Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №303/4689/26 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/4689/26

Провадження № 3/303/1145/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року м.Мукачево

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Плечищева О.В. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Закарпатській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, пенсіонера, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не притягувався до адміністративної відповідальності

- за ст.173 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Як зазначено в протоколі серії ВАБ № 201390 від 21.05.2026 року АДРЕСА_3 ОСОБА_1 , перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп`яніння вчинив хуліганські дії, а саме перекрив стежку загального значення, закинув власний телевізор на подвір`я ОСОБА_2 , тис самим розбивши кілька листів шифера, чим вчинив правопорушення, передбачене ст..173 КупАП.

В судовому засідання ОСОБА_1 свою провину не визнав, зазначивши, що його сусід ОСОБА_2 перекопав дорогу, яка веде до його будинку і якою користуються інші мешканці, в зв`язку з чим він не може потрапити до свого будинку і перенести речі. Ніяких хуліганських дій не вчиняв.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши протокол про адміністративне правопорушення та дослідивши долучені до нього матеріали, приходжу до висновку, що в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, виходячи з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до диспозиції ст. 173 КУпАП адміністративним правопорушенням є дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що призвели до порушення громадського порядку і спокою громадян.

Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян. Дрібне хуліганство необхідно відрізняти від таких схожих дій як самоправство, приниження гідності, нанесення побоїв або інших проступків, які мають наслідком адміністративну відповідальність (поява у нетверезому стані у громадських місцях, порушення правил руху і т. ін.)

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною нормою, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

До поняття «інші подібні дії» слід віднести такі прояви дрібного хуліганства як: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком; співання нецензурних пісень, розповідання вульгарних анекдотів групам людей; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; гвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; публічне справляння природних потреб у не відведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільне без потреби зупинення комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявом неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах; зривання афіш, плакатів, газет, оголошень зі стендів; умисна (з бешкетництва) швидка їзда на автомобілях та мотоциклах по калюжах поблизу тротуарів, зупинок, інших місць скупчення людей тощо.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме: громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під`їзди, а також підземні переходи, стадіони (ст. 1 Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» від 22.09.2005). До таких місць можна віднести подвір`я та під`їзди житлових будинків, підземні переходи, ліфти, таксофони, заклади охорони здоров`я, навчальні та освітньо-виховні заклади, дитячі майданчики, спортивні майданчики та приміщення закритих спортивних споруд, громадський транспорт, стадіони, приміщення відкритих та закритих спортивних споруд, заклади громадського харчування, приміщення закладів культури, приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ, приміщення підприємств, установ та організацій всіх форм власності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

В протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, чи висловлювався ОСОБА_1 нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 чи інших громадян, чи образливо ставився до когось із учасників сварки, чи є громадським містом територія (стежка), яка вела до домоволодіння ОСОБА_1 , чи інше громадське місце.

За таких умов, коли особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, не зазначила у ньому суть правопорушення, яким є виклад усіх юридично значущих обставин фактично вчиненого діяння, яке вона кваліфікувала за ст..173 КУпАП, суд позбавлений можливості перевірити як наявність, так і відсутність у фактичному діянні особи ознак об`єктивної сторони складу відповідного правопорушення, зазначених у КУпАП законодавцем.

Згідно з положеннями КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, доповнювати його чи уточнювати.

Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії»), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу.

У відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до вимогст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

За таких обставин, керуючись засадами законності та презумпції невинуватості, враховуючи, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі у відповідності до положень п. 1ст. 247 КУпАП.

Керуючись п. 1 ст.247, п. 3 ч. 1 ст.284 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Плечищева О.В.