Суд: Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 22 червня 2026 р.
Справа: №335/5900/26
Суддя: Апаллонова Ю. В.
1Справа № 335/5900/26 3/335/1258/2026
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Апаллонова Ю.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Запорізького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
27.05.2026 року до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з Запорізького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області надійшов адміністративний матеріал за протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 785452 від 20.05.2026, складений стосовно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів, 20.05.2026 о 11 год. 00 хв. ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , чим завдала шкоди психологічному та фізичному здоров`ю потерпілої.
ОСОБА_1 інкримінується порушення вимог п.п. 5 п. 2 ст. 3 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству», за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 , після роз`яснення йому прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають дійсності.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні в ній докази у сукупності, суддя встановив наступні обставини.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Відповідно до положень ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству", домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Як зазначено у ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Так, на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України, до протоколу додано наступні докази: інформаційну довідку працівника поліції, протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, а також копію термінового заборонного припису стосовно кривдника.
Разом з тим із інформаційної довідки працівника поліції вбачається, що під час виїзду на місце події було встановлено обопільний характер конфлікту між співмешканцями. Працівниками поліції були складені адміністративні протоколи за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП як відносно ОСОБА_1 , так і відносно ОСОБА_2 .
З наданих суду пояснень вбачається, що кожен з учасників конфлікту стверджує про неправомірну поведінку іншого. Пояснення є взаємно суперечливими та не підтверджуються іншими об`єктивними доказами.
При цьому матеріали справи не містять жодних незалежних доказів, які б беззаперечно підтверджували факт вчинення саме ОСОБА_1 домашнього насильства відносно ОСОБА_3 . До справи не долучено відеозаписів з нагрудних камер поліцейських, показань свідків чи інших доказів, які б дозволили достовірно встановити фактичні обставини події та роль кожного з її учасників.
Суд враховує, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи та підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами.
Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд з прав людини у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Перевіривши докази у справі на допустимість та належність, проаналізувавши їх в сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не підтверджена належними доказами безсумнівно.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, доходжу до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, так як його вину не доведено належним чином, а обґрунтовано на припущеннях, що є неприйнятним та суперечить нормам, як національного, так і міжнародного законодавства, у зв`язку з чим провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП слід закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, ч. 1 ст. 173-2, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Ю.В. Апаллонова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua