Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №679/252/26 — Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2/679/546/2026

Справа № 679/252/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року м. Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:

судді Гавриленко О. М.,

секретар судового засідання Дмітрієва О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нетішині в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_4 , про зменшення розміру аліментів,

за участю представників учасників справи:

представника позивача Бойка В.Ф.,

представника відповідачів Латишевої О.В.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року позивач ОСОБА_1 , від імен та в інтересах якого діє представник – адвокат Бойко В.Ф., звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в нього у шлюбі з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_5 . Після розірвання шлюбу, ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до нього про стягнення на її користь аліментів на сина ОСОБА_5 . Рішенням Нетішинського міського суду від 01.12.2016 ухвалено стягувати з нього на користь ОСОБА_3 , аліменти на сина ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29.09.2016 і до досягнення дитиною повноліття. Рішення набрало законної сили 12.12.2016.

В подальшому він одружився з ОСОБА_2 , в шлюбі у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_6 . 27.06.2018 на підставі заяви ОСОБА_2 . Нетішинським міським судом видано судовий наказ, яким стягнуто з позивача на користь ОСОБА_2 аліменти на сина ОСОБА_6 в розмірі 1/4 частки всіх видів його (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 20.06.2018 та до досягнення ним повноліття. Судовий наказ набрав чинності 02.08.2018.

Позивач у позові вказує, що 14.06.2022 він уклав шлюб з ОСОБА_7 . У шлюбі в них ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_8 . На даний час ОСОБА_4 перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Також позивач у позові зазначає, що він перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до рішення суду і судового наказу, з нього щомісячно на утримання дітей стягується 50% від його грошового забезпечення, що в середньому становить – 12000,00 гривень.

Після народження ІНФОРМАЦІЯ_3 сина ОСОБА_8 , його сімейний стан істотно змінився, змінилось і його матеріальне становище, фактично з нього стягуються на двох малолітніх дітей аліменти в розмірі 1/2 частини його грошового забезпечення що, на його переконання, є несправедливим стосовно його малолітнього сина ОСОБА_8 та дружини ОСОБА_4 .

Зазначене, на думку позивача, є істотними обставинами для зменшення розміру аліментів.

Посилаючись на ст. 180-182, 192 СК України, позивач просить:

- зменшити розмір аліментів, що стягуються із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , встановлених рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 01 грудня 2016 року з 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29 вересня 2016 року і до досягнення дитини повноліття до 1/8 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, і до досягнення дитини повноліття;

- зменшити розмір аліментів, що стягуються із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , встановлених судовим наказом Нетішинського міського суду Хмельницької області від 27 червня 2018 року з 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 червня 2018 року і до досягнення дитини повноліття до 1/8 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, і до досягнення дитини повноліття;

- відкликати з Нетішинського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області управління юстиції Міністерства юстиції України виконавчий лист та судовий наказ;

- стягнути судові витрати з ОСОБА_2 .

Ухвалою судді Нетішинського міського суду Хмельницької області від 03.04.2026 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді Нетішинського міського суду Хмельницької області від 05.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Нетішинського міського суд Хмельницької області від 08.04.2026 у задоволенні клопотання представника позивача про залучення третьої особи відмовлено.

Ухвалою Нетішинського міського суд Хмельницької області від 08.04.2026 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Будь-яких інших процесуальних дій суд не вчиняв.

04.03.2026 представник позивача надіслав заяву про усунення недоліків на виконання ухвали від 03.03.2026, подавши підтвердження про сплату судового збору.

20.03.2026 представник позивача подав клопотання про залучення третьої особи.

26.03.2026 представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Латишева О.В. подала до суду відзив на позовну заяву в якому зазначила, що ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_1 до неї про зменшення розміру аліментів не визнає. Мотивує позицію сторони відповідача тим, що позивач не надав жодних підтверджень того, що у нього наявні обставини, які об`єктивно погіршують його фінансове становище, а обмежився лише посиланням на народження ще однієї дитини. Представник відповідача вважає, що сам факт народження дитини не є безумовною підставою для зменшення аліментів. Позивач має стабільне джерело доходу в умовах воєнного стану, його дохід за пів року становить 151000,00 грн, а тому його твердження про необхідність зменшення аліментів є необґрунтованим та не підтверджують його складне матеріальне становище. Крім цього, представник зазначає, що позивач не довів, що інтереси народженої дитини в третьому шлюбі порушуються та його дохід недостатній для утримання трьох дітей. Водночас зменшення аліментів до 1/8 прямо погіршить рівень життя дитини ОСОБА_3 , зокрема обмежить можливість його розвитку, навчання та медичного забезпечення, заняття боксом та хореографією і перекладе більшу частину фінансового навантаження на матір дитини. Таке зменшення аліментів, на переконання представника, не відповідатиме принципу рівності обов`язків батьків щодо утримання дитини.

