Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №301/1199/26 — Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/1199/26

2/301/964/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" червня 2026 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Бобик О.І.,

за участю секретаря судового засідання Бабинець В.Ю.,

представника позивачки ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у місті Іршава цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики,

в с т а н о в и в:

У травні 2026 року представник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 07.04.2021 відповідач отримав у борг від позивачки 100000 євро за договором позики та зобов`язався повернути позичені кошти до 07.04.2026. Також, 01.05.2021 відповідач отримав у борг від позивачки 500000 євро, про отримання яких написав розписку та зобов`язався повернути позичені кошти до 07.05.2024. На момент звернення до суду сума боргу не повернута. Крім того, згідно ст. 625 ЦК України з відповідача підлягає стягненню 3% річних за прострочення виконання основного зобов`язання, згідно розписки від 01.05.2021 у розмірі 29876,71 євро.

Посилаючись на викладене просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором позики від 07.04.2021 року в розмірі 100000 євро, що еквівалентно 5159770 гривень та за договором позики, згідно з власноручно написаною розпискою від 01.05.2021 року, в розмірі - 529876,71 євро, що еквівалентно 27340419,52 гривень, з яких: 500000 євро - основний борг; 29876,71 євро - 3% річних, а також судові витрати.

Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 15.05.2025 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Відзиву на позов відповідач ОСОБА_2 не подавав.

У підготовчому судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 позов підтримала.

Відповідач ОСОБА_2 у підготовчому судовому засіданні позов визнав повністю. Суду пояснив, що 07.04.2021 отримав у борг від позивачки 100000 євро та зобов`язався повернути позичені кошти до 07.04.2026. Також, 01.05.2021 отримав у борг від ОСОБА_3 500000 євро, які зобов`язався повернути до 07.05.2024. До цього часу кошти він позивачці не повернув, а тому не заперечує щодо задоволення позову у повному обсязі. Ствердив, що наслідки визнання позову йому зрозумілі.

Представник позивачки ОСОБА_1 пояснила суду, що її довірителька подала позов щоб не пропустити строк звернення до суду.

Заслухавши думку учасників справи, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст. 200 ЦПК України передбачено, що ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що 07.04.2021 між сторонами був укладений договір позики, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримав у борг від ОСОБА_3 100000 євро, що на день укладення договору еквівалентно 3289000 грн, та зобов`язався повернути позичені кошти до 07.04.2026 (а.с. 41-42).

Також, згідно розписки від 01.05.2021 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_3 суму в розмірі 500000 євро, які зобов`язався повернути до 07.05.2024 (а.с.18).

Відповідно до положень статей 526, 530, 598, 599 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, установлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, -незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, слід виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.

Таких правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі N 464/3790/16-ц (провадження N 14-465цс18).

Частиною першою статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Оскільки відповідач грошові кошти отримані в борг, у визначений договором позики та розпискою строк не повернув, то позивач вправі ставити питання про стягнення суми боргу в розмірі 629876,71 євро у судовому порядку.

З урахуванням наведеного, та повним визнанням позову відповідачем ОСОБА_2 , який у судовому засіданні повністю підтвердив обставини, викладені у позовній заяві, суд вважає за можливе прийняти визнання позову відповідачем, позаяк це не суперечить закону та не порушує права інших осіб, та відповідно задовольнити позов ОСОБА_3 ..

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. А згідно зі ч.1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Таким чином, оскільки відповідачем визнано позов, то 50% судового збору сплаченого позивачкою при пред`явленні позову у розмірі 8320 гривень підлягають їй поверненню з державного бюджету. Інша половина суми сплаченого судового збору підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 200, 206, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 11, 526, 530, 545, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд,

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) заборгованість за договором позики від 07.04.2021 року в розмірі 100000 (сто тисяч) євро, що еквівалентно 5159770 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) заборгованість за договором позики, згідно з власноручно написаною розпискою від 01.05.2021 року в розмірі - 529876 (п`ятсот двадцять дев`ять тисяч вісімсот сімдесят шість) євро 71 цент, що еквівалентно 27340419,52 гривень, з яких: 500000 євро - основний борг; 29876,71 євро - 3% річних.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 8320 гривень.

Повернути ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) з державного бюджету половину суми судового збору у розмірі 8320 гривень, сплаченого згідно квитанції ID:0932-2548-0988-6217 від 07.05.2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 29.06.2026.

Суддя Іршавського

районного суду: О. І. Бобик