Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №607/11553/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.06.2026 Справа №607/11553/26 Провадження №3/607/3586/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Гуменний П.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Державної екологічної інспекції у Тернопільській області,про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ст.91 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

11.05.2026 ОСОБА_1 порушив правила охорони та використання територій та об`єктів природо – заповідного фонду, а саме в межах регіонального ландшафтного парку «Загребелля» здійснив заборонену діяльність - самовільне викорчовування самосівних дерев у загальній кількості 5 штук з частиною кореневої системи та ґрунтовим родючим покривом загальною площею 0,2 м2, що призвело до їх знищення (привласнення зі слів ОСОБА_1 для подальшого використання на іншій місцевості, у тому числі озеленення території), чим порушив абз. 3 ст. 7, ст. 9, ст. 23, ст. 24 Закону України «Про заповідний фонд».

У судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не подав, що відповідно до положень ст.268 КУпАП не перешкоджає її розгляду.

Згідно абз. 3 ст. 7 Закону України «Про заповідний фонд», на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням. На землях територій та об`єктів природно-заповідного фонду, які створюються в зоні відчуження та зоні безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, забороняється будь-яка діяльність, що не забезпечує режим радіаційної безпеки.

У відповідності до ст. 9 вищевказаного Закону, Території та об`єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися: у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища. Встановлені частиною першою цієї статті основні види використання, а також заготівля деревини, лікарських та інших цінних рослин, їх плодів, сіна, випасання худоби, мисливство, рибальство та інші види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об`єктів.

У відповідності із ст. 23 вказаного Закону, регіональні ландшафтні парки є природоохоронними рекреаційними установами місцевого чи регіонального значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об`єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення.

На регіональні ландшафтні парки покладається виконання таких завдань: збереження цінних природних та історико-культурних комплексів та об`єктів; створення умов для ефективного туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів і об`єктів; сприяння екологічній освітньо-виховній роботі.

Згідно п.6 розділу 4 положення «Про Тернопільський регіональний ландшафтний парк «Загребелля» вказано, що на території парку забороняється: самовільна рубка лісу, збирання соку дерев, квітів, що підлягають охороні, лікарської сировини, інші пошкодження зелених насаджень.

З огляду на вказане, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.91 КУпАП і його вина доводиться матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме: даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення №8659 від 16.05.2026; копією положення «Про Тернопільський регіональний ландшафтний парк «Загребелля»; матеріалами відеозапису; фото, на яких відображено вчинення вказаного правопорушення.

За таких обставин, вважаю що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.91 КУпАП, а саме – здійснення в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду забороненої господарської та іншої діяльності, порушення інших вимог режиму цих територій та об`єктів, тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти адміністративне стягнення.

За встановлених обставинах при накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність, вважаю, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу без конфіскації незаконно добутих природних ресурсів, оскільки згідно протоколу про адміністративне правопорушення їх вилучене не було.

Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.91, 251, 252, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя –

ПОСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.91 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 9 (дев`яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п`ятдесят три) гривні без конфіскації незаконно добутих природних ресурсів.

Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі 18 (вісімнадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 306 (триста шість) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок в дохід держави.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя П.П. Гуменний