Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №298/447/26 — Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/447/26

Номер провадження 2/298/143/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:

судді Зизич В.В.,

секретарі судового засідання Керецман Х.Ю.,

номер справи 298/447/26,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Великий Березний цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позову зазначила, що 08.09.2007 між нею та ОСОБА_2 зареєстрований шлюб, який зареєстрований виконкомом Тишівської сільської ради Воловецького району Закарпатської області, про що видано свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 , актовий запис - 4.

У шлюбі у сторін народилися двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стверджує, що постійні суперечки та непорозуміння призвели до того, що сторони не здатні підтримувати нормальну моральну атмосферу в сім`ї, піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, дружби, взаємодопомоги. На даний момент ведення між сторонами спільного господарства припинено та подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає, і з 2023 року шлюб існує на папері формально.

Зазначає, що піклуватися про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, дружби, взаємодопомоги неможливе надалі. Строк для примирення позивачка просить не надавати. Витрати просить покласти на неї, судовий збір не стягувати з відповідача.

Посилаючись на положення ст.ст. 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, позивачка просить розірвати шлюб.

Ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 5 травня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 29 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач відзив на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову не надав.

У судове засідання 23 червня 2026 року учасники судового розгляду не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 , будучи повідомленою про дату, час та місце проведення судового розгляду, в судове засідання не з`явилася. Подала заяву, в якій просить дану справу розглядати без її участі, позов підтримує. Таку ж заяву подала її представник - адвокат Орбан Н.Л., просить розглядати справу без позивача та її представника, позов просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, жодних заяв не подав.

Судом надіслане повідомлення про дату, час та місце проведення судового засідання за зареєстрованою у встановленому законом порядку адресою місця проживання відповідача, що встановлена в порядку передбаченому ч.ч. 6, 7 ст. 187 ЦПК України, однак поштова кореспонденція повернулася з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», іншої адреси відповідача суду не повідомлено. В силу приписів п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України така поштова кореспонденція вважається врученою належним чином.

Відповідно до ст.223 ЦПК України неявка сторін, які були повідомлені про дату, час та місце проведення судового розгляду, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи неявку учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

За наслідком розгляду даної справи, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та у відповідності до положень ч.1 ст.244 ЦПК України відклав судове засідання для ухвалення та проголошення судового рішення на 29.06.2026 об 11.00 год.

Суд, з`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази по справі, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позов належить задовольнити, зважаючи на таке.

Із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 8 вересня 2007 року, судом установлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрували шлюб 08.09.2007 у виконавчому комітеті Тишівської сільської ради Воловецького району Закарпатської області, про що складено відповідний актовий запис №4.

Подружжя має спільних дітей сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що свідчать свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 .

Позивачка, вказуючи на наявність підстав для розірвання шлюбу, звернулася до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав.

Таким чином, спірні правовідносини з приводу припинення шлюбу, що виникли між сторонами по справі, регулюються нормами права, які містяться в главі 11 Сімейного кодексу України (далі - СК України).

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється в наслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Приймаючи до уваги заяву позивачки, суд вважає, що причини, що спонукають її наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу, що визначено ч. 3 ст. 105 СК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно з ч. 2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Положеннями ст.24 СК України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Виходячи з аналізу наведених норм закону та встановлених судом обставин, суд вважає, що подальше спільне проживання суперечитиме інтересам позивачки, що має істотне значення.

При цьому, судом враховуються аргументи позивачки, наведені в позові на підтвердження підстав для його задоволення, зокрема, щодо припинення шлюбних відносин та ведення спільного господарства, оскільки такі знайшли своє підтвердження в ході дослідження зібраних по справі доказів, та не оспорювалися відповідачем.

З`ясувавши фактичні взаємини подружжя та дійсні причини позову про розірвання шлюбу, суд не вбачає підстав для зупинення провадження по справі, в зв`язку з наданням сторонам строку на примирення.

Приймається до уваги судом і та обставина, що сторони будь-якого бажання щодо збереження сім`ї не висловили, хоча мали таку можливість.

При вирішенні спору суд застосовує норми права, які містяться в ст.ст. 104, 105, 110, 112 СК України, та на окремі з яких вірно посилається позивачка в поданому позові.

За вказаних обставин, суд вважає, що порушене право позивачки підлягає захисту шляхом задоволення позову повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує те, що понесені позивачкою витрати становлять суму сплаченого нею судового збору за подання позову у розмірі 1331,20 грн., які позивачка просить віднести на її рахунок та не стягувати з відповідача. За таких обставин суд вважає за необхідне судовий збір віднести за рахунок позивачки.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 142, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , що зареєстрований 08.09.2007 у виконавчому комітеті Тишівської сільської ради Воловецького району Закарпатської області, відповідний актовий запис №4.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Повне судове рішення складено 29 червня 2026 року.

Суддя Зизич В.В.