Звернула увагу представник відповідача у відзиві на позовну заяву і на те, що позивач не є добросовісним платником аліментів та має перед нею заборгованість по сплаті аліментів більш ніж 160000,00 грн.

На підставі наведеного представник відповідача просила у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 відмовити та покласти на нього судові витрати.

26.03.2026 представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Латишева О.В. подала до суду відзив на позовну заяву в якому зазначила, що ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 до неї про зменшення розміру аліментів не визнає. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що позивач не надав жодних підтверджень того, що у нього наявні обставини, які об`єктивно погіршують його фінансове становище, а обмежився лише посиланням на народження ще однієї дитини. Представник відповідача вважає, що сам факт народження дитини не є безумовною підставою для зменшення аліментів. Позивач має стабільне джерело доходу в умовах воєнного стану, його дохід за пів року становить 151000,00 грн, а тому його твердження про необхідність зменшення аліментів є необґрунтованим та не підтверджують його складне матеріальне становище. Крім цього, представник зазначає, що позивач не довів, що інтереси народженої дитини в третьому шлюбі порушуються та його дохід недостатній для утримання трьох дітей. Водночас зменшення аліментів до 1/8 прямо погіршить рівень життя дитини ОСОБА_2 , зокрема обмежить можливість його розвитку, навчання та медичного забезпечення, і перекладе більшу частину навантаження на матір дитини, яка має статус багатодітної родини. Таке зменшення аліментів, на переконання представника, призведе до істотного погіршення фінансового стану ОСОБА_2 , яка несе основний тягар по утриманню дітей.

Звернула увагу представник позивача у відзиві на позовну заяву і на те, що позивач не є добросовісним платником аліментів та має перед нею заборгованість по сплаті аліментів більш ніж 150149,79 грн.

На підставі наведеного представник відповідача просила у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відмовити та покласти на нього судові витрати.

27.03.2026 представник позивача подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву ОСОБА_3 в якій зазначив, що не погоджується з викладеними у відзиві обставинами та правовими підставами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають обставинам справи. Зокрема представник позивача вважає, що не погоджується з твердженням представника відповідача ОСОБА_3 – адвоката Латишевої О.В., що сам факт народження дитини не є безумовною підставою для зменшення аліментів, оскільки він вважає, що зміна сімейного стану, а саме одруження та народження дитини, свідчать про те, що кількість утриманців позивача збільшилась з двох до чотирьох осіб. Після народження сина ОСОБА_8 у позивача істотно збільшили витрати на їх утримання, а відтак його прибуток значно зменшився. Прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2026 році становить 3328,00 грн на місяць. Мінімальний прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років в Україні у 2026 році становить 2817,00 грн на місяць. Отже, вважає представник, на утримання дружини і сина позивач зобов`язаний витрачати кошти в встановленій законом сумі – 6145,00 грн. Розмір соціальних виплат в зв`язку з перебування дружини позивача у відпустці по догляду за дитиною до 3 -х років, щомісячно становить 860,00 грн, що майже вчетверо менше від мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Представник позивача зазначає, що розмір щомісячно отримуваних ОСОБА_3 аліментів на сина ОСОБА_5 становить 13978,43 грн (167741,92 : 2 дітей : 6 місяців), що вдвічі перевищує мінімальний розмір його витрат на дружину і сина ОСОБА_8 . Такий розмір сплачуваних аліментів, на переконання представника позивача, є несправедливим щодо останніх.

Також представник позивача у відповіді вказує, що фактично розмір сплачуваних позивачем аліментів на 2-х дітей дорівнює сумі коштів, яка залишається у позивача після сплати аліментів, для утримання 3-х осіб, двоє з яких є дорослими, а відтак потребують більше коштів ніж діти. Представник вважає, що рівень життя дітей, можливості їх розвитку, навчання і медичного забезпечення мають бути рівними.

