Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №309/879/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/879/26

Провадження № 2/309/436/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: голову ючого-судді Довжанин М.М.

за участю секретаря судового засідання Драб Н. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позов вмотивував тим, що 21 грудня 2010 року між позивачем та відповідачкою уклав шлюб, який зареєстровано у Центральному відділі реєстрації шлюбу в м. Києва з державним Центром розвитку сім`ї Міністерства юстиції України, про що складено відповідний актовий запис №3764 від 21.12.2010р. Підставою розірвання шлюбу є те, що сторони з червня 2014 року припинили спільне проживання і ведення спільного господарства, у них відсутні спільні інтереси та плани на майбутнє. Дітей від даного шлюбу не народилося. Спору про поділ майна у сторін немає.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився. В позовній заяві зазначив про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задоволи ти.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася. Про час і місце розгляду справи належним чином повідомлена. Причини неявки суду невідомі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦП К України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 21 грудня 2010 року між позивачем та відповідачкою укладено шлюб, який зареєстровано у Центральному відділі реєстрації шлюбу в м. Києва з державним Центром розвитку сім`ї Міністерства юстиції України, про що складено відповідний актовий запис №3764 від 21.12.2010р. Підставою розірвання шлюбу є те, що сторони з червня 2014 року припинили спільне проживання і ведення спільного господарства, у них відсутні спільні інтереси та плани на майбутнє. Дітей від даного шлюбу не народилося. Спору про поділ майна у сторін немає.

Задовольняючи позов, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово сімейний засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово союз підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, в той час як сторони не мають наміру зберегти шлюб.

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Відповідно дост.24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу жінки та чоловіка не допускається.

Відповідно до ч.3,4 ст.56 Сімейного Кодексу України кожен з подружжя

має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних

відносин, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1 10 Сімейного Кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя.

Статтею 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року передбачено, що чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено,

що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б

інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Аналізуючи та оцінюючи всі вищевикладені обставини у їх сукупності, суд прийшов висновку, що шлюб підлягає розірванню, так як сторони мають різні інтереси та погляди, шлюбні відносини існують лише формально, сімейно-шлюбні стосунки сторін розпались і поновлені бути не можуть.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя й збереження шлюбу суперечило б інтересам позивачки, яка наполягає на розірванні шлюбу, тому позов про розірвання шлюбу підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 24, 56, 110, 112 Сімейного Кодексу України,

ст.ст. 81, 247, 263-265,274-279, 141 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Шлюб, укладений 21 грудня 2010 року між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , який зареєстровано у Центральному відділі реєстрації шлюбу в м. Києва з державним Центром розвитку сім`ї Міністерства юстиції України, за актовим записом №3764 - розірвати.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Хустський районний суд Закарпатської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Текст рішення суду виготовлено 30 червня 2026 року.

Суддя Хустського

районного суду: Довжанин М. М.