Рішення від 18 червня 2026 р. у справі №607/24935/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

19.06.2026

Справа №607/24935/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2026 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

-головуючої судді Черніцької І.М.

-за участю секретаря судового засідання Кокітко І.В.

з участю: адвоката Колосова А.В. (в режимі відеоконференції)

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» (далі – ТОВ «Факторинг партнерс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами №2126555 від 16 вересня 2021 року та №0811-2570 від 02 жовтня 2021 року у розмірі 56 407,33 грн.

В обґрунтування вимог позивач вказав, що 16 вересня 2021 року між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2126555.

Згідно з умовами кредитного договору ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» надало відповідачу кредит у сумі 10 000 грн, зі сплатою процентів відповідно до умов договору.

Відповідач належним чином не виконав умов договору та допустив виникнення заборгованості на суму 21507,33 грн, з яких: 10 000 грн – заборгованість за тілом кредиту, 11 082 грн – заборгованість за відсотками, 353,83 грн - інфляційні збитки та 71,50 грн - 3% річних.

29 листопада 2021 року між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ТОВ «Вердикт капітал» укладено договір факторингу за №29/11-11, відповідно до умов якого право вимоги до відповідача за кредитним договором №2126555 від 16 вересня 2021 року перейшло до ТОВ «Вердикт капітал».

10 березня 2023 року між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект центр» укладено договір відступлення (купівлю-продаж) права вимоги за №10-03/2023/01, відповідно до умов якого до ТОВ «Коллект центр» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №2126555 від 16 вересня 2021 року.

28 серпня 2025 року між ТОВ «Коллект центр» та ТОВ «Факторинг партнерс» укладено договір відступлення (купівлю-продаж) права вимоги за №28-08/25, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №2126555 від 16 вересня 2021року.

02 жовтня 2021 року між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір за №0811-2570.

ТОВ «Укр кредит фінанс» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та перерахувало відповідачу кошти в розмірі 10 000 грн на його банківську карту.

Всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконав свого зобов`язання, у зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором за №0811-2570, яка складає 34 900 грн, з яких: 10 000 грн – заборгованість за тілом кредиту та 24 900 грн – заборгованість за відсотками.

28 жовтня 2021 року між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ТОВ «Факторинг партнерс» укладено договір факторингу за №02/10/2021, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №0811-2570 від 02 жовтня 2021 року.

Посилаючись на наведене, позивач просив задовольнити позов.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 грудня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача – адвокат Зачепіло З.Я. подала відзив на позов. Вказала, що позивач не надав первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували факт видачі коштів відповідачу. Додані позивачем розрахунки заборгованості є внутрішніми документами, створеними самим позивачем, а тому не є належними доказами. Не долучено належних доказів переходу права вимоги до відповідача від первісного кредитора до позивача. Нарахування інфляційних збитків та 3% річних, у період дії в Україні воєнного стану, не відповідає вимогам закону. Посилаючись на наведене, просила відмовити у задоволенні позову.

Витрати на правову допомогу вважає неспівмірними, завищеними, у зв`язку з чим подала клопотання про їх зменшення.

Присутній в судовому засіданні в режимі відеоконференції представник позивача - адвокат Колосов А.В. просив задовольнити позов.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце були повідомлені належним чином. Попередньо представник відповідача подала заяву про розгляд справи без їх участі.

Судом встановлено, що 16 вересня 2021 року ОСОБА_1 подав до ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» заявку на отримання кредитів та встановлення ділових відносин.

Підписавши заявку, відповідач підтвердив, що ознайомлений та розуміє, що на підставі цієї Заявки у майбутньому можуть бути укладені кредитні договори з ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс», у тому числі як у письмовій формі, так і формі електронного договору з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи.

16 вересня 2021 року між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2126555. Вказаний кредитний договір підписаний відповідачем за допомого електронного підпису: В-738641.

Згідно умов п. 1.1 кредитного договору, Кредитодавець зобов?язується надати грошові кошти (надалі - «кредит») Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а Позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти (плату за користування грошовими коштами) на умовах та у порядку, встановлених цим Договором.

Відповідно до умов п.п. 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6 Договору, тип кредиту: фінансовий кредит, загальний розмір (сума) кредиту: 10 000 грн, дата надання/видачі кредиту - в день укладання цього Договору, кредит надається строком на 30 днів, зі сплатою процентів у розмірі 1,1940%, термін (дата) повернення кредиту: 16 жовтня 2021 року.

