Вирок від 29 червня 2026 р. у справі №444/2573/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/2573/26

Провадження № 1-кп/444/383/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

номер кримінального провадження №12026141400000125 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.04.2026 року

про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Підлужжя, Дубнівського району, Рівненської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, не працює, пенсіонер, вдівець, освіта середня, не є депутатом чи адвокатом, раніше не судимий, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків судом не встановлено,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області зазначене кримінальне провадження №12026141400000125 від 17.04.2026 року,-

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_3 , будучи належним чином ознайомленим з постановою Жовківського районного суду Львівської області № 444/2269/25 від 03.07.2025, що набрала законної сили 13.07.2025 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням його права керування транспортними засобами на 1 (один) рік, діючи умисно, всупереч вимог рішення суду, яке набрало законної сили, будучи обізнаним про заборони вказані в ньому, маючи реальну можливість виконати таке рішення, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма юридичними і фізичними особами на всій території України, неодноразово продовжував після керувати транспортними засобами, порушуючи правила дорожнього руху України.

Так, ОСОБА_3 , будучи ознайомленим із вищевказаною постановою суду, будучи зобов`язаний та маючи можливості її виконати, усвідомлюючи те, що він позбавлений права керувати транспортними засобами 23 листопада 2025 року 12 годині 06 хвилин, керував автомобілем марки ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_2 , у с. Глинськ по вул. Л. Українки, 10, Львівського району Львівської області, де був зупинений працівниками поліції, та за що постановою Жовківського районного суду Львівської області від 13.01.2026 (справа №444/4961/25) притягнений до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП до покарання у вигляді штрафу в розмірі 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років.

Таким чином, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується в умисному невиконанні судового рішення, а саме постанови суду, що набрала законної сили, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України.

Окрім цього, ОСОБА_3 , будучи постановою Жовківського районного суду Львівської області №444/4961/25 від 13.01.2026, що набрала законної сили 23.01.2026 позбавленим права керування транспортними засобами строком на 5 років, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та ознайомленим із вказаним рішенням суду, про позбавлення його права керування транспортними засобами, будучи зобов`язаним та маючи можливість його виконати, усвідомлюючи те, що він позбавлений права керувати транспортними засобами, 17 квітня 2026 року близько 10 години 30 хвилин, повторно протягом року керував автомобілем марки ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_2 на автодорозі в межах с. Глинськ, по вул. Шухевича, де був зупинений працівниками поліції, які виявили порушення правил дорожнього руху України ОСОБА_3 , за яке передбачена адміністративна відповідальність за ст. 121 ч. 5 КУпАП, про що працівниками поліції було складено відповідну адміністративну постанову.

Таким чином, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується в умисному невиконанні судових рішень, а саме постанов суду, що набрали законної сили, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.382 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю. Надав суду пояснення, що обставини викладені в обвинувальному акті відповідають дійсності. Пояснив, що він дійсно буз позбавлений права керування транспортними засобами за керування в стані алкогольного сп`яніння. Підтвердив, що він 23.11.2025 року їхав автомобілем в магазин по хліб, а 17.04.2026 року їхав на город по картоплю і його зупинили працівники поліції. Обвинувачений зазначив, що він дуже шкодує про свої вчинки, просив суд суворо його не карати.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню щодо тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, і немає сумнівів у добровільності їх позиції, обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням документів, що стосуються його особи.

При цьому учасникам судового розгляду було роз`яснено наслідки ч. 3 ст. 349 КПК України у разі проведення судового розгляду у спрощеному порядку, з`ясовано в учасників чи правильно вони розуміють зміст обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, його вина повністю та об`єктивно доведена доказами, які стороною обвинувачення та захисту не оспорюються та визнаються допустимими та належними.

Дослідивши вищевказані докази, перевіривши доводи сторони обвинувачення та захисту, суд приходить до висновку, що пред`явлене обвинувачення знайшло своє підтвердження у судовому засіданні у повному обсязі.

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 полягає в тому, що він умисно не виконував судові рішення, що набрали законної сили, а тому кваліфікація таких дій за ч.1 ст.382 КК України є правильною.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

В той же час згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При визначенні виду і міри покарання обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, обставини справи та дані, що характеризують особу обвинуваченого, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_3 ранішене судимий, на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, пенсіонер, а також вимоги ч.2 ст.50 КК України, згідно з якими покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставинами, які передбачені ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , які передбачені ст. 67 КК України, не встановлено.

Обираючи вид та міру покарання, суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та особу винного, який пенсіонер, вдівець, у лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває, раніше не судимий, у вчиненому щиро розкаявся, відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , наявність обставин, що пом`якшують покарання, а тому суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч.1 ст. 382 КК України у виді позбавлення волі.

Враховуючи характер і тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини справи, відсутність обставин, що обтяжують покарання, наявність обставин, що пом`якшують покарання, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства та про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання і його звільнення на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням, але за умови контролю за його поведінкою.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне встановити обвинуваченому іспитовий строк тривалістю один рік з покладенням на нього обов`язків, визначених ст.76 КК України.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Цивільний позов не заявлено.

Питання про речові докази належить вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання про скасування арешту на майно накладеного на підставі ухвали слідчого судді Жовківського районного суду Львівської області від 21.04.2026 року належить вирішити в порядку ст.174 КПК України.

Керуючись статтями 349, 368-371, 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Арешт накладений на підставі ухвали слідчого судді Жовківського районного суду Львівської області від 21.04.2026 року на майно, а саме: на автомобіль марки ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого, являється ОСОБА_5 , - скасувати.

Речові докази, а саме:

- транспортний засіб марки ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого, являється ОСОБА_5 - повернути законному володільцю.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги учасниками судового провадження протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому ст. 395 КПК України з врахуванням особливостей передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Роз`яснити учасникам кримінального провадження право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя: ОСОБА_1