Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №607/13693/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.06.2026 Справа №607/13693/26 Провадження №2-о/607/387/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Вийванка О. М.

за участю секретаря судового засідання Дудченко Ю. Р.

учасників справи:

заявника ОСОБА_1

представника заявника ОСОБА_2

заінтересована особа ОСОБА_3

представник заінтересованої особи Притула О. Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису відносно ОСОБА_3 .

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 22.06.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено шлюб, який було розірвано рішенням Тернопільського міськрайонному суду Тернопільської області від 16.08.2024 року справа №607/15827/24. У даному шлюбі народилися діти доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 .

21.01.2024 року шлюбні відносини та спільне проживання, ведення спільного господарства фактично припинено. Кожен і них має діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім`ю. На фоні постійних незгод в родині почали виникати сварки, які переростали в серйозні конфлікти, під час яких поведінка ОСОБА_3 почала бути занадто агресивн1ою, він почав погрожувати їй, залякувати, психологічно тиснути. Часто сварки були і під час шлюбу і починалися, здебільшого, коли ОСОБА_3 перебував у нетверезому стані. Свою агресію та психологічний тиск ОСОБА_5 не контролював навіть при дітях, які в результаті стали його боятися. Вона зазнавала постійного психологічного тиску з боку ОСОБА_6 . Зараз будь-яка їх комунікація супроводжується образами в її сторону. Психологічний тиск, образи та погрози мали місце також в переписках. Дане психологічне насильство сильно відобразилось на психоемоційному стані їх дітей, з якими в подальшому вона зверталася до психолога.

ОСОБА_5 веде аморальний спосіб життя, що несумірний із відповідальним виконанням батьківських обов`язків. ОСОБА_3 має ознаки лудоманії (ігрової залежності). Постійно витрачав грошові кошти на азартні ігри, періодично вживав алкогольні напої, після чого входив у стан безконтрольної агресії, вчиняв фізичне насильство щодо неї у присутності дітей, а також застосовував фізичну силу до доньки ОСОБА_7 , супроводжуючи це образами та приниженням як дітей, так і її. Такий спосіб життя створює потенційні загрози для дітей. Під впливом азартних ігор ОСОБА_5 неодноразово намагався списати з її банківської карти грошові кошти для «ставок» та виносив з квартири цінні речі, такі як грошові кошти та золоті прикраси. Під час спільного проживання, через борги ОСОБА_8 в кредитних установах, вона потерпала від постійних дзвінків колекторів з погрозами, що також залишило свій відбиток на його психоемоційному стані.

Квартира за адресою: АДРЕСА_1 , в якій вона зараз проживає зі своїми малолітніми доньками, повністю укомплектована усім для повноцінного рівня життя та розвитку дітей. Неконтрольована агресія ОСОБА_8 неодноразово проявлялась в псуванні особистих речей. Психологічне насильство також мало місце перебування у її батьків за адресою: АДРЕСА_2 .

Також ОСОБА_5 легковажно ставиться до психологічного здоров`я дітей, так як психологічне насильство має місце при дітях. Під час спілкування ОСОБА_5 може дозволити собі піднімати голос на неї, виражатися нецензурною лайкою, ображати її та дітей, вона, як мати, вважає, що такі дії є недопустимими з його боку, особливо при дітях. Неодноразово при дітях від нього чула, що виховання без фізичного насилля, це не вихованнях, що вона жінка з низькою соціальною відповідальністю, що якщо я буду намагатися захистити себе та своїх дітей, звернувшись по допомогу, до правоохоронних органів, він «зітре її зі світу», В своїх висловах колишній чоловік був позбавлений відчуття такту, моралі та не мав жодної поваги до неї, як до матері його доньок, а тому міг навіть сказати, що справить фізіологічну потребу у кутку, щоб вона була змушена за ним це прибрати. Неодноразово на заходах, які вони разом відвідували, як сім`я, ОСОБА_5 поводився зухвало, агресивно, під дією алкоголю та в, стані, агресії ліз у бійку. Такі дії з його, сторони створювали на нас психологічного тиску з боку суспільства. Мали місце ситуації, в червні та травні 2026 року, коли він, проходячи повз ОСОБА_9 , який знаходився в присутності своїх друзів, чула в, свою адресу від нього: «диви, яке перелякане йде і образливі слова.

Після, її неодноразових прохань припинити чинити психологічний тиск, в інакшому, випадку вона буде вимушена звернутися до поліції, ОСОБА_10 розбив її телефон. Під час спроб все ж таки зателефонувати до поліції, щоб провідомити про вчинення ОСОБА_11 психологічного насильства щодо неї та дітей він завжди чинив опір, погрожував та після цього пропадав з місця подій та свого проживання на декілька місяців. Після того, як ми припинили спільне життя психологічне насильство зі сторони ОСОБА_12 не припинилося, він продовжував надсилати погрози, образи, телефонував вночі в домофон та мовчав. Для зменшення психологічного, тиску зі сторони колишнього чоловіка вона була змушена його заблокувати в месенджерах, проте чинити насильство він не припинив і почав направляти на її неактивну банківську картку грошові кошти у сумі 1 або 2 грн із зазначенням в коментарях до переказів образливі фрази, нецензурної лексики та погрози.

