Вирок від 29 червня 2026 р. у справі №492/850/26 — Арцизький районний суд Одеської області

справа № 492/850/26

провадження № 1-кп/492/146/26

ВИРОК

Іменем України

30 червня 2026 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026167270000026, внесеному 26 травня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пасічне Саратського району Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -

встановив:

23 травня 2026 року, приблизно о 22 год. 00 хв., більш точного часу в ході судового розгляду встановити не представилося можливим, ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, поряд із кафе-баром «Едем» на вулиці Будівельників, буд. № 46, у м. Арциз Болградського району Одеської області, вступив у сварку з побутових причин з мешканцем м. Арциз ОСОБА_4 , в ході якої вони негативно висловлювались на адресу один одного.

Під час зазначеної події ОСОБА_5 , діючи з мотивів особистих неприязних відносин до ОСОБА_4 , що виникли під час сварки, бажаючи помститись за його висловлювання, які він вважав образливими для себе, керуючись прямим умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у результаті своїх дій, і бажаючи їх досягнення, завдав один удар чолом по обличчю в область перенісся та верхньої губи ОСОБА_4 , внаслідок чого останньому спричинено тілесні ушкодження у виді садна спинки носа, садна на тлі синця в ротовій ділянці зліва з поширенням на верхню губу, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав себе винним в обсязі пред`явленого йому обвинувачення, не оспорював встановлені під час досудового розслідування у формі дізнання обставини. В ході судового розгляду він детально розповів про обставини вчинення кримінального проступку, не піддавши сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті.

Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини в обсязі пред`явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддавав сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, правильно розумів зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого, а також у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції інших учасників судового провадження у зв`язку з чим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого, а також дослідженням доказів, що стосуються особи обвинуваченого. При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному, касаційному порядку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 дав суду показання про те, що 23 травня 2026 року приблизно о 22 годині, точний час обвинувачений не пам`ятає, він стояв поруч з кафе-баром «Едем», в стані алкогольного сп`яніння та вирішив справити свої фізіологічні потреби одразу поруч з баром. В цей час, з кафе-бару вийшов потерпілий ОСОБА_4 , помітив дії обвинуваченого та зробив йому зауваження на що, ОСОБА_5 обурився, розпочав сварку з ОСОБА_4 під час якої розпочалась бійка, він зобов`язується покрити матеріальні збитки, завдані потерпілому внаслідок його неправомірних дій коли потерпілий визначиться зі шкодою.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, його вина підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_4 .

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні дав суду показання про те, що 23 травня 2026 року приблизно о 22 годині, точний час потерпілий не пам`ятає, він був біля кафе-бару «Едем», та помітив поруч з баром чоловіка, яким виявився обвинувачений ОСОБА_5 , що справляв свої фізіологічні потреби одразу поруч з кафе-баром «Едем». Потерпілий зробив зауваження з цього приводу ОСОБА_5 на що останній обурився, розпочав сварку та в ході сварки обвинувачений ОСОБА_5 , завдав один удар чолом в область перенісся та верхньої губи потерпілого, внаслідок чого обвинувачений ОСОБА_5 завдав останньому тілесні ушкодження. По мірі покарання просив суд суворо не карати обвинуваченого якщо останній відшкодує йому шкоду.

Сукупність наведених і вивчених судом доказів, підтверджує вину обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, і, аналізуючи наведені докази в їх сукупності, суд визнає належними, допустимими, достовірними, вони узгоджуються між собою і є достатніми для ухвалення обвинувального вироку.

Давши оцінку доказам, які були вивчені в процесі судового розгляду, суд вважає доведеною винність обвинуваченого і вищеописані дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд бере до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, що витікає з положень ч. 2 ст. 50 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_5 суд враховує ступінь суспільної небезпеки вчиненого обвинуваченим кримінального проступку і його наслідки. Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальний проступок, в повнолітньому віці; не одружений; характеризується за місцем проживання задовільно; не є депутатом; на психіатричному диспансерному обліку, наркологічному обліку КНП «Арцизька центральна опорна лікарня» Арцизької міської ради не перебуває; не судимий.

Обставини, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 18.09.2019 (провадження № 51-3392км19), щире каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання.

Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження, та має існувати безпосередньо із моменту вчинення злочину, а не виникати внаслідок тягаря зібраних доказів та невідворотності покарання.

Даних, які б вказували на щире каяття обвинуваченого під час розгляду вказаного кримінального провадження, суду не надано.

До обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_5 , суд відносить вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи всі встановлені в судовому засіданні обставини кримінального провадження, давши їм оцінку, беручи до уваги особу обвинуваченого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та майновий стан обвинуваченого, керуючись вимогами кримінального закону і передбачених цим законом санкцій, суд вважає, що винному ОСОБА_5 для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень необхідно призначити покарання у виді штрафу. Підстав для застосування до обвинуваченого дії ст. 69 КК України суд не вбачає.

Суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обирати.

Керуючись ст. ст. 349, 369-371, 373-375 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Арцизький районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області ОСОБА_1