Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №333/5238/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/5238/26

Провадження №2/333/4432/26

РІШЕННЯ

Іменем України

29 червня 2026 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого – судді Тучкова С.С., за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу №333/5238/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить суд розірвати шлюб з ОСОБА_2 , зареєстрований 17 жовтня 1987 року Відділом запису актів громадянського стану міськвиконкому м.Запоріжжя, актовий запис №2638, посилаючись на те, що спільне життя з відповідачкою не склалося через відсутність взаєморозуміння, різні погляди на сімейні відносини, фактичні шлюбні відносини припинені. Позивач вважає, що подальше збереження шлюбу не можливо та суперечить його інтересам. Від шлюбу сторони спільних неповнолітніх дітей не мають.

Позивач і його представник у судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені своєчасно і належним чином, у позовній заяві просили розглядати справу за їхньої відсутності.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена своєчасно і належним чином, через систему «Електронний суд» надала заяву про розгляд справи за її відсутності, проти розірвання шлюбу не заперечувала.

Суд, вивчивши матеріали справи і дослідивши письмові докази, дійшов таких висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу, 17 жовтня 1987 року сторони уклали шлюб, про що Відділом запису актів громадянського стану міськвиконкому м.Запоріжжя складено відповідний актовий запис за №2638 (а.с.9 зворотна сторона).

Судом встановлено те, що сім`я розпалась остаточно, спільне господарство не ведеться, бажання до примирення у сторін відсутнє. Відновити шлюб неможливо, так як, між сторонами відсутня любов, взаємна довіра і повага.

Відповідно до ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Статтею 21 Сімейного кодексу України визначено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Згідно з ч.ч.3, 4 ст.56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.

Частиною 1 статті 110 Сімейного кодексу України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Згідно зі ст.111 Сімейного кодексу України суд приймає міри до збереження шлюбу, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

У даному випадку сторони вважають неможливим з моральної точки зору продовжувати шлюбні відносини, тому суд не може зобов`язати їх прийняти заходи до примирення.

Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Аналізуючи зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу суперечить їх інтересам.

На підставі ч.1 ст.113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Таким чином, позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Так як задоволена основна вимога позивача, який був звільнений від сплати судового збору при подачі заяви, з відповідача повинен бути стягнений в дохід держави судовий збір.

Керуючись ст.51 Конституції України, ст.ст.21, 56, 110, 111, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст.10-13, 77-81, 263-265 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_2 , зареєстрований 17 жовтня 1987 року Відділом запису актів громадянського стану міськвиконкому м.Запоріжжя, про що зроблено актовий запис №2638.

ОСОБА_2 залишити прізвище « ОСОБА_3 ».

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) гривню 20 копійок.

Рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 29 червня 2026 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя С.С. Тучков