Крім того, представник позивача зауважує у відповіді, що батьки мають рівні права щодо дітей, а відтак мають витрачати однакові суми на утримання дитини. Тому якщо позивач сплачує щомісячно на одну дитину аліменти в сумі 13978,43 грн справедливим є те, щоб і ОСОБА_3 теж витрачала таку ж суму коштів на їх дитину, а кошти в сумі 27956,86 грн є більш ніж достатньою для утримання розвитку дитини 14 - річного віку.

Представник позивача вважає, що посилання ОСОБА_3 на ту обставину, що їх син активно займається боксом, відвідує заняття хореографа не може братися до уваги, оскільки зазначені твердження не підтверджуються доказами та питання про стягнення додаткових витрат пов`язаних з розвитком дитині вирішуються в іншому порядку.

Звернув увагу представник позивача і на те, що ОСОБА_3 не надала доказів того, що позивач має перед нею заборгованість по сплаті аліментів.

На підставі наведеного представник позивача просив відхилити заперечення відповідача ОСОБА_3 та позов до неї задовольнити повністю.

27.03.2026 представник позивача подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву ОСОБА_2 , в якій зазначив обґрунтування аналогічне тим обґрунтуванням, які зазначені у відповіді на відзив на позовну заяву ОСОБА_3 . Просив відхилити заперечення відповідача ОСОБА_2 та позов до неї задовольнити повністю.

01.04.2026 третя особа ОСОБА_4 подала до суду пояснення в яких зазначила, що є дружиною позивача і після народження у них спільної дитини їх матеріальний стан суттєво змінився, вона знаходиться у декретній відпустці і не має можливості працювати, єдиним її джерелом доходу є соціальні виплати у сумі 860,00 грн на місяць, які є недостатніми для базових потреб дитини. З заробітної плати стягуються значні суми коштів як на сплату аліментів так і на погашення заборгованості по аліментах. В їх розпорядженні залишається недостатньо коштів для забезпечення належного рівня життя їх сім`ї. Зазначає ОСОБА_4 у поясненнях, що їх дитина має потребу у медичному спостереженні, що тягне за собою фінансові витрати, а мати позивача є особою з інвалідністю третьої групи і також потребує матеріальної допомоги позивача. На підставі наведеного ОСОБА_4 просить задовольнити позов ОСОБА_1

08.04.2026 та 04.05.2026 надіслав до суду заяви в якій просив розгляд справи здійснювати без сторони позивача.

10.04.2026 та 22.05.2026 представник позивача подав до суду клопотання про долучення доказів.

03.06.2026 третя особа ОСОБА_4 подала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

11.06.2026 відповідач ОСОБА_2 подала до суду заяву про відкладення судового засідання.

Будь-яких інших заяв та клопотань сторони до суду не подавали.

Позивач у судове засідання не з`явився, його представник – адвокат Бойко В.Ф. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив такі задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві. Також представник позивача зробив заяву про те, що ним протягом п`яти днів будуть подані докази на підтвердження розміру понесених позивачем судових витрат.

Представник відповідачів – адвокат Латишева О.В. у судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав зазначених у відзивах на позовну заяву. Додатково зазначила, що сторона позивача не надала доказів того, що з останнього на користь ОСОБА_4 фактично стягуються кошти, а надані стороною позивача рішення суду та постанова про відкриття провадження не свідчать про таке. Також представник відповідачів вказала, що, на її переконання, подання ОСОБА_4 позову до ОСОБА_1 про стягнення на неї та їх спільну дитину аліментів є штучним позовом, оскільки, як убачається з матеріалів справи та письмових пояснень ОСОБА_4 , вони проживають як одна сім`я та мають спільний бюджет.

Суд заслухавши учасників справи, з`ясувавши фактичні обставини у справі, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень на них, дослідивши та оцінивши докази по справі, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, приходить таких висновків.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Нетішинського міського управління юстиції у Хмельницькій області 12 травня 2011 року (а. с. 7).

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 01 грудня 2016 року у справі № 2/679/612/2016 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на дитину ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29 вересня 2016 року і до досягнення ним повноліття (а. с. 11).

Шлюб між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 розірвано, дана обставина сторонами не заперечувалась.

Судом також установлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Нетішинського міського управління юстиції у Хмельницькій області 06 лютого 2025 року (а. с. 8).

Судовим наказом Нетішинського міського суду Хмельницької області від 27 червня 2018 року у справі № 2-н/679/76/2018 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_11 на сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 червня 2018 року і до досягнення ним повноліття (а. с. 13).

