Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №946/4534/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Суд: Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Недбале ставлення до військової служби

Дата: 29 червня 2026 р.

Справа: №946/4534/26

Суддя: Яковенко І. І.

Справа № 946/4534/26

Провадження № 3/946/1156/26

У К Р А Ї Н А

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 червня 2026 року м. Ізмаїл

Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Яковенко І.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Торчиновичі Старосамбірського району Львівської області, громадянина України, інспектора прикордонної служби 2 категорії – навідника оператора 2 групи зенитно-винищувальних БпАК, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

встановив:

Згідно даним протоколу про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 156502, що складений 12.06.2026 начальником відділу прикордонної служби (тип С) майором ОСОБА_2 , 12.06.2026 о 08:00 год. на території відділу прикордонної служби (тип С) під час ранкового шикування особового складу заступником начальника відділу прикордонної служби (тип С) було виявлено відсутність військовослужбовця – головного сержанта ОСОБА_1 , який був запланований на службу у відділ з 08:00 год. до 17:00 год. 12.06.2026, про що був попереджений прикордонним нарядом «Черговий підрозділу охорони кордону» о 17:00 год. 11.06.2026, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Притягуваний ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що він не прибув вчасно на службу, у зв`язку із погіршенням стану здоров`я, два тижні він був на лікуванні в госпіталі, у нього було погане самопочуття, керівництво знало про стан його здоров`я. Саме 12.06.2026 він перебував у військовому госпіталі, у зв`язку з погіршенням стану, а саме відбувалось його діагностика та консультація, зокрема, проводилось УЗД, за наслідками якого він був госпіталізований та знаходився на стаціонарному лікуванні з 12 по 22 червня 2026 року, про що свідчить відповідна медична довідка.

Суд, заслухавши пояснення притягуваного ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що справу про адміністративне правопорушення відносно нього за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП необхідно закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення з таких підстав.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 172-15 КУпАП передбачена відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, а ч. 2 ст. 172-15 КУпАП передбачена відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду.

Вказана норма має бланкетний (відсилочний) характер до положень інших нормативно-правових актів та/або посадових обов`язків, які передбачають обов`язки військовослужбовця щодо несення військової служби.

В протоколі же про адміністративне правопорушення не вказано в чому саме проявилось недбале ставлення військовослужбовця до військової служби, не деталізовано виконання яких конкретно посадових обов`язків було ним проігноровано, які вимоги нормативних актів було ним порушено.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, 12.06.2026 о 08:00 год. на території відділу прикордонної служби (тип С) під час ранкового шикування особового складу заступником начальника відділу прикордонної служби (тип С) було виявлено відсутність військовослужбовця – головного сержанта ОСОБА_1 , який був запланований на службу у відділ з 08:00 год. до 17:00 год. 12.06.2026, про що був попереджений прикордонним нарядом «Черговий підрозділу охорони кордону» о 17:00 год. 11.06.2026.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

З урахуванням однієї з основних засад судочинства змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, встановленої п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, кожна сторона, має право відстоювати свою правову позицію, права, свободи і законні інтереси засобами, не забороненими законом, а також є вільною у збиранні та поданні до суду речей, документів та інших доказів, у тому числі з метою спростування позиції протилежної сторони, а суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, лише створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 посадовою особою, яка склала протокол, був наданий, власне протокол, зміст якого був вище наведений, письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 12.06.2026, рапорт заступника начальника відділу прикордонної служби (тип С) з морально-психологічного забезпечення старшого майстер-сержанта ОСОБА_4 від 12.06.2026, акт № 3 про фіксацію відмови особи від тестування на алкоголь з використанням газоаналізатору від 12.06.2026, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно ж даними виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 590 від 22.06.2026, наданої безпосередньо під час судового розгляду самим притягуваним ОСОБА_1 , останній в період з 15.06.2026 до 22.06.2026 перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні терапії. Крім того, з цієї ж виписки вбачається, що 12.06.2026 було зроблено УЗД органів черевної порожнини.

Більше того, дії військовослужбовця ОСОБА_1 , які полягали у самовільному залишенні військової частини або місця служби, особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковані як недбале ставлення до військової служби за ст. 172-15 КУпАП, тоді як у КУпАП є спеціальна норма, яка передбачає відповідальність саме за самовільне залишення військової частини або місця служби, а саме ст.172-11 КУпАП, яка є спеціальною нормою порівняно зі ст. 172-15 КУпАП та передбачає відповідальність за конкретні дії, що описані в її диспозиції. При конкуренції же спеціальної та загальної норми підлягає застосуванню саме спеціальна норма, а не загальна. Тому в діях ОСОБА_5 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-15 КУпАП, і з цієї підстави. Та обставина, що ст. 172-11 КУпАП передбачена відповідальність за діяння, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, не спростовує наведені тлумачення суду, а свідчить про те, що законодавець повністю виключив можливість притягнення до адміністративної відповідальності військовослужбовців саме за самовільне залишення військової частини або місця служби під час воєнного стану, але передбачив можливість притягнення військовослужбовців за це до дисциплінарної та кримінальної відповідальності в залежності від певних умов.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, у зв`язку з недоведеністю наявності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП справу про адміністративне правопорушення відносно нього за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП слід закрити.

Керуючись ст. ст. 247, 283 – 285 КУпАП, суд –

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 172-15 КУпАП закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.

СУДДЯ

Ізмаїльського міськрайонного суду І.І. Яковенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua