Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №638/13157/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/13157/26

Провадження № 3/638/2826/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 червня 2026 року м. Харків

Суддя Шевченківського районного суду міста Харкова Щепіхіна В. В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з 7-мого управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, працюючої у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області головним спеціалістом відділу ретроконверсії № 2 управління з ретроконверсії, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

11.06.2026 року до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшов протокол № 466 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 27.05.2026 року. З протоколу вбачається, що ОСОБА_1 , будучи 31.05.2024 звільненою з посади головного спеціаліста відділу ретроконверсії № 2 управління з ретроконверсії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, являючись відповідно до п. п. «в», «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб?єктом, на якого поширюється дія цього Закону, усупереч вимогам абз. 1 ч. 2 ст. 45 вказаного Закону несвоєчасно, а саме: 21.12.2024 о 11.37, подала без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, а саме: з 01.01.2024 по 31.05.2024, (при звільненні), чим вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Прокурор Кіншакова Н. В. у судовому засіданні просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки в її діях є склад адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення не оспорювала, вину визнала в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення прокурора, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази кожний окремо та у їх сукупності, дійшов наступного.

Відповідно до п. п. «и», «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII посадові та службові особи інших державних органів, у тому числі Пенсійного фонду, державні службовці є суб?єктами, на яких поширюється дія Закону № 1700-VII.

Згідно з п. п. 1, 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади. Здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, встановлено, що головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд). Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об?єднаними управліннями (далі - управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду.

Згідно з Посадовою інструкцією, затвердженою начальником Головного управління 29.12.2021, метою посади головного спеціаліста відділу ретроконверсії № 2 управління з ретроконверсії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області є забезпечення реалізації державної політики з питань пенсійного забезпечення, виконання вимог актів законодавства про пенсійне забезпечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 1, ст. 6, ч. 3 ст. 21 Закону України «Про державну службу» державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов?язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби. Посади державної служби в державних органах поділяються на категорії та підкатегорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень, змісту роботи та її впливу на прийняття кінцевого рішення, ступеня посадової відповідальності, необхідного рівня кваліфікації та професійних компетентностей державних службовців. Встановлюються такі категорії посад державної служби: категорія «В» - інші посади державної служби, не віднесені до категорій «А» і «Б». Особа, яка вступає на посаду державної служби вперше, набуває статусу державного службовця з дня публічного складення нею Присяги державного службовця, а особа, яка призначається на посаду державної служби повторно, - з дня призначення на посаду.

Наказом начальника Головного управління від 19.06.2023 № 1076-0 ОСОБА_1 з 22.06.2023 призначено на посаду головного спеціаліста відділу ретроконверсії № 2 управління з ретроконверсії Головного управління.

Вказана посада віднесена до категорії «В» посад державної служби.

ОСОБА_1 11.03.2009 склала Присягу державного службовця.

Згідно з ч. 5 ст. 5 Закону України «Про державну службу» на державних службовців поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи державним службовцем, посадовою та службовою особою органу Пенсійного фонду, є суб?єктом, на якого поширюється дія Закону № 1700-VII.

Наказом начальника Головного управління від 27.05.2024 № 671-О ОСОБА_2 31.05.2024 звільнено з посади головного спеціаліста відділу ретроконверсії № 2 управління з ретроконверсії Головного управління.

Упродовж 30 днів з дня припинення вказаної діяльності вона знову здійснення діяльності, яка уповноважує на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не продовжувала та не розпочала.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов?язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно з абз. 16 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VII суб?єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які обов?язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Приміткою до ст. 172-6 КУпАП встановлено, що суб?єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов?язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті З цього Закону, які припиняють діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно до п. 2 ч. 2 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 23.07.2021 № 449/21, декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону - не пізніше 30 календарних днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб?єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності. Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, крім декларації кандидата на посаду. Декларація при звільненні не подається у таких випадках: особа, яка припинила здійснення діяльності на одній посаді, продовжує здійснювати діяльність на іншій посаді; особа, яка припинила здійснення діяльності, упродовж 30 календарних днів з дня припинення діяльності знову розпочала здійснення діяльності.

