Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №352/1532/26 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1532/26

Провадження № 3/352/421/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Струтинський Р. Р., розглянувши матеріали, що надійшли від відділення поліції №1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 685119 від 06.06.2026 зазначено, що 06.06.2026 о 00 год 20 хв, с. Майдан, вул. Калуське Шосе, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Мерседес Бенз, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відповідно до встановленого порядку на місці зупинки із використанням газоаналізатора Драгер чи проїхати на огляд в медичний заклад КНП ПОК ЦПЗ ІФОР водій відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР.

ОСОБА_1 подав до суду клопотання про закритя провадження у справі у зв`язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він не керував транспортним засобом та був пасажиром, про що він і вказував працівникам поліції

Дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що провадження у даній справі підлягає до закриття, виходячи з наступного.

Згідно ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.

З аналізу наведеної вище норми вбачається, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх належність і допустимість, достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.

Оскільки протокол є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, за які передбачена адміністративна відповідальність, такий та його невід`ємні складові повинні бути оформлені належним чином, містити в собі всі дані, необхідні для своєчасного та об`єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного проступку.

При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути доведені сукупністю належних і допустимих доказів.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших об`єктивних доказів на підтвердження факту вчинення правопорушення, не може слугувати доказом винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення.

Так із відеозапису із нагрудних камер працівників поліції та матеріалів справи вбачається, що працівниками карети швидкої допомоги підтверджено лише факт перебування в салоні автомобіля ОСОБА_1 , однак не сам факт керування останнім транспортним засобом. Також у матеріалах справи наявні пояснення ОСОБА_2 , який пояснює, що саме він був водієм автомобіля Мерседес Бенз, номерний знак НОМЕР_1 , та не впоравшись із керуванням врізався у відбійник.

За таких обставин вважаю, що до справи не додано будь-яких достовірних доказів на підтвердження факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , а отже і вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших об`єктивних доказів на підтвердження факту вчинення правопорушення, не може слугувати доказом винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення.

Згідно правової позиції, яка міститься у постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, яка притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

З урахуванням встановлених обставин, які ставлять під сумнів факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, приходжу до висновку про відсутність у даному випадку події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та наявність підстав відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП для закриття провадження у даній справі.

На підставі наведеного, керуючись ст. 247 ч.1 п.1, 283-285, 287, 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд.

Суддя Руслан СТРУТИНСЬКИЙ