Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №607/12964/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.06.2026 Справа №607/12964/26 Провадження №2-а/607/383/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Дуди О.О.

за участю секретаря Малицької І. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник – адвокат Кавійчик Віта Петрівна до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник адвокат Кавійчик В. П., звернувся в суд із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення №R570613 від 08.06.2026, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 08.06.2026 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 було складено постанову № R570613 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Вважаємо, що вказана постанова щодо Позивача є протиправною, тому підлягають скасуванню з нижченаведених підстав. Як видно зі змісту оскаржуваної постанови ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 08.06.2026, позивачу у провину ставиться неприбуття за викликом до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Як видно зі змісту оскаржуваної постанови ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № R570613 від 08.06.2026 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вказане рішення не містить жодних даних про вручення чи надсилання позивачу виклику (повістки) про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 . На сторінці застосунку «Резерв+» Міністерства оборони України (https://reserveplus.mod.gov.ua/) зазначено про те, що «Резерв +» - це мобільний застосунок від Міністерства оборони України для військовозобов`язаних, у якому можна зручно та швидко оновити персональні дані без відвідування ТЦК, а також джерело інформації про те, які дані є у реєстрі військовозобов`язаних, призовників та резервістів Оберіг. Згідно витягу, із додатку Резерв +, зазначено що ОСОБА_1 дані оновив вчасно, пройшов ВЛК 15.06.2018 та визнаний придатним. Дані відомості свідчать про відсутність умислу позивача щодо неявки до до ТЦК адже він добровільно зареєстрував електронний кабінет військовозобов`язаного, як це передбачено статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», уточнив військово-облікові дані вчасно та пройшов ВЛК, а також вказано, що він заброньований до 08.05.2027 року. На основі вищенаведеного доведено, що при складенні постанови № R570613 від 08.06.2026 року посадовою особою не було дотримано вимог ст. 252, 280 КУпАП щодо повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, що мали значення для вирішення справи щодо притягнення ОСОБА_1 що адміністративної відповідальності, передбаченою ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а тому слід закрити щодо нього справу про адміністративне правопорушення. Керуючись вищевикладеним, просить, визнати протиправною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення № R570613 від 08.06.2026 року, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 17 000 грн, провадження у справі закрити. 2. Стягнути із Відповідача на користь Позивача судові витрати.

Представник позивача – адвокат Кавійчик В. П. у судовому засіданні, позовні вимоги підтримала у повному обсязі з мотивів, викладених в позовній заяві, та просить оскаржувану постанову скасувати.

Представник відповідача згідно із письмовим відзивом просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Вказує, що згідно матеріалів адміністративної справи встановлено, що на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання Позивача надіслано повістку № 7479978 щодо його прибуття о 15:00 год. 20.05.2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , для уточнення даних. 20.05.2026 року Позивач визначений у повістці термін не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 та не повідомив жодних поважних причин про неявку, не надав підтверджуючих документів у визначений строк. В зв`язку з цим, подання щодо розшуку Позивача було надіслано до відповідного відділення Тернопільського РУ ГУ Національної поліції. Ігнорування повістки, врученої особисто або надісланої поштою, для уточнення даних, проходження ВЛК або мобілізаційних заходів є порушенням. Навіть якщо повістка надійшла на поштове відділення за місцем проживання, але не була отримана, це не звільняє військовозобов`язаного від відповідальності, а, отже є підставою для накладення адміністративного стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Таким чином, Позивач формуючи 07.06.2026 року заяву через застосунок «Резерв+» про визнання факту порушення ним законодавства про мобілізацію та мобілізаційну підготовку, підтвердив, що не оспорюватиме допущене порушення та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Звертаю увагу суду, що на підставі поданої Позивачем заяви начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 08.06.2026 року винесено постанову про адміністративне правопорушення за ч.3 статті 210-1 КУпАП № R570613 та накладено на Позивача мінімальний штраф 17000 гривень. Вказану постанову Позивач отримав через електронний кабінет військовозобов`язаного, призовника та резервіста у застосунку «Резерв+». Таким чином, можна зробити висновок, що оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, передбачена ч.3 ст. 2101 КУпАП від 08.06.2026 р. № R570613 є правомірною та прийнятою згідно норм чинного законодавства. Підсумовуючи наведене, Відповідач вважає позовні вимоги Позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови № R570613 від 08.06.2026 про адміністративне правопорушення необґрунтованими та безпідставними, а позовну заяву такою, яка задоволенню не підлягає. На підставі наведеного, просить, поновити процесуальні строки подання відзиву на позовну заяву. В задоволені позовної заяви відмовити. Проводити судовий розгляд без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_2 .

22.06.2026 представником позивача – адвокатом Кавійчик В. П. подано на адресу суду через систему «Електронний суд» відповідь на відзив, вказавши що, ознайомившись із ним, Позивач заперечує проти доводів, викладених в ньому. По-перше, представником Відповідача не було доведено факт надсилання повістки, щодо факту неприбуття за якою було складено оскаржувану постанову про вчинення адміністративного правопорушення, на що нами було звернено увагу у позові. Вказаних доказів немає і в додатках до відзиву Відповідача, а відтак факт надсилання повістки Позивачеві у спосіб, передбачений постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 не доведено. По-друге, доводи представника Відповідача про правомірність оскаржуваної постанови у зв`язку з тим, що Позивач визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, не повинні братися до уваги, оскільки сам факт визнання особою своєї вини не може бути достатнім доказом правомірності прийнятого рішення про притягнення до адміністративної відповідальності за відсутності інших належних доказів і не звільняє Відповідача від доведення правомірності свого рішення. Отже, Відповідачем не було доведено обставини правомірності притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а тому просимо суд врахувати аргументи Позивача, викладені у відповіді на відзив, і задовольнити позов у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних міркувань.

Згідно з постановою ТВО начальника ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення №R570613 від 08.06.2026 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. Відповідно до постанови, за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув(ла) за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст.22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"), чим допустив(ла) порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що громадянин (громадянка) ОСОБА_1 скоїв(ла) адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 Ст. 210-1 КУпАП, на нього накладено штраф у розмірі 17000 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами першою та другою статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до статті 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Усвідомлення означає не лише розуміння фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються предмета, об`єктивної сторони складу конкретного правопорушення, а й розуміння його суспільної небезпеки.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ОСОБА_1 мав знати, що його викликають у ТЦК, однак свідомо не з`явитися, при цьому обов`язок довести вказану обставину, в силу статті 77 КАС України покладається на відповідача.

Тому, суд вважає, що відповідачем не доведено, що ОСОБА_1 було відомо про необхідність з`явитися на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 громадян у зазначеній у повістці у ній місце та строк, і він незважаючи на це в приміщення ТЦК не з`явився.

Крім цього, у оскаржуваній постанові неналежним чином викладно об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, а саме взагалі не вказано коли саме мав з`явитись позивач згідно з повісткою.

Згідно зі ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, керуючись ч.1 ст.139 КАС України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 532,48 гривень, оскільки позивач звернувся із даним адміністративним позовом через підсистему «Електронний суд».

Керуючись статтею 55 Конституції України, статтями 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник – адвокат Кавійчик Віта Петрівна до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності – задовольнити.

Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення №R570613 від 08.06.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень, провадження у справі – закрити.

Стягнути в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 суму судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із адміністративним позовом в суд, що становить 532,48 грн (п`ятсот тридцять дві гривні 48 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя О.О. Дуда