Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №461/3703/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/3703/26

Провадження №3/461/1505/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року

Суддя Галицького районного суду м. Львова Юрків О.Р., за участю представника Львівської митниці Лубоцького Б.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно,-

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ФОП « ОСОБА_2 », проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 від 20.09.2017 року виданий органом 4641,

за ч.3 ст. 471 Митного Кодексу України,-

В С Т А Н О В И В:

06.05.2026 о 23 год. 14 хв. в зону митного контролю пункту пропуску «Краківець» митного поста «Краковець» Львівської митниці смугою руху «червоний коридор» вантажний напрямок «в?їзд в Україну» прибув автомобіль марки «Renault» модель «Т460», VIN № НОМЕР_2 , з реєстраційним номером НОМЕР_3 , причіп марки «Schmitz» модель «S01», VIN № НОМЕР_4 , 3 реєстраційним номером НОМЕР_5 , яким у якості водія слідував гр. України ОСОБА_1 , здійснюючи перевезення товару «СЕНДВІЧ-ПАНЕЛІ» за попередньою декларацією 26UA209000606689U6, CMR № б/н від 05.05.2026, invoice №FA/63/EXP/2026 від 05.05.2026.

Перед початком митного контролю громадянину України ОСОБА_1 було запропоновано заповнити митну декларацію для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов?язаних зі здійсненням підприємницької діяльності. У своїй митній декларації він вказав про відсутність у нього особистого товару.

Після проставлення печатки ПМК 4152 на митній декларації автомобіль марки «Renault» модель модель «Т460», VIN № НОМЕР_2 , з реєстраційним номером НОМЕР_5 , причіп марки «Schmitz» модель «S01», VIN № НОМЕР_4 , з реєстраційним номером НОМЕР_5 , було скеровано для проходження контролю з використанням вантажних скануючих систем, де було виявлено аномалію.

За результатами митного огляду вказаного транспортного засобу було встановлено, що гр. України ОСОБА_1 у митній декларації не вказав про наявність товарів що переміщується у транспортному засобі (кабіні водія) які відповідно до ст. 378 МК України та Постанови Кабінету Міністрів України №434 від 21.05.2012 року обмежені до переміщення через митний кордон України та перевищують неоподатковану норму переміщення через митний кордон України:

1) Масло торгової марки «MLEC)ZNA DOLINA» 83% - 28 ящиків по 50 пачок вагою 200 гр кожна пачка-1400 шт, загальною вагою 280 кг. Термін придатності придатності р;

2) Масло екстра торгової марки «MASLO ekstra» 82%-2 ящика по 50 пачок вагою 200 гр кожна пачка- 100 шт , загальною вагою 20 кг. Термін придатності 13.07.2026 р.

Отже гр. ОСОБА_1 вчинив дії, щодо недекларування товарів, що переміщуються через ний кордон України громадянами, а саме: недекларування товарів (крім валютних ціностей), що підпадають під встановлені законодавством обмеження щодо ввезення на митну територію України, та які переміщуються громадянами.

Дії ОСОБА_1 органом митниці кваліфіковані, як порушення митних правил, відповідальність за вчинення яких передбачене ч.3 ст. 471 МК України.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Європейський суд з прав людини у рішенні Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Зважаючи на обов`язок суду щодо розгляду справи в розумні строки, приходжу до переконання про можливість розгляду справи за відсутності особи щодо якої складено протокол.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

За наведених обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності не з`явилася в судове засідання, обізнана про наявність даного адміністративного провадження та скерування справи на розгляд до суду, приймаючи до уваги вжиття судом вичерпних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і забезпечення її участі у розгляді справи, визнано можливим розгляд справи у її відсутності.

Представник митниці в судовому засідання зазначив, що у діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, яке йому інкриміноване. До останнього слід застосувати стягнення, передбачене санкцією частини 3 статті 471 МК України.

Частиною 3 статті 471 МК України передбачено, що недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами - тягне за собою накладення штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких товарів або без такої.

Згідно з приміткою ст. 471 МК України, вбачається, що недекларуванням у цій статті вважається незаявлення громадянином за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений цим Кодексом, про товари, які переміщуються (пересилаються) таким громадянином через митний кордон України (у тому числі при проходженні (проїзді) ним каналом, позначеним символами зеленого кольору («зелений коридор»)».

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу.

У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант (ч. 1, 2, 4 ст. 266 Митного кодексу України).

