Вирок від 29 червня 2026 р. у справі №344/12113/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/12113/26

Провадження № 1-кп/344/1193/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового розгляду обвинувальний акт та додані до нього матеріали про обвинувачення:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тишківці, Городенівського району, Івано-Франківської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, непрацюючого, на його утриманні перебуває одна неповнолітня дитина, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , згідно ст.89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 заподіяв умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Кримінальний проступок вчинено за таких обставин.

19.04.2026 у вечірній період ОСОБА_2 під час вживання спиртних напоїв з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , поблизу будинку № 4, що по вул. Левка Бачинського у м. Івано-Франківськ, почався словесний конфлікт з ОСОБА_3 на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин.

У ході вказаного конфлікту в ОСОБА_2 виник умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3 . Реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки та свідомо бажаючи їх настання, ОСОБА_2 , скориставшись безпорадним станом потерпілого, зумовленим перебуванням у стані алкогольного сп`яніння, під`їхав на своєму інвалідному візку до ОСОБА_3 та о 20 год 45 хв руками стягнув його з підвіконня віконної рами.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_2 умисно здійснив декілька наїздів колесами інвалідного візка на тулуб та кінцівки уже лежачого на землі ОСОБА_3 .

Надалі, усвідомлюючи, що внаслідок попередніх дій відносно ОСОБА_3 той не може чинити йому опір, ОСОБА_2 , маючи нестримну агресію, не порушуючи громадський порядок, діючи з метою заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, о 20 год 56 хв взяв в свою праву руку шматок бетонної бруківки, яка лежала неподалік, та нею наніс ОСОБА_3 декілька цілеспрямованих ударів в ділянку голови.

В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_3 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді рани в надбрівній ділянці справа, яка згідно висновку експерта відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я; саден в ділянках спинки носа та щоки справа, підкон`юктивнального крововиливу в правому оці, які згідно висновку експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Потерпілий ОСОБА_3 подав до суду письмову заяву в якій вказує, що не заперечує проти розгляду обвинувального акта щодо ОСОБА_2 у спрощеному провадженні.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку повністю знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч.2 ст.125 КК України, як заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Згідно з ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, дані про особу винного, його вік та обставину що пом`якшує покарання обвинуваченого.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 судом не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що ОСОБА_2 слід призначити основне покарання у виді штрафу в межах санкції ч.2 ст.125 КК України і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлено.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

Витрати на залучення експертів відсутні.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.368, 370, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 80 (восьмидесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 360 (одну тисячу триста шістдесят) гривень.

Речові докази: спецпакет №NPU5577312 із частиною бруківки – знищити; CD-R диск – зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок суду може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня отримання його копії з урахуванням особливостей, передбачених у ч.1 ст.394 КПК України, а саме: даний вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя ОСОБА_5