Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №352/1226/26 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1226/26

Провадження № 3/352/347/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Струтинський Р. Р., розглянувши матеріали, що надійшли від відділення поліції №1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 654647 від 01.05.2026 зазначено, що 01.05.2026 о 16 год 00 хв, с. Угринів, вул. Галицька, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Хюндай, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився відповідно до встановленого порядку на місці зупинки із використанням газоаналізатора Драгер 6810, відповідно до тесту 11066 результат 2.08 проміле, чим порушив п.2.9.а ПДР.

ОСОБА_1 у суді свою вину заперечив, ствердив, що дійсно 01.05.2026 допустив порушення ПДР, у зв`язку з чим було викликано працівників поліції. З показником Драгер він категорично не погодився, наполягав на проходженні медичного огляду, однак працівники поліції формально склали направлення у медичний заклад і не доставили його в лікувальний заклад.

Адвокат Сахненко Л.В. подали до суду клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки на диску із відеозаписами із нагрудних камер працівників поліції долученого до матеріалів справи відсутні будь-які відеозаписи, що унеможливлює встановлення факту керування ОСОБА_1 01.05.2026 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що провадження у даній справі підлягає до закриття, виходячи з наступного.

Згідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.

З аналізу наведеної вище норми вбачається, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх належність і допустимість, достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.

Оскільки протокол є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, за які передбачена адміністративна відповідальність, такий та його невід`ємні складові повинні бути оформлені належним чином, містити в собі всі дані, необхідні для своєчасного та об`єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного проступку.

При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути доведені сукупністю належних і допустимих доказів.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення.

Дослідивши диск долучений до матеріалів справи встановлено, що він є порожнім та на ньому відсутні будь-які файли, про що працівниками Тисменицького районного суду Івано-Франківської області складено акт про відсутність відеодоказів на оптичному диску.

За таких обставин вважаю, що до справи не додано належних і допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших об`єктивних доказів на підтвердження факту вчинення правопорушення, не може слугувати доказом винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення.

Згідно правової позиції, яка міститься у постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, яка притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

З урахуванням установлених обставин, які ставлять під сумнів факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, приходжу до висновку про відсутність у даному випадку події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та наявність підстав відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП для закриття провадження у даній справі.

На підставі наведеного, керуючись ст. 247 ч.1 п.1, 283-285, 287, 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд.

Суддя Руслан СТРУТИНСЬКИЙ