На даний час вона, турбуючись за своє життя та життя їх дітей, а також їх психоемоційний стан, адже доньки перебувають у тому віці, коли формується їх психіка, базовий фундамент особистості, емоційні реакції та довіра до світу, вимушена мінімізувати спілкування з колишнім чоловіком, адже поведінка ОСОБА_8 є агресивною і вона не знає, чого ще можна очікувати від нього під час наступної зустрічі або бесіди.

Погрози зі сторони ОСОБА_8 вона сприймає реально та переконана, що він може їх здійснити з огляду на ті факти насильства, які він застосовував до неї, а тому у неї є всі підстави боятися за життя і здоров`я своє та своїх дітей.

У зв`язку з цим, заявник просить заяву задовольнити та видати обмежувальний припис щодо ОСОБА_3 на строк 6 (шість) місяців з заборонами щодо перебувати в місці проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; заборони наближатися ближче аніж на 100 метрів до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частої відвідування ОСОБА_1 з метою контактування з нею, а саме зареєстрованого місця проживання ( АДРЕСА_1 ), Центру раннього розвитку «Мудрик» (м. Тернопіль, вул. Олександра Довженка. 24 ), Закладу дошкільної освіти «Дитячий ясла-садок с. Біла Білецької сільської ради» (Тернопільська область, с. Біла, вул. Молодіжна 20), Тернопільської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 29 з поглибленим вивченням іноземних мов Тернопільської міської ради Тернопільської області ( м. Тернопіль, б-р Дмитра Вишневенького, 10); заборони особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та дітей та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборони вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

У судовому засіданні заявник та її представник заяву підтримали повністю та просили її задовольнити.

Заінтересована особа та її представник у судовому засіданні просив відмовити у видачі обмежувального припису, оскільки він не вчиняв насильства відносно колишньої дружини, а між ними виникає побутовий конфлікт, який виник через дії дружини щодо обмеження у спілкуванні з дітьми.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 суду пояснили, що їм відомо про постійні конфлікти, які відбувають між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , коли вони проживали разом, оскільки вони чули, як ОСОБА_3 кричав образливо на ОСОБА_1 , також про це повідомляла сама ОСОБА_1 та їх діти.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 суду пояснили, що під час перебування у шлюбі між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 постійно виникали конфлікти, внаслідок чого ОСОБА_3 застосовував психологічне та фізичне насильство відносно ОСОБА_1 та їх дітей, також він проявляв агресивну поведінку до них та знищував особисті речі ОСОБА_1 . На даний час їм відомо від ОСОБА_1 , що він до неї телефонує на мобільний телефон, приходить додому і робить дзвінок у домофон, погрожує її на вулиці.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_23 , ОСОБА_24 суду пояснили, що вони знають про конфлікти, які відбуваються між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , як вони проживали разом, однак їм не відомо, щоб ОСОБА_3 вчиняв насильство відносно ОСОБА_1 чи їх дітей.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 22.06.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області, зареєстровано шлюб, який був розірваний рішенням Тернопільського міськрайонному суду Тернопільської області від 16.08.2024 року справа №607/15827/24.

У даному шлюбі в них народилися діти: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , яке видане повторно 12 липня 2024 року Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , яке видане повторно 12 липня 2024 року Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Заявниця стверджує, що разом із дітьми мешкає без реєстрації у квартирі АДРЕСА_3 , що стверджується актом обстеження від 20.03.2026, складеного ОСББ «Яреми 9».

16.06.2026 ОСОБА_1 звернулася до поліції з повідомленням про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності та винесення заборонного припису, що підтверджується талоном – повідомленням єдиного обліку №31446 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, та протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію.

Як вбачається з банківських переказів, які здійсненні ОСОБА_3 на рахунок ОСОБА_1 за 2024 рік, ОСОБА_3 здійснював образливі висловлювання в сторону ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відводить спільних дітей до Центру раннього розвитку «Мудрик», за адресою м. Тернопіль, вул. Олександра Довженка, буд. 24, закладу дошкільної освіти «Дитячий ясла-садок», за адресою с. Біла, вул. Молодіжна, буд. 20, Тернопільський район, Тернопільська область; Тернопільська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 29 з поглибленим вивченням іноземних мов Тернопільської міської ради Тернопільської області, за адресою АДРЕСА_4 .

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

Відповідно до пунктів 3, 14 частини 1статті 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство – це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

За п. 9 ч. 1 ст. 1 цього ж Закону оцінка ризиків це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.

У судовому засіданні з`ясовано, що заявник ОСОБА_1 є колишньою дружиною ОСОБА_3 , а тому на них розповсюджується дія Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», та відповідно, може вирішуватись питання про видачу обмежувального припису.

Встановлено, що заявник ОСОБА_1 систематично протягом тривалого часу потерпає від насильства, яке вчиняє відносно неї її колишній чоловік ОСОБА_3 , яке виражається у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою, постійних погрозах та образах, що завдає їй моральних та фізичних страждань, зокрема душевного болю, постійного переживання за своє життя і здоров`я, приниження її честі та гідності, зазначене підтверджується показаннями свідків.

