Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №603/356/26 — Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/356/26

Провадження № 3/603/119/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 рокум. Монастириська

Суддя Монастириського районного суду Тернопільської області Пасічник А.З., розглянувши матеріали, які надійшли з сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 2 Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративноївідповідальності,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , яка не працює,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 09 червня 2026 року приблизно о 23 год 00 хв. за місцем спільного проживання у АДРЕСА_2 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до дочки ОСОБА_2 , яке виражалось у нецензурних висловлюваннях, погрозах, залякуванні, внаслідок чого завдана шкода психологічному здоров`ю постраждалої ОСОБА_2 .

Зазначені дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, на розгляд справи не з`явилась, жодних заяв та клопотань на адресу суду не подала.

У відповідності до ч.2 ст.268 КУпАП участь особи при розгляді даної категорії справ не є обов`язковою, а тому вважаю за можливе справу розглянути у відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, прихожу до висновку, що, окрім власного визнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме даними:

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 735726 від 10 червня 20216 року, відповідно до якого ОСОБА_1 09 червня 2026 року приблизно о 23 год 00 хв. за місцем спільного проживання у АДРЕСА_2 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до дочки ОСОБА_2 , яке виражалось у нецензурних висловлюваннях, погрозах, залякуванні, внаслідок чого завдана шкода психологічному здоров`ю постраждалої ОСОБА_2 , чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст.173-2 КУпАП;

- заяви ОСОБА_3 на ім`я начальника ЧПД №1 ВП №2 Чортківського РУП ГУПН в Тернопільській області про вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру по відношенню до їхньої спільної дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- довідки за результатами розгляду заяви від ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 жителя АДРЕСА_2 (ЄО №5967 від 10.06.2026);

- письмових пояснень ОСОБА_3 від 10 червня 2026 року, відповідно до яких його співмешканка ОСОБА_1 09.06.2026 приблизно о 23 год 00 хв. за місцем їхнього спільного проживання безпричинно ображала їхню спільну дочку ОСОБА_2 , на неодноразові зауваження не реагувала, чим вчинила по відношенню до дочки домашнє насильство психологічного характеру;

- письмових пояснень ОСОБА_4 від 10 червня 2026 року, відповідно до яких її матір ОСОБА_1 09.06.2026 приблизно о 23 год 00 хв. за місцем їхнього спільного проживання безпричинно ображала її, на неодноразові зауваження її батька ОСОБА_3 не реагувала, чим вчинила по відношенню до неї домашнє насильство психологічного характеру;

- письмових пояснень ОСОБА_1 від 101 червня 2026 року, відповідно до яких, 09 червня 2026 року приблизно о 23 год 00 хв. у неї з її дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем їхнього спільного проживання, що в АДРЕСА_2 виник словесний конфлікт сімейно-побутового характеру, під час якого вона висловлювалась образливими нецензурними словами, погрожувала фізичною розправою. Вину у вчиненому визнає, обіцяє подібного більше не вчиняти;

- фотокопії термінового заборонного припису серії АА № 653459 від 10 червня 2026 року, відповідно до якого, у зв`язку із скоєнням ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру відносно ОСОБА_2 , їй заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою на час дії заборони терміном на 10 діб – з 01 год 30 хв. 10 червня 2026 року до 01 год 30 хв. 20 червня 2026 року.

Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого та тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Водночас частиною 2 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Хоча і матеріали справи свідчать про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, однак, враховуючи правову позицію ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), суддя не має права взяти на себе функції сторони обвинувачення, змінити обсяг інкримінованого правопорушення, усунути певні розбіжності та неточності, які мають місце в протоколі про адміністративне правопорушення, самостійно відшукувати докази винуватості особи, що становило б порушення ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується), приходжу до переконання про те, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, – вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно з ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При обранні виду адміністративного стягнення суд згідно вимог ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність, та вважає за доцільне обрати їй адміністративне стягнення у виді штрафу.

Саме таке стягнення на переконання суду буде співмірним вчиненому діянню, узгоджуватиметься з принципами доцільності, справедливості та невідворотності відповідальності та відповідатиме меті адміністративного стягнення.

Відповідно до частини першої статті 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.

Програма для кривдника комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків (п.10 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» суб`єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. Кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.

Враховуючи обставини справи, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також те, що зазначене правопорушення вчинене вперше, вважаю, що в даному випадку таке стягнення, як штраф, буде достатнім та повністю досягне мети його застосування, а тому ОСОБА_1 не слід направляти на програму для кривдників.

У силу ст. 40-1 КУпАП із правопорушника слід стягнути судовий збір у розмірі 665,60 грну дохід держави.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 33, 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень 00 копійок (триста сорок гривень) на користь держави.

Стягнути ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. у дохід держави.

Штраф підлягає сплаті порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У відповідності до ч. 2 ст. 308 КУпАП в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області.

Суддя А.З. Пасічник