Постанова від 25 червня 2026 р. у справі №466/2767/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/2767/26

Провадження № 3/466/1239/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року м. Львів

Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Едер П. Т., з участю секретаря Якубів І. О., з участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності адвоката Акімової О. О. в режимі відеоконференції, розглянувши матеріали, які надійшли з Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , притягувався до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП,

за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2, ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

у с т а н о в и в:

Згідно протоколу серії ВБА № 214531 від 28.03.2026 року, 28.03.2026 близько 19:30 год. за місцем проживання АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив фізичне та психологічне домашнє насильство відносно колишньої дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: штовхав ї, проте тілесних ушкоджень не завдав, а також виганяв її з помешкання, де вона проживає. Протиправні дії вчинив в присутності двох малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Таким чином гр. ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно протоколу серії ВБА № 214532 від 28.03.2026 року, 28.03.2026 близько 19:30 год. за місцем проживання АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 в присутності двох малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вчинив фізичне та психологічне домашнє насильство відносно колишньої дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме штовхав її та виганяв із помешкання. Таким чином гр. ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених, ч. 3 ст. 173-2, ч. 3 ст. 173-2 КУпАП не визнав. Пояснив, що потерпіла зводить на нього наклепи, оскільки хоче позбавити його проживати у його квартирі та спілкуватись з дітьми. Зазначає, що вона погрожує йому і тисне психологічно в присутності дітей. Вказує, що відносно ОСОБА_2 жодного насильства не вчиняв. Просив адміністративне провадження відносно нього закрити, у зв`язку з відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні в режимі відеоконференції представник особи, що притягається до адміністративної відповідальності адвокат Акімова О. О. просила закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП. Крім того, на адресу суду через систему «Електронний суд» подала письмові пояснення, які підтримала в повному обсязі та просила врахувати їх при розгляді справи №466/2767/26 та винесенні справедливого рішення щодо відсутності складу адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , як до ОСОБА_2 , так і до будь-яких дій пов`язаних з домашнім насиллям в присутності дітей та долучити до матеріалів справи додані документи для розгляду справи по суті.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 підтвердила обставини, викладені у протоколах про адміністративне правопорушення серії ВБА № 214531 від 28.03.2026 року та ВБА № 214532 від 28.03.2026 року. Вказала, що її чоловік систематично вчиняє відносно неї психологічне насильство, а також підтримала подані письмові пояснення, у яких зазначає, що є зафіксовані випадки насильства, є рішення суду про вину ОСОБА_1 , є повторний виклик поліції, є підтвердження з боку дитини, наявні спроби маніпуляції та тиску. Наголошує, що жодна неправдива інформація, не може бути підставою виправданням домашнього насильства. Тому просила притягнути останнього до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 173-2, ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, дослідивши матеріали цивільної справи №466/2901/26, приходжу наступного висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.

Розглянувши справу на підставі досліджених доказів орган (посадова особа) відповідно до ст.283 КУпАП виносить постанову.

Вина ОСОБА_1 у скоєному правопорушенні стверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, що знаходяться в матеріалах адміністративної справи, зокрема: даними з протоколів про адміністративне правопорушення серії ВБА № 214531 від 28.03.2026 року та ВБА № 214532 від 28.03.2026 року, заявою потерпілої ОСОБА_2 , письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , письмовими поясненнями ОСОБА_4 , письмовими поясненнями особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА № 612340 від 28.03.2026 року, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, копією постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 03.11.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частина 2 вказаної статті передбачає відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Частина 3 вказаної статті передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою або другою цієї статті, за яке особу було вже піддано адміністративному стягненню.

Відповідно до п. 3, 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Системний аналіз національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.

Аналізуючи здобуті в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 правильно квалiфiковано за ч. 3 ст. 173-2, ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, оскільки він, будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, повторно вчинив домашнє насильство, тобто умисно вчинив дії психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

Доводи особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , що він не вчиняв відносно ОСОБА_2 домашнє насильство та відсутності складу адміністративного правопорушення у його діях не приймаються до уваги, так як дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи вони спростовуються та оцінюються як такі, що здійснюються з метою уникнення адміністративної відповідальності.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.3 ст. 173-2, ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, є такими, що доповнюють один одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки, у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також зібрані в порядку, встановленому законом та не викликають сумніву в суду.

Накладаючи стягнення на ОСОБА_1 суд враховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчинених ним правопорушень та його особу, оскільки обставин, що обтяжуючих та пом`якшуючих відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, а також того, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення, яке б вiдповiдало вчинених ним правопорушень та його особi, в межах санкції ч. 3 ст. 173-2, ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адмiнiстративні правопорушення, за якими його визнано винуватим, обравши йому у вигляді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020,00 грн.

У відповідності до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 40-1, 221, 283, 284 КУпАП та на підставі ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суддя,-

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 60 (шістдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 1020,00 грн. (одна тисяча двадцять гривень 00 копійок) в дохід держави.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 60 (шістдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 1020,00 грн. (одна тисяча двадцять гривень 00 копійок) в дохід держави.

На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 60 (шістдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 1020,00 грн. (одна тисяча двадцять гривень 00 копійок) в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

На постанову може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду.

Повний текст постанови виготовлено 30.06.2026 року.

Суддя П. Т. Едер