Згідно з умовами п. 1.7. Договору, Сторони домовилися, що загальний строк надання кредиту може бути автоматично продовжений (пролонгований) у разі невиконання Позичальником в повному обсязі зобов?язань зі сплати процентів згідно п. 1.6 та повернення Кредиту у визначений в п. 1.5 термін (після спливу Строку А). У такому разі строк надання кредиту автоматично пролонгується на строк 30 календарних днів (Строк Б, пролонгований строк), а зазначена в п. 1.5 Договору дата повернення кредиту продовжується на відповідну кількість днів. Під час пролонгованого строку (Строку Б) Позичальник сплачує проценти за користування кредитом у розмірі 2,50% від суми кредиту за кожний день пролонгованого строку.

На дату укладення кредитного договору орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 4046,92%, орієнтовна загальна вартість кредиту складає 13582 грн. У випадку настання умов, передбачених у п. 1.7 договору, орієнтовна ефективна річна процентна ставка складатиме 9242,51%, орієнтовна загальна вартість кредиту складатиме 21082 грн (п. 1.16.).

Реквізити банківської картки Позичальника для перерахування Кредиту Кредитодавцем: 545708ХХХХХХХХ7748. (п. 2.3).

Згідно графіку платежів (Додаток №1 до договору), сума кредиту становить 10 000 грн, проценти за користуванням кредиту – 3582 грн, реальна річна процентна ставка – 4046,92 %, загальна вартість кредиту – 13582 грн.

Крім того, сторони підписали паспорт споживчого кредиту, де зазначено такі умови як в кредитному договорі.

Згідно довідки ТОВ «ФК «Елаєнс» від 07 лютого 2025 року встановлено, що ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» здійснило переказ коштів в розмірі 10 000 грн на банківську картку № НОМЕР_1 , дата проведення платежу: 16 вересня 2021 року, призначення платежу: видача кредиту згідно Договору №2126555 від 16 вересня 2021 року.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №2126555 від 16 вересня 2021 року, заборгованість ОСОБА_1 станом на 29 листопада 2021 року становить 21 082 грн, з яких: 10 000 грн – заборгованість за тілом кредиту та 11 082 грн – заборгованість за відсотками. Проценти нараховані до 29 листопада 2021 року.

29 листопада 2021 року між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» (Клієнт) та ТОВ «Вердикт капітал» (Фактор) укладено договір відступлення прав вимоги №29/11-1.

Відповідно до положень п. 1.1. договору факторингу, Кредитор передає (відступає) Новому Кредиторові за плату, а Новий Кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрі Боржників (Додаток № 1 до Договору), укладеними між Кредитором і Боржниками (Портфель Заборгованості).

Права Вимоги переходять до Нового Кредитора з моменту підписання сторонами Додатку №2 та сплати Новим Кредитором ціни за передання (відступлення) прав Вимоги, встановлені у відповідному Додатку №2 до цього Договору (п.6.2.3).

Як вбачається з платіжного доручення АБ «Південний» №306360005 від 30 листопада 2021 року ТОВ «Вердикт капітал» сплатив ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» 1 904 440,51 грн згідно договору відступлення права вимоги №29/11-1 від 29 листопада 2021 року (а.с. 81).

29 листопада 2021 року ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ТОВ «Вердикт капітал» підписали Акт приймання-передачі Реєстру боржників від 29 листопада 2021 року до договору відступлення прав вимоги №29/11-1 від 29 листопада 2021 року (Додаток №2) (а.с. 90).

Згідно Реєстру боржників до д до договору відступлення прав вимоги №29/11-1 від 29 листопада 2021 року, від ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ТОВ «Вердикт капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2126555 в сумі 21082 грн (а.с. 91-93).

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Вердикт Капітал» встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №2126555 станом на 10 березня 2023 року становить 21 507,33 грн, з яких: 10 000 грн – заборгованість за тілом кредиту, 11 082 грн – заборгованість за відсотками, 353,83 грн –інфляційні збитки за період грудень 2021 року по лютий 2022 року та 71,50 грн – 3% річних за період з 29 листопада 2021 року по 23 лютого 2022 року (а.с. 64).

10 березня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» (Первісний кредитор) та ТОВ «Коллект центр» (Новий кредитор) укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги за №10-03/2023/01.