18.02.2022 постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження з виконання зазначеного вище судового наказу (а.с.14).

За даними розрахунків заборгованості зі сплати аліментів щодо боржника ОСОБА_1 , складеними відділом ДВС, станом на 31.12.2025 заборгованість за сплати аліментів на утримання дитини становить 150149,79 грн (а.с.67, 68).

Шлюб між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 розірвано, дана обставина сторонами не заперечувалась.

Позивач ОСОБА_1 зареєстрував шлюб із ОСОБА_4 , яка є третьою особою у справі, дана обставина сторонами не заперечувалась. Позивач та ОСОБА_4 є батьками малолітнього ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 10).

Позивач проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою від 19.01.2026 (а. с. 15). Відповідно до даних довідки про доходи ОСОБА_1 за період з серпня 2025 року по січень 2026 рік нараховано грошове забезпечення в сумі 318884,10 грн, з них сплачено 167741,92 грн аліментів (а.с.16).

ОСОБА_4 перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 31.12.2025 по 21.10.2028, що підтверджується наказом ФОП ОСОБА_13 № 46 від 30.12.2025 (а.с.20).

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 10.04.2026 у справі № 2/679/430/2026 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на дитину ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/8 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22 січня 2026 року і до досягнення ним повноліття, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на її утримання у розмірі 1/8 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 22 січня 2026 року і до досягнення їх сином ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , трьох років (а.с. 132-136).

12.05.2026 постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження з виконання зазначеного вище рішення суду від 10.04.2026 (а.с.14).

Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Із положень статті 192 СК України слідує, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 та у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20 (провадження № 61-7397св21) зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Згідно з частиною 1 пункту 4 статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей-половини заробітку платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням батьківства(материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

За приписами частини 7 статті 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини 1 статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього крім неповнолітніх синів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , народився ще один син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто змінився його сімейний стан після ухвалення рішення суду від 01 грудня 2016 року у справі № 2/679/612/2016 та винесення судового наказу від 27 червня 2018 року у справі № 2-н/679/76/2018. На сина ОСОБА_8 та його дружину ОСОБА_4 рішенням від 10 квітня 2026 року постановлено стягувати на них аліменти у розмірі по 1/8 частини усіх видів його заробітку (доходу).

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду:від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22),від 10 жовтня 2023 року у справі № 682/2454/22 (провадження № 61-10748 св 23).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на зазначене, суд вважає, що наявність у позивача ще однієї малолітньої дитини, на яку він сплачує також аліменти, саме по собі свідчить про погіршення матеріального стану платника аліментів. У зв`язку з чим суд погоджується з твердженням представника позивача та відхиляє аргументи представника відповідача з даного приводу.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що оскільки змінився сімейний стан ОСОБА_1 , а саме народження від іншого шлюбу сина ОСОБА_8 , та стягнення з позивача на його утримання аліментів, то вказана обставина є самостійною підставою для зменшення розміру стягуваних із нього аліментів на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з 1/4 на 1/6 частин. Таким чином, на думку суду, буде дотримано баланс рівності прав усіх дітей ОСОБА_1 на матеріальне забезпечення., а аліменти у розмірі 1/6 частки від доходу позивача перевищуватимуть законодавчо визначений обов`язковий розмір аліментів. При цьому також суд враховує те, що з ОСОБА_1 також на підставі рішення суду щомісячно стягуються аліменти на утримання ОСОБА_4 в розмірі 1/8 частки заробітку (доходу).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Щодо розподілу судових витрат.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір за дві позовні вимоги до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у розмірі 2662,40 грн.

Позивач просив стягнути судові витрати лише з ОСОБА_2 і не стягувати з ОСОБА_3 .

З огляду на те, що позов до ОСОБА_2 задоволено частково (73,53 %), з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 978,83 грн (із розрахунку 1331,20 х 73,53 : 100).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_4 , про зменшення розміру аліментів – задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів, встановлений рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 01 грудня 2016 року (провадження № 2/679/612/2016) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно на 1/6 частку заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Зменшити розмір аліментів, встановлений судовим наказом Нетішинського міського суду Хмельницької області від 27 червня 2018 року у справі № 679/782/18 (провадження № 2-н/679/76/2018) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно на 1/6 частку заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 978 гривень 83 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

відповідачі:

ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Повне судове рішення складено 30 червня 2026 року.

Суддя О.М.Гавриленко