Відтак, суд вважає, що ОСОБА_3 є кривдником в розумінні пункту 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», який вчиняє домашнє насильство стосовно своєї дружини ОСОБА_1 .

Заперечення ОСОБА_3 з приводу доводів заяви та посилання на те, що між ними був побутовий конфлікт не відповідають дійсності, оскільки вказане спростовується наявними в матеріалах доказами.

Показання свідка ОСОБА_23 ОСОБА_24 суд не бере до уваги в частині, що між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 був побутовий конфлікт не можуть спростовувати факт вчинення насильства відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

З огляду на встановлені судом обставини щодо наявності психологічного насильства, що вчинив ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 , а також наявність об`єктивних ризиків загрози психологічного тиску ОСОБА_3 на ОСОБА_1 , у якої виникли побоювання за свою безпеку, емоційною невпевненістю, нездатністю захистити себе, суд вважає, що заявник, як жертва такого насильства, потребує захисту в порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», а тому, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення частково заявлених вимог ОСОБА_1 , шляхом видачі обмежувального припису щодо ОСОБА_3 , визначивши заходи тимчасового покладення на нього обов`язків: заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебувати в місці проживання (перебування) з постраждалою особою ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити ОСОБА_3 , 06 лютого 2000 року, наближатися на відстань менше 50 метрів до постраждалої особи ОСОБА_1 , та до місця її проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_1 ; Центру раннього розвитку «Мудрик», за адресою м. Тернопіль, вул. Олександра Довженка, буд. 24, закладу дошкільної освіти «Дитячий ясла-садок», за адресою с. Біла, вул. Молодіжна, буд. 20, Тернопільський район, Тернопільська область; Тернопільська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 29 з поглибленим вивченням іноземних мов Тернопільської міської ради Тернопільської області, за адресою бульвар Дмитра Вишневенького, буд. 10, м. Тернопіль; заборонити ОСОБА_3 , 06 лютого 2000 року, вести телефонні переговори, листування через будь які месенджери (вайбер, телеграм ін. додатки), електронну адресу чи соціальні мережі з постраждалою особою ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб; заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу ОСОБА_1 , якщо вона перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати їх та в будь-який спосіб спілкуватися з нею.

Оцінюючи встановленні судом обставини, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_3 бажає здійснювати спілкування з дітьми, і заявник не подав доказів про вчинення будь-якого насильства відносно них, а тому немає доцільності у вказаній забороні, а тому в цій частині слід відмовити у задоволенні заяви.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 350-6 ЦПК України, ч. 4 ст. 26 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

Разом з тим, суд вважає, що на цьому етапі передчасно встановлювати заборону строком на шість місяців. Для виправлення кривдника та усвідомлення ним своїх дій, на думку суду достатнім часом для видачі обмежувального припису є три місяці з дня винесення рішення суду, і цього часу буде достатнім, щоб ОСОБА_3 усвідомив свої дії і здійснив запобігання виникнення і продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.

В силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи про обмеження припису відносяться на рахунок держави.

Згідно із ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що слід видати обмежувальний припис на строк три місяць.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Рішення суду допустити до негайного виконання.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 350-1 350-8, 352-355, 430 ЦПК України, ст. ст. 1, 24, 26 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству», суд,

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису.

Видати обмежувальний припис на строк три місяців, встановити заходи тимчасового обмеження прав та покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обов`язки, а саме:

заборонити перебувати в місці проживання (перебування) з постраждалою особою ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ;

заборонити наближатися на відстань менше 50 метрів до постраждалої особи ОСОБА_1 та до місця її проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_1 ; Центру раннього розвитку «Мудрик», за адресою м. Тернопіль, вул. Олександра Довженка, буд. 24, закладу дошкільної освіти «Дитячий ясла-садок», за адресою с. Біла, вул. Молодіжна, буд. 20, Тернопільський район, Тернопільська область; Тернопільська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 29 з поглибленим вивченням іноземних мов Тернопільської міської ради Тернопільської області, за адресою бульвар Дмитра Вишневенького, буд. 10, м. Тернопіль.

заборонити вести телефонні переговори, листування через будь які месенджери (вайбер, телеграм ін. додатки), електронну адресу чи соціальні мережі з постраждалою особою ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб;

заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу ОСОБА_1 , якщо вона перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати їх та в будь-який спосіб спілкуватися з нею.

Відмовити у задоволенні інших вимог заяви.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису в частині судового збору, віднести на рахунок держави.

Рішення суду підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.

Попередити ОСОБА_3 , що за умисне невиконання обмежувальних приписів передбачена кримінальна відповідальність за ст. 390-1 КК України.

Копію рішення суду направити до Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області для взяття ОСОБА_3 на профілактичний облік та до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Учасники справи:

заявник ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_1 ;

заінтересована особа ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання АДРЕСА_5 .

Рішення суду складено та підписано 30 червня 2026 року.

Головуючий суддя О. М. Вийванко