Згідно з ч.2 ст. 366 Митного кодексу України, канал, позначений символами зеленого кольору («зелений коридор»), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.

За ч.4 ст. 366 МКУ, громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою. Відповідно до примітки до ст. 471, недекларуванням у цій статті вважається незаявлення громадянином за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений цим Кодексом, про товари, які переміщуються (пересилаються) таким громадянином через митний кордон України (у тому числі при проходженні (проїзді) ним каналом, позначеним символами зеленого кольору («зелений коридор»).

Частиною 6 статті 264 Митного кодексу України визначено, що митна декларація приймається для митного оформлення, що вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення.

Згідно з частиною 8 статті 264 Митного кодексу України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно з ч.5 ст.366 МК України обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Згідно з ст. 366 Митного кодексу України - двоканальна система це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України. Канал, позначений символом зеленого кольору («зелений коридор»), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню. Громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою.

Відповідно до вимог частини 1 статті 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон країни.

Частиною 1 статті 373 Митного кодексу України передбачено, що Не допускається вивезення (пересилання) громадянами за межі митної території України товарів, незалежно від їх загальної фактурної вартості, згідно з переліком , визначеним Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 378 МК України, пропуск на митну територію України товарів, що класифікуються в 1-24 групах УКТ ЗЕД та ввозяться громадянами для вільного обігу, в будь-яких обсягах не дозволяється.

Згідно з постановою КМУ від 21.05.12 р. № 434 «Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України харчових продуктів для власного споживання», громадяни можуть ввозити на митну територію України харчові продукти для власного споживання на загальну суму, яка не перевищує еквівалент 200 євро на одну особу, в таких обсягах:

-в упаковці виробника, призначені для роздрібної торгівлі, - у кількості не більше ніж одна упаковка або загальною масою, яка не перевищує 2 кілограмів, кожного найменування на одну особу;

-без упаковки - у кількості, що не перевищує 2 кілограмів кожного найменування на одну особу;

-без упаковки - неподільного продукту, готового до безпосереднього вживання, у кількості не більше ніж по одному найменуванню на одну особу;

Під час ввезення громадянами на митну територію України зазначених харчових продуктів здійснюється їх декларування (шляхом вчинення дій, усно або письмово за бажанням власника таких продуктів або на вимогу посадової особи митниці).

Заслухавши думку представника митниці, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч.3 ст.471 МК України, оскільки він щодо недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами, а саме: недекларування товарів (крім валютних ціностей), що підпадають під встановлені законодавством обмеження щодо ввезення на митну територію України, та які переміщуються громадянами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.471 МК України, підтверджується протоколом про порушення митних правил №0693/UA209000/2026 від 07.05.2026 року, актом проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об`єктивному взаємозв`язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.

Вирішуючи питання призначення виду стягнення за порушення митних правил, з урахуванням характеру вчиненого порушення митних правил, особи правопорушника, який до адміністративної відповідальності за порушення митних правил раніше не притягувався, обставин справи, приходжу до висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення в межах санкції статті, якою передбачено вчинене правопорушення.

Товари, що були безпосереднім предметом правопорушення і переміщення яких через митний кордон України обмежено законодавством України - підлягають конфіскації в дохід держави.

Таким чином, вилучений, згідно протоколу про порушення митних правил №0693/UA209000/2026 від 07.05.2026 року товар слід конфіскувати в дохід держави.

Крім того, відповідно до ст.40-1 КпАП України та Закону України «Про судовий збір» з правопорушника слід стягнути в користь держави судовий збір у розмірі 665, 60 гривень.

Окрім того, на підставі ч.1 ст.519 МК України та розрахунку витрат на зберігання на складі митниці, з правопорушника слід стягнути суму витрат за зберігання, яка складає 1049,94 грн.

Керуючись ст.ст. 248, 249, 251, 283-285 КУпАП, ст.ст. 459, 461, 487, 526, 527, 528 МК України, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч.3 ст. 471 МК України та накласти стягнення 5100,00 грн. штрафу в дохід держави.

Товар, вилучений згідно з протоколом про порушення митних №0693/UA209000/2026 від 07.05.2026 року - конфіскувати в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівської митниці Державної митної служби України 1049, 94 грн. витрат за зберігання товару на складі митниці.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665, 60 грн. судового збору.

Постанова судді у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду, особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О.Р. Юрків.