Згідно умов п. 2.1 договору, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників зазначених у Додатках №1 та №3 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов?язки Боржників або які зобов?язані виконати обов?язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуваним усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначеним цим договором.

Відповідно до умов п. 5.2 договору факторингу, права вимоги вважаються відступленими (переданими) Первісним кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток №4).

Як вбачається з Акту прийому-передачі Реєстру боржників за договором про відступлення (купівлі – продажу) прав вимоги №10-03/2023/01 від 10 березня 2023 року, ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект центр» уклали цей акт про те, що на виконання умов договору про відступлення прав вимоги за №10-03/2023/01 від 10 березня 2023 року, Кредитор передав, а Новий кредитор прийняв реєстр боржників кількістю 29 141 (а.с. 102).

Згідно витягу з Реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги за №10-03/2023/01 від 10 березня 2023 року, від ТОВ «Вердикт капітал» до ТОВ «Коллект центр» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2126555 в сумі 21 507,33 грн (а.с. 68-71).

28 серпня 2025 року між ТОВ «Коллект центр» та ТОВ «Факторинг партнерс» укладено договір відступлення (купівлю-продаж) права вимоги за №28-08/25.

За цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках №l та №3 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників Боржинків, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов?язки Боржників або які зобов?язані виконати обов?язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором (п.2.1).

Як вбачається з Акту прийому-передачі Реєстру боржників за договором про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №28-08/25 від 28 серпня 2025 року, ТОВ «Факторинг партнерс» та ТОВ «Коллект центр» уклали цей акт про те, що на виконання умов договору про відступлення прав вимоги за №28-08/25 від 28 серпня 2025 року, Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв реєстр кількістю 3604 (а.с. 18).

Згідно Реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги за №28-08/25 від 28 серпня 2025 року, від ТОВ «Коллект центр» до ТОВ «Факторинг партнерс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2126555 в сумі 21 507,33 грн (а.с. 20-22).

02 жовтня 2021 року між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі був укладений договір кредитної лінії №0811-2570 (далі - Договір). Вказаний кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором: А119.

Відповідно до умов п. 2.1 Договору, розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту: 10 000 грн.

Дата початку Заявленого строку/Дата видачі Кредиту: 02 жовтня 2021 року (п. 2.4.1.).

Останній календарний день Заявленого строку/дата першої сплати процентів за користування Кредитом (дострокове повернення в кінці Заявленого строку): 22 жовтня 2021 року (п.2.4.2.).

Нараховані проценти за користування Кредитом у Заявлений строк - 4200 грн (п.2.4.4.).

Разом до сплати - 14200 грн (п.2.4.5).

Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно починаючи з першого дня видачі Кредиту та до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, в наступних розмірах: Стандартна процентна ставка 3% (три цілих, нуль десятих відсотка) за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключення строку використання права користування Кредитом за Зниженою та/або Пільговою ставкою).

Знижена процентна ставка 2% (дві цілих, нуль десятих відсотка) (право користування Кредитом за вказаною процентною ставкою згідно умов, визначених п.п.3.4 -3.9. цього Договору). Пільгова процентна ставка 0,01% (нуль цілих, одна сота відсотка) (право користування Кредитом за вказаною процентною ставкою згідно умов, визначених п.п. 3.4. – 3.6. цього Договору) (п.2.6.).

Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає: 572 462%(п. 2.9.).

Орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладення Договору (за весь строк кредитування) складає: 100 000 грн. та включає в себе: суму Кредиту та проценти за користування Кредитом 90 000 грн (п. 2.10).

Згідно довідки ТОВ «Укр кредит фінанс» про перерахування суми кредиту №0811-2570 від 02 жовтня 2021 року встановлено, що 02 жовтня 2021 року ТОВ «Укр кредит фінанс» перерахувало 10000 грн на картку № НОМЕР_2 , призначення платежу: видачу кредитних коштів за договором №0811-2570 від 02 жовтня 2021 року.

Як слідує з повідомлення «ТОВ «ФК «Контрактовий дім», 02 жовтня 2021 року було здійснено успішну операцію та перераховано 10 000 грн, на картку № НОМЕР_2 , згідно договору: 0811-2570.

Згідно довідки ТОВ «Укр кредит фінанс» про укладений договір, відповідно до якого надана фінансова послуга, а саме на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту станом на 09 лютого 2023 року заборгованість ОСОБА_1 становить 34 900 грн, з яких: 10 000 грн – заборгованість за тілом кредиту та 24 900грн – заборгованість за відсотками. Проценти нараховані до 30 грудня 2021 року.

