Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №492/1048/26 — Арцизький районний суд Одеської області

Суд: Арцизький районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Недбале ставлення до військової служби

Дата: 29 червня 2026 р.

Справа: №492/1048/26

Суддя: Черевата В. І.

справа № 492/1048/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 червня 2026 року м.Арциз

Суддя Арцизького районного суду Одеської області Черевата В.І.,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного оегіону про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Веселий Кут Арцизького району Одеської області, громадянина України, військовослужбовця займаючого посаду заступника начальника першого відділу – начальника відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -

встановила:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 24-2026/СП від 19 червня 2026 року, квітні місяці 2026 року майор ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, перебуваючи на посаді начальника відділення обліку мобілізаційної роботи - заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , в умовах особливого періоду, перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_2 , діючи недбало, протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов`язків, приписів законів та інструкцій, не виконав своїх обов`язків, визначені наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 «Про надання повноважень посадовим особам, щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення у ІНФОРМАЦІЯ_6 », недбало поставився до військової служби та своїх службових обов`язків, в порушення вимог ст.ст. 9, 11,12, 13, 14, 16, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 276, 277, 280 КУпАП, діючи недбало, протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов`язків, приписів законів та інструкцій, не виконував свої обов`язки, щодо належного складання та оформлення 48 адміністративних протоколів, оскільки у графі другий примірник відсутня відмітка про вручення його копій, що призвело до загрози уникнення відповідальності правопорушниками, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

З складеним протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не згоден, про власноруч зазначив в протоколі про складення відносно нього адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП. Зазначивши, що другі примірники протоколів вручались особам, але не ставились підписи в примітках через тривоги та в подальшому такі недоліки повторюватись не будуть.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Суддя, відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП, дійшла висновку про можливість розгляду справи за його відсутності, за наявними у справі доказами, враховуючи скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 277 КУпАП.

Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що притягуваний ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а його вина у вчиненні зазначеного правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами: протоколом про військове адміністративне правопорушення № 24-2026/СП від 19 червня 2026 року; копіями протоколів: №1627, №1626, №1625, №1609, №1599, №1595, №1594, №1575, №1574, №1566, №1565, №1564, №1555, №1552, №1549, №1544, №1531, №1525, №1483, №1479, №1476, №1547, №1456, №1453, №1444, №1443, №1438, №1433, №1427, №1425, №1412, №1394. №1387, №1380, №1374, №1350, №1349, №1348, №1335, №1334, №1327, №1326, №1313, №1311, №1298, №1299, №1297, №1469 та іншими матеріалами справи.

Всебічно, повно і об`єктивно з`ясувавши обставини справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши усі фактичні дані, оцінивши докази в їх сукупності, суддя дійшла висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративне правопорушення, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, повністю доведена матеріалами справи про адміністративні правопорушення та підтверджена доказами, дослідженими судом.

Згідно з положеннями ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут внутрішньої служби ЗСУ), затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України» дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно з ч. 4 ст. 15 КУпАП за вчинення військових адміністративних правопорушень військовослужбовці, а також військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Частиною 2 ст. 172-15 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, якщо це діяння вчинене в умовах особливого періоду.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, полягає у недбалому ставленні військової службової особи до військової служби в умовах особливого періоду.

Недбалим ставленням до військової служби є несумлінне ставлення службової особи до покладених на неї службових обов`язків, що виявляється в їх невиконанні (бездіяльність) або у неналежному виконанні (дія).

Несумлінне ставлення до службових обов`язків характеризує об`єктивну сторону вчиненого і полягає в тому, що за наявності реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, або хоча і діє, але неналежним чином.

Суб`єктом даного правопорушення є військова службова особа. Під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування (примітка до ст. 172-13 КУпАП).

Особа є службовою не тільки тоді, коли вона здійснює відповідні функції чи виконує обов`язки постійно, а й тоді, коли вона робить це тимчасово або за спеціальним повноваженням, за умови, що зазначені функції чи обов`язки покладені на неї правомочним органом або правомочною службовою особою.

Статтями 11, 12, 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ передбачено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, відміно служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про оборону України» з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) в Україні настає особливий період.

Крім того, у зв`язку з військовою агресією російської федерації указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який був продовжений та діє і по теперішній час.

Визначення «особливого періоду» наведено у ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Так, це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

При накладенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його провини, майнове становище та обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

До обставин, які відповідно до ст. 34 КУпАП пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, суддею не встановлено.

Обставин, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, суддею встановлено не було.

Тому, враховуючи особу ОСОБА_1 характер вчиненого ним, беручи до уваги ступінь його вини, та інші обставини, передбачені ст.33 КУпАП, а також те, що він вчинив правопорушення в умовах особливого стану, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності у виді штрафу, що передбачено санкцією ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, за якою кваліфіковано дане правопорушення, оскільки інше - більш м`яке адміністративне стягнення не буде достатнім для виховання та попередження скоєння інших правопорушень.

На підставі вимог ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», з правопорушника підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня поточного року - що, наразі, становить 665,60 гривень

Керуючись ст.ст.9-11, 33, 40-1, 172-15, 221, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя, -.

постановила:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок..

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Арцизький районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області Черевата В.І.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua