Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №454/1680/26 — Сокальський районний суд Львівської області

Суд: Сокальський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху

Дата: 01 червня 2026 р.

Справа: №454/1680/26

Суддя: Адамович М. Я.

454/1680/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2026 р. м. Сокаль

Суддя Сокальського районного суду Львівської області Адамович М. Я. , розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 ,

за ч.5 ст.122, ч.1 ст.122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

18.04.2026р. близько 22.12.год. по вул.Свободи в с.Пристань Шептицького району Львівської області ОСОБА_1 керував мотоциклом марки «Loncin» без реєстраційного номерного знака, різко змінював напрямок руху, перетинав суцільну вузьку лінію дорожньої розмітки, внаслідок чого здійснив аварійну ситуацію для інших учасників дорожнього руху та не виконав вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, яка була подана за допомогою проблискового маячка червоного та синього кольору, а також гучномовця.

На час складання протоколів про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 пояснень не надав, до суду не прибув.

Дослідивши докази по справі, доходжу наступного висновку.

Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складення щодо нього протоколів про адміністративні правопорушення, перебування таких протоколів у провадженні Сокальського районного суду та будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, до суду не прибув, пояснень або заперечень щодо суті правопорушень та обставин справи не надав.

Статтею 256 КУпАП встановлені вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема, у такому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Таким чином, наявні в матеріалах справи протоколи про адміністративні правопорушення за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства.

Зазначені в протоколах обставини стверджуються рапортами, довідкою про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не отримував посвідчення водія, постановою про накладення адміністративного стягнення за ч.2 ст.126 КУпАП, а також відеозаписом, з яких встановлено, що ОСОБА_1 не виконував вимогу поліейських про зупинку транспортного засобу, вмикав світлвоий покажчик лівого повороту та в цей час виконував маневр правого повороту, різко змінював напрямок руху, перетинаючи вузьку суцільну лінію дорожньої розмітки, намагався уникнути переслідування патрульного автомобіля поліції та був зупинений після тривалого переслідування.

Враховуючи вищезазначене, вважаю, що в діях правопорушника наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.122, ч.1 ст.122-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи характер даного правопорушення, особу порушника, відсутність обставин, які пом`якшують стягнення, вчинення правопорушень в умовах особливого правового режиму воєнного стану, вважаю за доцільне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з подальшим визначенням стягнення за більш серйозне правопорушення, оскільки таке буде достатнім для його виховання та запобігання вчиненню ним правопорушень.

Керуючись ст.ст.283-285 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 :

- визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП (протокол серія ЕПР1 №644340) та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85 (вісімдесяти п`яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1445 (одну тисячу чотириста сорок п`ять) грн.;

- визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП (протокол серія ЕПР1 №644334) та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 9 (дев`яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п`ятдесят три) грн.

На підставі ч.2 ст.36 КУпАП визначити ОСОБА_1 остаточне стягнення у виді штрафу в розмірі 85 (вісімдесяти п`яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1445 (одну тисячу чотириста сорок п`ять) грн..

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60коп. судового збору.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня винесення постанови у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Сокальського районного суду.

Суддя: М. Я. Адамович

Оригінал: reyestr.court.gov.ua