28 жовтня 2021 року між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ТОВ «Факторинг партнерс» укладено договір факторингу №02/10/2021.

У відповідності до умов цього Договору, Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору свої Права вимоги до Боржників, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та передає Первісному кредитору під відступлення Права вимоги, грошові кошти за плату у порядку та строки встановлені цим Договором (п.2.1).

Право вимоги переходить від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання ними відповідного Реєстру боржників у формі наведеної в Додатку № 1 до цього Договору. Разом з Правами вимоги Новому кредитору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (п. 3.1.3.).

Як вбачається з платіжних інструкцій АТ КБ «ПриватБанк» №601 від 15 ютого 2023 року та №8541 від 22 лютого 2023 року ТОВ «Факторинг партнерс» сплатив ТОВ «Укр кредит фінанс» 36331,96 грн згідно договору факторингу №02/10/2021 від 28 жовтня 2021 року (а.с. 73).

Згідно Реєстру боржників №10 до договору факторингу №02/10/2021 від 09 лютого 2023 року, від ТОВ «Укр кредит фінанс» до ТОВ «Факторинг партнерс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №0811-2570 в сумі 24 900 грн (а.с. 74-76).

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

В силу вимог ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створенням електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Таким чином, на підставі укладеного між сторонами електронного договору, який вважається укладеним у письмовій формі, у сторін цього договору відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які випливають із кредитного договору.

Згідно з вимогами п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до вимог абз. 1 ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно абз. абз. 1, 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про електронну комерцію»).

У силу ч. 3 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

В силу вимог ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Вищенаведене свідчить про належне укладення кредитних договорів, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так, у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

Щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №2126555 від 16 вересня 2021 року.

16 вересня 2021 року між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 у встановленому законом порядку укладено кредитний договір №212655.

Сторонами погоджена сума кредиту 10 000 грн, строк кредиту 30 днів з 16 вересня 2021 року до 16 жовтня 2021 року, зі сплатою 1,1940% в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

У поданому відзиві відповідач не заперечив факт укладення кредитного договору, а лише зазначив, що позивач не долучив доказів перерахування коштів.

Встановлено та підтверджено зібраними у справі доказами, що позивач видав відповідачу кредит на суму 10 000 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс» про перерахування 16 вересня 2021 року 10 000 грн. на картку НОМЕР_1 , номер якої зазначений особисто відповідачем у договорі, із зазначенням призначення платежу: видача кредиту зг. Договору 2126555 від 16.09.2021 року.

Відтак, у відповідача виник обов`язок повернути позивачу тіло кредиту 10 000 грн та погоджені сторонами проценти у сумі 3582 (10000*1,1940% *30) грн, разом 113 582 грн.

Позивачем не надано доказів, які б свідчили про укладення угоди про продовження строку кредитування.

Більше того, у заявці відповідача на отримання кредитів та встановлення ділових відносин з ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» також зазначено, що відповідач просить надати кредит в сумі 10 000 грн, строк кредиту 30 днів (а.с. 59).

Тому, суд вважає, що позивач мав нараховувати відсотки протягом строку кредитування, встановленого пунктом 1.4, 1.5 договору - 30 днів.

Суд звертає увагу на те, що невиконання зобов`язань або неналежне виконання договірних зобов`язань не може бути підставою для звільнення від відповідальності боржника, тим більше розглядатися як «відкладальна умова», яка може й не настати, оскільки в розумінні частини першої статті 212 ЦК України, відкладальною є саме та обставина, щодо якої невідомо чи настане вона чи ні.

Як уже зазначалося вище, поведінка не може бути одночасно неправомірною так і правомірною.

Тому, добросовісний кредитор укладаючи договори зі споживачем розраховує на повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом в межах погодженого сторонами договору строку, відповідно й обов`язком споживача у такому договорі визначено своєчасну сплату кредиту.

У зв`язку із цим, несвоєчасне повернення відповідачем кредиту чи її відсутність є саме порушенням споживачем договірних зобов`язань за укладеним договором, а не відкладальною умовою.

У зв`язку з порушенням грошового зобов`язання настає відповідальність, передбачена статтею 625 ЦК України, а не продовження строку кредитування.

Тому, нарахування відсотків поза межами строку кредитування є неправомірним.