Так, ОСОБА_3 , яку 31.05.2024 звільнено з посади головного спеціаліста відділу ретроконверсії № 2 управління з ретроконверсії Головного управління, 21.12.2024 о 11.37 подала декларацію при звільненні шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Покликання на вказану декларацію в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування: https://public.nazk.gov.ua/documents/8020e404-6ed3-4bba-bb11-d3739e588797.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 декларацію при звільненні (яку відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону № 1700-VII повинна була подати протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності, яка уповноважує на виконання функцій держави) подала 21.12.2024, тобто несвоєчасно.

Згідно з абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VII правопорушення, пов?язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад вказаного правопорушення є формальним, тобто таким, який не передбачає наслідків як обов?язкового елементу об?єктивної сторони, в той час як обов?язковим елементом об?єктивної сторони формального складу завжди є діяння.

При цьому умисел суб?єкта, на якого поширюється дія Закону № 1700-VII, полягає в тому, що, маючи обов?язки, обмеження та заборони, встановлені вказаним Законом, він не виконуючи такі вимоги, навмисно протиправно поводиться, їх порушуючи.

Частиною 1 ст. 65-1 Закону № 1700-VII встановлено, що за вчинення корупційних або пов?язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , будучи 31.05.2024 звільненою з посади головного спеціаліста відділу ретроконверсії № 2 управління з ретроконверсії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, являючись згідно з п. п. «в», «и» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» суб?єктом, на якого поширюється дія цього Закону, несвоєчасно, а саме: 21.12.2024 о 11.37, подала без поважних причин декларацію при звільненні шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Таким чином, ОСОБА_3 не виконала вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», у зв?язку з чим вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Частиною 1 статті 172-6 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

За правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями потерпілих, свідків, тощо.

Факт вчинення ОСОБА_3 правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом № 466 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 27.05.2026 року; копією наказу про призначення; копією трудової книжки; копією наказу про звільнення; копією посадової інструкції; копією положення про управління з ретроконверсії головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області»; копією постанови КМУ «Про затвердження Положення про Пенсійний фонд» від 23.07.2014 № 280; копією витягу з «Єдиного державного реєстру декларацій»; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 27.05.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 27.05.2026.

Вказані докази є узгодженими між собою, отримані у встановленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності.

Суддя, повно та всебічно дослідивши адміністративний матеріал, дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_3 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, вина правопорушника доведена зазначеними вище доказами.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Категорія (поняття) малозначність у даному випадку означає, що вчинене правопорушення не становить великої суспільної шкідливості й не завдало значних збитків державним або суспільним інтересам, або безпосередньо громадянам.

Визначення тяжкості адміністративного правопорушення нормами КУпАП не передбачено.

Згідно «Примітці» до ст. 22 КУпАП положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п`ятою статті 122, статтями 122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою - п`ятою статті 126, статтями 130, 161-1 і 173-2 цьогоКодексу.

Не дивлячись на те, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, пов`язане з корупцією, законодавець не встановлює заборони щодо можливості звільнення особи від адміністративної відповідальності за його вчинення, оскільки не встановив такої заборони у примітці до ст. 22 КУпАП.

Європейський суд з прав людини вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року ЄСПЛ у справі «Ізмайлов проти Росії»).

Суд, також враховує практику ЄСПЛ про те, що застосований захід має бути пропорційним переслідуваній меті.

Враховуючи, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, не змогла своєчасно подати електронну декларацію у зв`язку з перебуванням у госпіталі за кордоном, операцією та проходженням реабілітації, має скрутне матеріальне становище, тяжких наслідків не настало, правопорушення не спричинило значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам інших осіб, за таких обставин, доходжу висновку, що вчинене адміністративне правопорушення є малозначним, і тому вважаю за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням, оскільки вказаний метод виховного впливу в даному випадку є достатнім для усвідомлення правопорушником протиправності своєї поведінки для того, щоб не допускати її в майбутньому.

Згідно положень ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття справи, тому провадження в даній справі підлягає закриттю.

Оскільки судом прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, тому з неї судовий збір стягненню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 33, 36, 40-1, 172-6, 221, 268, 280, 283, 284 КупАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, на підставі ст. 22 КУпАП у зв`язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, оголосивши їй усне зауваження.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з дня, наступного після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В. Щепіхіна