОБА_1 та захисника Жеби Є.О. до суду не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за їх відсутності в судовому засіданні.

Перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положеннями ст.280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вимогами ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суддею першої інстанції в порушення вищезазначених вимог не вжито належних достатніх заходів, спрямованих на встановлення всіх обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.

Як вбачається із постанови судді місцевого суду, ОСОБА_1 за епізодом від 12.12.2025 року притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння.

Однак, з таким висновком суду першої інстанції, апеляційний суд не може погодитися у зв`язку з наступним.

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан сп`яніння, в тому числі й наркотичного, визначені ст.266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС/МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому - "Інструкція №1452/735").

Відповідно до п.12 Розділу ІІ Інструкції №1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп`яніння, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до змісту п.п. 6-9 Розділу ІІІ Інструкції №1452/735 проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове, а метою такого лабораторного дослідження є виявлення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження - газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.

Проте під час апеляційного перегляду справи встановлено порушення наведених вимог законодавства при проведенні огляду водія ОСОБА_1 на стан сп`яніння.

Так, в матеріалах справи містяться позитивні результати токсикологічного та імунохроматографічного досліджень біологічного середовища ОСОБА_1 на вміст наркотичних речовин.

Відомості про проведені дослідження внесені до акту огляду на стан сп`яніння, на основі якого лікарем КНП «ОКЗ ПНД та СЗХ» Запорізької обласної ради складено висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №8970 від 12.12.2025 року відносно ОСОБА_1 .

Проте, матеріали справи не містять даних щодо проведення лікарем підтверджуючого дослідження із застосуванням газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї, яке згідно положень даного підзаконного нормативно правового акта є обов`язковим.

Отже, апеляційним судом встановлено, що під час огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння лікарем закладу охорони здоров`я не було дотримано передбаченої законом процедури та видано висновок про перебування особи у стані наркотичного сп`яніння без проведення підтверджуючого дослідження, яке є обов`язковим у випадку встановлення позитивного результату тесту.

Відповідно до п.21 Розділу ІІІ Інструкції №1452/735 висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Отже, оформлений за результатами проведення такого огляду ОСОБА_1 висновок лікаря складено без дотримання регламентованої законом процедури, а тому в силу положень п.21 Розділу ІІІ Інструкції №1452/735 такий висновок вважається недійсним.

Як вбачається із оскаржуваної постанови судді водія ОСОБА_1 за епізодом від 20.12.2025 року притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку.

Однак, з таким висновком суду першої інстанції, апеляційний суд не може погодитися у зв`язку з наступним.

Згідно зі змістом ч.1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.2 розділу І Інструкції №1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Положеннями п.12 Розділу ІІ Інструкції №1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Водночас приписами п.2.5 ПДР передбачено обов`язок водія пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на вимогу працівника поліції.

Згідно наведених правових норм ключовою передумовою для проходження водієм огляду на стан сп`яніння, а відтак і для висунення вимоги поліцейського пройти даний огляд є наявність в уповноваженої особи підстав вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. За обставин даного провадження – ознак наркотичного сп`яніння.

Частиною 2 статті 31 Закону України "Про національну поліцію" встановлено, що під час проведення превентивних поліцейських заходів поліція зобов`язана повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.

У відповідності до статті 34 цього Закону поверхнева перевірка як превентивний поліцейський захід є здійсненням візуального огляду особи, проведенням по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуальним оглядом речі або транспортного засобу.

Детально дослідивши зміст наявного в матеріалах справи відеозапису, апеляційний суд дійшов висновку, що зазначені вище вимоги законодавства щодо підстав, умов та порядку проведення огляду водія на стан наркотичного сп`яніння працівниками поліції не дотримано.

Змістом наявного в матеріалах провадження відеозапису зафіксовано зупинку автомобіля «Volkswagen Transporter Kasten» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 на блокпосту, перевірку документів водія та здійснення поверхневої перевірки транспортного засобу без повідомлення поліцейським передбачених законом підстав здійснення таких заходів та не вказано на положення нормативно-правових актів, які регулюють їх процедуру. Більш того, така «поверхнева перевірка» подекуди мала явні ознаки безпідставного обшуку керованого ОСОБА_1 транспортного засобу.

ОСОБА_1 пояснює що 12.12.2025 року на нього вже складався протокол за ст.130 КУпАП та він чекає на рішення суду.

Після чого відображено оголошення водієві вимоги поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

Апеляційний суд акцентує увагу на тому, що на відеозаписові об`єктивно відображено, як ОСОБА_1 одразу безумовно надав згоду пройти запропонований огляд. Проте деякий час ОСОБА_1 був поза кадром відеозапису. Після чого ним заявлено про відмову від проходження такого огляду. Причини зміни такого рішення поліцейськими не з`ясовувались.

Апеляційний суд зауважує, що з оглянутого відеозапису не вбачається наявності явних візуальних ознак наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 (тремтіння пальців рук та звужених зіниць очей, що не реагують на світло). Його поведінка була більш ніж адекватною та не надавала жодних об`єктивних підстав для висновку про наявність у останнього ознак наркотичного сп`яніння. Такі явно безпідставні вимоги поліцейського з метою подальшого складання протоколу про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння межували зі зловживанням своїми повноваженнями щодо висунення безпідставної вимоги про проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння військовослужбовцеві, який перебуває на цілодобовій військовій службі і через виконання своїх військових обов`язків під час воєнного стану в країні об`єктивно мав обмаль часу для прямування до найближчого лікувального закладу за кількадесят кілометрів.

Встановлені під час огляду відео обставини переконують апеляційний суд у відсутності об`єктивних підозр перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння, а зафіксовані у направленні на огляд ознаки явно не відповідають зафіксованим на відео даним. Вимога пройти огляд на стан саме наркотичного сп`яніння зумовлена не станом самого ОСОБА_1 , а фактом складання на нього раніше протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП

Окремо слід зауважити, що оглянуте відео демонструє, що працівники поліції неодноразово наполегливо зазначали про право ОСОБА_1 не проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння. Тим самим працівники поліції роз`яснили водієві право вчинити адміністративне правопорушення, що є неприпустимим. Фактично всі їх такі дії у сукупності зводилися до намагання отримання відмови ОСОБА_1 від проходження огляду у лікувальній установі.

Сукупність наведених вище обставин переконують суд у штучності створеної ситуації, і вочевидь не слугують підтвердженням провини ОСОБА_1 за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення фактичних обставин.

Враховуючи вищевикладені обставини, апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність матеріалами провадження об`єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення, а відтак і відсутність в його діях складу даного адміністративного правопорушення, оскільки у відповідності до вимог ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, апеляційний суд вважає за необхідне постанову судді скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення в діях останнього.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу захисника Жеби Євгена Олександровича задовольнити.

Постанову судді Заводського районного суду м.Запоріжжя від 17 березня 2026 року в цій справі відносно ОСОБА_1 скасувати.

Постановити нову, якою закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Гончар

Дата документу Справа № 332/6856/25