Враховуючи те, що строк кредиту закінчився 16 жовтня 2021 року та на наступний строк не пролонгувався, вимоги про стягнення процентів у розмірі нарахованому після 16 жовтня 2021 року є неправомірними.

А тому, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми кредиту у розмірі 10000 грн, відсотків у розмірі 3582 грн, 3% річних у розмірі 71,50 грн за період з 29 листопада 2022 року по 23 лютого 2022 року та 190,78 грн інфляційних збитків за період грудень 2021 року, січень 2022 року (10 000*100,60/100*101,30/100) є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Щодо вимог про стягнення інфляційних збитків за лютий 2022 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи вищенаведенні вимоги Закону, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних збитків за лютий 2022 року не підлягають до задоволення.

Таким чином, станом на дату пред`явлення позову заборгованість відповідача за кредитним договором за №2126555 від 16 вересня 2021 року становить 13 844,28 грн, в тому числі: 10 000 грн – заборгованість за тілом кредиту, 3582 грн – заборгованість за відсоткам, 190,78 грн – інфляційні збитки та 71,50 грн – 3% річних.

Від ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» до ТОВ «Вердикт капітал» перейшло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 згідно кредитного договору №226555 від 16 вересня 2021 року, на підставі договору факторингу за №29/11-1 від 29 листопада 2021 року та реєстру боржників до вказаного договору.

Від ТОВ «Вердикт капітал» до ТОВ «Коллект центр» перейшло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 згідно кредитного договору №226555 від 16 вересня 2021року, на підставі договору відступлення (купівлю-продаж) права вимоги за №10-03/2023/01 від 10 березня 2023 року та витягу з реєстру боржників до вказаного договору.

Від ТОВ «Коллект центр» до ТОВ «Факторинг партнерс» перейшло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 згідно кредитного договору №226555 від 16 вересня 2021 року, на підставі договору відступлення (купівлю-продаж) права вимоги за №28-08/25 від 28 серпня 2025 року та реєстру боржників до вказаного договору.

Зібрані у справі докази підтверджують факт переходу права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №226555 від 16 вересня 2021 року від первинного кредитора до позивача.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, те, що фактично отримані та використані відповідачем ОСОБА_1 кредитні кошти у добровільному порядку позивачу, як новому кредитору, не повернуті, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 в користь ТОВ «Факторинг партнерс» заборгованості за кредитним договором за №2126555 від 16 вересня 2021 року становить 13 844,28 грн, в тому числі: 10 000 грн – заборгованість за тілом кредиту, 3582 грн – заборгованість за відсоткам, 190,78 грн – інфляційні збитки та 71,50 грн – 3% річних.

Щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №0811-2570 від 02 жовтня 2021 року.

З матеріалів справи встановлено, що 02 жовтня 2021 року між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір за №0811-2570, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 10000 грн, на строк 21 днів, шляхом перерахування кредитних коштів на його платіжну картку, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 4200 грн.

Факт видачі кредитних коштів підтверджується повідомленням ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 13.09.2024, де зазначена сума кредиту, дата здійснення операції, номер кредитного договору № 0811-2570 від 02.10.2021 року та номер картки, який відповідає номеру картки зазначеному відповідачем у договорі кредиту.

Відповідач належним чином не виконав умов договору, внаслідок чого допустив виникнення заборгованості, яку позивач просить стягнути.

Встановлено та підтверджено зібраними у справі доказами, що позивач видав відповідачу кредит на суму 10000 грн, які відповідач не повернув.

Сторонами погоджена сума кредиту 10000 грн, строк кредиту 21 днів, зі сплатою процентів за зниженою процентною ставкою в розмірі 2% в день від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 4200 грн.

Відтак, у відповідача виник обов`язок повернути позивачу тіло кредиту 10000 грн та погоджені сторонами проценти у сумі 4200 (10000*2% *21) грн, разом 14200 грн.

З врахуванням наведеного, суд вважає, що заборгованість відповідача за кредитним договором №0811-2570 від 02 жовтня 2021 року становить 14200 грн, з яких: 10000 грн – тіло кредиту та 4200 грн – заборгованість за відсотками.

Від ТОВ «Укр кредит фінанс» до ТОВ «Факторинг партнерс» перейшло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 згідно кредитного договору за №0811-2570 від 02 жовтня 2021 року, на підставі договору факторингу за №02/10/2021 від 28 жовтня 2021 року та реєстру боржників №10 до вказаного договору.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, те, що фактично отримані та використані відповідачем ОСОБА_1 кредитні кошти у добровільному порядку позивачу, як новому кредитору, не повернуті, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 користь ТОВ «Факторинг партнерс» заборгованості за кредитним договором за №0811-2570 від 02 жовтня 2021 року в розмірі 14200 грн, з яких: 10000 грн – тіло кредиту та 4200 грн – заборгованість за відсотками.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача щодо відсутності доказів переказу кредитних коштів, оскільки такий факт встановлено судом на підставі довідок третіх осіб, де зазначені дата здійснення операції, призначення платежу, а саме номер кредитного договору та номер картки, який відповідає номеру картки зазначеному особисто відповідачем у договорі кредиту.

Безпідставними також є твердження відповідача щодо відсутності належних доказів на підтвердження факту переходу права вимоги, з огляду на таке.

Згідно умов п. 5.2 договору про відступлення права вимоги № 28-08/25 від 28 серпня 2025 року права вимоги вважаються відступленими в день належного підписання сторонами Акту приймання-передачі реєстру боржників, який долучений позивачем до позову ( а.с. 18).

Згідно умов п. 3.1.3 договору факторингу №02/10/2021 права вимоги переходить від первісного до нового кредитору з моменту підписання відповідно Реєстру боржників. Такий реєстр боржників долучений позивачем (а.с.74—76).

Відповідно до умов п. 6.2.3 договору відступлення права вимоги № 29/11-1 від 29.11.2021 року права вимоги переходить з моменту підписання додатку № 2 та сплати ціни договору. Позивачем надано платіжне доручення про переказ коштів (а.с. 81) та Додаток № 2 (а.с. 90).

Згідно умов п. 5.2 договору про відступлення права вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023 року, права вимоги вважаються відступленим з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі реєстру боржників, який долучений позивачем до позову ( а.с.102,103).

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Положеннями ч. 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2, 4, 5, 6 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В силу вимог п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Положеннями ч. 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Встановлено, що у позові позивач зазначив про те, що попередній (орієнтований) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомог, які він очікує понести у даній справі становить 16 000 грн.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представник позивача подав суду:

- договір про надання правової допомоги за №02-07/2024 від 02 липня 2024 року, укладений між адвокатським об`єднанняи «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Факторинг партнерс»;

- прайс – лист АО «Лігал Ассістанс»;

- заявку на надання юридичної допомоги № 25 від 01 жовтня 2025 року;

- витяг з Акту №21 про надання юридичної допомоги від 31 жовтня 2025 року.

Відповідно до вимог ч. 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).

Таким чином, наявність договірних відносин між адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» та позивачем підтверджується вищенаведеними документами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною 6 цієї ж статті ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини 5 статті 137 ЦПК України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності7 заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у ст. 137 ЦПК України.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постановах Верховного Суду від 09.03.2021 по справі № 200/10535/19-а, від 05.08.2020 у справі № 640/15803/19, від 09.05.2023 у справі № 340/9009/21, від 08.11.2023 у справі № 160/17970/21, від 16.05.2024 у справі № 320/4539/21, Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2023 у справі № 9901/459/21.

Отже, приймаючи до уваги часткове задоволення позову, клопотання відповідача про зменшення таких витрат, суд вважає, що із відповідача на користь позивача слід стягнути 2000 грн витрат на правову допомогу адвоката.

При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).

Водночас, враховуючи висновки суду про часткове задоволення позову, та вимоги ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 1204,36 грн (28044,28 * 2422,40 / 56407,33), пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» заборгованість за кредитним договором № 2126555 від 16 вересня 2021 року у розмірі 13 844,28 грн, в тому числі: 10 000 грн – заборгованість за тілом кредиту, 3582 грн – заборгованість за відсоткам, 190,78 грн – інфляційні збитки та 71,50 грн – 3% річних.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» заборгованість за кредитним договором №0811-2570 від 02 жовтня 2021 року в розмірі 14 200 грн, з яких: 10000 грн – тіло кредиту та 4200 грн – заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» 1204,36 грн в рахунок сплаченого судового збору та 2000 грн витрат на правову допомогу.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс», вул. Ґедройца Єжи, 6, офіс 521, м. Київ, код ЄДРПОУ 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 19 червня 2026 року.

Головуюча суддя І.М. Черніцька